«У нас усі рівні»: «Сільпо» про досвід взаємодії з ветеранами АТО/ООС

Продовжуємо серію матеріалів у межах проєкту «Робота для ветерана є!», де компанії діляться досвідом працевлаштування ветеранів АТО/ООС і розповідають, чому таких працівників не варто дискримінувати. Цього разу поспілкувалися з представниками «Сільпо» — української торговельної мережі продовольчих супермаркетів, що входить до торгово-промислової групи Fozzy Group. 

Альона Дорук

Фахівчиня з персоналу в «Сільпо»
(магазин Le Silpo, Київ, вул. Басейна, 6)

Зараз штат «Сільпо» нараховує понад 38 000 працівників, з яких близько 300 є ветеранами АТО/ООС. Всі вони займають різні посади — є завідувачі, заступники керуючих, керуючі, але здебільшого це охоронці в магазинах.

Пригадую один із перших досвідів найму колишнього військовослужбовця у своїй практиці. Ми спілкувалися з кандидатом телефоном, і в процесі цього інтерв’ю він нічого не сказав про свій військовий досвід. На офлайн-співбесіді пошукач справив хороше враження і на мене, і на керуючу магазину, де він мав працювати. Та коли я переглядала документи й дійшла військового квитка, він дещо зніяковів і сказав: «Ви зараз побачите, що я був у зоні АТО. Але не думайте нічого, я адекватний». Я здивувалася, бо мені і на думку не спало би сумніватися щодо його кандидатури через службу. Навпаки, для нас честь — приймати на роботу захисників країни, які обстоювали її свободу. До того ж військові — фахівці зі стійким характером, це додаткова перевага. У результаті його оформили у штат, і зараз цей спеціаліст працює завідувачем господарства. 

Прикро, проте іноді не тільки кандидати соромляться свого військового досвіду, але й чинні працівники з обачністю повідомляють про рішення піти на фронт. У нас був такий випадок. В одному з магазинів працівник взяв відпустку, після неї повернувся сам не свій, а потім прийшов до мене і сказав: «Ви мене вибачте, але я під час відпустки пройшов медкомісію для служби в зоні АТО. Розумію, що треба було раніше сказати, але ось так». Звісно, ми підтримали його, оформили документи, аби за ним зберігся середній рівень зарплати й інші привілеї. Цей працівник досі на службі, наскільки я знаю. 

Особисто я в роботі з ветеранами спостерігаю багато переваг. Зокрема, це люди з багатим життєвим досвідом, стійким характером, які знають, що таке дисципліна. Ветерани не звикли на щось скаржитись, і здебільшого це досить позитивні й цікаві люди. 

Щодо якихось окремих програм для ветеранів, то ми бачимо, що вони самі не люблять, щоб до них ставились по-особливому. Звісно, у нас є пільги, передбачені законодавством, як-от додаткова 14-денна відпустка для ветеранів АТО/ООС. 

На період адаптації ми намагаємось створити комфортні умови для всіх нових співробітників, адже зміна роботи — це стрес для будь-якої людини. У нас для кожного доступні програми введення на посаду, наставники, професійні керівники, «турботинки» (пільги та знижки в різних бізнесах, що входять до складу Fozzy Group). І з огляду на досвід спілкування з працівниками-ветеранами ми все робимо правильно. 

Дуже хочу побажати іншим компаніям запрошувати на співбесіди та працевлаштовувати екскомбатантів. Це мотивовані люди, адже ті, хто пішли захищати свою країну, зможуть зробити своє підприємство чи компанію сильнішими. Їхнє працевлаштування — це найкращий спосіб адаптації до умов та вимог сучасного ринку праці.

По інший бік барикади: ветеран про досвід працевлаштування й адаптації в компанії

Микола Савлук

Старший пекар відділу випічки у «Сільпо»
(магазин Le Silpo, Київ, вул. Басейна, 6)

На службу я потрапив у 2015 році. Все було за класикою жанру: повістка, запрошення пройти медкомісію, комісія, збори та мобілізація. Спочатку навчали на полігонах, а тоді забрали в зону АТО. Службу я проходив як водій. 

На фото: Микола під час служби в зоні АТО

До мобілізації я працював в іншій компанії. Там мене без проблем відпустили на фронт, зберегли робоче місце і навіть зарплату виплачували більшу, ніж я отримував до служби. А після демобілізації дали законну відпустку, якою я скористався.

І все ніби було чудово, але я зрозумів, що більше не готовий працювати на тих умовах, зокрема мене не влаштовував рівень заробітної плати. Тому почав шукати нову роботу. Допомогла знайома, яка працювала у «Сільпо» й повідомила про вакансію. Я пройшов інтерв’ю і того ж дня отримав пропозицію роботи. До речі, на співбесіді про свій військовий досвід нічого не казав. Просто при працевлаштуванні надав стандартний пакет документів, до якого входить військовий квиток з інформацією про службу в зоні АТО. 

В «Сільпо» я вже п’ятий рік. Усі в команді знають про те, що я був у зоні АТО. Звісно, на початку розпитували, яка там ситуація, що відбувалось, що ми там робили тощо. Звичайна людська цікавість, нормальні адекватні питання. Ніяких косих поглядів чи небажання спілкуватися через мій військовий досвід я не помітив. Навпаки, мене прийняли дуже тепло.

Під час служби я добре прокачав навички комунікації. До зони АТО я був трохи скутим у спілкуванні, а після повернення став більш відкритим, не соромлюсь казати те, що думаю. Зараз займаю керівну посаду, і в нас у команді завжди чесна комунікація. 

Також помітив за собою, що став чіткіше формулювати думки, а разом із тим і завдання, швидше і при цьому зваженіше приймати рішення. Ще я навчився працювати в команді. На попередній роботі здебільшого всі працювали самостійно, а під час служби ми все робили разом — за таких умов неможливо не стати командним гравцем. 

Цей матеріал у межах проєкту «Робота для ветерана є!» став можливим завдяки Програмі реінтеграції ветеранів, яка реалізується IREX за підтримки Державного департаменту США й охоплює безпосередню роботу з ветеранами, представниками міністерств та місцевих громад для підтримки ветеранів України, чисельність яких стрімко зросла внаслідок збройного конфлікту на сході України.

Читайте також

Чому ветеранів та ветеранок варто брати на роботу

Психологічні бар’єри, що заважають ветеранам знайти роботу

6 упереджень роботодавців, через які ветеранам важко знайти роботу