Три обов’язкові питання, які варто з’ясувати з рекрутером перед офером

Золоте правило рекрутингу: обирають не лише компанії, але й кандидати. А отже, ви маєте не просто відповідати на запитання рекрутерів, а й ставити власні та озвучувати свої очікування. Зокрема, щодо зарплати, дати виходу на роботу й соцпакету. Як ефективно обговорювати ці питання під час працевлаштування, розповідає Марія Куцевол, Recruitment Team Lead в IT-рекрутинг агенції ITExpert.

Зарплатні очікування

Одразу називайте суму, яку розглядаєте для переходу на нове місце роботи. Інколи кандидати озвучують свою поточну зарплату, а потім увесь процес наймання виявляється даремним, бо роботодавець не може забезпечити оновлені очікування.

Не всі роботодавці розуміють підхід, коли ви замість точної суми називаєте діапазон. Деякі можуть пропонувати вам лише нижнє значення. Якщо вам важливо зазначити саме вилку зарплат, підготуйте пояснення, від чого залежить та чи інша сума. Наприклад, ви готові погодитись на нижче значення діапазону в обмін на гнучкий графік і дистанційну роботу.

Якщо ви вже сформували свої зарплатні очікування, пам’ятайте про різницю між Gross та Net. Gross — це зарплата, як то кажуть, «брудними», з урахуванням податків. Тоді як Net — це зарплата «чистими», яку отримують на руки.

Сума винагороди залежить і від типу оформлення. Якщо це працевлаштування за КЗпП України, до повної суми входять ПДФО (18%) та військовий збір (1,5%). Якщо це співпраця через ФОП 3 групи, то в Gross-суму входить ЄП (5%), ЄСВ (мінімум 22% від мінімальної заробітної плати в Україні), а з січня 2025 року — ще й військовий збір (1%).

Щодо того, хто й коли має першим озвучити питання зарплати, немає єдиного стандарту. Інколи через це виникають довгі квести, щоб розговорити співбесідника. Моя особиста порада: не витрачайте на це зайвий час. Найімовірніше, ви вже визначилися з сумою, яку ви хочете отримати, тож просто назвіть комфортну для себе цифру, щоб не марнувати власні ресурси на непродуктивні обговорення.

Дата старту роботи

Це питання викликає доволі багато непорозумінь. Наприклад, у мене був випадок, коли кандидат назвав орієнтовний період для виходу на нову роботу, а вже після відправлення оферу виявилось, що йому хотілося б узяти ще тиждень, щоб не кидати команду під час релізу, та використати 10 днів відпустки. На щастя, в цьому кейсі hiring-менеджер був готовий зачекати. Але часто трапляється, що позиція має бути закрита ASAP, тож такі новини можуть стати причиною відмови фахівцеві.

Тому для відповіді на запитання «Коли б ви могли розпочати роботу?» врахуйте наступне.

• Який ваш notice period за контрактом (час, за який необхідно повідомити свого роботодавця про звільнення). За умови працевлаштування за КЗпП він становить два тижні. Однак при співпраці через ФОП notice period може бути й 2+ місяці, особливо якщо ви комунікуєте з клієнтами за кордоном.
• Чи хотіли б ви взяти паузу/відпустку перед стартом на новому місці.
• Чи потрібен вам час на релокацію, оновлення даних (наприклад військового квитка) тощо.

Важливо: намагайтеся бути прозорими у своїй відповіді. Не просто називайте кінцеву дату завершення проєкту, а врахуйте всі фактори, які могли б вплинути на рішення.

Умови роботи й соцпакет

Окрім того, не забудьте розпитати рекрутера про загальні умови роботи:

• графік;
• формат роботи (офіс/компенсація коворкінгу/ремоут) та локації офісів;
• чи надається техніка для роботи та яка, якщо так;
• інші принципові умови (наприклад тип оформлення);
• соцпакет;
• кількість вихідних, відпустки й лікарняних.

Зупинімося на останньому пункті. Багатьох кандидатів дивує, коли роботодавець зазначає нестандартну кількість днів відпустки чи лікарняних у вакансії. Чи означає це, що компанія порушує законодавство?

Насправді, якщо співпраця через ФОП, то вона не може забезпечити вам вихідні чи лікарняні, оскільки за законом ці відносини регулюються цивільним законодавством, а не трудовим. Такі дні доволі складно вписати у контракт (виняток — гіг-контракт у рамках Дія.City). 

Водночас компанії розуміють обмеження ринку талантів, тому стараються надавати ключові бенефіти фахівцям-ФОПам. Хоча такі домовленості відбуваються «на словах», роботодавці дотримуються їх, щоб не втратити репутацію.

Згідно з дослідженням ITExpert, в Україні кількість днів офф для ФОП-фахівців, що працюють в ІТ-сфері, зазвичай наближається до стандартної, як за КЗпП: 20 днів відпустки та 10 — лікарняних.

Однак в інших країнах є локальні традиції: у США, наприклад, пропонують 10 днів відпустки та можуть взагалі не покривати лікарняні. Також деякі клієнти просять фахівців закласти витрати на відпустку й лікарняні в зарплатні очікування замість менеджерити їх самостійно.

Порада наостанок: будьте відкритими та гнучкими. Якщо вам щось незрозуміло, просто перепитайте рекрутера/hiring-менеджера та запропонуйте альтернативи. У моїй практиці вже було з десяток кейсів, коли фахівці пішли на зустріч одне одному та комунікація успішно завершилася офером.

Читайте також

Чому у вакансіях рідко вказують зарплати та що з цим робити кандидатам?

6 моментів, які треба прояснити з компанією, перш ніж приймати оффер

Як шукати роботу та планувати життя в умовах невизначеності: дієві техніки