fbpx

Несподіваний remote: як я вийшла на нову роботу та залишилася вдома

Тетяна Команицька Пн., 25.05.20 #накарантині

Цей карантин приніс немало нових інсайтів. Хтось вперше спробував, що таке дистанційна робота, хтось відкрив для себе формати онлайн-нарад та zoom-вечірок, хтось зрозумів, що цілий день лежати і дивитися серіали може бути досить виснажливо. А комунікаційниця Таня Команицька вийшла на самоізоляції на нову роботу — почала працювати у Фонді Східна Європа. І теж отримала цікавий досвід, яким поділилася з Happy Monday.

Коли у березні почався карантин, мене охопив відчай. Я шукала роботу вже другий місяць і подумки поставила хрест на мріях чимшвидше повернутися до повноцінного робочого дня у новому офісі, познайомитися з колегами та дізнатися, яким буде новий виток кар’єри. Тим паче я не хотіла працювати віддалено: надто складно мені сидіти весь день вдома та не бачити людей навколо.

Остання «жива» співбесіда відбулась якраз напередодні оголошення карантину. Я почувалась захоплено: обов’язки на посаді, цінності та проєкти Фонду Східна Європа мене повністю влаштовували, та й інтерв’ю наче минуло добре. Але якщо раніше я хвилювалась, що на жадану вакансію комунікаційниці оберуть іншого кандидата, то тепер думала лише про те, щоб її взагалі не закрили.

Полегшення настало у день фінального інтерв’ю по Messenger. Мене запевнили, що Фонд продовжує активно працювати, а справ навіть побільшало. Тепер я думала про цю роботу як про додатковий виклик: як воно — почати працювати на новій посаді дистанційно? Яким буде онбординг?

Офер я отримала 1 квітня (але це був не жарт!). З того часу минуло вже майже два місяці, тож я можу зробити певні висновки та дати кілька порад усім, хто теж виходитиме на роботу дистанційно (а це може стати звичною практикою у сучасному світі).


Висновок 1. Важливе не місце, а люди


Мої задачі на найближчий час передбачали знайомство як з головними проєктами, так і з колективом. Я почувалась трохи розгублено: як писати колегам, які мене зовсім не знають?

З людьми, звичайно, все було не як раніше. Якщо зазвичай у перший день в офісі нового співробітника знайомлять з усіма (і в кращому випадку я запам’ятовувала менше десятка нових колег), то тепер… Тепер знайомитися треба було онлайн.

Кілька порад:

  1. Розпитайте у своїх менеджерів про те, хто є хто і яку посаду займає. Дуже корисною може бути схема проєктів, яка відповідає на головні запитання: хто, де, для чого і за що відповідає. Для мене її створила моя менеджерка. Таку схему зручно мати під рукою і доповнювати час від часу.
  2. Знайдіть нових колег у соцмережах. На карантині я абсолютно безстрашно додавалась у друзі та писала в приватні повідомлення. Якщо не впевнені щодо меж між робочим і приватним спілкуванням, напишіть колезі листа на пошту або додайтесь у LinkedIn.
  3. Не бійтеся ставити запитання. Це допоможе якісніше познайомитися з колегами і швидше адаптуватися до нової роботи.
  4. Долучайтесь до групових дзвінків з відео. Так, я зовсім не люблю відео, адже воно заважає сидіти в піжамі. Але це дієвий спосіб не здаватися привидом у колективі. Мене раніше ніхто не бачив, тож зв’язок із відео став необхідністю. У перший тиждень роботи я побувала на чотирьох онлайн-зустрічах з різними командами — щоб познайомитися з колегами та щоб вони теж звикли до нової людини. Добре, коли решта теж вмикають камери. Коли ти нікого не знаєш особисто, незручно розмовляти з темними екранами та плутати голоси.
  5. Зважайте на комунікаційні вподобання колег. Хтось любить дзвінки, комусь до душі месенджер фейсбуку, а хтось працює лише з поштою. Завжди краще уточнити у співрозмовника, де і як йому приємніше спілкуватися.
Не забувайте, що у нас є ще телеграм-канал, де ми щодня оновлюємо вакансії, ділимось новинами та статтями!

Не забувайте, що у нас є ще телеграм-канал, де ми щодня оновлюємо вакансії, ділимось новинами та статтями!

Підписатися


Висновок 2. Карантин започатковує нові традиції


Одразу після виходу на карантин у нас з’явились нові традиції. Приміром, щотижневі розсилки від президента Фонду Віктора Ляха. Це короткий апдейт по всіх проєктах, виклики та шляхи їх подолання — з гумором та відзнакою досягнень окремих спеціалістів (мене там згадували вже двічі, може, тому їх так люблю?).

Що одна традиція — щотижневі онлайн-тренінги у Zoom. Як виявилось, у нас від початку року триває внутрішній проєкт із впровадження системи управління знаннями (knowledge management system). Один з напрямів роботи — побудова системи обміну компетенціями між співробітниками. Бо кожен із нас знає щось корисне для колег і організації в цілому. Тож тепер щоп’ятниці — внутрішній онлайн-лекторій. Ми заслуховуємо майстер-клас когось із колег: як писати тексти, як налагодити роботу в Microsoft Teams, як робити презентації тощо.

Для нас ці дзвінки — це ще й можливість побачити, з ким працюємо, і зручний спосіб вирішувати практичні завдання організації та підтримувати наш емоційний стан. До речі, щодо емоційного стану…


Висновок 3. Відвертість і турбота — наше все


Мені було цікаво, як же почуваються у нових обставинах мої колеги. Я вже писала про те, як важливо не боятися ставити запитання, щоб якомога швидше адаптуватися до умов роботи.

Проте не менш важливим є зворотній процес — коли керівники запитують своїх співробітників. Наприкінці першого місяця роботи я отримала на пошту лист з опитуванням щодо дистанційної роботи. Його мета — впевнитися, що термометр емоційного стану співробітників Фонду показує 36,6°. Того ж тижня ми знову зібралися у Zoom, щоб обговорити результати й отримати корисні поради з організації дистанційки від професійної коучки Галини Потопальської, яка співпрацювала з Фондом в межах одного з проєктів.

З’ясувалось, що понад 45% моїх колег відзначили підвищення ефективності своєї роботи. Чверть з них відчули задоволення від своєї роботи через покращення work-life balance, у третини ефективність підвищилась завдяки концентрації на професійних питаннях.

Опитування у Фонді Східна Європа


Серед позитивних моментів відзначили економію часу на дорогу, відкидання неефективної комунікації та відчуття більшої свободи. (Не знаю, не знаю, мене іноді дуже відволікає холодильник неподалік робочого столу). Лише 11% зізналися, що в таких умовах їм працювати некомфортно.

Труднощі були майже у всіх: хтось перестав помічати час і поділяти його на робочий і особистий, комусь не вистачає живого спілкування з колегами або партнерами. А в когось, не витримавши навантаження, «приліг» інтернет. Знайшлося й троє щасливчиків, у яких усе чудово. Я не одна з них: надто сильно люблю спілкуватися з колегами.

Головна порада: не приховуйте свої труднощі. Коли у мене перестав працювати домашній ноутбук (у перший день роботи!), я дуже засмутилася. Не хотілось виглядати проблемною співробітницею. Але як мені працювати? На щастя, ніхто так не подумав, і тимчасовий робочий ноут наступного дня привіз водій.


Мої правила віддаленої роботи


Дистанційна робота — абсолютно новий досвід для мене. Але я змогла створити для себе максимально комфортні умови, які сприяють моїй продуктивності:

  • восьмигодинний сон з опівночі до восьмої ранку;
  • ранкові ритуали з улюбленими масками та масажем обличчя ролером. Раніше я могла їх собі дозволити лише на вихідних, але тепер поспішати нікуди не треба;
  • склянка води з лимоном, після якої я одразу сідаю за роботу, бо вранці мені найкраще працюється;
  • сніданок, обід і вечеря стали домашніми — я нарешті купила мультиварку і перестала оновлювати додатки з доставкою їжі. Це виявилось цікаво: я вивчила нові рецепти страв, вперше в житті приготувала йогурт, відмовилась від цукру і стала рідше пити каву. А ще почала вирощувати на балконі орегано, базилік, м’яту та мелісу у горщиках;
  • в домі постійно працює зволожувач, який покращує якість повітря;
  • щоденні вправи — знову ж таки, бо можу обрати зручний час. Маленькі гантелі та фітнес-резинки — це дуже зручно!

Можливо, мені доведеться провести увесь випробувальний термін у форматі дистанційної роботи: досі ніхто не може точно сказати, коли і як ми повернемось до офісного режиму. Але це тепер мене зовсім не лякає. Онбординг онлайн — це легко. Працювати повноцінно — можна і поза офісом. Щоб відчути підтримку, необов’язково навіть бачитися віч-на-віч.

Читайте також

Шукали роботу на карантині: три історії з позитивним фіналом

Світ на карантині: як працюють в Австралії, Малайзії та на Балі

Звільняють чи зменшують зарплату через карантин? Що радять юристи

Шукаєте роботу?

Маємо безліч вакансій в креативних індустріях, освіті, IT-компаніях та громадському секторі.

Вакансії

Долучайтеся!

Створюємо спільноту фанів Понеділків.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: