Коли відпустка не відпускає: як адаптуватися до роботи після відпочинку

Повернулися з відпустки, а працюється ще важче, ніж до неї? Психотерапевтка та психологиня Ольга Іванюк-Долженко розібралася у причинах післявідпускного «похмілля» та розповіла, як після відпочинку знов адаптуватися до робочих буднів та звичного ритму життя.

Вересень — непростий місяць. Навіть якщо школа давно в минулому, все одно «на підкірці» відчувається старт нового періоду. А ще саме в цей час люди масово повертаються з відпусток. І дивна річ — замість того, щоб відчувати радість, легкість та енергійність після відпочинку, багато хто виходить на роботу з важким післявідпускним «похміллям», яке проявляється безпричинною дратівливістю та імпульсивністю, втомлюваністю, апатією, пригніченістю.

Я часто зустрічаюся з таким явищем у своїй психотерапевтичній практиці. І сьогодні хочу розповісти про його причини, а також — про те, як адаптуватися до роботи після відпустки.

Причина #1. Небажання повертатись із казки до буденності

Відпустка була довгоочікуваною, насиченою емоціями, враженнями, а може, ще й відзначилася для вас якоюсь особливою подією. А в момент повернення казка наче завершується, а буденність гнітить.

Як зарадити?

Щоб увійти у звичний і комфортний для себе ритм без зайвого стресу або, принаймні, мінімізувати його, врахуйте наступні поради.

• П-перше, проаналізуйте, в чому причина вашого небажання повертатися до робочих буднів. Це може бути свідченням того, що насправді ви займаєтеся не своєю справою. Можливо, вам варто заглибитися та все-таки знайти своє. Або зробити своїм те, чим ви наразі займаєтеся.
  
  Але хочу застерегти вас від різких рухів, бо загострене відчуття тривоги та небезпеки може спровокувати стрімке бажання кардинальних змін. Спершу проаналізуйте, що з вами відбувається, і розберіться, що саме вас так сильно тригерить. І вже тоді будуйте стратегію. Без такого аналізу є ймовірність змінити, як то кажуть, шило на мило. Це хороша точка можливої інвентаризації й переоцінки власних бажань та ресурсів, аби дійсно усвідомлено змінити життя на краще.

• Подбайте про те, щоб завчасно «підстелити соломки». Особливо, якщо ви знаєте, що основний дискомфорт та пригніченість вам приносить саме специфіка вашої роботи (високий темп, відповідальність тощо). Наприклад, йдіть у відпустку у відносно спокійний період. А після повернення спробуйте привнести ті зміни, які якісно вплинуть на ваше навантаження та задоволення від роботи. Або попрацюйте зі своїм ставленням до роботи, адже все в нашій голові.

• Визнайте та прийміть своє незадоволення тим, що відпочинок завершився. Визнаючи та проживаючи свої емоції, ми даємо собі шанс рухатися далі замість застрягати в неусвідомленій тривозі, скочуватися в депресію та агресію. Краще 5-10 хвилин полежати / позлитись / посумувати / побайдикувати, аніж цілий день вести боротьбу з самим собою, втрачаючи енергію та залишаючись у напрузі.

• Комусь може дуже допомогти чітке планування та покрокове втілення всіх намірів. Це дає відчуття контролю над процесом та потоком. Щоправда, тут є й інша небезпека — бажання повністю заполонити час всіма можливими активностями, івентами та зустрічами, аби лишень не помічати своїх переживань. Це теж варіант втечі від самого себе. А перенасичення та перенавантаження веде до стресу та виснаження. Тож будьте обережні.

☝ Лайфхак: виходьте на роботу серед тижня

Поділюся одним лайфхаком ще з часів мого викладацького життя. Мені завжди психологічно легше виходити з відпустки посеред тижня, а не з понеділка. Ідеальний для мене день — середа. Навіть коли мені не давали таку можливість, бо «не заведено», я брала ті декілька днів за свій рахунок. Бо мій спокій і добробут важливіші за гроші.

Причина #2. Ви просто не встигли відпочити

Буває, що людина банально не встигла повноцінно відпочити. Тільки налаштувалася, тільки розслабилася, а вже все — відпочинок закінчився і час додому. Особливо таке трапляється, якщо тягнути з собою у відпустку робочі думки та незавершені справи, які забирають фокус та енергію. Є небезпека так і не зловити момент розслаблення та відпочинку, не встигнути їх розсмакувати.

Як зарадити?

• Це, швидше, порада на майбутнє, аніж порятунок постфактум. Але — тричі подумайте, перш ніж брати тури на 4-5 дні з перельотом чи довгим переїздом наземним транспортом. Бо не встигнете відійти від дороги, як вже час знову пакувати речі.
• Дайте собі час на адаптацію: не тільки після відпустки (хоча б день), а й до відпочинку. Не важливо, яким він буде — активним чи, навпаки, лінивим, — ми на фізичному та емоційному рівні потребуємо пристосування до нового середовища. Просто закладайте це одразу в планування відпочинку.
• Відпочиваючи — відпочивайте. Якщо для цього треба вимкнути інтернет і не стрибати смереками в пошуках заповітного сигналу — зробіть це. Світ не впаде, а от інакше можна втратити кайф моменту. Головне — дайте знати всім, кому слід, що вас не буде, повідомте, до кого звертатися за вашої відсутності і скільки чекати на ваше повернення. Пам’ятайте про розумну дистанцію між собою і роботою — ви не одне ціле. І повірте: часом перерва без месенджерів і телефону дає нові відчуття відпочинку, цікаві знайомства, зокрема і з самим собою.

☝ Лайфхак: від поствідпускного синдрому врятує… сама відпустка

Враження, якими ви себе наситили в процесі відпочинку (навіть якщо у вас не було wow-мандрівки), можуть стати тим ресурсом, що допоможе вирівняти ваш дефіцитний стан після повернення до буднів.

Причина #3. Відпочинок був надто насиченим

Є ще варіант, коли люди відпочивають так потужно, що потім їм потрібна відпустка після відпустки, щоб відновитися фізично. З погляду психології, таке бажання «піти у відрив» теж може свідчити про намагання відірватися від реальності, в якій вас щось не влаштовує. І з цим краще розбиратися зі спеціалістом. Але що робити зі втомою прямо зараз?

Як зарадити?

Стан нашого організму прямо впливає не тільки на те, як ми почуваємося, але й на нашу емоційну сферу — як ми сприймаємо життя, в яких кольорах. Тому варто насамперед відновити фізичні сили.

• Притримуйтеся базового режиму сну та відпочинку. Засинайте до 11 години вечора, спіть не менше 7-8 годин, тримайте гаджети подалі від ліжка і не гортайте соцмережі перед сном. Так, я усвідомлюю, що у кожного різні ритми та графіки життя, але виділіть хоча б кілька днів на тиждень, коли ви дбаєте про свій сон. Сприймайте це як інвестицію у своє здоров’я.
• Зверніть увагу на те, чим ви насичуєте своє тіло, адже саме з їжі ваш організм бере ресурси та енергію. Свіжі овочі та фрукти, зелень, горіхи, риба зроблять вас більш продуктивними, аніж «важка» їжа (смажене м’ясо, тістечка тощо). Зменшіть кількість швидких вуглеводів та глюкози у своєму раціоні. А ще — підпишіться у соцмережах на дієтологів. Їхні регулярні дописи нагадуватимуть, що харчуватися треба правильно. І ви дізнаєтеся, яку саме їжу споживати, щоб було відчуття одночасно і легкості, і насиченості.
• Більше рухайтеся. Тут найважливіше знайти свій формат активності та кайфувати, заряджаючись енергією і підтримуючи тонус. Що це буде — біг, плавання, фітнес, йога, сайклінг, ранковий 20-хвилинний work out чи просто прогулянка — не важливо. Головне — рухатися, а не застрягати! Ваше тіло буде вам вдячне за насичення киснем кожної клітинки. До того ж, фізична активність — це крутий спосіб упорядкування думок.
• І взагалі — слухайте своє тіло, воно найкраще знає, що для вас актуально. Недаремно зв’язка тіла й свідомості посідає таке важливе місце в підході до розуміння людини. Надто, якщо йде мова про втому, виснаження та напруженість. Краще дати собі день відпочити, щоб набратися ресурсу, аніж витискати свої сили до межі і потім відновлюватися довше й важче.

Ці поради будуть актуальними і для щотижневих вихідних, якщо вам також важко повертатися після них до роботи.

Дайте собі час на засвоєння вражень та посмакуйте отриманим досвідом — нехай він перетвориться на ваш ресурс. Відчуйте, опираючись на цей досвід, чого хочете сьогодні, чим бажаєте наповнюватись. Адже ми рухаємося далі!

Читайте також

2 тижні йти вздовж океану: відпустка, після якої ще більше любиш роботу

10 ритуалів для правильного початку й завершення робочого дня

«З 10 до 19? Ні, не чули». Історії про альтернативний графік роботи