Є два поширених міфи про пенсію: вона «ще далеко», і на неї «не проживеш». Так і буде, якщо й далі мислити в системі, коли пенсію забезпечує держава. Та можна взятися за це питання самостійно і вже зараз — щоб колись мати не тільки багато вільного часу, а й проводити його так, як обіцяє реклама турагенцій. А може, навіть не чекаючи «пенсійного віку»! Як це зробити, розповідає Оксана Желєзко, фінансова консультантка та авторка подкасту “Заплати собі сама”.
Пенсія — для бабусь та дідусів?
Пенсія — це підтримка державою людей, які вже не можуть забезпечувати себе самостійно.
До того, як Україна здобула незалежність, у нашій державі діяла солідарна пенсійна система: маючи різний досвід роботи, розмір доходів та внесків до пенсійного фонду, всі отримували приблизно однакову пенсію. А зараз ми перейшли до ринкової економіки, і кожен з нас може впливати на те, якою буде майбутня пенсія, через інвестиції у різні інструменти.
Якщо ви офіційно працюєте в компанії, сума відрахувань до пенсійного фонду залежить від вашої зарплатні. Якщо ФОП — сплачуєте єдиний соціальний внесок (ЄСВ) у розмірі 1474 грн на місяць (з 01 січня 2024 році становитиме 1562 грн (22% від мінімальної зарплатні) та 1760,00 грн з 01 квітня 2024 року). Але щоб мати хорошу пенсію у майбутньому, цього буде недостатньо.
Наш пенсійний фонд є дотаційним: за офіційною статистикою, на одного українця, що працює, припадає два пенсіонери. Тому, щоб виплачувати пенсії, держава додатково вкладає гроші. І в майбутньому ситуація тільки погіршиться: на фронті гинуть люди працездатного віку, а через економічні обставини (це глобальна тенденція) та військові дії знижується народжуваність.
Крім того, щоб вийти на пенсію, потрібно мати 30 років стажу, а у 2028 році — 35 років. Якщо не вистачає, його можна «докупити». Також на сайті пенсійного фонду України є калькулятор, щоб приблизно підрахувати розмір майбутньої пенсії. Але краще не покладатися лише на виплати від держави, а якомога раніше задуматися: яку пенсію ви хочете отримати, і що саме вам її забезпечить.
Чи реально вийти на пенсію у 40 років?
Чекати, поки настане пенсійний вік, не хочуть не тільки молоді українці. Є цілий рух F.I.R.E. (Financial Independence & Retire Early) — прихильники ідеї вийти на пенсію раніше та жити на пасивний дохід. Але для цього потрібно сформувати капітал.
Для орієнтира, скільки це може бути, помножте розмір щомісячних витрат на 150: наприклад, щоб отримувати пасивний дохід у розмірі 30 тисяч грн, потрібно інвестувати капітал у 4,5 млн грн, і він (орієнтовно) буде приносити дивіденди, на які ви можете жити. Тому важливо побудувати власну інвестиційну стратегію.
Але пам’ятайте, що важлива не сума щомісячних внесків і навіть не розмір капіталу, а час: чим раніше ви почнете, тим більшу суму сконцентруєте, навіть з маленькими внесками.
Як сформувати майбутню пенсію?
Щоб в майбутньому отримувати пенсію, яка не буде залежати від держави, потрібно мати власну інвестиційну стратегію.
Кожна людина у своєму вмінні поводитися з грошима проходить кілька етапів:
- від 5 до 18 років — учнівство;
- від 18 до 30 років — старт;
- від 30 до 60 років — контроль (продуктивний вік для накопичення капіталу);
- після 60 років — рефлексії та обмін досвідом.
До 25 років ми та середньостатистичні американці або європейці маємо схожий шлях. Але якщо, наприклад, американці, щойно починають заробляти, відкривають власний пенсійний рахунок, то українці частіше витрачають ці гроші.
Замість тощо, щоб робити заощадження, ми навпаки, починаємо витрачати більше, ніж можемо собі дозволити.
Одна з причин — відсутність фінансової грамотності. Над цим потрібно працювати: не збільшувати борги по кредитних картках, а почати формувати власний капітал. А вік від 18 до 50 років — найважливіший для цього.
Інвестиційна стратегія — з чого почати?
Фінансова грамотність полягає не в тому, скільки ти заробляєш, а як ти керуєш цими грошима. Тому спершу потрібно:
1. Зробити аудит боргів та власного капіталу.
Інвестувати без боргів — це базова умова. А часто люди навіть не знають реальний щорічний відсоток по кредитах, які вони взяли.
Спочатку зрозумійте, скільки відсотків за них ви платите щомісяця. І з цього моменту — почніть закривати свої борги, якщо вони є.
2. Сформувати «фінансову подушку» на життя.
Порахуйте суму щомісячних витрат та помножте на 6 місяців (а в час війни — на 9-12 місяців, тому що складніше знайти роботу). Ця сума може врятувати, якщо терміново знадобляться гроші. Адже пенсія — це довгострокова інвестиція (10 років і більше), і продаючи цінні папери достроково, ви втратите гроші.
3. Спочатку заплати собі.
Часто люди хочуть заощаджувати з тих коштів, що лишаються після усіх витрат. Але якщо не заощаджувати гроші одразу, потім може і не вийти. Встановіть фіксований відсоток від своїх доходів (від 5 до 20), аби щомісяця консолідувати гроші.
Наприклад, ваша зарплатня — 15 тис. грн. Почніть з 5% і відкладайте щомісяця 750 грн, і вже решту — витрачайте. Для більшого контролю можна також автоматизувати цей процес, налаштувавши регулярне списання на окремий рахунок.
Регулярно заощаджуючи, можна і сформувати «фінансову подушку», а потім придивитися до інструментів для інвестицій.
Куди інвестувати?
Інвестиції у свою фінансову свободу — майбутню пенсію — важливо диверсифікувати (не тримати в одному місті, а вкладати в різні активи). І навіть під час війни українці можуть обрати серед інших ті інструменти, які їм цікаві, або в чому краще розуміються.
1. Недержавні пенсійні фонди.
Недержавний пенсійний фонд — це прозорий інструмент для накопичення пенсії. Головна умова — до виходу на пенсію вам має бути більше ніж 10 років (інакше термін інвестиції ваших коштів буде замалий).
Через війну в Україні відкладеться питання пенсійної реформи та перехід до трирівневої пенсійної системи (перший рівень — солідарна, другий — накопичувальна, третій — добровільне недержавне пенсійне страхування). Вже за якийсь час відрахування у НПФ будуть обов’язковими. А ми вже маємо можливість інвестувати — є багато фондів, можна обрати той, який подобається вам. Якщо ж у майбутньому ви захочете перейти до іншого НПФ (наприклад, станете менше довіряти своєму), закон дає таку можливість.
Зайдіть на сайт кожного з них, подивіться, куди вони інвестують, ознайомтеся зі звітністю. Так само як і державний пенсійний фонд, НПФ на своєму сайті мають калькулятор, де можна спрогнозувати майбутню пенсію. Ця сума залежить, наприклад, від того, скільки ви готові відкладати щомісяця (хоча й «поріг входу» невисокий — можна відкладати навіть 100 грн або 300 на місяць), або яка структура інвестицій цього фонду. Проте законодавство регулює цю сферу, і коли ви вкладаєте кошти у НПФ, то гарантовано отримаєте пенсію.
Інвестуючи до НПФ та маючи офіційне працевлаштування, по завершенню року ви можете розраховувати на податкову знижку — до 18% від річної суми вашого внеску.
НПФ є водночас і вашим податковим агентом при виплаті пенсії: напряму виплачує податок державі, а ви отримуєте «чистий прибуток».
2. Депозити.
Зараз в Україні рівень інфляції є вищим, ніж ставка по депозитах (якщо говорити про долари та гривні), тому цей інструмент невигідний. Також депозити оподатковуються: 18% податку на доходи та 1,5% військового.
Але недооцінювати депозити не варто: це можливість консолідувати гроші. Наприклад, заощаджуючи 750 грн на місяць, за пів року можна накопичити 4,5 тис. грн, а потім ці гроші інвестувати.
Депозит може частково і навчити управляти грошима. А відчуття, що в кінці місяця прийде якийсь пасивний дохід, стає хорошою звичкою та мотивацією відкладати та інвестувати далі.
3. Економіка України.
В Україні є багато підприємств, куди можна інвестувати, аби підтримати економіку країни. Але при цьому варто прийняти ризики, пов’язані з війною. І чітко розуміти, куди та чому ви вкладаєте гроші.
Наприклад, інноваційний центр на базі старого заводу «Промприлад.Реновація», що в Івано-Франківській області — це потужне підприємство, що дає розвиток регіону. Їхніми донорами є у тому числі уряди європейських країн, а їхня звітність — прозора.
4. Облігації внутрішніх державних позик України (ОВДП).
Це державні цінні папери, які випускає Міністерство фінансів. Інвестуючи в ОВДП, ви так само підтримуєте економіку України. Вартість однієї облігації — від 1000 грн, і це доступний та зрозумілий спосіб інвестицій для початківців. Крім того, вони не оподатковуються.
Уряд гарантує повернення 100% інвестицій з усіх ОВДП, на відміну від депозиту, де гарантія повернення 200 тис. грн.
5. Сільськогосподарська земля.
Віднедавна громадяни України можуть купувати сільськогосподарську землю, і в майбутньому, коли Україна стане членом ЄС, її вартість зросте. Але порівняно з іншими інструментами, тут потрібно мати більші фінансові ресурси (від 3 тис. дол.), а також добре розумітися на ринку.
6. Фондовий ринок
Якщо у вас ніколи не було досвіду інвестування або заощаджень, може бути складно почати з фондового ринку. Та відчувши в собі сили й маючи достатньо знань, розгляньте і таку можливість.
Є фонди без щорічної виплати дивідендів: вони одразу йдуть на капіталізацію (компанія використовує їх для свого розвитку). А є ті, що їх регулярно виплачують. І якщо ви отримуєте прибуток з фондового ринку, то зобов’язані подавати декларацію у податкову — самостійно або звернувшись до консультантів.
На початку воєнного стану не можна було виводити гроші на фондовий ринок для інвестицій. Зараз Нацбанк уже зняв деякі обмеження, і можна офіційно вивести до 100 тис. грн з одного рахунку.
Інвестори бувають різні: консерватори, ліберали (більш сміливі), гравці (більш агресивна поведінка). Тому перед тим, як обрати, куди вкладатися, зрозумійте свій ризик-профіль інвестора: як дієте, залежно від тієї чи іншої ситуації.
Як захистити свої вкладення: правила
Немає універсальної поради, якою має бути ваша інвестиційна стратегія: вона залежить від того, скільки вам років, які ваші фінансові цілі, коли ви хочете вийти на пенсію, скільки ви витрачаєте щомісяця тощо. Але головне — бути відповідальними та чітко усвідомлювати, куди ви інвестуєте і чому. Не лише тому, що десь прочитали, хтось так зробив або сказав зробити вам.
Також є правила, про які варто пам’ятати:
- Інвестиції — це завжди ризик. Не інвестуйте «в борг». І не забувайте про «фінансову подушку».
- Чим вищий відсоток дохідності, тим більший ризик. Наприклад, якщо вам обіцяють депозит під 25% річних у гривні, а всі інші банки — під 12%, то це прямий сигнал, що щось не так.
- Диверсифікуйте. Наприклад, зараз популярні криптовалюти, але не варто купувати їх на всі гроші.
- Будьте пильні. Існує багато шахрайських схем, в які вірять навіть дорослі та відповідальні люди: наприклад, за 10 тис. грн обіцяють закрити 50 тис. грн боргу на картці. Ми відповідальні за власні фінансові рішення, і якщо ми відправимо кудись гроші, це буде наше рішення.
- Не бійтеся ставити запитання. Іноді люди бояться просто перепитати та уточнити. Але якщо все ж зробити це, фінансовий консультант, співробітник банку або податкової допоможе вам — швидко та кваліфіковано.
Ми часто шукаємо складні відповіді на власні питання. А найбільш дієві способи — завжди прості.
Потрібна робота?
Маємо безліч вакансій у креативній індустрії, ІТ-компаніях, освіті тощо 👉
ВакансіїЧитайте також
Усе що треба знати про фінансовий план: як скласти, дотримуватись і врахувати війну
На «ти» із грошима: 35 ресурсів для тих, хто хоче розібратися у фінансах
Що варто знати про фінанси у 20 років? 10 порад Олександра Тарченка
Дякуємо!
Тепер редактори знають.