Від хостес до маркетологині з бюджетами понад $200 тисяч: досвід і поради тим, хто шукає себе

Юлія Фесенко — маркетологиня й менторка з маркетингу, яка понад 10 років допомагає власникам бізнесу вибудовувати маркетингові процеси в різних нішах. У своїй кар’єрній історії Юлія розповідає, як змінила 7 місць роботи, поки знайшла дійсно своє, і ділиться порадами для тих, хто шукає себе та роботу мрії.

Про перший досвід і шлях у маркетинг

Першу роботу я знайшла за студентською програмою: протягом двох років працювала в Греції хостес та адміністраторкою готелю. Роботодавець надавав житло, харчування та ще й платив 500 євро на місяць, що для молодої студентки було суттєвою сумою. Щоправда, в Греції я особливо тих грошей не відчувала, бо рівень життя інший.

Після закінчення практики почала працювати в Харкові операторкою call-центру в «Клубі Сімейного Дозвілля». Так, я була тією дівчиною, яка дзвонила й пропонувала придбати книжку. А якщо відмовляли, «лякала» припиненням членства. Проте на цій посаді протрималася всього 3 місяці й перевелась у відділ діловодства. Робота була максимально монотонна й одноманітна: я збирала та готувала документацію для бухгалтерії.

Після 8 місяців такої роботи керівниця відділу маркетингу запропонувала мені посаду менеджерки в її команді. Я вичитувала каталоги, вигадувала призи для розіграшів та бонуси для клієнтів. На цій посаді було добре все: місце, колектив, завдання, керівниця. Завдяки цьому я й полюбила маркетинг.

Про те, як довелося починати все з початку

Я знову закохалась, але вже не в маркетинг, а в майбутнього чоловіка — кіборга, який у 2014 році захищав нас у Донецькому аеропорту. Вийшла заміж, переїхала до Львова, і кар’єру довелося будувати з початку.

Досвід у КСД зіграв мені на користь, тож роботу знайшла швидко — маркетологинею в торговельному центрі (ТЦ). Робота дуже відрізнялася від КСД: якщо там був цілий відділ маркетингу, то в ТЦ я була єдиною фахівчинею. Навантаження було більше, а заробітна плата — менша. 

Завдяки цій роботі я дізналася про покази мод, хто такі стилісти, організовувала фотосесії з моделями, познайомилася з багатьма фотографами Львова. Робота була цікавою, але мала великий мінус — необхідність комунікувати з орендарями ТЦ. Наприклад, одним із завдань було розповідати власникам магазинів про акції та вмовляти більшість взяти участь. Як ви розумієте, це нелегко: 20 людей, всі зі своїми особливостями, власними планами, тож у нас часто була дискомунікація. Мінус став крапкою в цьому досвіді, і я почала шукати нову роботу.

Про перший невдалий досвід роботи

За всю кар’єру було двоє роботодавців, які робили мені нерви. Про другого розповім далі. А першим став медичний центр, куди я влаштувалася після ТЦ. Негатив почався ще на співбесіді: не пам’ятаю, що саме питали, але почувалася як на допиті. Зараз я встала б і пішла, але тоді не мала впевненості й досвіду це зробити.

Під час роботи краще не стало. Директорці нічого не подобалося, жодна ідея не була затверджена. А коли я намагалася з’ясувати, що не так, мені відповідали однаково: «Юлю, зроби смачно». Як саме «смачно», директорка пояснити не могла, бо, думаю, сама не знала. Тоді я зрозуміла, наскільки важливо вміти правильно комунікувати з командою та пояснювати свої бажання, а не просто перекладати все на спеціаліста. 

Під час цієї роботи в мене вперше з’явилися проблеми зі здоров’ям. Коли закінчився 3-місячний випробний термін, я відмовилася продовжити співпрацю. Через це звільнялася зі скандалом і погрозою отримати запис у трудову. 

Про пошук нового місця та роботу в банку

Поділюся лайфхаком: шукайте нову роботу, поки ще працюєте на старій. Коли я розуміла, що компанія мені не підходить, то відразу починала шукати нову та ходити на співбесіди. Так я звільнялася й одразу ж ішла на нове місце. У всіх сенсах це простіше, бо є осередок безпеки та опори.  

Звичайно, я боялася, що роботодавець помітить мою пошукову активність. Але дякувати сервісам пошуку роботи за функцію «Приховати особисті дані». Крім того, не обов’язково писати назву попередньої компанії, можна просто написати «Медичний центр». Коли рекрутери питали саме про назву, я відповідала, що наразі не готова це афішувати. Повірте, жодного разу це не стало причиною для відмови. Усі розуміють, що десь люди звільняються, а десь приходять.

Отже, після роботи в медцентрі я влаштувалася в банк. Мушу сказати, що кращої співбесіди в мене не було. Її проводили моя майбутня керівниця й HR. Вони поставили цікаве запитання: «Яким має бути ваш майбутній керівник?». Я щиро відповіла, що думала: «Ось такою, як ви: гарною, чіткою і в зеленій сукні». Не знаю, чи це був вирішальний фактор, але мені подзвонили на наступний день і запросили на роботу.

Робота в банку була схожою на КСД: відділ маркетингу, де всі допомагали одне одному. Зрозуміла тоді, що люди йдуть до людей. Це був класний досвід, який став одним із ключових етапів моєї кар’єри. Я пропрацювала в банку три роки, а потім зрозуміла, що потрібно рухатися далі. 

Про роботу директоркою з маркетингу

Пам’ятаєте, я казала, що був іще один роботодавець, який нескінченно робив мені нерви? Це історія про нього.

Після банку я влаштувалася директоркою з маркетингу в один із топових п’ятизіркових готелів Львова. Спочатку все було непогано: хороша заробітна плата, одна людина в підпорядкуванні, троє — на фрилансі. Пізніше роботодавець найняв «досвідчених» керівників для правління. Вони щодня викликали мене на зверхні розмови, їм усе не подобалося, але, що саме хочуть, пояснити не могли. 

Як і в медцентрі, у готелі була висока плинність кадрів. У середньому люди працювали 1-3 місяці та звільнялися. Я протрималася рік. Пішла теж непросто: мені не виплатили обіцяні гроші, а нова HR сказала: «Подякуй за те, що взагалі заплатили». Тому я засвоїла ще один урок: не варто працювати, покладаючись на чиєсь чесне слово. Усі виплати мають бути «білими», згідно з законодавством і з виплатою податків.

Після роботи в готелі в мене знову виникли проблеми зі здоров’ям, про які я не згадувала від моменту звільнення з медцентру. Думаю, це плата за те, що не дослухалася до себе і так довго терпіла місце, де мені не подобалось.

Про те, як знайшла «ту саму» роботу

Моя вам порада: якщо у вас досі немає профілю LinkedIn, зробіть та приділіть час його якісному заповненню. Бо саме в цій соцмережі мене знайшла рекрутерка компанії, де я працюю зараз, та запропонувала зідзвонитися. Далі були декілька етапів співбесід, які я пройшла й отримала роботу, що стала «тією самою». Тож цю частину можна було б назвати «Доленосна зустріч у LinkedIn».

Читайте також: Корисний гайд із LinkedIn для тих, хто шукає роботу

Зараз я працюю в e-commerce проєкті у сфері ювелірних прикрас. За майже три роки роботи мої обов’язки розширилися від допомоги в запуску Google-реклами до самостійного ведення онлайн-каналів Google, Pinterest, Snapchat, TikTok з бюджетами понад $200 тисяч на місяць. Я відповідаю за рекламні кампанії в США, Канаді та країнах Європи.

У цій компанії поєдналось усе те, що я так любила в КСД та банку, а також чого бракувало на інших місцях. Зараз у мене є свобода для експериментів і тестування гіпотез. Немає бюрократії у робочих процесах, і все максимально прозоро, тому я зосереджуюся на результаті, а не працюю заради процесу. 

Про саморозвиток і постійний рух уперед

Здавалося б: що може бути краще? Але розвиток на цьому не припиняється, і я продовжую дивитися вперед. Для мене важливо розвиватися і професійно, і як особистість. Робота з коучем, навчання з розвитку особистого бренду, приватні консультації — усе це допомагає зростати та краще працювати. 

А найголовніше — під час навчання я розширюю свої горизонти. Наприклад, на останньому курсі зрозуміла, що можу допомогти не лише своїй компанії. Багато бізнесів не розуміють, у якому напрямі в маркетингу рухатись. Також є маркетологи, що застрягли на місці й не знають, як перейти на інший рівень, змінити роботу чи розпочати кар’єру. 

Тож я вирішила спробувати себе в новій ролі — наставниці — та почала консультувати бізнеси й колег.

Консультації приносять користь не лише їм, а й мені. Менторство допомогло мені розкритися по-новому, швидше та якісніше навчатися, покращити навички комунікації та самопрезентації. Наразі я поєдную роботу в міжнародній компанії та персональне менторство. 

Поради тим, хто шукає себе чи нову роботу

Згадуючи свій шлях зараз, я розумію, що багатьох помилок можна було уникнути. Але тоді я їх не помічала, а поруч не було людини, яка могла підказати. Тож ділюся порадами, які дала б собі 10 років тому.

• Слухайте себе. Ми часто заглушаємо свої відчуття та бажання, переконуємо себе, що буде краще, що так треба. Але краще не буде: якщо вам некомфортно вже під час співбесіди з рекрутером, то навряд щось зміниться під час роботи, бо HR-спеціаліст — обличчя компанії, він перший демонструє її корпоративну культуру.
• Займайтесь особистим і професійним розвитком. З новими знаннями та досвідом ви зростаєте як у власних очах, так і в очах роботодавця. І маєте більше впевненості, щоб робити те, що бажаєте.
• Не зупиняйтеся. Якщо зараз складно знайти роботу, просто продовжуйте пошук — лише так можна щось змінити. Скільки спроб не було б, одного разу вони приведуть до омріяного результату.
• І головне — не впадайте у відчай, якщо щось іде не так. Далеко не завжди проблема у вас. Роботодавці теж люди і не завжди можуть чітко пояснити, чого хочуть. Вони можуть цього навіть не усвідомлювати. А ми не чарівники й не вміємо читати думки (на щастя).

На вашому кар’єрному шляху завжди будуть різні обставини, які намагатимуться вас зламати, але раджу постійно нагадувати собі про те, чого ви насправді прагнете. Наприклад, я могла б залишитись у КСД чи в банку з приємними колегами та знайомими процесами. Проте я завжди відчувала внутрішню силу й бажання чогось більшого, масштабнішого, і наставав момент, коли розуміла: час рухатися далі. Тож і вам цього бажаю. Вірте в себе та дивіться вперед.

Читайте також

Від агента підтримки — до менеджера продукту: 3 історії про стрімке кар’єрне зростання

Який ви маркетолог? Тест, що допоможе знайти свій метч із маркетингом

17 книг для пошуку призначення та професійного розвитку від Анни Мазур