Мріяли в дитинстві працювати з тваринами, але так і не стали ветеринаром? Не все втрачено! Можна стати зоопсихологом 🙂 Що це за професія, розповідає Оксана Галан — фахівчиня з поведінки собак і котів.
Хто такий зоопсихолог
Професія зоопсихолога з’явилася зовсім недавно, але саме слово «зоопсихолог» поки сприймається людьми досить складно. Тому я себе позиціоную, швидше, як фахівця з поведінки тварин. Я працюю з собаками і котами, хоча зоопсихологи в принципі можуть працювати з будь-якими тваринами, з якими взаємодіє людина.
Зоопсихологи займаються профілактикою і вирішенням поведінкових проблем, таких як агресія, неохайна, стереотипна поведінка, страхи, фобії.
Ось приклад з моєї практики: дівчина завела кошеня, причому не випадково, а усвідомлено. І через кілька днів звернулася за стартовою консультацією, щоб зрозуміти, чи «нормальне» у неї взагалі кошеня, тому що воно постійно гралося, нападало — загалом активно демонструвало мисливську поведінку. Дівчина була у шоці, бо тривалий час у неї не було тварин і вона вважала, що їй дістався якийсь «виплодок пекла», й гадки не мала, що з ним робити.
Ми розібрали причини такої поведінки, дівчина змогла краще зрозуміти свою тварину і так відгукнулася про консультацію: «Тепер я реально розумію свою кішку. Насправді вона не неадекватна, вона просто кішка 🙂»
Сумні історії теж трапляються, і згадувати їх дуже боляче. Одного разу до мене звернулися власники собаки, люди похилого віку, яким довелося з’їхатися з дітьми та онуками. Собака проявляла агресивність до онуків, але можливості розмежувати простір на час корекції поведінки, щоб всім було безпечно, не було. Собака постійно перебувала в тривожному стані, і в підсумку господарі вирішили від неї відмовитися і приспати її. Мені не вдалося її врятувати, і ця історія тепер зі мною на все життя.
Чим зоопсихолог відрізняється від кінолога
Ми не протиставляємо себе. Зоопсихологи, швидше, мають більш глибокі знання і відрізняються комплексним підходом до вирішення проблем у тварини. Наприклад, якщо дресирування — це безпосередньо про навчання навичкам, то робота фахівця з поведінки — більш комплексна.
Ми не просто працюємо з якимось наслідком, вираженим у поведінці, а й намагаємося знайти й усунути причину такої поведінки, яка досить часто може бути пов’язана зі здоров’ям, з умовами утримання, стосунками в будинку, фізичним розвитком або емоційним станом тварини.
У складних випадках, коли тваринам потрібна медикаментозна терапія, ми обов’язково працюємо в тандемі з ветеринарними лікарями, які займаються поведінковою медициною.
Про свій шлях у професію
Не можу сказати, що я прям одразу визначилася зі своєю професією. Мені просто дуже хотілося працювати з тваринами, і поступово я дійшла до такого формату, відкинувши нецікаві мені навички та процеси. Я вчилася і продовжую вчитися де тільки можливо: курси, конференції, семінари, які дозволяють відкрити мені щось нове.
Школу взаєморозуміння з тваринами ми відкрили 5 років тому. Наша основна мета — навчити власника тварини розуміти свого звіра і правильно з ним взаємодіяти, щоб життя їх обох стало більш комфортним. Тому ми працюємо саме в такому трикутнику: фахівець-власник-тварина.
Як стати зоопсихологом
Комплексного навчання цієї спеціальності в Україні немає. Можна отримати ветеринарну освіту, а потім стати вузьким фахівцем з корекції поведінки, але це не єдиний варіант. Можна пройти навчання за кордоном або вивчитися самому, збираючи матеріали по дещицях і навчаючись у професіоналів.
Наприклад, наша школа теж почала навчання своїх фахівців. Ми ретельно відбираємо людей, які нам підійдуть і потім самі їх навчаємо.
На жаль, поки що в Україні немає ліцензій або сертифікатів, що підтверджують професію зоопсихолога. На даний момент такі документи можна отримати виключно за кордоном. Але ми працюємо над цим і зараз створюємо громадську організацію, яка буде нормувати правила сертифікації та намагатися їх стандартизувати. Сподіваємося, що найближчим часом нам вдасться це зробити.
Попит на професію однозначно є, а хороших фахівців дуже не вистачає, особливо в обласних центрах. Нам просто нема кого порекомендувати, наприклад, в Запоріжжі або Одесі, я вже не кажу про невеликі міста. Працювати можна в ветеринарних клініках, вести приватну практику.
Кому підійде професія зоопсихолога?
Ця робота підійде тим, хто насамперед хоче допомагати людям, а потім вже тваринам. До нас часто приходять із мрією працювати з тваринами, яка розбивається об реальність. Насправді, як і більшість видів роботи з тваринами, це робота з людьми. Тому що більшість власників поводяться зі своїми улюбленцями не дуже коректно просто через нерозуміння, хто живе поруч із ними і чому так себе веде.
Швидше за все, це не ваша сфера і краще пошукати щось інше, якщо:
- вас дратують люди і спілкування з ними;
- вам не подобається вчитися;
- ви не вмієте доносити до людей інформацію максимально доступно;
- ви категоричні й заперечуєте будь-яку точку зору, крім своєї.
Мати свою тварину загалом не обов’язково. Але, відверто кажучи, я не знаю фахівців, у яких зовсім немає тварин. Бувають люди, у яких, наприклад, померла собака і їм поки складно завести іншу. Але не можу уявити, щоб у цій сфері працювала людина, яка не пускає в своє серце і свій дім звірів, не тільки собак або котів.
Читайте більше про неофісні професії
Історії трьох людей, які зробили музику своєю професією і досягли успіху
Як це — працювати на круїзному лайнері? Досвід барстюартки Princess Cruises
Кухар повинен бути пристрасним! Інтерв’ю з Євгеном Клопотенко
Дякуємо!
Тепер редактори знають.