Як переосмислити кар’єру в кризу: поради та вправи від Олени Рєзанової

Криза принесла в наше життя страх за майбутнє, нерозуміння, як діяти зараз, та… можливість переосмислити свою кар’єру! Порадами і вправами, як це зробити, на Фестивалі ідей 2020 під час дискусії з СЕО Happy Monday Анною Мазур поділилася кар’єрна стратегиня Олена Рєзанова. Законспектували основні ідеї виступу.

Поняття успішної кар’єри змінилося — і це нормально

Сьогодні розуміння пошуку себе змінилося, і почалося все не через кризу, а ще раніше. Криза стала лише індикатором й дала можливість чітко усвідомити зміни. Наприклад, у сприйнятті поняття «успішна кар’єра». Раніше успіх у роботі оцінювався за такими критеріями як стабільність, передбачуваність і надійність. Зміна сфери діяльності була табу, а будувати кар’єру та здобувати експертність в одній сфері, а ще краще на одному робочому місці, було загальноприйнятою нормою.

Сьогодні критерії успішності інші. Це самовираження, можливість заробляти, займаючись улюбленою справою, і свобода вибору. Сьогодні успішною людиною вважається той, хто реалізовує себе, живе в моменті й дозволяє собі не працювати зранку до ночі.

Колись мірилом успіху для людини було зібрати стадіон, сьогодні — зібрати друзів на вечерю.

А ще змінилися критерії оцінки професіоналізму людини. Колись було важливо мати відповіді на питання:

1. Ким ви будете через 5 років?
2. В якій сфері хочете будувати кар’єру?
3. Як до цього прийдете?

А зараз цього немає. Бо все міняється значно швидше. А тому є ризик прийти до мети і усвідомити, що ті цілі, які ви ставили перед собою 5 років тому, вже не актуальні.

Як знайти своє покликання?

Більше інсайтів від Олени Рєзанової дивіться в її інтерв’ю на Youtube-каналі Happy Monday

Дивитися

Довгострокові цілі трансформувалися у векторні

Ваша траєкторія розвитку в кризу насправді нікуди не поділася. Просто тепер треба вчитися дивитися на професійні цілі з іншого ракурсу — через точкові та векторні цілі. Точкові важливі, але краще зосередити увагу на векторних. Бо перші можуть відійти на другий план або в процесі досягнення виявитися нереальними чи непотрібними, а другі дозволять не втратити фокус розвитку.

Точкові цілі — коли ви чітко та детально прописуєте, куди маєте прийти через певний проміжок часу (це схоже на постановку цілей за системою SMART). Наприклад, стати SЕО-фахівцем в 2029 році або мати бізнес й суму Х на рахунку.

Векторні цілі більше схожі на стратегічні. Ви не вирішуєте для себе чітко, яких показників чи що конкретно маєте досягнути в результаті. Ви лише окреслюєте вектор діяльності. Тобто реалізуєте себе, не прив’язуючись до якоїсь точки (наприклад, компанії чи посади), але маючи загальне розуміння, де хочете розвиватись.

Як виявити векторні цілі?

Для початку потрібно зрозуміти, чому ви обрали певну сферу для розвитку. Чесно відповісти собі, що вас заряджає в тому, чим ви займаєтесь. Що мотивує, найбільше подобається, дає ресурс рухатися далі. І зараз, в кризу, ідеальний момент для цього.

До речі, на це не потрібно багато часу. Перехід з точкової мети до векторної відбувається моментально, як тільки ви виділите час, аби розібратися в собі.

Якщо ви не можете відразу визначити свій вектор розвитку, то, можливо, вже не отримуєте задоволення від того, чим займаєтеся, й пора задуматися над зміною діяльності.

Якщо ви подумали й зрозуміли, що теперішня робота не заряджає, можна шукати векторні цілі, розглядаючи свою мрію або якийсь альтернативний варіант.

Спосіб перший — через мрії

Наприклад, ви розвивали мережу барів і це не те, що вам реально цікаво. Ваша мрія, про яку ви забули, — викладати, тому що подобається навчати людей й бачити результати їх особистісного чи професійного зростання. Тоді наступний крок — шукати способи реалізації цієї мрії та можливості для розвитку. Можна розвинути цю мету глобальніше, аніж просто викладання в університеті, й розглядати для себе, наприклад, коучінг, авторські навчальні курси.

Спосіб другий — через альтернативну мету

Якщо давньої мрії немає, переходимо до пошуку альтернативної мети. Для цього можна скористатися двома підходами.

Перший — запитати себе, яка людина здається вам крутою. Наступний етап — зрозуміти, чому ви захоплюєтеся цією особистістю. Наприклад, тому що вона працює у сфері освіти. Можливо, це і є ваш тригер. Тому як один із потенційних векторів для розвитку ви можете розглядати викладання.

Другий — скористатися технікою «Валіза», аби зрозуміти, що ви ще нічого не втратили.

Для цього намалюйте на папері чотири віконця-валізи:

Така техніка дозволить зрозуміти, що насправді ви втратили лише те, що пов’язано з актуальною зайнятістю, тобто лише першу валізу. А інші 3 валізи завжди будуть з вами й ніхто не в змозі їх відібрати. Навіть криза.

Не забувайте, що у нас є ще телеграм-канал, де ми щодня оновлюємо вакансії, ділимось новинами та статтями!

Підписатися

Як боротися з труднощами на роботі

Складнощі — це всього лише частина шляху. Вони вчать новому, дозволяють рости як особистість та професіонал. А ще показують, чого ви насправді вартуєте як спеціаліст та людина. Без них не обійтися навіть на роботі мрії, а тому знайти сферу діяльності, де вас чекають лише успіхи та немає проблем, нереально.

Якось прочитала в одній книжці: уявіть, що інженер прокладає залізну дорогу. І ось він дивиться на місцевість, а попереду гора. В такому випадку він просто вирішує проблему, а не кидає всю справу.

Що робити в складні моменти? Як мінімум, виділити час, щоб знайти відповідь на це питання. Сісти, взяти блокнот чи папір, написати все, що турбує і як це можна вирішити. Якщо описати це для себе не виходить, спробуйте уявити, що до вас звернувся товариш й потребує допомоги. Тоді сядьте й розпишіть можливі шляхи виходу із складної ситуації не собі, а цьому другові. Потім відкладіть записи на кілька днів, спробуйте забути про них, відволіктися. А тоді поверніться, прочитайте все, що написали, й сформуйте план дій по вирішенню складної ситуації.

Як тільки ми розуміємо, що можемо брати відповідальність за те, що з нами відбувається, то одразу приходять всі відповіді й проходять страхи.

І ще — дозволяйте собі бути слабкими в моменті. Бо коли ми знаходимо себе, то це не означає, що після цього ми весь час повинні ходити щасливими й задоволеними. Ні! Моменти суму, страху, небажання щось роботи, все одно траплятимуться — і це нормально. Не отримувати задоволення від роботи весь час — нормально. Боятися, не хотіти вирішувати труднощі — нормально. Головне — вміти виходити з цього стану. А в цьому допомагають ті самі векторні цілі й розуміння, що вам є куди йти.

Читайте також

Простий спосіб зрозуміти, яку професію обрати

3 історії людей, які перетворили «нудну» професію на цікаву роботу

Як знайти себе і робити те, що любиш?