Як робити вибір без помилок: 11 порад із книги «Життя за алгоритмами»

Швидко обирати правильний варіант — ця супергеройська навичка потрібна в ХХІ столітті, здається, усім. Але тиск часу і прірва можливостей змушують реагувати емоційно, вагатись і нервувати. Але на допомогу приходять алгоритми. Ми законспектували 11 життєвих порад із книги «Життя за алгоритмами. Як робити раціональний вибір» Браяна Крістіана й Тома Ґріффітса.

1. Зупиніться вчасно

Уявімо, що за один місяць ви хочете знайти чудового секретаря. Скільки днів витратити на це та коли зупинитись? Вам потрібно «подивитись і вхопитись» — приділіть 37 % часу на дослідження ситуації та варіантів без ділових пропозицій кандидатам. А після цього «хапайтесь» за найкращий варіант, який вам трапиться.

«Правило 37 %» універсальне: спрацює як з орендою квартири, так навіть із пошуком кохання.

2. Обирайте нове й невідоме

Усім у житті доводиться обирати. Піти до нового ресторану чи відвідати знайомий? Обрати гарантований результат чи непевний успіх? Поринути в невідоме буває непросто, але дослідження нового — це єдиний спосіб знайти найкраще. Засновник Amazon Джефф Безос наважився почати свій бізнес, бо не хотів усе життя страждати через втрачені можливості. Коли ви спробуєте більше варіантів, ви краще розбиратиметесь у темі, й це зменшить підстави для розкаяння.

3. Сортуйте лише за потреби

Уявіть, що ви захотіли розкласти всі книжки на полиці. Можна заповнити її книгами за алфавітом, можна організувати їх за призначенням. Полиця стане зручною і впорядкованою, але — стоп. Спитайте себе, чи потрібно все це? Час, який ви витратите на сортування, може перевищувати вигоду. Сортуйте лише тоді, коли це реально заощадить зусилля в майбутньому. Не марнуйте свій час.

А от електронну пошту точно потрібно відсортувати так, як вам зручно.

4. Забувайте й організовуйте

Знаєте відчуття, коли слово крутиться на кінчику язика? Не засмучуйтесь: дослідження показують, що це відбувається не через слабку пам’ять, а через велику кількість інформації. Чим більше ви знаєте, тим довше мозок шукає необхідний «файл» у пам’яті.

Побут можна організувати максимально ефективно, якщо вводити принципи, аналогічні до роботи пам’яті — наближати та організовувати те, що потрібно нам постійно. Методів багато: можна розміщувати в шафі ближче новий одяг та викидати старий, групувати предмети за подібністю або складати в зручних місцях речі, якими користуєтесь найчастіше. Справа за вами.

5. Хакніть планування

Щоб ефективно планувати, важливо визначити мету. Наприклад, продавець може зменшити чергу з клієнтів прямо зараз чи просто сортувати товари. Ви також можете використати стратегію «найранішого терміну» й почати з нагального завдання або ж не звертати увагу на термін виконання окремих робіт і дотримуватися лише загального дедлайну. Є ще кілька підходів до планування: робити те, що можете зробити найшвидше (це зменшує список завдань) або поділити справи за «вагою» й починати з найважливіших.

Не забувайте, що у нас є ще телеграм-канал, де ми щодня оновлюємо вакансії, ділимось новинами та статтями!

Підписатися

6. Передбачайте майбутнє

Життя — це лотерея. Багато вчених (часто на прикладі тих же лотерейних білетів) намагались розібратися з імовірностями. Джон Річард Ґотт запропонував «принцип Коперника»: якщо ми не маємо додаткових відомостей, то можемо припустити, що ми на півшляху будь-якого явища. За цим принципом можна зробити шокуючі передбачення: США як країна проіснують приблизно до 2255 року, а Google — десь до 2032 року.

Водночас дослідження свідчать, що люди часто й без підрахунків інтуїтивно правильно передбачають майбутнє, бо постійно збирають дані про навколишнє середовище.

Тож довіряйте собі, але фільтруйте новини, бо вони часто викривляють картину світу.

7. Не доводьте справи до абсурду й автоматизму

Перенавчання — це небезпечна річ. І йдеться тут не про школу чи університет, а про надмірну оптимізацію непотрібних речей. Наприклад, можна підмінити здоровий спосіб життя екстремальними дієтами і стероїдами. Візуально результат може вражати, але це шкодитиме людині.

Остерігайтесь перенавчання і в бізнесі, коли замість мети йдеться про досягнення певних показників. Реальний випадок — у компанії, яка оцінювала працівників за кількістю інтерв’ю з клієнтами, робітники перестали приділяти увагу замовникам, а сфокусувалися лише на швидкості та кількості зустрічей. Щоб ухвалювати якісніші рішення, потрібно спрощувати і створювати обмеження.

8. Послабте проблему

Життя складається із питань, на які немає однозначної відповіді. Якщо є невирішувана задача, математики пропонують прибрати частину обмежень, бо це послаблює проблему. Наприклад, уявити, що ви можете телепортуватись по місту, щоби розібратись, яку максимальну кількість зустрічей на день ви можете провести. А вже після цього формувати реалістичний розклад.

Інший варіант — порушувати правила (або хоча б замислюватись про це), бо часто непорушні вимоги виявляються гнучкішими, ніж ми думали.

Вас запевняють, що розклад незмінний, але може виявитись, що винятки з правила були не раз.

9. Розвивайте креативність завдяки випадковостям

Ви дивитесь на звичний предмет і раптом вам на думку приходить неймовірна бізнес-ідея: «Еврика»! Це серендипність — вміння завдяки випадковості та кмітливості робити неочікувані відкриття.

Вчені розглядають випадковість як основу творчості. Тож для стимулювання креативності можна вводити нові випадкові елементи і формувати неочікувані асоціації. Незвичні матеріали можна шукати в інтернеті, наприклад, періодично відкривати випадкову статтю у Вікіпедії.

Несподіванки можуть стати основою прориву, але використовуйте їх із розумом.

10. Слухайте й розповідайте

Усі ми знаємо, що талановитий оповідач може причарувати аудиторію. Виявляється, усе навпаки. Лекція ніколи не буде захопливою без зацікавленої аудиторії. Дослідження свідчать, що люди, які відволікаються й дивляться в смартфон, руйнують навіть найцікавішу розповідь найвправнішого спікера.

Тож для фурору шукайте гарних слухачів, навіть коли йдеться про історію, яку ви розповідали вже десятки разів.

11. Зупиніть рекурсію (чи хоча б спробуйте)

У бізнесі постійно доводиться аналізувати дії інших людей, щоб інтерпретувати чужі думки. Хоча ми не можемо точно знати, про що саме думає інша людина, ми діємо так, ніби розбираємось у цьому. Йдеться про рекурсію в контексті комунікації — коли розум імітує інший розум, який імітує розум.

Наведемо приклад. У США, де питання відпусток законодавчо майже не регулюється, 15 % працівників не йдуть у відпустки, а решта — беруть лише половину вільних днів. Часто це відбувається через бажання показати відданість компанії й надію в майбутньому отримати підвищення. Але коли на відпустки «забивають» усі, бо аналізують дії оточення, це порушує рівновагу.

Не варто забувати, що вчинки не завжди відповідають переконанням. Тримайтесь своєї думки, бо далеко не завжди інші люди будуть йти в правильному напрямку.

Більше порад та алгоритмів, що допомагають вирішувати життєві проблеми та досягати цілей, шукайте у книзі видавництва «Наш формат» «Життя за алгоритмами. Як робити раціональний вибір» Браяна Крістіана й Тома Ґріффітса.

«Життя за алгоритмами. Як робити раціональний вибір»

— Браян Крістіан, Том Ґріффітс

Читайте інші конспекти корисних книжок

4 обмеження мозку, які шкодять продуктивності. Конспект книги «Твій мозок у роботі»

Усе замахало? Надія є! Конспект нової книги Марка Менсона

5 кроків до успіху від автора бестселера «Серійний переможець»