Жити і працювати у задоволення, постійно розвиватися, відкривати нові грані себе і світу — для багатьох у цьому і полягає справжній успіх. Чи можливо так у реальному житті або це лише міф?
Ми знайшли людину, яка просто не вміє жити інакше. Поговорили зі співзасновником кав’ярні «Розумна кава» і винного мікробару Malevich Андрієм Пелюховським про принципи і погляди, які допомагають завжди бути допитливим, експериментувати і отримувати задоволення від усього, що робиш.
Про допитливість
Допитливість — рушійна сила, яка керує мною по життю. Сподіваюся, коли буду 85-річним дідусем, теж збережу це у собі.
Я з дитинства був дуже допитливим. Можливо, тому що моя мама дозволяла мені займатися всім, чим захочу. Ми з нею весь час щось робили: створювали ляльковий театр, комікси, складали історії. І майже щовечора вона розповідала мені казку, вигадану на ходу. Мама — педагог, тому у мене було багато людей, на яких я міг експериментувати 🙂 Її учні дивилися спектаклі мого лялькового театру, брали участь в іграх і шоу, які я придумував. Вдома у мене була хімічна лабораторія на балконі. Сусідські хлопчаки купували мою газету, яку я малював на аркушах у клітинку.
Дуже важливо ніколи не втрачати бажання експериментувати, втілювати в життя свої фантазії, навіть найбезглуздіші.
Так, коли ви стаєте старшими, з’являються перешкоди, які заважають робити те, що хочеться . Але я точно знаю — у будь-якому віці можна залишатися допитливим.
Про нудьгу
Тільки-но ми перетворюємося на істот, у яких все йде за планом, нам стає нудно. А нудна людина — страшна людина. Тому що нудьга породжує деструктивну енергію.
Мене завжди дуже надихали люди епохи Відродження — Леонардо да Вінчі, Мікеланджело Буонаротті, Альбрехт Дюрер. Вони одночасно займалися всім на світі: писали, розвивали науку, подорожували, були математиками, дизайнерами одягу і інженерами-конструкторами. Я знав, що теж маю бути таким.
Досі мені ще не доводилося робити те, що суперечило б моїй внутрішній волі (за винятком роботи на будівництві в студентські роки). Я ніколи не думав: «Коли, нарешті, ця робота закінчиться ?!». А саме з такими думками багато хто ходить на роботу, і це дуже сумно. Вони накопичують деструктивну енергію і добровільно душать самі себе.
Побороти нудьгу можна, змінивши сферу діяльності. Навіть на короткий час. Якщо тобі щось набридло, варто змістити фокус на інші речі або дії.
Будь-яка справа в якийсь момент перетворюється на рутину. І тоді потрібно частину своїх обов’язків делегувати людям зі свіжим запасом енергії або відмовитися від такої роботи.
Про розвиток
Я вчився у КПІ на хіміка-технолога. Ані на мить не пошкодував про свій вибір, тому що інститут став одним з найяскравіших етапів в житті, навчив мене спілкуватися з людьми, приймати їх з усіма недоліками і перевагами. Але я довчився до 4-го курсу тільки заради мами. Вже на 2-му курсі я вирішив, що інститут — абсолютно марна трата часу.
Сьогодні у нас є безмежні можливості вивчати онлайн те, що нам подобається. Використовуйте їх! Не витрачайте ваш час на якісь інститути, які зараз нікому не потрібні. Практикуйтеся щодня. Наприклад, я вірю, що креативність і уява — це природні властивості особистості, дані нам від народження. Їх можна і потрібно розвивати, як і будь-яку іншу навичку. Головне — щодня цим займатися. Щось вигадувати, малювати, складати, майструвати. З іншими навичками так само.
Мене жодного разу не попросили показати мій диплом і не питали, що я закінчив. Це нікому не було потрібно. Мене просили виконати якесь завдання, потім його аналізували і приймали рішення, чи співпрацювати зі мною в подальшому.
Про вміння відпускати
Якщо йдеться про людей, то розлучатися потрібно по-хорошому. Не залишати в собі якусь злість або образу, тому що це дуже важкий тягар. А з речами і предметами мені взагалі легко розлучатися. Я практично ніколи їх не викидаю, а намагаюся знайти людей, яким вони можуть бути корисні.
Про свободу
Відчуття свободи не полишало мене на жодному з життєвих етапів. Мабуть, це воно виховало в мені звичку сприймати кожну ситуацію як можливість. Коли ви чимось займаєтесь, не потрібно одразу ж думати про те, що у вас щось не вийде.
Мені пощастило зсередини «промацати» чимало різних сфер, і я зрозумів, що можливо все. Ну, майже все.
Я працював водієм, рибним інспектором, ще був директором агробіржі. І навіть місяць витримав у прес-службі МЗС. Потім вирішив, що буду журналістом. Купив камеру, почав фотографувати і писати. Був редактором в журналі DPhoto. Потім загорівся ідеєю освоїти веб-дизайн, робив афіші і сайти. У якийсь момент моя допитливість підкинула мені ідею — що, якщо спробувати себе в ролі підприємця?
Про страхи
У моєму житті дійсно немає якихось таких речей, які вселяють страх. Але якщо він з’являється, то можна згадати гарний вислів: «Краще шкодувати про скоєне, ніж про те, що так і не зробили». А щоб не боятися ризикувати, спробуйте ризикувати малим.
Про гроші
Капіталістичний світ диктує певні правила: потрібно десь заробити гроші. А поки ви заробляєте гроші, у вас не залишається часу на те, чим ви хотіли б займатися. І ось вам безвихідна ситуація. Але мені вдавалося займатися багатьом і водночас не бути без грошей.
Я зрозумів ще в інституті , коли почав працювати, що фінанси — це обов’язковий пункт свободи. Принаймні якщо ви є частиною суспільства і не живете у печері. Просто у мене в матеріальному сенсі досить скромні претензії. Потрібно мати помірний апетит, і тоді все буде на своїх місцях.
Важливо вчасно зрозуміти, що вже досить. Зазвичай на це дуже яскраво вказують самопочуття і якісь життєві обставини.
Ти тоді розумієш: «Обережно, з’явився якийсь перекіс!» І ігнорувати цю інформацію може спричинити проблеми і навіть хворобами, які можуть вибити тебе з колії на тривалий термін. Тому потрібно просто навчитися розуміти ці сигнали і вчасно на них реагувати.
Про бажання
Мені здається, що не варто занадто сильно хотіти. Тобто не пов’язувати своє майбутнє з якимись певними бажаннями. Наприклад: «Якщо у мене не буде квартири, я не буду щасливим» або «Якщо у мене не буде крутий тачки, я не буду відчувати себе впевненим чоловіком». Тобто не створювати самому собі перешкод. А взагалі хотіти потрібно, але в міру.
Про критику
Чесно кажучи, у мене немає такої проблеми — хворобливого ставлення до критики. Якщо до мене надходить якась інформація, я намагаюся зрозуміти: вона має відношення до реальності або це якась дуже суб’єктивна думка (а таких завжди буде мільйон, тому що всім, ясна річ, не догодиш). Якщо вимальовується певна тенденція, тоді на це треба реагувати. Якщо ж це щось одиничне і не підтверджене фактами, то я просто не зосереджую на такій критиці свою увагу.
Про підприємництво
У якийсь момент моя допитливість підкинула мені ідею — а що, як спробувати себе у ролі підприємця? Ми з другом придумали концепт маленького кафе. Орендували міні-кіоск площею 1,5 м на 1,5 м. Оскільки я завжди займався наукою і експериментами у різних сферах, ми запропонували нашим відвідувачам таку активність: поки їм роблять каву, вони можуть відповісти на деякі запитання. Якщо відповідають правильно, отримують знижку. Так з’явилася «Розумна кава». Людям сподобалося, і ми дуже швидко заробили достатньо грошей, щоб відкрити повноцінне кафе. Потім з’явився і винний бар Malevich.
Бізнес — дуже крута школа особистісного зростання. Тому що тут багато різноманітних челенджів: якщо ви хочете, щоб бренд приносив якийсь прибуток, потрібно відрізнятися від інших.
У нашій країні багато можливостей, і можна круто їх використовувати. Багато бізнес-тренерів, які приїжджали до нас, говорили, що в Україні нескладно зробити бізнес — досить просто покращити те, що вже роблять інші. І це стосується будь-якої галузі. Єдине — не треба боятися! Коли кожен буде займатися улюбленою справою, наше майбутнє неодмінно стане щасливим і світлим.
Бізнес навчив мене психології взаємовідносин, тобто вмінню знаходити підхід до абсолютно різних людей, а ще здатності вирішувати найрізноманітніші питання і цінувати тих, хто поруч. Завжди пам’ятати, що в довгостроковій перспективі не можна думати тільки про свої вигоди, важливо враховувати інтереси тих людей, які з тобою в одному човні.
Про конфлікти
Перше, що потрібно зробити для вирішення конфлікту — це спокійно поговорити. Коли в результаті такої бесіди не вдається знайти спільну мову, можна почекати, якщо ці відносини для вас цінні. І через якийсь час поговорити ще раз. Але в цьому випадку теж є якась критична межа, коли ти розумієш, що краще розійтися в різні боки і не морочити один одному голову.
Про сприйняття складнощів
Все, що не вбиває, робить нас сильнішими. У будь-якому випадку неминучі якісь невдачі і поразки, але в них завжди є цінний досвід.
Якщо ти зазнав поразки, важливо зрозуміти, що з такої ситуації можна використовувати далі в конструктивному ключі.
Про нові ідеї
У мене постійно з’являються якісь ідеї і виникає бажання їх реалізувати. Але я обираю, яку з ідей варто втілити зараз, а з якою можна почекати або кому-небудь її подарувати. Я фільтрую ідеї, з якими я хочу далі працювати.
Про планування
Я планую в дуже короткостроковій перспективі. Тобто я знаю, що хочу зробити протягом тижня, у мене є приблизне розуміння, як я б хотів провести місяць, але на тривалий час я не планую — занадто багато змінних. Тому тільки короткострокове планування.
Про успіх
Я думаю, що щаслива людина — це та, яка більше пробує і реагує на зовнішні виклики. Адже чим більше досвіду, тим більше влучень в десятку.
А де брати ресурс? Як я вже сказав — жити так, щоб не було ніяких серйозних перекосів. Важливо давати собі можливість відпочивати, більше бувати на природі. І не бути нікому винним у плані грошей і обіцянок, тобто жити без нічого.
Читайте також
«Нікого не слухай і йди за своїм серцем». Правила життя й кар’єри Саші Дергоусової
10 кар’єрних правил Анни Мазур
Дякуємо!
Тепер редактори знають.