Як під час війни зберегти психічне здоров’я: своє та команди

З 24 лютого Україна живе в стані повномасштабної війни, і всі ми переживаємо різні стадії психічного та фізичного стресу. Як підтримувати себе та колег, зберігати емоційну стабільність і справлятися з потрясіннями, розповідають експертки Психологічного центру IT-компанії ELEKS.

Як підтримувати себе під час війни?

Олена Петровська

Senior HR Manager та керівниця Психологічного центру ELEKS,
експертка з психічного здоров’я та арттерапевтка

У мене, як і в кожного зараз, є своя історія війни. Про російське вторгнення я дізналась у потязі, коли поверталася додому з тренінгу зі Львова. Тоді ж прийняла непросте рішення залишитись у рідному Києві, бо тут мій дім. Я арттерапевтка в методі інтуїтивного малювання, тому, опинившись у бомбосховищі, вирішила організувати там уроки малювання для дітей. Творчість заспокоювала їх, відволікала від вибухів і дисциплінувала. Та й мені це давало сили переживати складні тижні в небезпеці. 

На фото: арттерапія у бомбосховищі

Зараз найбільшим викликом для мене є утримання внутрішніх опор. Я вчуся прислухатися до себе та своїх потреб, аналізувати ситуацію, щоб зважуватися на наступні кроки й життєві рішення. Моя психіка ще вразлива, але я розумію, як її підтримати. Насамперед допомагає зупинка: коли я можу побути наодинці з собою, своїм організмом, потребами, почуттями, бажаннями та не ігнорувати їх. Дуже підтримує оточення близьких людей та колег. Сенс і опору додає моєму життю робота, зокрема керування Психологічним центром ELEKS. 

Мої психологічні поради людям, які…

…живуть у страху через постійні повітряні тривоги та можливі ракетні атаки. Зрозумійте для себе, в чому саме полягає ваш страх. Подумайте, як і що ви можете зробити, щоб почуватися в більшій безпеці, та як пропрацювати можливі ризики, наскільки це дозволяє саме ваша ситуація. Говоріть про те, що вас тривожить, з близькими людьми та за потребою — з психотерапевтом.  

…відчувають апатію, зневіру, агресію чи інші деструктивні емоції. У першу чергу спробуйте ідентифікувати свої емоції та знайдіть можливість проговорити їх, поділитись своїм станом і переживаннями з близькою людиною чи психотерапевтом. Нагадуйте собі, хто чи що стало причиною ваших негативних емоцій, аби не спрямовувати їх на себе чи близьких. Цікавтесь тим, як стрес впливає на організм, щоб усвідомлювати, які стадії ви проходите в цьому стані. Турбуйтесь про своє тіло. 

…виїхали з України під час війни та відчувають через це провину й нерозуміння, як планувати життя далі. Згадайте причини, чому ви були змушені виїхати. Дозвольте собі відчувати різний спектр емоцій, проговорюйте їх. Займайтесь різною діяльністю, як-то робота чи волонтерство, знайдіть для себе оточення, яке буде підтримувати. Беріть відповідальність за що можете: здоров’я, гігієна, власний вибір чи його відсутність. Не відкладайте життя до перемоги. Як сказала моя колега Наталя Драганчук: «До перемоги можна відкласти пляшку шампанського, а життя — не треба». 

…не можуть відволіктись від воєнного порядку денного та постійно стежать за новинами. В умовах постійного моніторингу новин у вас формується велика кількість психічної енергії, яку треба кудись «вилити». Допоможуть такі елементарні речі, як прогулянки (за можливості), прості фізичні вправи, розмови з близькими, які вас розуміють, робота руками. 

Якщо підсумувати, то найголовніші поради наступні:

• дозвольте собі відчувати різний спектр емоцій, зокрема дозвольте собі плакати — це важливо й потрібно;
• формуйте навичку самодопомоги та беріть відповідальність за свій організм;
• просіть про допомогу тих, хто поруч, за потреби звертайтесь до психотерапевтів, психологів, лікарів;
• зрозумійте, що періоди безсилля будуть і це нормально;
• беріть відповідальність за що можете та плануйте що можете — день, тиждень, декілька тижнів і т.д.
• за можливості працюйте чи займайтесь іншою діяльністю, яка дає опору та сили;
• турбуйтесь про своє тіло;
• вірте в краще.

Наталя Драганчук

Керівниця ELEKS Івано-Франківськ та професійна психотерапевтка,
залучена в роботу Психологічного центру ELEKS

Наразі йде третя фаза повномасштабної війни: частина країни в окупації, багато де ведуться бої. Є як героїчні, так і трагічні історії. Передова живе за своїми правилами, а тил — за своїми. Стає зрозуміло, що вірусом війни заражений кожен із нас, де б ми не були. Боротьба з цим вірусом триває в тілі та душі, а антитіл ще недостатньо. 

Що зараз важливо для тих, хто в тилу? 

Насамперед — віра в перемогу та єдність. Може здатися, що ми маленькі люди й наше ставлення та вчинки не мають особливого значення. Але секрет у тому, що якраз мають. Важливо, щоб кожен на своєму місці з вірою та надією робив те, що робить, не допускав сумнівів щодо перемоги й об’єднувався з іншими. Це означає приймати й виражати свою позицію, знаходити тих, хто її розділяє, і черпати сили в цьому об’єднанні. 

На цій стадії війни люди часто відчувають апатію, тривалу втому та втрату сенсу, що штовхає їх у добровільну ізоляцію. Щойно ви помічаєте, як намагаєтесь уникати контактів, одразу домовтесь із собою, скільки днів вам потрібно побути на самоті, і не подовжуйте цю домовленість. Пробуйте знаходити в собі сили розмовляти з людьми про те, що вас турбує. Ви гарантовано знайдете однодумців.

Токсичними почуттями все ще лишаються вина та сором. Якщо їх забагато, хоча ви робите свій внесок в перемогу допомогою ЗСУ — роботою, волонтерством чи організацією безпеки для своїх дітей, — варто звернутися до фахівця: ймовірно, ви потребуєте помочі з емоційною регуляцією. А от що з емоційного спектра, на мою думку, варто берегти та примножувати в собі, то це здатність радіти й бачити красу довкола. 

Хочеться ще раз наголосити на важливості турботи про тіло: здорові харчові звички, масажі чи фізичні навантаження допомагають впоратися зі стресом. А ще це важливо, бо на бій чи втечу потрібні сили, тоді як хворий родич часто є перешкодою для мобільності його близьких. Отже, дбати про себе — обов’язкова умова виживання для всієї родини.  

Зараз ми розуміємо, що війна, на жаль, може тривати довше, ніж ми сподівалися. Тож турбуймося про себе, адже сили нам всім дуже знадобляться як зараз, так і потім. І пам’ятаймо, що життя завжди перемагає.

Як підтримувати команду? Приклад ELEKS

До 24 лютого в компанії працювала програма підтримки психічного здоров’я та добробуту співробітників. А від початку війни відкрився Психологічний центр ELEKS, спрямований на забезпечення психологічної підтримки спеціалістів та їхніх близьких. Про роботу центру розповідає його керівниця Олена Петровська: 

«Команда центру — це 15 спеціалістів, які організовують та підтримують його роботу, а також 10 зовнішніх психологів, психіатрів, психотерапевтів та кризових спеціалістів, які за потреби залучаються до індивідуальних психологічних консультацій, групової підтримки та проведення живих ефірів. 

Що нам вдалося зробити за 4 місяці повномасштабної війни? 

1. Провели з психологами понад 30 ефірів, здебільшого орієнтованих на запити спеціалістів компанії. Серед тем:  

• як опанувати страх, паніку, тривожність;
• як впоратися з почуттям агресії та ненависті;
• як бути з розладами сну та харчової поведінки; 
• як впоратися з почуттям провини тим, хто знаходиться в безпеці;
• інформаційна гігієна та інші важливі теми. 

Спеціалісти ELEKS зазначають, що такі зустрічі дають корисну інформацію на актуальні для них теми, допомагають розібрати свої життєві ситуації та відчути підтримку, опинившись у безпечному колі колег. 

2. Провели 37 групових зустрічей  з психологом для підтримки спеціалістів та їхніх близьких. Це камерні зустрічі на 5-7 людей, де можна краще заглибитись у тему, яка цікавить, обговорити її з психологом та колегами, що сприяє більш ефективному та екологічному вирішенню складних життєвих ситуацій.

3. Опрацювали понад 180 запитів на індивідуальну психологічну та медичну допомогу. Кожен співробітник за потреби може звернутись за індивідуальною психологічною допомогою для себе чи своїх близьких. 

4. Як дружня до родин компанія, ми опікуємося добробутом не лише наших спеціалістів, а і їхніх сімей. Тому запустили окремий напрям роботи центру для підтримки батьків і дітей. Зокрема ми організовуємо семінари з дитячими та сімейними психологами (про вікові особливостей дітей, самопідтримку й запобігання вигоранню в батьків, як говорити з дітьми про війну тощо). Також організували групи підтримки для батьків, періодично проводимо для діток різноманітні майстер-класи й інші активності онлайн.

5. Проводимо на запит менеджерів онлайн-тимбілдинги з інтуїтивного малювання. Під час такої активності люди можуть побути наодинці з собою і водночас разом із командою. Вони розслабляються, дізнаються про себе щось нове, заспокоюються, малюючи те, що турбує, або щось символічне й персонально важливе.

Фахівці ELEKS діляться, що завдяки вчасно отриманій інформації, допомозі й підтримці в цей важкий час їхній психологічний стан стабілізується. Це дозволяє почуватися краще психічно та фізично, повертатися до життя, роботи та здорових взаємин з іншими.

Ми вважаємо, що важливість психічного здоров’я та добробуту — це не про «тренд». Це про необхідну відповідь на зміни нової реальності. Звісно, відповідальність за своє здоров’я лежить насамперед на кожному з нас, але мета компанії — організувати сприятливі умови, щоб кожен міг отримати кваліфіковану допомогу, підтримку, а також необхідні інструменти для психологічної самодопомоги в різних життєвих обставинах». 

Читайте також

30 добрих справ до 30-річчя ELEKS

Чому навчатися під час війни — гарна ідея: розповідає Барбара Оклі

Як успішно наймати ІТ-спеціалістів під час війни: поради рекрутерки