Більшість людей вважають, що мають хист до деяких наук, а деякі їм зрозуміти «не дано». Ці упередження свого часу нам нав’язали вчителі або батьки. Проте нейрофізіологічні дослідження доводять, що потенціал людського мозку нескінченний. І щоб його розкрити, потрібно лише відкинути хибні уявлення про обмеженість власних здібностей.
Підготували конспект книги «Розум без меж! Навчайся, зростай і живи без бар’єрів» професорки Стенфордської школи вищої освіти та викладачки математики Джо Боулер, в якій авторка розвінчує міфи про незмінність мозку й ділиться порадами з ефективного навчання.
6 ключів до навчання без меж
1. Ідея про незмінний потенціал — хибна
Розподіл учнів за рівнями навчання на сильніших і слабших, заохочення обдарованих і поблажливе ставлення до тих, хто відстає, однаково згубно впливає на успішність як перших, так і других. Ті, кого вважають недостатньо здібними, перестають намагатися, бо вірять, що в силу фізіологічних особливостей не можуть досягти більшого. А ті, кого постійно хвалять, схильні втрачати інтерес до навчання, адже який сенс старатися, якщо ти й так кращий за інших?
Упередження щодо вроджених здібностей до тих чи інших наук відбиває потяг до навчання чи розвитку навичок. До того ж воно абсолютно помилкове, адже наш мозок постійно реорганізується та оновлюється. Варто лише відкинути страх виявитися недостатньо розумним і спонукати мозок створювати нові нейронні зв’язки. Будь-хто може стати видатним математиком, хіміком чи мовознавцем, просто декому для цього потрібно докласти трохи більше зусиль.
Наслідки уявлень про сталість мозку в тому, що світ сповнений людей, які досягають менше, ніж спроможні.
2. Помилки — найкраща нагода для розвитку мозку
З раннього дитинства нас вчать уникати помилок: батьки часто демонструють розчарування, коли дитина помиляється, а вчителі ставлять погані оцінки за неправильні відповіді. Це спонукає як дітей, так і дорослих, які виросли з переконанням, що помилки — це погано, обходити стороною складні завдання. Однак наш мозок найбільше старається, а значить і розвивається, саме тоді, коли нам важко.
Коли ти знаєш, що ти правий, твій мозок не тренується.
Тож треба змінити ставлення до поразок і навчитися не здаватися за перших труднощів. Адже успіху досягає не той, кому все легко дається, а той, хто продовжує шлях, попри невдачі. А вимогливість до себе — це ознака віри у власні сили.
3. Зміна умонастрою призводить до змін мозку й тіла
Наші уявлення про себе мають значний вплив на наші фізичні й інтелектуальні здібності. Дослідження показують, що самі лише думки про спорт сприяють зміцненню м’язів та покращенню здоров’я. Те саме відбувається і з нашими уявленнями про розумові здібності: повіривши у власний навчальний потенціал, ми можемо досягти кращих результатів.
Умонастрій зростання на противагу умонастрою сталості допомагає позбутися переконання, що причиною наших поразок є вроджені показники, яких ми не в змозі змінити. Віра у власні здібності допомагає змістити акцент із самого факту поразки на її тимчасовість. Коли у вас щось виходить не дуже добре, слід пам’ятати, що так сталося лише тому, що ви мало часу приділили вдосконаленню цієї навички й ще не до кінця розкрили свій потенціал.
Варто також уникати пастки обдарованості й не очікувати, що ви завжди й в усьому будете найкращими. Бо якщо людина налаштована завжди легко все отримувати, тому що вона від природи «обдарована», будь-яка найменша невдача може похитнути її віру в себе і призвести до розчарування.
4. Варіативність підходів стимулює роботу мозку
Одночасна активація різних ділянок мозку робить навчання продуктивнішим. Наприклад, при вивченні математики можна послуговуватися не лише числами, а й словами, зображеннями, таблицями та графіками, а також підключати різноманітні творчі засоби. Чим більше підходів — тим простіше мозку запам’ятовувати інформацію і знаходити розв’язання.
Множинний погляд на завдання, тему чи світ у цілому по-справжньому відчиняє двері розуму для наших здібностей.
Розвиненість зв’язків між різними ділянками мозку можна і треба тренувати. Дослідження спеціалістів Інституту уяви показало, що мозок людей, які досягли успіху в різних сферах, має потужнішу комунікацію між двома півкулями, але це не вроджена характеристика, а набута під час навчання.
5. Гнучкість мислення важливіша за швидкість
Більшість шкільних тестів чи контрольних обмежені в часі виконання, а найкращі оцінки отримують ті, хто відповідають першими. Нинішня система освіти заточена на швидке запам’ятовування й відтворення відповідей, і це змушує повільніших учнів сумніватися у своїх здібностях і відвертатися від навчання. До того ж часові рамки виконання завдання викликають тривогу та стрес, які аж ніяк не сприяють ясності мислення, а навпаки паралізують мозок і блокують пам’ять. Однак, коли йдеться про довгострокову перспективу, більших успіхів досягають саме ті люди, які здатні довше зосереджуватися та опиратися на творче й гнучке мислення.
Ми переоцінюємо запам’ятовування та недооцінюємо вдумливість.
Пригадайте процес підготовки до іспитів, коли за кілька днів вам потрібно було вивчити відповіді на 50, 100 чи навіть 200 запитань. Ви завантажували їх у голову і зосереджували весь розумовий потенціал на тому, щоб протримати їх там до самої здачі, а потім успішно забути. Натомість, щоб отримати якісні знання, які збережуться в довготривалій пам’яті — потрібне поступове опанування інформації, що супроводжуватиметься появою нових нейронних зв’язків. Тому креативність і гнучкість мислення повинні бути в пріоритеті під час навчання.
6. Взаємодія між людьми та обмін ідеями сприяють навчанню
Коли ви працюєте над чимось самостійно, то маєте у своєму розпорядженні лише власні думки та судження, обмежені вашим досвідом і знаннями. В той час як колективна робота або навчання дають можливість поглянути на одну й ту ж тему з різних точок зору та знайти ефективніше рішення. Мислення соціальне за своєю природою, тому найкращі ідеї завжди народжуються в дискусіях. Більшість наукових відкриттів було зроблено завдяки синтезу різних думок, а видатні вчені часто працювали в парах. Також спільне навчання допомагає подолати психологічні бар’єри й залучитися емоційною підтримкою.
Щоб навчання у команді було продуктивним, необхідні три складові:
- Відкрите мислення — готовність слухати та приймати чужі погляди.
- Відкрита тема — готовність розглядати тему з кардинально різних боків.
- Прийняття невідомості — готовність визнавати, що ви не завжди праві й можете чогось не знати.
Джо Боулер стверджує, що ці шість ключів відмикають двері до успіху в опануванні будь-якої науки, а також допомагають змінити підходи до різних сфер життя і трансформувати власну особистість. Більше про кожен з ключів читайте в книзі «Розум без меж! Навчайся, зростай і живи без бар’єрів».
Шукаєте можливості для навчання?
Зібрали в одному розділі всі актуальні курси, лекції, вебінари, воркшопи 👉
НавчанняЧитайте конспекти інших корисних книжок
5 кроків до успіху від автора бестселера «Серійний переможець»
9 порад із книги «Магічне мистецтво ігнорування»
4 обмеження мозку, які шкодять продуктивності. Конспект книги «Твій мозок у роботі»
Додати коментар
Цікаве на Happy Monday
Мінцифри запускає цифровий рекрутинг через «Дію»
Українців запрошують пройти Національний тест з медіаграмотності
Pink Office Day: роботодавців закликають долучитися до «рожевого» руху
Схожі статті, які можуть сподобатись
Що таке піраміда Франкліна та як її використовувати у роботі та житті
Що таке матриця Ейзенхауера та як її використовувати у роботі та житті
Що таке #ЩедрийВівторок і як долучитися до нього самостійно, командою чи компанією