Між мною та командою — мінус 9 годин. Чого мене навчив досвід такої роботи?

Усім привіт, мене звати Олена Сингай, я Product Owner CRM-системи в Uklon. Вже 7 місяців я з донькою живу в Канаді, а моя команда — переважно в Україні. Ми вже звикли працювати віддалено та в різних містах. Проте, коли різниця між тобою і командою — мінус 9 годин, ти буквально відстаєш від інших на день. Розповідаю, як це — працювати з такою різницею в часі та чого мене навчив цей досвід.   

Урок №1. Пріоритезувати завдання

Велика різниця в часі навчила мене не братися за все одночасно та тримати фокус на головному. Мій день починається о 6.30 ранку, для України це вже 15.30. Тому насамперед я перевіряю окремий робочий чат для термінових запитів і розбираюся з невідкладними питаннями, а все менш пріоритетне й нетермінове відкладаю на другу половину робочого дня. Для найкритичніших завдань (наприклад, якщо щось зламалося) відкладаю й переношу зустрічі. Також за моєї відсутності команда має право прийняти рішення за мене, і, знаєте, це працює.

Урок №2. Світ не впаде, якщо я не відповім за 10 секунд

Раніше мені здавалось, що я, мов ніндзя, маю намагатися блискавично відповідати на повідомлення й запити, щоб не блокувати роботу колег. Проте на практиці більшість запитів може почекати, тож не варто очікувати такої блискавичності від себе й інших. Розуміння цього дає можливість розслабитися, відпускати деякі ситуації та, знову ж таки, правильно розставляти пріоритети.

Урок №3. Магії ранку не сталося, але все має свої переваги

Секрет ранніх підйомів дуже простий, але дієвий — раніше лягати спати. З 21.00 у мене починається час без гаджетів: я вкладаю доньку, можу почитати книжку і максимум о 22.00 відкладаю все й лягаю спати. За таких умов підйом о 6.00 можливий. А от якщо ввечері я ляжу бодай трохи пізніше, то наступного дня прокинутися буде вже важко. Взагалі для мене такі ранні підйоми — це постійна боротьба з собою, бо я справжня сова. 

Читайте також: Ранні пташки: як та навіщо прокидатися о 5 ранку

Тож ні, магії ранку не сталося. Зате тепер здається, що в мене день за два. Якщо раніше я мала робочий день і трохи вільного часу зранку та ввечері, то зараз у мене робочий день зранку, а після обіду починається ніби інший день. Я можу провести час із донькою як захочу, піти в парк, басейн чи просто лежати на дивані й дивитися Netflix. І як же це круто!

Урок №4. Прокрастинацію варто тримати в шорах

За такої різниці психологічно здається, що в мене дуже багато часу. Так, фактично я «відстаю» від колег, але коли в них закінчується робочий день (а отже, припиняється потік сповіщень, запитів і листів), у мене всього 10-та ранку, весь день попереду. І якщо себе не контролювати, то можна, наприклад, відкласти якесь завдання на потім, а вже ввечері зрозуміти, що дедлайн завтра. І оскільки моє завтра почнеться пізніше, ніж у колег, то для мене цей дедлайн фактично сьогодні. З цим треба бути дуже обережною. Щоб контролювати дедлайни й не відкладати все на останній момент, я використовую наступні інструменти.

• Відкладені нагадування на певну дату в Slack. Обираю дату, коли зможу зробити наступний крок завдання та встигну заменеджерити ризики, що можуть заблокувати його виконання.
• Завдання з дедлайнами в Confluence. Там ми фіксуємо завдання, дедлайн та відповідальних за його виконання. Потім усі відмітки з дедлайнами можна побачити на сторінці своїх завдань у Confluence. Зручно, що можна відстежувати не лише свої завдання, а й ті, що я фіксувала для команди. Тож легко перевірити стан «м’ячів» на їхній стороні поля.

Урок №5. Є час для дзвінків, а є — для продуктивної роботи

Перші чотири робочі години я приділяю зустрічам, адже це години, які перетинаються в мене й команди. Далі я можу сконцентровано працювати над завданнями та не перериватися на дзвінки. Це дає можливість бути більш продуктивною та зосереджуватися на контексті. Тому дуже всім раджу намагатися не розривати день дзвінками, а максимально групувати їх у часі. 

Урок №6. Працювати максимально сконцентровано

Це дуже потрібна навичка. Ми з донькою разом вчимося не відволікати одна одну під час моєї роботи. Адже після кожного відволікання потрібно дуже багато часу, щоб сконцентруватися знову. А година зосередженої роботи вартує в рази більше, ніж день незосередженої. Тому я намагаюся давати собі час, коли вимикаю всі сповіщення та максимально концентруюся на чомусь одному.

Читайте також: Чому ми втратили здатність зосереджуватися та як це виправити

Працювати з такою різницею в часі важко, це потребує багато зусиль і самоорганізації. Проте такий досвід теж має свої переваги, зокрема в мене зʼявляється більше часу для себе, доньки та дослідження нової країни. Тож не бійтеся експериментувати з форматами роботи, своїм графіком та часом — для кожного виклику можна знайти класне рішення.

Читайте також

Три історії про релокейт: як працюють українці за кордоном

Керівник на ремоуті: як бути ефективним лідером віддалених команд

Як працювати віддалено і не збожеволіти: 5 порад із «Сяйва» Стівена Кінга