«Не зупиняємось, а прокачуємося». Яким може бути розвиток під час війни

Засновниця платформи саморозвитку «Пошуршимо?» Таня Пилипчук розмірковує про розвиток як єдиний спосіб вистояти під час кризи. І на прикладі власного бізнесу демонструє, як можна використовувати виклики для свого зростання.

«Пора закривати бізнес», — думала я в перші дні повномасштабної війни. Я засновниця платформи саморозвитку, а про який саморозвиток може йтися, коли за вікном літають ракети? Але за ці дев’ять місяців я чітко зрозуміла зворотне: саме розвиток — наш єдиний шлях виживання. Бо як раніше вже не буде ні зовні, ні всередині нас. І я волію думати про це як про суспільний та особистісний апгрейд. Ми не бажали розвитку в такий спосіб, але наше завдання — використати нові виклики собі на користь. 

Подивіться на харківські поліграфії, що друкують книжки попри постійні обстріли; на київські кав’ярні, що працюють навіть за відсутності електроенергії; на будь-який український бізнес, що працює зараз в умовах повномасштабної війни. Ми не зупиняємося, ми прокачуємося: тестуємо нестандартні рішення й підходи, шукаємо генератори, нових людей, приміщення, логістичні шляхи. Це і є те зростання, яке змушує нас по-новому дивитися на світ, себе та свою діяльність. 

Поділюся кількома прикладами з досвіду «Пошуршимо?», що показують, як можна використовувати виклики для власного розвитку.   

Економічна криза => диверсифікація джерел доходу

Девальвація гривні спонукала нашу команду знайти нове джерело доходу з метою валютної диверсифікації. Так, окрім статей, ефірів, майстер-класів і спільноти для жінок, ми вирішили запустити підписку на Patreon. Аби залучити патронів, довелося покреативити: нам було важливо не дублювати наявні інфопродукти, а створити для цього майданчика дійсно унікальний контент. 

Ми вирішили спробувати формат, про який давно міркували, але все не запускали, — щомісячні практичні воркшопи з акцентом на роботу тут і зараз. Це сподобалось людям, а наша команда отримала новий професійний досвід. Patreon почав приносити дохід, і тепер кожного місяця ми маємо фінансовий ресурс ще й для того, щоб підтримувати наших дівчат на передовій. 

Висновок. Зараз саме час для креативу та сміливих рішень. Шукайте нові джерела доходу, тестуйте нові формати для вашого бізнесу, розробляйте нові продукти. Ви найманий працівник? Тоді пропонуйте керівникам свої ідеї, працюйте над прокачуванням своїх навичок і будьте відкритим до нового досвіду. Нові підходи можуть врятувати бізнес чи сприяти кар’єрному розвиткові.

Нестабільність кадрів => шанс стати ближчими

Зараз я розвиваю бізнес з півторарічним сином на руках, поки мій чоловік служить у ЗСУ. Тому головний рушій «Пошуршимо?» — це команда.

Сьогодні кожен страждає від емоційних гойдалок війни, і це потрібно враховувати в роботі. Як керівниця я розумію, що психологічний стан команди має прямий вплив на продуктивність та роботу загалом. І єдина стратегія, що зараз працює, — це довіра й залученість. 

Це означає робити люфти в дедлайнах і не займатися мікроменеджментом. Запитувати: «Як ти?» не раз на пів року, а ледь не щотижня. Довірчі стосунки всередині проєкту дають можливість вибудовувати робочі процеси відповідно до ресурсності кожного члена команди. А це зі свого боку дає найпотужніший результат навіть в умовах повітряних тривог, перебоїв з електропостачанням і відсутності зв’язку. 

Висновок. Бізнес і робота тримаються на людях, тому піклуйтеся про підлеглих і не забувайте дбати про себе. Вчасно говоріть, що перевтомилися й не вигрібаєте, звертайте увагу на стан колег, за можливості пропонуйте допомогу, а коли підтримку пропонують вам — не відмовляйтеся. Якщо ви вигорите, ніхто від цього не виграє; наша робота під час війни — це забіг на довгу дистанцію.

Зниження платоспроможності ринку = > нове дослідження клієнтів / себе

Усе змінюється. Клієнти, їхні потреби, бажання чи уявлення про життя — не виняток. Повномасштабна війна спонукала нас заново познайомитися з нашими клієнтами. Ми провели анкетування й інтерв’ю з представниками цільової аудиторії та фанами бренду «Пошуршимо?». Лише в процесі їх пізнання ми могли визначити, куди нам зростати та що створювати. Завдяки знайомству з «оновленими» клієнтами ми вчасно вловили їхній емоційний стан і настрій, а тому створили актуальні майстер-класи: «Втома», «Стосунки в парі» та «Контакт з собою». Іще й самі кайфонули від їх розробки 🙂

Так само варто пізнавати й себе, відстежувати свої зміни й переорієнтацію інтересів. Не відмежовуйтеся від цього. Ваша зацікавленість прямо впливає на те, як ви виконуєте свою роботу, які ідеї та рішення пропонуєте, як почуваєтесь під час реалізації завдань. 

Висновок. В основі будь-яких процесів лежать зміни всередині людини: людини-клієнта й людини-фахівця. Відчуття цих змін дозволяє рухатися в правильному напрямку й дає обопільне відчуття щастя й реалізації. Тому зміни — це фантастичні дослідження й нові можливості. 

Чи насправді все так гладко? 

Звісно ні 🙂 Щось провалюється чи не виходить з першого разу. Наприклад, ми витратили півтора місяця, щоб податися на п’ять великих міжнародних грантів, і не виграли жодного. Знайшли нову дизайнерку, а вона переїхала й за 2 тижні звільнилася. Якось спрогнозували витрати на місяць, а через стрибок курсу долара опинилися в мінусі й влетіли на круглу суму. 

Як пише Скотт Кауфман у книжці «За межами піраміди потреб»: «Розвиток — це часто стрибкоподібний процес, де на один крок вперед випадає два кроки назад». Проте це все одно рух вперед. А це головне, що має зараз значення. Адже попереду перемога й відбудова, і нам потрібно добряче вирости до того часу. 

P.S. Якщо ви чекаєте на поштовх до саморозвитку, що надихне вас рухатися вперед, запрошую на мій авторський ефір «Як сміливо дивитися в майбутнє під час війни». Подія безкоштовна, відбудеться 8 грудня. Деталі за посиланням >>>

Читайте також

Чому навчатися під час війни — гарна ідея: розповідає Барбара Оклі

Як жити далі? 10 порад для адаптації в умовах невідомості

Мистецтво неможливого: як досягти будь-якої мети за 4 кроки