fbpx

6 правил медіаграмотності для вашої інформаційної безпеки

Надія Чорна-Бохняк Ср., 23.05.18 Розвиток

Чи замислювалися ви про важливість інформаційної безпеки? А маніпуляції розпізнавати вмієте? Сьогодні від впливу ЗМІ та соціальних медіа не захищений ніхто. Саме тому кожному з нас потрібно сформувати нову навичку — медіаграмотність.

Увесь світ залучений в єдину інформаційну систему, і працює вона в режимі реального часу. А медіаграмотність — це культура правильного споживання цієї інформації. Тож не дивно, що за даними Institute for the Future, медіаграмотність увійшла до переліку навичок майбутнього, що необхідні для ефективної взаємодії з людьми.

Про найважливіші принципи сприйняття медіаповідомлень розповідає Надія Чорна-Бохняк, експертка з комунікацій у некомерційних організаціях та викладачка комунікацій у Школі журналістики УКУ.


Що таке медіаграмотність


Дехто вважає, що медіаграмотність — це про захист дітей від небажаних меседжів чи зловживань довірою в інтернеті. Але насправді вона потрібна кожному і не лише тим, хто дивиться телебачення чи сидить в інтернеті. Якщо ви вимкнете телевізор чи комп’ютер, ви все одно залишитесь у медіапросторі.

Медіа та інформація більше не є тим, що впливає на нашу культуру. Це і є культура.

Медіа довгий час були добре перевіреним джерелом інформації. Зараз це вже не так, але старі уявлення ще працюють: наше сприйняття навколишньої реальності залежить від того, як його подають ЗМІ. Бо у великому потоці подій, які трапляються щодня, людині складно виробити власне розуміння того, що вона бачить.

Медіаграмотність — це навички та звички, які допоможуть вам критично сприймати повідомлення різних медіа: традиційних, соціальних мереж, зовнішньої реклами, партизанського маркетингу.

Медіаграмотність допоможе уникнути неточних новин і отримати достовірну інформацію про поточні події. І базується ця навичка на вашій персональній відповідальності як споживача.


Чи варто вірити соцмережам?


Сьогодні такі соціальні медіа, як Facebook, Twitter, Telegram, взяли на себе функцію поширення новин. Але вони не завжди є надійним джерелом інформації. Вам здається, що ви отримали ретельно відібрані знання з певної теми, поки гортали стрічку відомих вам людей, але це не так. Соціальні медіа транслюють велику кількість маніпулятивних і фіктивних новин.


Боти і тролі

У соціальних медіа розігруються, зокрема, бізнесові й політичні стратегії. Вони залишаються непомітними для нас, але в той же час агресивно втручаються у наш інформаційний простір. І ми піддаємося їм, навіть не усвідомлюючи цього.

Тут варто згадати про ботів і тролів. Це інструменти спотворення реальності. Вони вносять деструктив у публічні дискусії, викликають негативні емоції в аудиторії і порушують онлайн-етику. Боти — це програми, а тролі — реальні люди, які отримують за свою роботу гроші. Їх основне завдання — засмітити інфопростір, щоб реальні думки загубилися серед коментарів. Таким чином відволікається увага від суті питання і створюються помилкові враження про точку зору людей.


Хто платить за лайки?

Маніпуляцією є і додаткові смисли, які закладають у свої повідомлення маркетологи і піарники. Потрібно пам’ятати про те, що соціальні медіа, такі як Facebook, Twitter, Instagram, — це насамперед платформи, головна мета яких — заробити гроші.

Так, ви нічого не сплачуєте за реєстрацію, але головною цінністю є ваші персональні дані: вік, стать, місце проживання, освіта, інтереси тощо.

Спеціальна програма відстежує, що ви робите в браузері свого комп’ютера. Так Facebook знає про вас все: які публікації вам подобаються, які сторінки ви переглядаєте, що плануєте купити найближчим часом, яка інформація найбільш затребувана для вас тощо. Доступ до цієї інформації допомагає точно націлювати рекламу на певні групи користувачів.

До речі, таргетувати рекламу в соцмережах — уже давно повноцінна професія. Читайте про неї у статті →

Читати

Власник сторінки бренду, медіа або організації, особливо після останніх нововведень Цукерберга, змушений платити за публікацію, щоб збільшити коло людей, які її побачать. При цьому для користувача така реклама виглядає звичайним повідомленням у стрічці новин. При гарному налаштуванні таргетингу вона, швидше за все, зацікавить вас і змусить лайкнути себе або клікнути.

Реклама в соціальних мережах порівняно дешева, але ефективна. Пам’ятайте, що у вашу стрічку новин потрапляє лише невелика частина всього можливого контенту, тож боротьба за увагу користувачів є головною рушійною силою покупки реклами і створення рекламних повідомлень.


Медіаграмотність: основні принципи


Канадський вчений Джон Пандженте виділив такі ключові поняття медіаграмотності.

  • Медіа формують наше почуття реальності. Ставлення до об’єктів реального світу формується на основі медіаповідомлень, що їх сконструювали фахівці, які переслідують певні цілі.
  • Створення медіапродукту — це бізнес. За кожним бізнесом стоять конкретні люди зі своїми інтересами. Вони визначають зміст того, що ми дивимося, читаємо, слухаємо.
  • Будь-яке медіаповідомлення транслює певні цінності прямо або неявно.
  • Медіа впливають на політичну й економічну ситуацію, провокуючи соціальні зміни.
  • Медіа змушують нас замислюватися про події, що відбуваються в інших країнах.


Усі новини — не об’єктивні

Усе, що ми читаємо, чуємо й дивимося онлайн, — медіаманіпуляція. І ось чому.

Підбір інформації. Медіа диктують нам, про що думати, навіть якщо ми не планували думати про те, що прочитали. У світі щодня відбуваються мільйони подій, дізнатися про всі просто неможливо. З мільйона виокремлються, умовно кажучи, десять. При переході від мільйона до десяти ми обов’язково втратимо багато. Цей залишок і стає нашою інформаційної картиною дня. Про решту подій ми навіть не будемо здогадуватися.

Погляд на подію. При висвітленні події, яка може викликати різне ставлення, буде зроблено акцент на її позитивних чи негативних аспектах. І ті, й інші можуть бути правдою, але саме вибір фокусу буде впливати на сприйняття події в цілому.

Спрощення інформації. Зі 100% характеристик події в новини може потрапити лише мала частина. Ніхто не застрахований від перебільшення, спотворення, фальсифікації чи спрощення інформації.


6 правил медіаграмотності


Ви миєте руки перед вечерею, готуєте на чистій воді і чітко знаєте, скільки ложок цукру можна з’їсти в день? Тоді гарна ідея — виробити правила і для вживання інформації.


1. Формуйте свою стрічку новин у соцмережах безпристрасно

У сучасному суспільстві контент має змогу створювати кожен. Але якщо вам не подобається інформаційний продукт, ви маєте право адекватно зреагувати і відмовитися від нього. Не варто додавати друзів із жалості, демонструючи мережевий альтруїзм. Не додавайте людей тільки тому, що у них милі фотографії або це ваші старі знайомі. Тут потрібен тверезий розрахунок і свідомий вибір. 

Втім, за умови правильного підходу у соцмережах можна навіть знайти роботу. Читайте як →

Читати


2. Видаліть недостовірні джерела

Якщо людина публікує дурниці, це достатній аргумент, щоб видалити її зі свого кола друзів.


3. Не відволікайтесь на те, що для вас не важливо 

Вам не обов’язково стежити за модними трендами, розуміти політику, бути в курсі всіх коливань валютного ринку і знати імена голлівудських акторів. Ви маєте право чогось не знати, не цікавитися чимось, не стежити за цим.


4. Слідкуйте за якістю 

Інформаційне середовище складається з простих і складних вуглеводів. Прості вуглеводи засвоюються на льоту, дарують моментальну насолоду і шкодять здоров’ю. Після такої їжі апетит подвоюється — ви починаєте потребувати більшої дози доти, поки не відчуєте себе погано.

Повільні вуглеводи, навпаки, складні для засвоєння. Але саме вони можуть дати відчуття наповненості, змісту і мають складати основу вашого інформаційного меню. Це, наприклад, якісна аналітика, пізнавальна інформація, освітні проєкти.


5. Живіть своїм життям 

Багато медіа дублюють інформацію з інших медіа, які в свою чергу отримали інформацію з третіх джерел, а ви це все поглинаєте. Закрийте стрічку і живіть повноцінним життям.


6. Виділяйте час, щоб подумати

Відволікайтеся від нескінченного потоку інформації та її аналізу. Побудьте в тиші, подивіться, послухайте. Не бійтеся чогось не розуміти або проґавити час, не споживаючи нові дані. Профільтруйте свої думки, давши їм ковток інформаційного детоксу.

Читайте також

Як я поборола залежність від смартфона: історія Оксани Купер

Не тільки SMM: 20 нових професій у соцмережах

25 підприємців, на яких варто підписатися у соцмережах

Долучайтеся!

Створюємо спільноту фанів Понеділків.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: