Усім привіт! На зв’язку засновниця й СЕО Happy Monday Анна Мазур та редакторка Happy Monday Настя Пасенко. Разом ми написали книжку «Кар’єра без драм і травм» — про те, як розібратися в собі, рухати свою кар’єру вперед та почуватися щасливішими в роботі. Ми дуже хочемо, аби ви її прочитали. А поки — ділимось цікавими кар’єрними інсайтами з книжки.
1. Покликання не існує
Як ми найчастіше уявляємо собі покликання? Це те, чим ми готові займатися завжди і що дарує нам виключно задоволення. Але, по-перше, світ змінюється з неймовірною швидкістю, і ми змінюємось разом з ним: те, що цікавило нас учора, може не цікавити або навіть не існувати сьогодні. По-друге, жодна робота не може дарувати суцільне задоволення (про це нижче). Те, що ви факапите чи стикаєтесь із труднощами, геть не означає, що справа «не ваша».
Концепція покликання має право на існування радше на рівні місії та цінностей, а не конкретного заняття. Наприклад, навряд чи ви думаєте, що ваше покликання — усе життя писати статті про технологічні новинки. Ймовірно, ви відчуваєте покликання ділитися з іншими інформацією і пояснювати складні речі простими словами. А робити це можна сотнею різних способів. Тож навіщо обмежувати себе одним видом діяльності?
2. Знайте, хто ви й чого прагнете
Відсутність навички рефлексії — велика й, на жаль, дуже поширена проблема, яка часто заважає нам зрозуміти, хто ми й чого по-справжньому прагнемо, щоб переосмислити свою кар’єру. Але якщо не докласти зусиль, аби розібратися в собі, можна стати заручником ситуацій, коли інші постійно вирішуватимуть, що вам робити, скільки отримувати, які рішення приймати.
Розуміти вихідну точку важливо, аби прокласти свій кар’єрний маршрут і впевнено ним рухатись. Якщо ви твердо впевнені у власній експертизі, вартості на ринку та планах на розвиток, ви рішуче транслюєте це роботодавцю, спілкуєтеся з ним на рівних і домагаєтесь того, на що заслуговуєте.
У книжці «Кар’єра без драм і травм» розумінню себе як фахівця ми присвятили окрему частину. Там багато порад і практичних інструментів, аби кожен міг розібратися в собі.
3. Рушій вашої кар’єри — пристрасть і залученість
Добре виконувати свою роботу — недостатньо, якщо ви хочете чогось досягти. Людину, яка працює за чітко визначеним алгоритмом і не готова робити більше, мало що відрізняє від рóбота. Але роботів вистачає й без нас, а в майбутньому їх буде ще більше. І що нас вирізняє — це якраз пристрасть до того, що ми робимо, непідробна цікавість, уміння знайти нестандартне рішення, готовність пробувати нове й виходити за межі, зокрема й власні.
Сьогодні залученість до роботи — не якась примха, а реальний інструмент кар’єрного розвитку. Тільки люди, яким не все одно, зможуть будувати класну кар’єру й бути на голову вищими за інших.
4. Обирати варто не професію, а спосіб життя
Одна й та сама професія в різних індустріях чи навіть компаніях виглядає геть по-іншому. Наприклад, робота ейчара в холдингу на 3 тисячі працівників — це складні системи кадрового обліку, документообігу, аналітики й значно рідше — робота з людьми. А от ейчар у стартапі на 10 осіб проводить індивідуальні бесіди, бачить кар’єрну траєкторію кожного співробітника, працює над його мотивацією і розвитком. Позиції називаються однаково, але робочий день відрізняється на 180°.
Тож варто відштовхуватись не від назв, а від того, якими процесами, людьми та історіями ви хочете наповнити свій робочий день. І бути готовими до нових форматів, позицій і напрямів.
5. Ваша кар’єра може бути будь-якою
Сьогодні ми маємо найбільше різноманіття кар’єрних можливостей за всю історію, і з кожним роком їх ставатиме тільки більше. У сучасному світі кар’єра може бути вертикальною, горизонтальною, діагональною й навіть через слеш. Може бути корпоративною або креативною, у проєктному чи віддаленому форматі. Одне слово — будь-якою! І в кожному разі — абсолютно повноцінною.
Залежно від того, що вам зараз цікаво та які ваші пріоритети, ви можете обирати різні кар’єрні траєкторії та формати роботи, підлаштовувати їх під себе, комбінувати чи навіть вигадувати свої.
Аби побудувати власний маршрут, варто дізнатись, які існують дороги. У книжці «Кар’єра без драм і травм» ми наводимо власну класифікацію кар’єрних траєкторій за напрямом розвитку, типом організації / індустрії та форматом роботи.
6. Шлях до підвищення — проактивність і відповідальність
Ось як насправді заслужити на підвищення: робити більше. Спочатку ви демонструєте, що готові до нових висот, а потім вас підвищують. Відповідальність не дають, її беруть.
Керівництво має побачити, що людина на це здатна, що в неї виходить, що їй цікаво. Якщо в неї є потенціал, їй можуть спробувати «підкинути» якісь проєкти, розширити спектр обов’язків. Але якщо людина не захоче виходити з зони комфорту, не захоче рости — отже, експеримент провалився, і людина не готова брати на себе більше. А навіщо тоді її підвищувати?
7. Робота не завжди приносить задоволення
Навіть улюблена. Бо робота по своїй суті — це вирішення якоїсь проблеми, створення чогось нового чи розвиток уже наявного. Окей, іноді світу потрібні люди, які гладитимуть котів чи обійматимуть панд, але в 99 % випадків робота — це докладання зусиль, подолання труднощів і рух уперед. Вона не може бути в кайф постійно. Іноді щось не виходить, хтось засмучує чи доводиться робити те, що не подобається. Головне — щоб такого не було в надлишку.
Загалом тут можна застосувати принцип Парето, трохи його видозмінивши: якщо 80% робочих завдань дарують вам задоволення, а 20% задач трохи дратують — ви професіонал-щасливець, який перебуває на своєму місці.
8. Готовність постійно навчатися — маст хев
Як і у випадку пристрасті й залученості, це не новомодний тренд, а реальна необхідність. Сучасний світ постійно змінюється — з’являються нові професії та технології, і те, що ще вчора було новітньою розробкою, вже завтра може виявитися застарілим. Уміння вчитися протягом життя потрібне представникам абсолютно всіх професій на всіх етапах їхнього розвитку. Погодьтеся: SMM-ника, який пропустив появу TikTok чи Clubhouse, навряд чи можна вважати цінним спеціалістом.
9. Ваш найкращий мотиватор — ви самі
Мотивація — одна з тих речей, які ми чекаємо від інших. Чомусь заведено вважати, що мотивувати має керівник, ейчар, умови роботи, наснажливий проєкт. Але коли в машини закінчується пальне, ми не чекаємо, що працівник заправки вибіжить на дорогу і змусить нас заправитись. Це наша відповідальність — стежити, щоб машина могла їхати далі. А мотивація — це наше з вами пальне для руху вперед. То чому нею має опікуватись хтось інший?
10. Тільки ви знаєте, як будувати свою кар’єру
Є багато людей, зокрема й молодих (бо справа ж не у віці), які радше пливуть кар’єрною течією, ніж усвідомлено будують свою кар’єру. Обирають професію, яку порадили батьки. Влаштовуються на першу-ліпшу роботу, бо хоч кудись узяли. Роками чекають на підвищення і скаржаться, що керівництво їх не помічає. Механізм, який керує їхньою кар’єрою, завжди перебуває десь там — на кафедрі університету, у кабінеті керівника, на державному рівні. Але так більше не працює. Ви — той механізм. І щойно ви це зрозумієте і візьмете відповідальність за розвиток кар’єри на себе, то матимете реальний шанс щось змінити.
Власне, для цього ми й написали нашу книжку. Її основна думка: ніхто, крім вас, не знає, як вам будувати кар’єру. Тому в книжці ви не знайдете покрокових інструкцій чи готових рецептів. Натомість здобудете набір принципів і підходів, які допоможуть узяти на себе відповідальність за свою кар’єру. Ми покажемо, не як ТРЕБА, а як МОЖНА — шукати себе, будувати кар’єру, рухати її вперед та отримувати від цього задоволення.
Читайте також
Про пошук роботи, кар’єру і не тільки: 30 порад від експертів Happy Monday
Як збудувати успішну кар’єру і не перетворитися на чудовисько? Конспект книги «Міф про милу дівчинку»
Книга-поштовх для жінок: 100 надихаючих історій про успіх і віру в себе
Дякуємо!
Тепер редактори знають.