Вчені з Університету Гельсінкі витратили 40 років, щоб довести необхідність відпусток, і мають переконливі аргументи, що важливий не лише сам факт відпустки, але і її тривалість. Результати дослідження опублікувало видання Inverse.
Згідно з дослідженням, опублікованим у The Journal of Nutrition, Health & Aging люди, які протягом року брали відпустки тривалістю три тижні і довше, мали нижчі показники смертності порівняно з тими, хто відпочивав менше.
40 років спостережень
Дослідження розпочалося ще в 1974 році і проводилося серед чоловіків, які обіймали керівні посади. У всіх них був щонайменше один фактор ризику серцево-судинних захворювань: куріння, високий кров’яний тиск, високий рівень холестерину, підвищений рівень тригліцеридів, непереносимість глюкози або надмірна вага. Учасників розділили на 2 групи: одна вела свій звичний спосіб життя, а друга знаходилася під пильним наглядом лікарів і дотримувалася їхніх рекомендацій.
Спочатку дослідження виявило, що здоровий спосіб на 46% знижує розвиток серцево-судинних захворювань. Але при цьому смертність була нижчою у групі, яка не дотримувалася рекомендацій лікарів. Тоді вчені вирішили проаналізувати додаткові дані, такі, як кількість робочих годин та тривалість відпустки.
Стрес, нестача сну і перепрацювання звели нанівець користь від відвідування лікарів. Шкода від такого інтенсивного способу життя виявилося більш значущою для організму.
Інше дослідження вчених з Університету Сіракуз підтвердило, що тривала відпустка подовжує життя, оскільки корисна для серця. У людей, які більше відпочивають протягом року, нижчий ризик метаболічного синдрому.
Дослідники поспілкувалися з працівниками, які мали право на оплачувану відпустку. Попри те, що 80% штатних працівників мали право піти у відпустку тривалістю у три тижні, менше половини з них використали усі дні свого законного відпочинку.
Читайте також
Час додому: чому перепрацювання — це не ок
Робота 24/7: історії трьох героїнь, які працюють понаднормово
«Я всьо»: що робити з вигоранням, якщо просто відпочити — недостатньо
Дякуємо!
Тепер редактори знають.