Особистий досвід: три історії про роботу з менторами

Давно чули про менторство, але не уявляєте, як його й собі спробувати? Насправді це простіше, ніж здається. Ба більше — можливо, ви працюєте з наставником прямо зараз, тільки не здогадуєтесь про це! Своїм досвідом ділиться Катерина Шевченко, і з нього випливає, що професійне наставництво — це круто, але зовсім необов’язково називатись ментором, щоб справді ним бути.

Коли розпочинаєш чи тільки плануєш новий етап у житті (навчання, роботу, власну справу тощо), потребуєш поряд людину, яка б допомогла впоратись зі складнощами. Це і є ментор. Він набагато більше знає про сферу, яка вас цікавить, може розповісти про її недоліки та потенціал і дати індивідуальні поради, як розвиватися в обраному напрямку (а не безособові рекомендації з Google). 

По суті, наставник — це той чи та, хто передає вам свої знання і допомагає вирости як особистості й професіоналу. Цей процес корисний для обох сторін: ментор отримує досвід такого собі менеджера й можливість структурувати свої знання, а менті (його підопічний) отримує необхідні інструменти та підтримку для досягнення бажаних цілей.

Перший професійний ментор з’явився у мене не так давно — під час карантину. Але цей досвід допоміг мені зрозуміти, що це вже не вперше працюю з наставником, навіть якщо раніше це так не називалось. 

Отже, де я знаходила своїх менторів і як з ними працювала?

Варіант №1. Робота

На початку вашого професійного шляху ментором запросто може стати ваш керівник, адже саме йому доведеться усе вам пояснювати, ділитися досвідом і за ручку провести вас у жорсткий професійний світ. 

Коли на 4 курсі я почала працювати редактором у міжнародному відділі телеканалу, такою людиною для мене стала моя перша керівниця. У нас не було чітко розділених ролей: ось я менті, а моя керівниця — менторка. Але я отримувала необхідні для себе знання, коригувала відповідним чином свою роботу, дізнавалася більше про кар’єрні можливості.

Переваги. Ментор-керівник — це безцінне джерело перевірених на практиці знань. З його допомогою можна швидше стати профі або, принаймні, зробити повноцінний тест-драйв професії і зрозуміти, чи варто в ній затримуватися, наприклад, після отримання диплому. А завдяки тому, що ми працювали безпосередньо разом, навчання відбувалося щодня і я одразу бачила свої факапи.

Недоліки. У моїй ситуації він був один — спільна робота закінчилася одразу після мого звільнення. Втім, можливі й інші недоліки — наприклад, вам трапиться керівник, який не захоче витрачати час на навчання. Загалом ментор-керівник підходить радше тим, хто лише починає свій професійний шлях, — у такому випадку більше шансів отримати від керівника детальні пояснення та поради.

Варіант №2. Родина / друзі

Ще один спосіб, який я перевірила на власному досвіді, навіть не здогадуючись про це. Моїм найпершим наставником стала старша сестра. Коли я була на першому курсі, саме вона надсилала мені можливості для волонтерств і стажувань, допомагала аналізувати перші співбесіди, радила, де знайти студентські підробітки. 

Пам’ятаю, як сестра знайшла програму «Друзі за Збручем» — проєкт Українського католицького університету, завдяки якому можна було потрапити на лекції топових медійників у Львові. Якби вона не підштовхнула мене надіслати на проєкт мотиваційний лист, у мене зараз не було б одного з найкращих спогадів студентства.

Переваги. Не потрібно відкриватися незнайомцям — ваш наставник вже знатиме ваші позитивні та негативні сторони. Крім цього, такий формат забезпечує психологічний комфорт і невимушеність у спілкуванні. 

Недоліки. Будемо відверті — родичі не завжди готові сприймати нас об’єктивно і давати поради, які принесуть користь. До того ж може спрацювати механізм образи на рідну людину, яка висловила хай і конструктивну, але все ж таки критику.

Варіант №3. Менторські програми

Є кілька джерел, де знайти професійних менторів. 

Перше — ментворкінги у Києві. Це безкоштовні заходи, де молоді люди можуть познайомитися з профі у різних сферах: від піару до медицини. 

Друге — офіційні ресурси українських та міжнародних організацій, які самостійно або за підтримки інших компаній запускають курс менторства. Такою, наприклад, була менторська програма для стартапів від інноваційного парку UNIT.city. 

Третє — спеціалізовані менторські ресурси. Як вони працюють: ви заповнюєте заявку, а якщо за вашими інтересами та потребами знаходять потрібну людину, то надають вам її контакти для подальшого зв’язку. 

Одним із таких ресурсів — Mentor Link — скористалася і я. Заповнила анкету на сайті, детально описала свої потреби та очікування від програми, а у відповідь отримала контакти й коротке досьє менторки, яка мала експертизу з потрібних для мене питань — Наталії Кущ.

Наталія навчалася в Україні, закінчила магістратуру у Франції, а зараз працює у Мюнхені координаторкою відділу продажів та ціноутворення. Хоча моя менторка не працює безпосередньо у сфері комунікацій (а саме в цій сфері я збиралася розвиватись і потребувала допомоги), її досвід загалом, вміння аналізувати ситуацію і давати необхідні поради виявилися для мене дуже цінними.

Оскільки ми живемо у різних країнах, то раз на 1-2 тижні спілкуємося по Skype. Коли я потребую поради чи короткої рекомендації, пишу у Telegram. Частота та спосіб спілкування залежать від від вас та вашого ментора: де ви живете, яка у вас зайнятість, як вам зручніше спілкуватися.

Перед початком роботи у мене була одна мета — сформувати свою мету 🙂 Поясню тавтологію: хоч я вже закінчила університет і працювала, мені все одно ніяк не вдавалося уявити своє майбутнє через 5-10-15 років. Після знайомства ми з Наталією почали аналізувати мій попередній досвід, з’ясовувати, які навички у мене є і чого мені б хотілося від професії та життя загалом. За ефектом такі Skype-сесії нагадували похід до психотерапевта: щоразу я відчувала полегшення і туман перед очима розсіювався.

Переваги. В одразу визначеному форматі «ментор-менті» ви чітко розумієте мету спілкування. Це спрощує комунікацію, адже ви одразу переходите до аналізу свого професійного бекграунду і розробки плану розвитку. Робота з професійним ментором є системною і вимагає дисциплінованості. На роботі чи від друзів можете отримати декілька порад протягом півроку і нічого з цим не зробити. А от деякі ментори співпрацюватимуть з вами лише 2-3 місяці, і за цей час вам точно захочеться навчитися нового й показати результат. Та найголовніше —  ця людина відверто і делікатно вкаже на ваші помилки, які заважають досягти бажаних цілей. І допоможе вам їх виправити. 

Недоліки. Наставника на програмах можна шукати довше, ніж сподіваєшся. Наприклад, я заповнила анкету на Mentor Link орієнтовно у січні, а контакти менторки отримала у березні.

Навіщо менторство менторам?

Під час пошуку й безпосередньо самого наставництва у мене не раз виникало питання, чому люди погоджуються допомагати іншим. Я ніяк не розуміла, у чому тут win для ментора. Тому вирішила сама запитати свою наставницю, що ж її спонукало стати на цей шлях.  

Наталія Кущ, менторка й координаторка відділу продажів та ціноутворення у Sensata Technologies

У мене в самої був професійний ментор, і для мене це був неймовірний досвід. Я й досі люблю зателефонувати чи написати своєму ментору, коли потрапляю у складні ситуації. Якщо ти знаходиш «свою» людину — це стосунки на все життя. 

Я була здивована, коли зрозуміла, що не всі люди амбітні та хочуть підкорювати  вершини. Тому мені особливо цікаво допомагати тим людям, які мають мотівацію й бажання ставати кращими та успішнішими. Мені здається, якщо людина прагне побудувати кар’єру і досягти певних успіхів, для неї дуже важливо мати поруч когось незаангажованого, хто завжди вислухає, дасть пораду, підтримає. І я подумала, чому б мені не стати такою людиною для інших.

Я живу в Німеччині, але дуже хотіла менті з України. Знайшла український сайт Mentor Link, заповнила заявку і чекала, поки зі мною зв’яжуться. Після знайомства з менті ми спочатку розібралися, які у неї цілі й очікування, а далі обирали різні теми для обговорення під час зустрічей. Це може бути вузькоспеціалізована тема (наприклад, розбір резюме та мотиваційного листа) або просто розмова про прогрес менті у досягненні своїх цілей. Зазначу, що до зустрічі мають готуватися і ментор, і менті. Зі свого боку я читаю статті, переглядаю відео на певну тематику, щоб краще розібратись у сфері. 

Дуже важливо зрозуміти, що відносини між ментором і менті є взаємовигідними, кожен робить свій вклад і навчається в іншого. Мені цей досвід допомагає розвивати комунікативні та лідерські навички, а також почувати себе більш впевненою. Щоразу після зустрічі я відкриваю для себе нові погляди на звичні питання.

На жаль, професійне менторство не дуже популярне в Україні, але я дуже хотіла би, щоб цей напрям розвивався і більше людей мали змогу знайти свого ментора.

Найголовніше, що дало мені менторство

Для мене ментор — це щось більше, ніж просто профорієнтаційні поради. Це людина, яка готова ділитися своїм досвідом, готова вислухати, дати мудру пораду і спонукає мене змінюватися. 

Найголовніше, що я отримала від наставництва — це усвідомлення власних професійних цілей: у яких проєктах, над чим і де я хотіла б працювати. Я знаю, що це тільки початок довгої та складної роботи над собою, але це вже немало. 

Моя порада — слухайте себе. Якщо здається, що вам потрібен ментор, вам не здається. І обов’язково звертайте увагу на психологічний комфорт: якщо з людиною ніяково спілкуватися вже через 10 хвилин, то ви не зможете довірити їй свої цілі та бажання.

Читайте також

Чого мене навчили 4 роки активності й стажувань

Як здобути доступну освіту у вишах Європи: історія Анастасії Соловей