Що таке growth mindset та як він впливає на ваш розвиток?

Іноді ми обираємо не ту професію, яка дійсно подобається, а ту, що «раціональніше». Обираємо найлегший шлях у пошуках швидких результатів. Робимо висновок «не моє», якщо не виходить з першого разу. Насправді таким чином ми непомітно обмежуємо себе жорсткіше за будь-які зовнішні обставини. 

Катя Заховайко, фронтенд-розробниця в Beetroot та авторка курсу з фронтенду у Beetroot Academy, розповідає про наші внутрішні блоки та як налаштуватися на постійний розвиток за допомогою growth mindset — мислення зростання.  

Впізнаєте хід думок? 

• Я добре знаю англійську, тож піду на міжнародного економіста.
• Малюванням грошей не заробиш, тож буду програмістом.
• У мене немає ні слуху, ні голосу, тож немає сенсу співати.
• Ця людина успішна вже у 20 років, тож мені вже пізно щось змінювати.
• Я замкнений і сором’язливий, тож не буду намагатися знайомитись. 

Подібні висновки — зовсім не приклад життєвої мудрості й досвіду, навпаки — це блоки, які не дають нам розвиватись та займатись тим, що справді подобається. Вони спонукають нас приймати «логічні» рішення, які, втім, ніяк не резонують із серцем і можуть згодом призвести до тотального незадоволення своїм життям.

Що насправді нам заважає?

Я теж, як і багато хто в моєму оточенні, робила такі «раціональні» вибори. Та мій світ перевернула книжка Керол Двек «MINDSET. Changing the way you think to fulfill your potential», висновками з якої я й хочу поділитися. 

Усі люди народжуються з різними скілами. Хтось краще вирішує математичні задачі, хтось бігає, як атлет. Та це не означає, що перший обов’язково стане математиком, а другий —  виграє Олімпійські ігри. Набір того, що ми можемо чи вміємо, — не остаточний і не обмежується лише природними здібностями. Інакше життя було би жорстокою та нецікавою грою.

Мені завжди здавалось, що можна здобути різні навички, але якщо немає голосу чи не вдається намалювати щось гарне, то все — годі й намагатись. Таланту ж нема. 

Ось чудова ілюстрація з книги Керол Двек. У перший день інтенсиву з малювання учнів попросили зробити свій автопортрет. Це, звісно ж, роботи зліва. Малюнки справа зробили ті ж самі люди на 5-й день навчання. Виходить, малювання — це не лише про «дар», але й про володіння інструментом, теоретичні знання та практику. 

Насправді ми можемо розвивати будь-які здібності — незалежно від того, набуті вони чи вроджені. 

Тоді що нам заважає? Тільки ми самі.

Що таке growth mindset та fixed mindset

Умовно, є два типи мислення: growth mindset та fixed mindset. Growth mindset (мислення зростання) — це усвідомлення, що ваші базові здібності можуть змінюватись завдяки вашим зусиллям. Fixed mindset (фіксоване мислення) — це світогляд, згідно з яким ви народилися з певним набором здібностей, які покращити не можна. Немає талантів —  все, кінець.

Людей з різними типами мислення відрізняє ставлення до наступних речей.

• До викликів. Для людей із мисленням зростання виклик — це те, що дає рости й навчатися, навіть якщо завершується повним фіаско. Люди з фіксованим мисленням, навпаки, намагаються викликів уникати, бо для них він означає валідацію вмінь. Скажімо, якщо людину з fixed mindset похвалити за гру на гітарі, вона, швидше за все, почне уникати публічних виступів: а раптом наступного разу не вийде і всі зрозуміють, що помилялись щодо її таланту.
• До труднощів і проблем. Людина із growth mindset реагує на труднощі з цікавістю й азартом: «Овва! Новий матеріал для навчання!». А якщо щось не виходить у людини з fixed mindset, вона припиняє шукати рішення або фальсифікує результати. Наприклад, може сказати, що «Мені було нецікаво» або «Завдання були погані» замість «Мені було складно й незрозуміло».
• До зусиль. Людина з growth mindset розуміє: чим більше докладеш зусиль, тим більше навчишся. Людина із fixed mindset переконана: якщо доводиться докладати зусилля — це не твоє. 
• До критики. Для людей із фіксованим мисленням критика — це лише підтвердження провалу, а не корисний для розвитку фідбек. Успіх інших людей — не мотивація і натхнення, а докір, що ти гірший за інших, якщо не досяг тих самих результатів.

Як розвинути мислення зростання? 

Усі ми — учні від народження. Ми вчилися ходити, говорити, геть усе робити вперше, і помилки нас не розчаровували. Ви колись бачили дитину, яка неправильно вимовила слово більше ніколи в житті не спробувала його повторити? До цього ж треба прагнути й у дорослому житті — не сприймати помилки як свідчення, що ви лузер, а дивитися на них як на фідбек і скерування у правильне русло.

1. Будьте готові багато (і не завжди результативно) практикуватись

Одна з важливих концепцій мислення розвитку — мастеринг.  Це тривала практика вдосконалення, впродовж якої те, що спершу здавалось важким, стає легшим і починає приносити задоволення.

Концепція мастерингу детально розібрана у книзі “Мastery” американського письменника та дослідника людського потенціалу Джорджа Леонарда. Умовно, у кожного з нас є певна навичка, яку треба вдосконалити. Починати навчання можна з різного рівня скілів, проте далі досвід у всіх буде однаковим — як на картинці нижче.

Протягом усього навчання (не раз і не два) ми відчуватимемо «ефект плато» — коли здаватиметься, що процес навчання зупинився, ми стоїмо на місці і не можемо навчитися нового, щоб перевершити свої попередні результати. Це цілком нормальне явище. 

Пригадайте, як ви могли довго мучитись над рівнянням чи, скажімо, не могли взяти акорд на гітарі, але після десятка безрезультатних спроб — CLICK, і у вас раптово все вийшло.

Коли ви починаєте щось вивчати, ці CLICK-моменти відбуваються частіше, бо завдання легкі і вам не треба витрачати багато часу на їх виконання. Але далі рівень складності зростає, CLICK відбувається все рідше, а «ефект плато», який завжди йде між стадіями успіху, триває все довше. У цьому немає нічого поганого. Ставтесь до цього періоду як до блаженного часу, коли ви можете розкласти свої знання та навички по поличках і практикувати те, що вже добре вмієте.

І майте на уваі, що найкраща практика — регулярна. Набагато корисніше займатися по 10 хвилин щодня, ніж по 2 години на вихідних. 

Це потрібно, щоб тримати ваш рівень: важко зробити великий ривок уперед і втриматись — швидше за все, ви повернетесь на вихідну позицію. Тому краще практикуйся хай  і повільніше, зате постійно.

2. Не чекайте швидких результатів

Чому ми постійно шукаємо швидких результатів? Прагнемо вивчити JavaScript за місяць, стати Senior-програмістом за пів року, але ж наше життя — це процес, а не список досягнень чи результатів. Прагніть отримувати задоволення від самого процесу.

У конкурсах не часто показують шлях людини, що досягла майстерності у вокалі, танцях чи спорті. Люди хочуть бачити диво і казку, а не слухати про 10 000 годин важкої роботи, втому, травми й боротьбу з собою. Це створює хибне враження, що ви так ніколи не зможете: у вас же не вийшло досягти значних успіхів за кілька занять. Але ж і успішні люди стали такими не одразу.

Змиріться, що можете виглядати по-дурному, якщо хочете чомусь навчитись. І майте на увазі: люди, які від природи мають до чогось більше здібностей, насправді мають менші шанси досягти в цьому успіху. Беручись до справи, вони одразу демонструють хороші результати, розслабляються і практикуються вже менше («Навіщо докладати зусиль, якщо мені й так це легко дається»).

Ви зможете все, якщо справді цього забажаєте і будете присвячувати достатньо часу тому, у чому прагнете вдосконалитись.

Що ще може допомогти?

• Не женіться за результатами. Подумайте: ви починаєте це заради результату, чи вам просто подобається цим займатись? Щоразу, як починаєте засмучуватись, що щось іде не так, згадайте, що ви тут не для медалей чи нагород. Ви тут для себе.

• Перестаньте порівнювати себе з іншими. Якщо хочете бачити прогрес, порівнюйте себе з самим собою. Часто можна забути, яким ти був, що вмів рік чи навіть три місяці тому. Спробуйте розробити для себе систему, за якою можна було би простежити ваш розвиток — наприклад, ведіть щоденник.
• Спробуйте менторство. Добре, якщо у вас буде наставник — людина, яка направлятиме вас, з якою можна поговорити і порадитись. А ще — коло однодумців, які мають приблизно однаковий з вами досвід, теж чогось навчаються і можуть психологічно вас зрозуміти.

І не звертайте увагу на хейтерські коментарі та зауваження. Щаслива людина ділиться щастям, нещасна — навпаки.

Keep calm and keep learning

Є три фрази, які мені допомагають розмовляти з собою і заспокоюють, коли важко чи щось йде не так, як заплановано.

Першу я говорю собі, коли роблю щось, у чому я не експерт. 

Другу — наприклад, перед публічними виступами: навіть якщо ви ще не професіонал найвищого рівня, завжди знайдеться хтось, кому ваша експертиза стане у пригоді. 

А третя фраза підштовхує й далі займатися тим, що подобається. Бо все дійсно залежить тільки від вас.

Читайте також

10 корисних порад, як розвинути впевненість у собі

Як і навіщо підвищувати власну цінність на ринку праці?

7 інструментів для ефективного навчання: конспект книги «Засіло в голові»