«Наполегливі, старанні й обов’язкові»: Data Ocean про враження від роботи з ветеранами

У третьому матеріалі в межах проєкту «Робота для ветерана є!» спілкуємося з засновницею Data Ocean — платформи, що надає доступ до державних реєстрів. Від початку роботи ядром команди були саме екскомбатанти, і зараз серед 17 працівників компанії — 12 ветеранів. Люба Шипович співпрацює з ветеранами з 2014 року, тому точно знає, у чому їхня цінність для роботодавців та які особливості роботи з учасниками бойових дій. 

Про свій досвід співпраці з ветеранами АТО/ООС також розповіли в групі компаній Winner та мережі «Сільпо».

Люба Шипович

СЕО та засновниця Data Ocean 

Історія Data Ocean почалася з моєї ініціативи допомагати знайомим ветеранам АТО прокачувати технічні навички, аби вступити на ІТ-курси й отримати нову професію. Але виявилося, що перепоною для навчання був не брак хард скілів, а не досить розвинені софт скіли: робота в команді, вміння давати фідбек, знання agile (гнучка методологія розробки — прим. ред.) тощо. Тоді я запропонувала змоделювати роботу компанії: щодня приходити в офіс, виконувати задачі від друзів та працювати в умовах типових бізнес-процесів ІТ-компаній. Згодом ми подалися й пройшли у фінал Open Data Challenge, потрапили в інкубатор 1991 і стали тими, ким ми є зараз — платформою-провайдером доступу до державних реєстрів.

Варто розуміти, що екскомбатанти можуть працювати не лише у військово-охоронних структурах чи на адміністративних посадах. Наприклад, у нас серед ветеранів є дизайнер, тестувальник, програмісти. Наш виконавчий директор теж був у зоні АТО, при цьому він чудово керує процесами й турботливо піклується про атмосферу в команді. Люди пішли на війну з різних сфер і повертаються теж на різні посади та роботи, це нормально. 

Працювати з ветеранами дуже комфортно, цікаво, місцями неочікувано (в хорошому сенсі). Наприклад, у вересні ми проводили стратегічну сесію, під час якої описували цінності компанії. Виявилось, що для наших працівників-ветеранів команда, а також можливість навчатись і розвиватись — важливіші за фінансову стабільність.

Ветерани АТО дисципліновані та обов’язкові: якщо пообіцяли зробити, то точно виконають обіцянку. В ІТ, де багато безвідповідальних виконавців, які ігнорують дедлайни, такі працівники — на вагу золота. Але важливо постійно спілкуватися з ветеранами та вчити їх планувати роботу у форматі не «зроблю, хай би чого це коштувало», а «зроблю і при цьому залишуся в ресурсі». Вони дуже соромляться просити про допомогу, тож задача роботодавця — показати, що за подібні прохання не покарають і з ними варто звертатись. 

Інша перевага співпраці з ветеранами — чіткість їхніх дій. Вони чітко ставлять задачі й звітують про їх виконання, грамотно розставляють професійні межі, добре координують процеси. Через це з них, зокрема з офіцерів, виходять хороші менеджери, особливо для працівників-учасників бойових дій. 

Часто чую думку, що у військових погано з креативністю. Можу з цим погодитись лише частково. Тут варто розділяти добровольців, які не мали нічого й навчались у польових умовах, і кадрових військових, у яких усе навпаки. Перші вимушені креативити, інакше просто не виживуть, а от у других із генерацією ідей справді не дуже. Проте якщо їм показати, що за ініціативність не карають, і заохочувати до змін, то все можна виправити на краще.

Я також дуже ціную у ветеранах наполегливість та ініціативність. Саме ці якості дозволили нашому тестувальнику (QA-інженеру) потрапити до нас у команду. До АТО він жив у маленькому містечку, працював на залізниці й не бачив для себе особливих перспектив. Після служби захотів усе змінити, вирішив опанувати тестування і прийшов на один із навчальних проєктів Veteranius (соціальна освітня ініціатива, яку ми реалізуємо з командою волонтерів-менторів). Проєкт виявився не про тестування, а про розробку, але ветеран не розгубився, а написав нам і запитав, чи не планується навчання з тестування. Мене зацікавила його наполегливість та сміливість. І хоч ми не планували освітніх проєктів з цього напряму, я запропонувала йому індивідуальне менторство від моїх друзів-тестувальників. А коли пізніше зрозуміла, що ми в Data Ocean потребуємо QA-інженера, то звернулася до нього. Він кинув залізницю, прийшов до нас на фултайм і зараз чудово себе проявляє, не перестає вчитись та розвиватись. 

В Україні приблизно 20 мільйонів працездатного населення, з яких 2 мільйони — це ветерани. Невже компанії готові свідомо відмовитись від 10% працездатного кваліфікованого населення лише через стереотипи, які сформувались в суспільстві? 

Мій особистий досвід свідчить про те, що ветерани АТО — чудові фахівці з сильними навичками. Бажаю іншим компаніям не дискримінувати таких кандидатів, а бодай спробувати з ними попрацювати. Впевнена, що роботодавці ще будуть спеціально вишукувати ветеранів на ринку праці, як це зараз роблять у США 🙂  

Цей матеріал у межах проєкту «Робота для ветерана є!» став можливим завдяки Програмі реінтеграції ветеранів, яка реалізується IREX за підтримки Державного департаменту США й охоплює безпосередню роботу з ветеранами, представниками міністерств та місцевих громад для підтримки ветеранів України, чисельність яких стрімко зросла внаслідок збройного конфлікту на сході України.

Читайте також

Чому ветеранів та ветеранок варто брати на роботу

Психологічні бар’єри, що заважають ветеранам знайти роботу

6 упереджень роботодавців, через які ветеранам важко знайти роботу