Як підсумувати та спланувати рік, щоб підтримати себе й не розчаруватись

Як зробити так, щоб підсумки й планування не заганяли в глухий кут, а навпаки — підтримували? Таня Пилипчук, засновниця платформи саморозвитку для жінок «Пошуршимо?» розповідає, як підбити підсумки року й планувати новий в умовах війни та невизначеності.

 «Це божевілля» — такий відгук я отримала від однієї дівчини на статтю про планування під час повномасштабної війни. І я розумію, що це означає. 

• Це означає: «Я втомилась і не маю сил навіть встати з ліжка, про які цілі та мрії мова?».
• Це означає: «Я нічого не встигаю, таке враження, що в усіх усе класно, а в мене повна дупа». 
• Це означає: «Я боюся цієї невідомості, невизначеності, турбулентності. Боюся фізично й психологічно думати про майбутнє». 
• Це означає «Я роблю недостатньо для перемоги, для себе, для хлопців і дівчат на передовій чи для близьких».

Уже майже два роки ми живемо в абсолютно ненормальному контексті повномасштабної війни. Ми цього не планували, але в наші життя увірвалися повітряні тривоги, горювання за минулим (тим, що до 24.02.2022), тривожність і страх за близьких. Від цього нікуди не дінешся, але до цього можна адаптуватися. 

З одного боку, це божевілля — щось планувати й аналізувати, а з іншого — це чи не єдине, що ми можемо робити. Почати цей процес варто з підсумків. Але хай це буде не «успішний успіх», а квінтесенція вашого життя й досвіду за цей рік. 

Альтернативні підсумки року: з любов’ю до себе

Боляче це писати, та повномасштабна війна може стати нашими вирваними роками. Стільки болю, втрат, страждання, що здається, ніби взагалі немає нічого хорошого. Але життя не буває чорним на 100%: у ньому поруч із темними смугами є й світлі, навіть якщо вони зовсім вузенькі. І наше завдання — побачити їх, узяти з них ресурс і не виривати цей час, принаймні у власній голові.

Як побачити світло в році, що минає?

• Перегляньте фотогалерею в телефоні й виберіть мінімум 20, 50 чи навіть 100 найкращих фото року. Заново проживіть ці щасливі моменти, зарядіться від них енергією.
• Напишіть список із 10–30 пунктів: що нового ви спробували, який досвід отримали у 2023 році. Добре, якщо там буде щось смішне: гумор — це теж ресурс.
• Запишіть, які люди найпозитивніше на вас вплинули. Якщо є змога й бажання, можете їм подякувати повідомленням чи листівкою.
• Подумайте, у чому ви стали кращими, сильнішими. Зростання точно є. Хоч би як це звучало, та жити під час війни — це щодня проходити тренінг з особистісного зростання.

Підзарядившись такими альтернативними підсумками року, можете переходити до планування нового.

Чи є взагалі сенс зараз планувати на рік уперед? Дійсно: що довший період планування, то важче реалістично оцінити цілі й очікування від себе. Тому я пропоную планувати рік широкими мазками. Тобто цілком достатньо зрозуміти вектори, в яких ви хотіли б рухатися у 2024 році, а вже далі відштовхуватися від зримого сьогодення (це може бути, наприклад, місяць) і прицільно планувати маленькі кроки. 

Нетоксичне до планування в часи війни

Керуємось цими чотирма підходами. 

1. Не тайм-менеджмент, а менеджмент ресурсу. Без ментальних і фізичних сил жодні системи планування чи продуктивності не допоможуть. 
2. Фокус на зусиллях, а не досягненнях. Фокусуючись на маленьких кроках і докладених зусиллях, ми отримуємо ресурс рухатися далі.
3. Не цілі, а вектори руху. Широкі мазки дають змогу маневрувати, як робить літак у зоні турбулентності. 
4. Гнучкість до обставин і м’якість до себе. Якщо змінити не можемо — не витрачаємо сили. А от навчитися себе підтримувати має бути пріоритетом №1.

Планування року — це чудова можливість для саморефлексії та перевірки орієнтирів. Водночас іноді страх не досягти запланованого демотивує взагалі щось планувати.

Як планувати, щоб потім не розчаровуватись?

• Сприймати планування як точку аналізу, а не як точку відліку. Адже новий рік — це лише привід для рефлексії. 
• Фокусуватися на тому, що було зроблено, а не на тому, що було заплановано. Бо це єдине реальне, а плани — це лише плани. 
• Святкувати свої перемоги й дякувати собі за зусилля. Адже фінальна ціль — це підтримати себе, а не зацькувати. Тримайте це в голові.

Два сценарії для планування 2024 року 

В умовах війни дуже важливо враховувати реальність станом на зараз, адже завтра все може кардинально змінитися. Тому розпочніть з діагностики свого стану. Залежно від результатів пропоную два сценарії для планування. 

Сценарій 1. Якщо ви так втомилися, що нічого не хочете 

У такому разі ваша найближча ціль — відновлення. Поставте собі наступні запитання:

• «Що мене порадувало цього року?»; 
• «За що я дякую в житті й кому? За що дякую собі?»; 
• «Як я можу відновитися? Коли почну? Хто може мені допомогти?».

Хронічна втома — це природний наслідок того, що ми проживаємо. Тому найкраще, що ви можете запланувати — це свій покроковий план відновлення. А далі — усі інші цілі. 

Сценарій 2. Якщо ви ніби вигрібаєте, хоч це й складно

Найперше — проаналізуйте рік крізь призму ресурсу. Запишіть відповіді на наступні запитання.

• «Що я здійснила цього року?». Випишіть усе, чого вдалося досягти, і привітайте себе з цими перемогами. Можна відсвяткувати їх і купити собі подарунок. Ви вже молодець! 
• «Що дало мені найбільше сил?». Проаналізуйте свої генератори енергії: що протягом року давало вам ресурс рухатися далі. Запишіть найменші справи, які вас надихали. Це може бути буде прогулянка зранку, закриття величезного збору, люди, книжки чи конкретна діяльність. 
• «За що в житті я дякую в цьому році? Кому я дякую? За що я дякую собі?».

Наступний крок — плануємо так, щоб це підтримувало, а не заганяло ще більше.

1. Визначте власні вектори руху в наступному році. Вектори — це широкі орієнтири, які дають розуміння, куди ви хочете рухатися, а не чого хочете досягти. Дуже важливо дати собі максимальну свободу й гнучкість у плануванні, не заганяти себе дедлайнами й вузькими цілями, адже в нинішній реальності це буде не натхненням, а обмеженням. 
2. Запишіть цілі в кожному векторі й поставте кожній оцінку ресурсності (0 — не дає ресурсу, 5 — максимально надихає). Ставте в пріоритет ті цілі, що дають найбільше натхнення і сил. Що більше сил матимете, то довше зможете йти вперед.
3. Продумайте й запишіть маленькі ритуали, які допомагають вам підтримувати себе в тонусі. Будуть це дві хвилини тиші з ранковою кавою чи візити до психотерапевта — неважливо. Головне, щоб це давало підзарядку.

Самопідтримка — це критична навичка, без якої неможливо жити в реаліях війни. Користуючись порадами з цієї статті, ви зможете навчитися підсилювати самих себе. А щоб планування стало для вас опорою в часи невизначеності, пропоную робочий зошит «Мій суперрік 2023-2024» від нашої спільноти «Пошуршимо?».      

«Між стимулом і нашою реакцією на нього завжди є простір. Це час, коли ми вибираємо, як реагувати. У цьому виборі й криється наш ріст і свобода».

Це слова Віктора Франкла, чию книжку «Людина в пошуках справжнього сенсу» я перечитувала кілька разів за останні роки. Планування року може стати для нас цим простором, коли ми вибираємо. І так, цей простір обмежений багатьма чинниками, на які ми не маємо впливу, але він є.

Читайте також

Гнутися, але не зламатися: про гнучкість людей та бізнесу під час війни

Як планувати в часи війни: поради кар’єрної консультантки

Чи доречно відзначати свята, коли в країні війна? Погляд психологині