Вийти за рамки: як позбутися переконань, що вас обмежують

Чи не саботуєте ви раптом своє життя? У продовження циклу матеріалів про самосаботаж life coach і засновниця організації Happy project Катерина Заховайко розповідає, що таке лімітуючі переконання, чому вони заважають досягти успіху та як перестати обмежувати самих себе.   

Здається, що про лімітуючі переконання (або як їх ще називають — установки) знають вже геть усі. Попри це, консультуючи людей щодо зміни професії, я часто чую питання на кшталт: «Катю, якщо я на 100% гуманітарій, чи можна мені взагалі пробувати себе в програмуванні?» або ще краще: «Мені всі кажуть, що я занадто соціальна, щоб працювати програмісткою». Тільки вдумайтеся: через любов до спілкування або хист до гуманітарних дисциплін людина готова відмовитися від бажаної мети! 

Це і є лімітуючі переконання. Найцікавіше — навіть якщо попросити людину знайти підтвердження, що вона здатна досягти успіху в обраній професії, такі установки можуть втратити сенс, але не втратити свій вплив на людину. Я пропоную всебічно розібратися з поняттям лімітуючих переконань і, звісно, дам рекомендації, як з ними працювати.

Що таке лімітуючі переконання?

Власне, це переконання чи узагальнення, які стосуються нашого бачення реальності і здебільшого мають негативний та деструктивний характер. Наприклад: «Гроші — корінь усього зла», «Світ до мене ворожий», «Я не талановитий» тощо. Такі установки є проявом самосаботажу, тобто псують нам життя. Бо як можна нарощувати свій фінансовий капітал, якщо віриш, що гроші — це зло? Як можна кайфувати від життя, якщо всюди підстерігають небезпеки? Як можна використовувати й розвивати свої сильні сторони, якщо ви впевнені, що їх немає?

Наведу кілька прикладів лімітуючих переконань у різних сферах.

• Гроші: «Гроші — зло», «Гроші можна заробити лише важкою працею», «Гроші не роблять щасливим», «Мати багато грошей небезпечно».
• Люди і стосунки з ними: «Всі люди — корисливі», «Стосунки роблять людей залежними», «Всі люди зраджують», «У стосунках постійно треба чимось жертвувати».
• Саморозвиток: «Саморозвиток — це несерйозно», «Якщо не навчився змалку, то вже й не навчишся», «Наші здібності визначені природою і змінити їх неможливо».
• Світ: «Світ ворожий і небезпечний», «Світ охоплений жорстокістю та насильством».
• Життя: «Життя несправедливе», «Життя — це біль і страждання», «Життя складне й сповнене випробувань».
• Успіх: «Успішні люди нещасливі», «Неможливо досягти успіху чесним шляхом», «Усі успішні люди егоцентричні», «Неможливо бути успішним і мати міцну сім’ю».
• Бізнес/економіка: «Бізнес аморальний», «Усі компанії експлуатують співробітників», «Щоб мати прибутковий бізнес, треба йти по головах», «Бізнес обманює споживачів».
• Я: «У мене немає талантів», «Зі мною нецікаво», «Я не привабливий / приваблива», «Мені завжди не щастить».

Як «відловити» лімітуючі переконання?

Я б сказала, що головний маркер лімітуючого переконання такий: людина прагне чогось досягти, працює в цьому напрямі, але здається, ніби тупцює на місці. Наприклад, хоче навчитися грати на музичному інструменті та планує займатися щодня по пів години. Наче й час є, і бажання, і навчальні відео, й інструмент, але до практики ніколи не доходить. Водночас для вивчення чогось іншого завжди знаходиться можливість. У такому разі з великою ймовірністю людина глибоко переконана, що гра на музичних інструментах — це не для неї. 

Маркером лімітуючого переконання також може бути те, як ви характеризуєте людей, які досягли бажаного для вас результату. Уявіть, що ви разом із колегою пішли на курси англійської мови. На старті у вас був однаковий рівень, але згодом колега вас сильно випередила. Якщо для вас це означає, що вона більш здібна до вивчення мов, а у вас, навпаки, немає до цього хисту — швидше за все, тут ховається лімітуюче переконання. Ви уникаєте раціонального пояснення ситуації і не аналізуєте об’єктивні факти: наприклад, скільки часу колега приділяла самостійному навчанню тощо. Натомість ви використовуєте ситуацію, щоб підтвердити ваше переконання і применшити свій потенціал. 

Ще один індикатор — чи є певні твердження для вас аксіомами. Можливо, деякі приклади лімітуючих переконань з цієї статті прозвучали для вас не ірраціонально, а навпаки — цілком правдиво. У такому разі спитайте себе, по-перше, чи можна знайти об’єктивні докази того, що це неправда, а по-друге — наскільки такі погляди вас обмежують. Помітили, що насправді ці твердження суб’єктивні й обмежують вас? Ось вони, лімітуючі переконання.

Звідки вони беруться й чим загрожують?

Здебільшого обмеження йдуть із дитинства. У дитячому віці у нас ще немає достатньо досвіду та інструментів раціоналізації, тому ми покладаємося на думку інших людей, особливо близьких. Відповідно, все почуте чи побачене на їхньому прикладі автоматично стає для нас істиною. А до настання дорослого віку всі ці переконання так глибоко вкорінюються в нашій підсвідомості, що ми їх навіть не помічаємо. Хороша новина — їх можна звідти дістати й  пропрацювати.

Окремо відзначу формування лімітуючих переконань під впливом соціокультурної спадщини. Багато правил життя ми черпаємо з літератури, історії, народної мудрості. Наприклад, прислів’я та приказки — це невичерпні джерела лімітуючих переконань. «Або розумне казати, або зовсім мовчати» — ось вам і синдром самозванця. «Сім раз відмір — один раз відріж» — ось вам і перфекціонізм. «Щоб рибу їсти, треба в воду лізти» — ось вам і впевненість, що нічого не дається легко.

Як переконання впливають на наше життя?

Якщо коротко — вони нас обмежують. Найкраще це можна продемонструвати на прикладах:

• людина впевнена, що малюванням грошей не заробиш, тому відмовляється від своєї мрії та йде навчатися на більш «практичну» професію, хоча є багато художників, які заробляють цим на життя;
• людина не щаслива у своїй нинішній професії, але не намагається її змінити, бо впевнена, що вже пізно, хоча, знову ж таки, є приклади людей абсолютно різного віку, які змінювали професію чи починали власну справу;
• людина вважає себе непривабливою, тому ні з ким навіть не знайомиться, хоча привабливість — дуже суб’єктивне поняття.

Як наслідок — людина залишається в ситуації, яка не влаштовує, і не наважується її змінити.

Як працювати з лімітуючими переконаннями?

Крок 1. Розібратися, що являють собою лімітуючі переконання (це ми вже зробили!).

Крок 2. Відстежувати та «відловлювати» власні лімітуючі переконання. Спробуйте подумати про сферу вашого життя, де ви ніяк не можете досягти потрібних результатів, і проаналізуйте, яке лімітуюче переконання може за цим стояти.

Крок 3. Раціоналізація. Порозмірковуйте, звідки, коли й від кого ви могли отримати дане переконання, наскільки воно обмежувало людину-донора. Далі подумайте, наскільки воно обмежує вас і чи є цінність у тому, щоб продовжувати ним керуватися. Проаналізуйте, коли переконання істинне, а коли ні, та наведіть приклади ситуацій, коли воно зовсім неправдиве.

Крок 4. Адекватне переконання. Яке адекватне твердження ви можете сформулювати на противагу своєму лімітуючому переконанню? Часто ще використовують формат позитивного твердження / афірмації. Тобто якщо ваше переконання — «Я не талановита», його можна змінити на «В мене є таланти» або «В мене є потенціал».

Крок 5. Самопрограмування. Пам’ятаєте, що ваше лімітуюче переконання засіло в підсвідомості? Навіть якщо ви й витягнули його у свідоме, треба щоб нове позитивне переконання зайняло вакантне місце у підсвідомості. Для цього можна практикувати техніку афірмацій — регулярно проговорювати позитивні твердження замість триматися за обмежуючі установки.

Насправді величезна частина успіху — не побоятися й порефлексувати на тему ваших лімітуючих переконань. Щойно ви почнете їх помічати, «відловлювати» та пропрацьовувати, навіть заповітні мрії перестануть здаватись недосяжними. 

Ще статті з циклу про самосаботаж

Сам собі ворог: як не заважати власному успіху

Чому порівнювати себе з іншими — погана ідея?

10+ психологічних пасток і сценаріїв, які заважають вашому життю та кар’єрі