🎊Happy Журнал

Як планувати в часи війни: поради кар’єрної консультантки

Катерина Жученя Вт., 07.06.22 Розвиток

Здавалося б, як можна щось планувати в умовах, коли незрозуміло, чого чекати завтра? Насправді — все реально, просто старі підходи більше не працюють. А про те, які працюють та якими є особливості планування під час війни, розповіла на вебінарі кар’єрна консультантка Уляна Ходорівська. Законспектували й ділимося найважливішими думками.

Уляна Ходорівська
Уляна Ходорівська


Чому зараз складно планувати?


Справа в соціальному інстинкті, який вимагає всю увагу та ресурси віддавати на відновлення миру в Україні. Через це ми так багато і завзято волонтеримо, не можемо нормально спати, забороняємо собі розслабитися, відпочити та просто жити. Здається, що це правильно, так і має бути, а насправді подібні дії є не раціональними і в довготривалій перспективі до успіху не призведуть. 

Певно, ви не раз чули, що нічого доброго не вийде, якщо вся країна піде волонтерити чи воювати, що варто відновлювати роботу, платити податки. Час прислухатись до подібних порад і всупереч соціальному інстинкту, свідомо підійти до розподілу уваги — чітко визначити, на що і скільки часу, сил, ресурсів готові віддавати. І лише після цього можна буде переходити до планування.


Що варто знати про планування в поточних умовах?


Забудьте про довгострокові рішення. Обставини змінюються так швидко, що в цьому поки немає сенсу. Зокрема це стосується переїздів — якщо маєте можливість, дозвольте собі пожити в одній країні, а якщо з нею не складеться — переїхати до іншої. З плануванням кар’єри те саме, бо складно оцінити ризики, зовнішні обставини, зрозуміти, чого чекати завтра. Але у будь-якому випадку, той досвід, який ви проживаєте зараз, може розвивати навички гнучкості, вміння шукати нестандартні рішення в кризових ситуаціях, а вони у післявоєнному житті будуть дуже цінними на ринку праці. 

Плануйте за agile-методикою. Це наразі найефективніший спосіб. Його суть в тому, щоб ставлячи цілі, розуміти, що вони можуть змінитись у будь-який момент і потрібно буде швидко знайти альтернативу. Тому діяти варто таким чином — визначити перший крок, який наблизить до отримання задуманого, реалізувати його, зупинитись, оцінити результати, і лише тоді вирішити, яким буде наступний крок. І так постійно, аж поки не досягнете поставленої цілі. 

Важливо — кроки не завжди наближатимуть до цілі, іноді траплятимуться провали. Але це нестрашно, бо в будь-якому випадку ви отримаєте цінну інформацію (наприклад, які рішення не працюють) і матимете змогу більш зважено спланувати наступні дії. 

Дайте собі право передумувати та міняти старі плани. Зараз ми маємо справу із зовнішніми та внутрішніми цілями. До перших можна віднести ті, які пов’язані із заробітком, умовами проживання, до других — психологічну стабільність, бажання зберегти хороші стосунки з близькими. Так от, внутрішні більш стабільні, а зовнішні можуть мінятись, і так буде якийсь час. 

Для психіки часта зміна планів — це складно. Й аби все йшло комфортно, оберіть кілька точок опори — речі, які за будь-яких умов залишаться стабільними. Наприклад, що ви завжди будете поруч з дитиною, після закінчення війни повернетесь в Україну і зараз робитимете все, аби продовжити власну справу. Але поряд з тим прийміть, що інші, менш важливі речі змінюватимуться. 

Пам’ятайте, що не буває поганих чи хороших рішень. Вони просто є, і кожне має певні наслідки. Поки що вважайте всі рішення хорошими, а час покаже, чи виявились вони такими насправді. І навіть якщо ні, то зважайте, що це важливий досвід, який надалі допоможе зрозуміти, які рішення приймати в тій чи іншій ситуації. 

Не картайте себе за деструктивні стани. Наприклад, емоційні гойдалки, неуважність, стан ступору, коли намагаєшся щось робити, а нічого не виходить. Не думайте, що все втрачено і це вже назавжди. Дозвольте собі прожити всі ці стани та емоції. Наприклад, побудьте в стані ступору хоча б один день. Ідеально в цей період нічого не робити, аби відпочити, переключитись. Зазвичай після приходять нові ідеї, рішення і серед них можуть бути вдалі. 

Не забороняйте собі речі, які дають ресурс. Якщо вас наповнюють енергією новий манікюр, красивий одяг, чашка капучино з кав’ярні, прогулянка в парку, то дозвольте собі це. Бо немає нічого ціннішого за ресурс, його варто берегти. Без нього будь-яке планування буде неможливим.


Алгоритм планування під час війни


Насправді на 100% правильної схеми планування зараз немає. А тому розглянемо один з варіантів, який дозволить не нашкодити психіці і таки повернути у життя плани та цілі, або визначити, чи це вам зараз потрібно. 


Крок 1. Запитайте себе, для чого вам зараз план 

Які тут варіанти можуть бути:

  • бо вам психологічно складно, якщо немає плану;
  • бо всі щось планують, а ви ні;
  • щоб приймати важливі рішення — щодо переїзду, роботи тощо.

Будь-яка відповідь буде нормальною. 

До речі, може виявитись, що наразі вам не потрібен план. І тоді вашим планом буде пожити певний час без плану. Просто відпочиньте і знову поверніться до цього кроку. 


Крок 2. Подумайте, чи є у вас сили на планування

Якщо ваша відповідь «не знаю» або «мені дуже погано», то спочатку поставте за мету відпочити та відновити сили, хоча б кілька днів чи тиждень. А тоді знову поверніться до цього кроку. Виняток — ситуації, коли без планування ніяк і потрібно терміново щось вирішувати (наприклад, якщо ви останніх тижнях вагітності й треба визначитись, де народжувати). 

Якщо ваша відповідь «так собі», «я в нормі» чи «ніби все гаразд, але враження, що замість мозку кисіль», то можна будувати якісь плани. 


Крок 3. Проаналізуйте, де ви й що відбувається навколо

Якщо за вашою суб’єктивною оцінкою зовнішня ситуація більш-менш спокійна, то планувати можна. Якщо відчуваєте небезпеку чи здається, що світ навколо обертається надто швидко, то не рипайтесь. Не плануйте нічого хоча б до настання умовної стабільності. 


Крок 4. Вирішіть, що саме вам потрібно спланувати

Слова «все» чи «життя» не підходять, як і список із 50 пунктів. 

Оберіть три-чотири ключові, найбільш нагальні цілі. Наприклад, спланувати навчання дитини, повернення в Україну, питання з народженням дитини. 

Прописали? А тепер перевірте, чи плани відповідають таким принципам: 

  • чітко розумієте, куди хочете прийти у результаті;
  • приблизно усвідомлюєте, в яких обставинах опинились;
  • оцінили ризики, що можуть виникнути;
  • розумієте, які ресурси необхідні для досягнення бажаного та де їх знайти;
  • усвідомлюєте, що загалом ситуація більш-менш передбачувана. 

Якщо ж ви не знаєте, як буде розвиватися ситуація, не маєте можливості це з’ясувати, не розумієте, до яких ризиків варто готуватись і не в курсі наявних ресурсів, тоді поки що не можете планувати. Лише після з’ясування цієї інформації. 


Крок 5. Виділіть цілі на час війни 

Я пропоную вибрати не більше трьох-чотирьох пунктів. Цілі «вижити» чи «перемогти» не рахуються, бо є у всіх. Оберіть щось більш предметне і конкретне. Наприклад, покращити знання іноземної мови, підвищити рівень доходу, вийти з війни сильнішими, ніж в неї заходили. 


Крок 6. Зрозумійте, як хочете почуватися після планування 

Мова про відчуття не від реалізації задуманого, а від того, що ви склали план і просто знаєте, що він вже є. Може, від наявності списку дій вам нарешті стане спокійно. Або коли буде сплановано дозвілля дитини, ви зможете виділити час на роботу, ефективно працювати й почуватиметесь продуктивним працівником.


Крок 7. Подумайте, як ви визначите, що цілей досягнуто

Оберіть чіткі критерії оцінки своїх дій. Наприклад, у вас є ціль «витримувати психологічний баланс». Її можна вважати успішно досягнутою, якщо у вас буде внутрішнє відчуття, що ви з усім можете впоратися, без «я вже не вивожу». 


Крок 8. Проаналізуйте, які ресурси вам необхідні

Це важливий етап, бо коли не розуміємо ситуацію з наявністю ресурсів, то виникає відчуття, що ми безсилі. 

Спочатку випишіть усе, що можна віднести до ресурсів (тобто те, що потенційно здатне допомогти у реалізації плану). Навіть щось нібито незначуще, в чому ви не впевнені. Наприклад, таке:

  • інформація;
  • знайомства;
  • навички;
  • матеріальне;
  • здоров’я;
  • чиясь моральна підтримка;
  • природа;
  • спорт тощо. 

А тепер відберіть з описаних ресурсів ті, які допоможуть досягти конкретно ваших цілей. 


Крок 9. Зробіть перший крок в напрямку цілі

Це має бути одна дуже проста річ, яку ви знаєте як реалізувати, і це не займе більше ніж 30-40 хвилин. Наприклад, якщо ваша мета «знайти роботу», то першим кроком може стати «скласти резюме». Але якщо ви не знаєте, як це зробити, тоді перший крок буде іншим — «розібратись, як скласти резюме». 

Більше одного кроку на день планувати не варто. Бо можете не встигнути зробити все задумане, через що почнете себе картати. Як результат, мотивація зникне і ви не наблизитесь до цілі. Пам’ятайте — вам треба берегти себе, внутрішній ресурс, аби вистачило сил не на короткий забіг, а на тривалий марафон, а тому рухайтесь поступово.

Виконали перший крок? Оцінюйте результати й переходьте до наступних.

Пам’ятайте, що зміна планів, стан ступору та нерозуміння, як бути далі — наша нова реальність. Не картайте себе за рішення, які можуть виявитись невдалими, а продовжуйте шукати інші, кращі. Відчепіться від себе, якщо відчуваєте, що поки не готові планувати. Завжди дійте з турботою про себе, і все обов’язково вийде!

Плануєте шукати роботу?

На нашому сайті 700+ вакансій від найкращих компаній в Україні та європейських містах →

Вакансії

Читайте також

Як шукати роботу під час війни: поради кар’єрної консультантки

Як пережити складні часи: радить психолог, який побував в окупації

Чому навчатися під час війни — гарна ідея: розповідає Барбара Оклі

Підписуйтеся на щасливі понеділки!

Раз на тиждень по понеділках ми будемо ділитися найкрутішими вакансіями та історіями про кар’єру.


Більше

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: