fbpx

Як незвичний похід допомагає відновити ресурс та знайти себе

Настя Пасенко Партнерський матеріал Чт., 17.09.20 Історії

Наше життя несеться у такому темпі і з такою кількістю справ та подій, що знайти час на відпочинок стає все важче. Втім, робити це потрібно, адже зупиняючись, ми наповнюємо себе енергією для майбутніх звершень.

Нещодавно ми дізналися про новий для України формат відпочинку — міні-подорож для перезавантаження — і вирішили розібратися, чи дійсно можна відновити ресурс за три дні. 

Уявіть: ви на три дні залишаєте позаду буденну рутину й суцільний діджитал. Їдете за місто, щоб побути на природі. Відправляєтесь у нескладний похід, під час якого можете поставити собі питання, на які бракувало уваги у звичному потоці життя. Поруч із вами — однодумці, які не лізуть у душу, але можуть вислухати, а ще ментори, готові проговорити будь-яку проблему. Але насамперед ви наодинці з собою і природою.

Це все — реальний досвід учасників першого в Україні проєкту інтелектуального туризму SMART Walking. Придумали його гештальт-терапевт Андрій Козак та організаційна психологиня і гештальт-консультантка Настя Туманова. Під час міні-подорожі вони не розбирають вас на молекули, не лікують і не заряджають на успіх. Вони просто допомагають вам на три дні зануритись у себе, зустрітись зі своїми думками й переживаннями та нарешті видихнути. 

Звучить — аж мурашки по шкірі. А як насправді? Ми попросили учасників поділитися враженнями, розпитали засновників про ідею та організацію проєкту й доповнили все це світлинами з подорожей.


Учасниця Надя Андрущенко

Co-Founder/CEO в KidIT

Радить похід усім, хто хоче якісно й швидко перезавантажитись

Про SMART Walking я дізналася від своєї подруги, співавторки проєкту Насті Туманової, і одразу ж отримала запрошення спробувати. Але про сам формат walking mentorship я чула й раніше. Мене було і важливо підтримати проєкт подруги, і цікаво самій отримати цей досвід. 

Вже з перших годин знайомства я побачила, що всі учасники — цікаві, світлі й з особливим вайбом. Спочатку ми всі трохи соромились, я навіть боялась, що ми будемо увесь похід іти мовчки. Хоча під час походу всі дійсно були зконцентровані на собі, на вечері після ми розговорилися, почали ділитися глибокими особистими історіями, і під кінець я вже була реально в шоці, що весь час йшла поруч із такими цікавими людьми. Мене особливо вразила історія дівчини, яка не піднялась на Говерлу, але піднялась на Кіліманджаро. Це був, мабуть, наймагічніший вечір за все моє літо. 

Неймовірно, яким відкритим ти можеш бути з абсолютно незнайомими людьми. Це викликає захоплення та бажання повторити.

Программа тривала 3 дні: один повноцінний день і дві половинки. В перший день все було стандартно: заселення, адаптація, привести себе до тями після дороги. Далі —  знайомство з учасниками і господарем ранчо Остапом. Далі ми трохи поїздили верхи на конях та спробували себе на сесії довіри з твариною. Я пам’ятаю, як важко було відпустити ноги, розвести руки в сторону та просто довіряти коню. Але коли це відбувається — то справжня магія. 

Ранок другого дня я почала з йоги та обнімашок із місцевими собаками, а потім ми зібралися і провели першу половину дня у мовчазному поході. У другій половині походу нас розділили на пари: ми могли слухати одне одного, ділитися враженнями і відкритись, наскільки це було можливо.

Мені особливо запам’яталося, як ввечері я зняла черевики, облила ноги холодною водою і ходила босоніж по траві. А ще — красиві краєвиди, дощик ввечері, захід сонця і веселка через усе небо. 

Комунікація з іншими учасникам походу була дуже екологічною. Якщо ти хотів побути наодинці, тобі не потрібно було виправдовуватись. Ніхто не ліз із настановами, порадами чи запитаннями. Мені дуже сподобалося, що ранок можно було почати або зі спільної медитації, або робити на самоті йогу чи фізичні вправи. 

З нами були двоє організаторів-авторів проєкту, Андрій та Настя. Вони були нашими провідниками під час подорожі й забезпечували для нас фізичний та емоційний комфорт. 

Великих очікувань від подорожі в мене не було. Я просто хотіла поїхати, розслабитись, відчути на собі цей досвід і підтримати подругу. 

Але в поході я отримала про себе такі відкриття, яких не бувало навіть під час проходження річної терапії. 

Під час походу був один момент, який допоміг мені зрозуміти, чого я дійсно хочу. Ми мали пройти крутий підйом, дійсно дуже важкий, і я зрозуміла, що просто не хочу дертися вгору, бо я втомилась не стільки фізично, скільки морально. Мені важливо було зрозуміти це нарешті і проговорити. Після SMART Walking я взяла собі прям відпустку-відпустку на цілий місяць — видихнути й зупинитись. Я зрозуміла, що зупинятись задля відпочинку — не соромно і не означає деградацію. Це потрібно, щоб відновити свої сили і йти далі. 

А ще я дійшла висновку, що потрібно час від часу піднімати голову та дивитись вгору й навколо себе. Бо під ногами може бути болото, а навколо — квіти, голубе небо та довжелезні поля. Так і в житті: варто насолоджуватись моментом, замість постійно обертатися на свої страхи. 


Учасниця Таня Нітягіна

PR-менеджерка, маркетолог

Радить міні-подорож усім, хто хоче зануритись у себе

На момент запуску я вже була в команді SMART Walking, а зараз займаюсь маркетингом цього й інших проєктів Насті та Андрія. Але перший пілотний похід я пройшла в ролі учасника, тож і ділюся чесними враженнями. 

Мені відгукнулася можливість відновити ресурси та енергію. Подорож співпала з завершенням інтенсивного періоду на роботі, і я відчувала, що потрібно терміново десь шукати нові сили та натхнення. 

Я чула про ретрит-походи, але, якщо чесно, скептично ставилася до цієї ідеї. Не хотілось, аби мене «розбирали», з’ясовували, що зі мною не так. У SMART Walking мене підкупило, що надлишкової терапії не буде, бо це насамперед подорож. Ну і плюс зручний графік — виділити 3 дні досить просто. 

Неймовірно гарне місце, цікаві учасники і відчуття спокою — такі були мої перші враження. Після робочого тижня досить важко відключитись, але тут цьому сприяла сама атмосфера. Від самого початку я відчувала, що можу розслабитись і бути собою. 

Ці 3 дні були періодом морального очищення. У тебе є час прийняти усі ситуації, що трапилися за останній період, і подумати над тим, чого ти хочеш далі.

В перший день ми мали час, аби адаптуватись та налаштуватись на похід наступного дня. У нас була спільна вечеря, знайомство групи, а ще ми спілкувались із господарем локації та катались на конях. 

Далі кожен день мав стандартну структуру: 

  • зранку спільна медитація (за бажанням), 
  • смачний сніданок, 
  • основна програма (другого дня це був похід, а в останній день у всіх була крепатура, тож організатори вирішили не тягнути нас знову в похід, і ми замість цього запускали повітряного змія), 
  • обід, 
  • вільний час (ми мали робочі матеріали від авторів, тож можна було повертатись до них і пропрацьовувати завдання), 
  • спільна вечеря, під час якої ми обговорювали, як себе почуваємо, що відкрили для себе, та й просто проводили час разом. 

Учасники — то окрема історія. Авжеж, ми всі вирушили в цю міні-подорож не за нетворкінгом, кожен мав свій певний запит. І я була приємно здивована, як усі вибудовували особисті кордони і при цьому органічно комунікували між собою. 

Під час походу ми не просто підтримували одне одного на якомусь ментальному рівні, а ще й допомагали долати складні участки дороги, щиро говорили про свої переживання — навіть не бувши друзями. Це була якась особлива атмосфера. 

Організатори (хоча точніше сказати — автори програми, ментори) не ставили у найважливіший пріоритет, щоб кожен дотримувався програми або слухав, що вони говорять. Навпаки — вони спостерігали, говорили з кожним, а іноді навіть змінювали програму під настрій групи. 

Кожен учасник мав можливість у будь-який момент проговорити з ними щось, поставити питання — ніби отримати міні-терапевтичну сесію. І це дуже круто. 

Виявилося, що в мене є багато запитань до себе, до своєї реакції на побутові та робочі ситуації. Під час походу завдяки правильним запитанням від авторів програми я нарешті змогла собі їх озвучити. У звичайному житті я, мабуть, заборонила б собі про таке думати, але тут тікати було нікуди. Тож я взяла усю волю в кулак, ішла й думала. Повернулась із сльозами на очах, але це були сльози щирості перед собою.

Але важливо розуміти, що похід — не чарівна таблетка, яка вирішить всі проблеми, і не візит до психотерапевта. Це така можливість зупинитись і бути бездіяльним 3 дні. Уявляєте, як це важко в нашому шалено прискореному житті? Ми постійно щось робимо, діємо, приймаємо рішення, а на те, щоб провести ретроспективу, часу немає. І така міні-подорож — якраз ідеальна можливість для цього. 

Я просто йшла й була готова подивитись на себе збоку. Мені вдалося 🙂 І круто, що хтось спланував та організував це за тебе. Я однозначно раджу спробувати міні-подорож від SMART Walking тим, хто не може зупинитися сам, а дихати від роботи вже важко. А ще тим, хто почав думати про свою ідентичність, мрії та самореалізацію і не можете знайти потрібні відповіді. Якщо ви хочете якісно присвятити 3 дні собі — це ідеальне місце та оточення. 


Засновники проєкту та автори програми SMART Walking

Андрій Козак (гештальт-терапевт) і Настя Туманова (організаційна психологиня та гештальт-консультантка)


Про ідею проєкту

Настя: В мене ідея з’явилась, коли я проходила схожу програму — похід шляхом Святого Якова в Португалії та Іспанії — десь два роки тому. Я подумала, чому б не проводити таке в Україні, але потім відклала цю ідею. Але коли почався карантин, я зрозуміла, що це можна і потрібно реалізувати. Мені пощастило зустріти людей, які і зараз є частиною команди, зокрема Андрія. Я зрозуміла, що ми дійсно можемо створити продукт високої якості, бути з людьми в цей період невизначеності та підтримувати їх. 

Напевно, найкраще, як можна описати SMART Walking — це проведення часу з метою відпочинку, заземлення, знайомства з собою. 

Андрій: Ідея почала вимальовуватися у лютому цього року, коли я вперше зустрівся з Настею. Це була зустріч різного досвіду перебування в дорозі і розуміння користі подорожі для самого себе.

Я працював у продажу у великих компаніях і проводив у дорозі багато часу. І саме під час поїздок і подорожей, бувши наодинці з собою, я мав можливість зустрітись зі своїми думками, переживаннями, планами. А Настя своїм досвідом пілігрима надала форму і сенс подорожі в контакті із самим собою. До того ж ми колеги у професії психотерапевта — це додає нам бажання і впевненості у створенні такого середовища для людей, в якому можна знайти ресурси і сенси.


Про формат і локацію 

Андрій: SMART Walking — це не спортивний захід, похід на вершину чи обов’язкова дистанція. Ми допомагаємо учасникам безпечно, в діалозі з людьми і з самим собою віднайти для себе сенси та ресурси для свого життя. 

У перший день ми уповільнюємо наш життєвий темп і налагоджуємо безпеку в групі. А вже на другий день починається подорож, під час якої кожен учасник може самостійно працювати над своїми станами або розділити свої спостереження і враження з учасниками як у парах, так і в групі. І все це під час нескладної мандрівки полями й лісами львівського Опілля. Це прекрасний регіон під самим Львовом, у 30 хвилин їзди по чудовій дорозі. Без додаткових затрат на дорогу ми опиняємось у гармонійному середовищі природного парку.

Настя: Ми обрали такий формат, щоб дати учасникам за допомогою контакту зі своїм тілом (бо ходьба й прогулянка верхи — це насамперед фізичне навантаження) краще відчути й переживати емоції, відслідковувати думки, на які вони часто не звертають увагу. Але наші учасники і так щодня, умовно, долають якісь свої вершини, тому для походу ми обрали прекрасні пейзажі, але рівнинні, щоб зосередитись саме на дорозі.

Ми збираємо невеликі групи, бо інші люди можуть нас надихнути або просто дати зрозуміти, що ми не одні з такою історією. Це допомагає об’єднатись та отримати підтримку. 

Плануючи, ми зрозуміли, що, на жаль, виділити час для себе — це щось таке лакшері, що мало хто може собі дозволити. Або щось егоїстичне — так багато часу витрачати на себе, їхати кудись без сім’ї. Тому ми намагалися знайти таку локацію, щоб не витрачати багато часу на дорогу, а виграний час максимально присвятити собі.


Про завдання як організаторів і наставників під час подорожі

Настя: Наше завдання як наставників — насамперед забезпечувати емоційну безпеку для всіх учасників і, як би це просто не звучало, —  бути поруч, коли вони зустрічаються зі своїми проблемами, іноді непростими ситуаціями. 

Також учасники мають певні вправи на ці 3 дні, і я допомагаю їм з ними розібратись. Якщо хтось приходить із певним запитом, моя мета — в розмові пропрацювати його і створити певний список дій по завершенню програми і поверненню додому. 

Андрій: Наше завдання — створити середовище, в якому безпечно знаходитись, можна бути в різних особистих переживаннях і де людину зажди приймуть та підтримають.

Ми використовуємо вправи як динамічний інструмент процесу, а потім як спеціалісти-терапевти і кваліфіковані коучі працюємо з рефлексією і допомагаємо закріпити новий досвід, проживаючи все разом з нашими учасниками.


Про запити, з якими найчастіше приходять учасники

Настя: Це дуже цікавий момент. Як тільки ми починаємо спілкуватись про участь, усі ставлять багато запитань про те, де ми будемо жити, де будемо ходити, але вже за декілька годин після прибуття на локацію всі про це забувають, бо насправді приходять з метою знайти відповіді на свої запитання, побути на природі або познайомитися з собою. 

Андрій: Мені здається, що учасники приходять за можливостями. Я переконаний: щойно ми визнаємо, що можливості можуть з’явитися в нашому житті, як ми одразу ж починаємо з ними взаємодіяти. Думаю, нам всім час від часу потрібна підтримка, імпульс віри в себе і свої плани. 

Життя стається тоді, коли самі захочемо його проживати. Якщо для цього потрібно побути в тиші / побути з природою і розібратись у собі, то в нас для цього є всі умови.


Про те, чи можливо отримати бажане за такий короткий термін

Андрій: Наше завдання у подорожі — показати. що є такий спосіб пізнавати і переживати себе. Ми встигаємо спитати себе: «Що я проживаю? Як я живу? Куди я живу?» Цього достатньо, щоб продовжити подорож самостійно або з подальшою нашою підтримкою. 

Настя: Звісно, є люди, які з такими ж запитами їдуть на кілька місяців в Індію чи на Балі, але на період такої поїздки вони геть випадають із реальності. Ми ж даємо інструменти, з якими люди вже у реальному житті шукають свій баланс і свою гармонію. 

Насправді ми плануємо робити довші подорожі в майбутньому, але це залежить від можливості учасників виділити на це час.


Про те, кому підійде подорож SMART Walking

Андрій: Будь-кому, хто має бажання бачити красу в своєму житті як базову цінність.

Настя: Зовсім не підійде людям, котрі очікують, що я, Андрій чи група дасть якісь поради / схему / модель, яка точно буде працювати у будь-якій ситуації. Такого не буде. 

Точно підійде тим, хто:

  • розгублений і не знає, яку роботу обрати, змінювати її чи ні, закривати бізнес чи не варто; 
  • хоче зрозуміти, як будувати свою сім’ю, та розібратися з конфліктами з партнером; 
  • хто хоче розібратися в собі, зрозуміти, куди ми витрачаємо енергію та як її повертати.

Якщо відчуваєте, що вам терміново потрібно у таку міні-подорож — долучайтеся до групи SMART Walking. Наступні походи відбудуться у жовтні та листопаді. Приєднуйтесь, а потім розкажіть нам, як усе було 🙂 Деталі за посиланням.

А ще команда планує запускати й інші продукти та сервіси на цю ж тему, тому слідкуйте за їхніми новинами.


Читайте також

Як підтримувати себе у ресурсному стані та чому це важливо?

«Я всьо»: що робити з вигоранням, якщо просто відпочити — недостатньо

Як бути щасливим на роботі? 10 простих порад

Долучайтеся!

Створюємо спільноту фанів Понеділків.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: