Фінансова грамотність: як забезпечити комфортне життя та безбідну старість

Якою ви уявляєте фінансово грамотну людину? Зразу бачите директора банку чи успішного бізнесмена? Насправді розвинути цю навичку під силу будь-якій людині. Ба більше — це вкрай необхідно зробити кожному, хто хоче з часом лише багатіти й забезпечити собі безбідну старість. Як стати фінансово грамотною людиною, розбиралися разом з Максимом Студілко, асоційованим партнером сервісу фінансового планування життя iPlan.ua.

Що таке фінансова грамотність

Для початку я б розділив поняття «фінансова грамотність» на дві категорії: професійну та персональну. Професійно управляти фінансами (кожен на своєму рівні відповідальності) мають фінансисти, бухгалтери, аудитори, комерційні директори тощо. Ми ж поговоримо про персональну, або особисту, фінансову грамотність, необхідну кожній людині, яка хоче досягати життєвих фінансових цілей. 

Фінансова грамотність — це набір підходів, правил та практик, дотримуючись яких ми можемо настільки ефективно керувати своїми фінансовими потоками, що це дозволить ставати багатшими, досягати поставлених цілей та не знижувати звичний рівень життя навіть у зрілому віці. 

Фінансова грамотність не допоможе заснути бідним, а прокинутись багатим. Це системна робота в напрямку свого фінансового добробуту, яка дозволить жити однаково добре й у 20, і у 60 років.

Портрет фінансово грамотної людини 

Ще краще покаже суть поняття портрет фінансово грамотної людини. Його я сформував на основі свого досвіду співпраці з різними клієнтами. Так от, в моєму розумінні фінансово грамотна людина:

• може порахувати свої доходи та витрати (тобто знає, скільки коштів витрачає в місяць);
• здатна запланувати високобюджетні витрати (відпочинок, освіта дітей, купівля квартири чи автомобіля), але перед цим оцінити, чи готова вона до такого фінансового навантаження;
• має чітко прописані фінансові цілі на рік чи кілька років зі складеним бюджетом;
• вміє заощаджувати та інвестувати;
• рідко здійснює необдумані, емоційні покупки, а якщо це стається, то строго в межах виділеного на це бюджету;
• не має кредитів, особливо «дорогих» (позики в мікрофінансових організаціях, кредити на банківських картках);
• не розглядає для вкладання коштів інструменти з дуже високим рівнем дохідності, бо розуміє, що це надто ризиковано («фінансові піраміди», сумнівні заробітки в інтернеті). 

Фінансово грамотна людина може отримувати середньоринкову зарплату, але водночас настільки вміло розпоряджатися наявними коштами, що їй на все вистачатиме.

Чим корисна фінансова грамотність в наш час

Фінансова грамотність вбереже від необдуманих рішень в нестабільні періоди, як-от купівля чи перепродаж валюти за першої ж нагоди, вкладання грошей в непотрібні речі. Відповідно, це дозволить заощадити кошти чи грамотно ними розпорядитись.

Я сам в лютому-березні 2015 року, коли курс долара перетнув позначку в 32 грн/долар, придбав побутову техніку, рятуючи заощадження. Техніка була потрібна, в цілому я не придбав нічого непотрібного, але ціна на той час була на 20-30% завищена. Зараз я вже чітко розумію валютне співвідношення своїх заощаджень, і якщо трапляються коливання, більше не панікую.

Основні принципи фінансової грамотності

Загалом принципів фінансової грамотності є багато. Серед основних можна виділити такі:

1. Чітко знати й контролювати всі фінансові потоки та джерела. Це можна робити як у гугл-таблицях, так і з допомогою різних застосунків, сервісів (рекомендую MoneyWiz). І важливо не просто регулярно аналізувати витрати, але й шукати можливості для заощаджень.
2. Регулярно поповнювати свій резервний фонд. Потрібно зменшувати ризики лишитися без грошей у майбутньому, забезпечити собі можливість спокійно пережити кризові моменти, як-от втрата роботи. Резервний фонд повинен покривати витрати хоча б на три місяці, ще краще — на пів року чи рік. Гроші в ньому варто зберігати у вигляді низькоризикових та високоліквідних інструментів. Це можуть бути готівкові кошти, кошти на рахунках надійних банків, депозити з можливістю розірвання в будь-який момент.
3. Складати бюджет на найближчі кілька місяців чи рік, планувати великі витрати. Візьмемо, скажімо, таку категорію витрат як відпустка. Варто завчасно для себе зрозуміти, яку суму грошей ви готові виділити на відпочинок. Тоді до накопичення може бути кілька підходів: 1) відкладати певну невелику суму грошей, розділивши платежі помісячно на рік; 2) накопичити кошти протягом декількох місяців, відкладаючи більші суми, а потім використати їх, коли з’явиться можливість піти у відпустку; 3) зібрати гроші за кілька місяців до запланованої відпустки.
4. Диверсифікувати як доходи, так і накопичення. Чим більша диверсифікація, тим нижчі ризики. Візьмемо, до прикладу, роботу. Якщо ви працюєте в якійсь одній галузі, особливо вузькій, то варто пам’ятати, що криза в цій галузі в будь-який момент можете залишити вас без роботи і, відповідно, без доходу. Тому найкраще, зайнятися пошуком додатково заробітку або опануванням іншої спеціальності.
5. Критично оцінювати можливі результати та ризики, перш ніж прийняти рішення та здійснити певну фінансову операцію. Особливо це стосується кредитів та інвестицій. Наприклад, перш ніж брати іпотеку, варто оцінити, наскільки таке фінансове навантаження для вас є адекватним, аби не перетворити сенс життя на найближчі 10-15 років на погашення цієї позики. 

Зрештою, у міленіалів є така приказка: «Все, на чому можна їздити, літати і в чому можна жити, варто орендувати, а не купувати».

Часті фінансові помилки

Головна помилка — думати, що у вас є багато часу, і жити «одним днем», витрачаючи все, що заробляєте.

№1. Системно відкладати етап накопичення «на потім»

Це коли людина думає у форматі «Я зараз мало заробляю, ось невдовзі збільшу розмір заробітної плати, тоді заживу і почну відкладати». Час йде, і нічого не відбувається. Вона й далі, отримавши зарплату, спершу повертає борги, купує подарунки, витрачає кошти на відпочинок. І лише якщо після системних витрат залишаються кошти, то відкладає їх. 

Як можна виправити? 

Є таке правило: «Спершу заплати собі». Його суть в тому, що сьогодні у нас є фінансовий обов’язок перед нами ж в майбутньому, тому накопичення коштів повинно бути такою ж обов’язковою щомісячною витратою, як оплата оренди житла чи комунальних послуг. Спочатку регулярно відкладати можна 3-5% від доходу, а потім поступово підвищити цей показник до 10-20%.

№2. Не відстежувати свої витрати

Щоб перевірити, чи припускаєтеся ви цієї помилки, назвіть суми, які ви щомісяця в середньому витрачаєте на їжу, на проїзд, включно з таксі, на подарунки, на відпочинок. Не можете? Отже, ви не стежите за тим, куди йдуть ваші гроші. 

Як можна виправити?  

Варто почати вести облік витрат та доходів. Цим можна не займатися все життя. Часто достатньо кількох місяців чи року, аби розібратися у питанні. 

Наприклад, я вів такий облік близько трьох років в програмі Family Budget — записував усі витрати, розділяв за категоріями, вказувати точні цифри. Надалі це дозволило мені коректно планувати витрати у майбутньому, складати бюджет на рік та помісячно, загалом оцінити свій фінансовий потенціал. 

Зараз я трохи змінив підхід — більше орієнтуюся на бюджети, тобто знаю, які у мене ліміти на відпустку, на харчування, додаткові витрати тощо, і від цього відштовхуюсь, не записуючи кожну витрату, але намагаючись не виходити за рамки виділеного бюджету.

№3. Занадто пізно замислитись про пенсію

Люди часто задумуються про пенсію у віці 30+ років, а це вже трохи запізно. Чому? Бо вони втрачають можливість безболісно накопичити кошти завдяки складному відсотку. Це коли ми вкладаємо гроші, а потім з року в рік відсоток накладається на відсоток і ми, нічого не роблячи, примножуємо свій дохід. 

Без таких заощаджень, після виходу на заслужений відпочинок доведеться суттєво знизити якість свого життя. Адже середній рівень державної пенсії значно нижчий, ніж середній рівень сьогочасних зарплат. 

Як можна виправити?  

Відкладати кошти на комфортну старість варто років з 20, коли попереду є ще близько 40 трудових років. Бо щоб складний відсоток добре спрацював і гроші трансформувалися у якусь відчутну суму у майбутньому, їх треба безперервно відкладати протягом хоча б 15 років. 

А ось після 30 це робити важче — доведеться більше заощаджувати, економити або змиритися з тим, що після закінчення кар’єри улюблені ресторани доведеться обходити десятою дорогою.

№4. Інвестувати усі ресурси у дітей 

Загалом це непогана ідея, проте пам’ятайте про диверсифікацію — усі кошти в дітей вкладати не варто. Завжди розраховуйте на те, щоб мати змогу самостійно підтримати себе у зрілому віці. Бо не всі діти готові жити з батьками в одному місті, країні, які б хороші відносини з ними не були. Та й не всі батьки готові приймати допомогу від дітей і взагалі той факт, що їм потрібна фінансова підтримка. 

Як можна виправити?  

Рішення таке ж, як і для попередньої проблеми — замолоду думати про пенсію й відкладати на неї гроші.

№5. Віддавати перевагу одному виду накопичень

Є гарна приказка: «Не варто класти усі яйця в один кошик». Вона про те, що не варто зберігати усі кошти в одному місці чи в одній валюті. Потрібна диверсифікація.

Як можна виправити?  

Диверсифікація буває різною. Наприклад, комусь комфортно зберігати кошти на депозитах в різних банках (у кожному до 200 тисяч грн, бо цю суму захищає Фонд гарантування вкладів). Хтось обирає фондові ринки, купуючи облігації, акції.

Варто спробувати різні інструменти: зберігати кошти на депозитах в банках в різних валютах, вкладати в цінні папери, у нерухомість. Важливе правило — не зосереджувати накопичення тільки в рамках банківської системи.

№6. Гнатися за високою дохідністю, ігноруючи ризики

Це коли люди, які хочуть швидко озолотитися, вкладають заощадження в неперевірені інструменти (які інколи є простим шахрайством), часто втрачаючи ці кошти. Вони забувають чи не знають, що висока дохідність — це завжди високий ризик. 

Як можна виправити?  

Краще обирати менш ризикові інструменти з нижчим відсотком дохідності, бо у розрізі багатьох років вони цілком можуть задовольнити усі наші потреби в майбутньому.

Взагалі в інвестуванні та інших фінансових діях не так важливо примножити капітал, як його не втратити.

№7. Зловживати кредитами 

Є такі поняття як «дорогий кредит» та «дешевий кредит». В Європі дешеві кредити (під 2-5% річних) є абсолютно нормальним і часто вигідним фінансовим інструментом. В Україні, на жаль, вони малодоступні. 

А от позики від мікрофінансових установ, кредитні ліміти на банківських картках, іпотека належать до категорії дорогих (30-3000+% річних). І коли людина планує формувати резервний капітал, то перше, що варто зробити, — позбутися дорогих кредитів. 

Як можна виправити? 

Кредитів, за невеликими винятками, варто уникати. Наприклад, якщо ви фінансово відповідальна, дисциплінована людина, маєте резервний капітал, то цілком можете користуватись кредитним лімітом на банківських картках. Але лише за умови, що ви вчасно внесете необхідну суму в межах пільгового періоду. Тоді це для вас буде вигідно, бо ви ніякі відсотку банку не платите, а коштами користуєтесь.

З чого почати освоювати фінансову грамотність

Крок 1. Проаналізувати свої доходи

Важливо оцінити, чи влаштовує вас заробітна плата на поточній роботі, чи є у вас можливості тут розвиватися, підвищувати свою кваліфікацію і, відповідно, дохід. Якщо все влаштовує, тоді переходимо до наступного етапу. Якщо ні, то можливі кілька варіантів виходу з ситуації:

1. Змінити місце роботи, аби підвищити вартість однієї робочої години. Посада, спеціальність можуть бути ті ж, але в іншій компанії, де вам готові платити більше за аналогічний набір навичок та вмінь.
2. Проаналізувати, скільки часу ви витрачаєте на роботу та скільки вільних годин, окрім сну, лишається. І якщо ви готові ці кілька годин додатково витрачати на роботу, то можна пошукати пропозиції парт-тайм, фриланс-проєкти.
3. Спробувати підприємницьку діяльність.

Крок 2. Почати заощаджувати

Тут регулярність важливіша, ніж розмір доходу. Бо можна в місяць заробляти 18 тис. грн, постійно відкладати гроші й через років 10 мати 360 тисяч. А можна отримувати 30 тис. грн та все витрачати, створюючи собі додаткові ризики у майбутньому. 

Для початку варто пообіцяти собі з кожного приходу коштів щось заощаджувати. Якщо самому складно виділяти певну суму, то можна у застосунку банку увімкнути функцію, щоб з кожного надходження грошей певний відсоток йшов на депозит.

Крок 3. Спробувати інвестувати кошти

Гроші повинні працювати на вас, а тому просто так їх відкладати не варто. В попередньому прикладі про 360 тис. грн, за умови інвестування заощаджених коштів під 8% річних, сума накопичень склала б близько 550 тис. грн через тих же 10 років. 

Формат інвестування залежить від того, яка сума накопичень у вас вже є. 

1. Якщо ви лише в процесі формування резервного капіталу, готові відкладати десь по 100 доларів на місяць, то рекомендую розглядати банківські депозити в гривні.
2. Якщо вже є близько 100 000 грн, то можна інвестувати їх в облігації.
3. Якщо маєте кілька тисяч доларів, то варто пробувати виходити на міжнародні фондові ринки, вкладати кошти в акції. І не забувайте про диверсифікацію — мати кілька різних джерел інвестування.

Корисні ресурси про фінанси

Якщо ви хочете глибше розібратися у темі фінансів та фінансової грамотності, то рекомендую такі ресурси. 

Книги

• «Найбагатша людина в Вавилоні» Семюеля Класона;
• «Шлях до фінансової свободи» Бодо Шефера;
• «Квадрант грошового потоку» Роберта Кійосакі;
• «Багатий тато, бідний тато» Роберта Кійосакі (її варто читати обережно, через фільтри, бо в ній описуються деякі інструменти, що актуальні для США, але не підходять для українців. Та базові ідеї про складні відсотки та фінансовий капітал в ній чудово описані).

Відео

• ютуб-канал «Сімейний бюджет»;
• ютуб-канал українського юриста Мирослава Короля «Мільйонер за сім років»;
• ютуб-канал порталу «Мінфін»;
• мультфільм Рея Даліо про те, як працює економіка.

Читайте також

$2000 на тиждень без досвіду роботи, або Знову про шахраїв на ринку праці

Де взяти гроші на свій проєкт? 5 платформ для краудфандингу

Джоб-оффер для мами і тата: як діти допомагають батькам шукати роботу