Чому замість роботи мрії в ІТ-компанії я обрала «нестабільний» фриланс

Поки все більше людей мріють увійти в ІТ, наша читачка Дар’я Баталова покинула стабільну роботу в ІТ-компанії з усіма її перевагами, аби працювати на фрилансі. Як «нестабільний» фриланс може подарувати справжні стабільність і свободу — читайте в історії Дар’ї.

Перші спроби фрилансу 

Особисто я ніколи не вважала фриланс чимось серйозним: він асоціювався в мене виключно з нестабільністю, низьким доходом та суцільними ризиками. Тоді як ідеальна кар’єра в моїй уяві дорівнювала добре оплачуваній позиції на повну ставку у відомій компанії, обов’язково з «плюшками» типу медичного страхування та корпоративів. 

Але весною 2020 року моє ставлення до фрилансу змінилося. Через Covid-19 працівники по всьому світу вимушено переходили на дистанційку та боялися втратити своє місце через спричинену пандемією економічну кризу. Я опинилася серед тих, кому довелося шукати роботу в цей непростий час. Після кількох десятків відмов (точніше, повного ігнору з боку рекрутерів) я вирішила зареєструватись на міжнародній біржі фрилансерів Upwork, аби хоч якось себе забезпечити. 

Я пропонувала послуги віртуальної асистентки, які могли охоплювати ведення сторінок у соцмережах, організацію онлайн-зустрічей, ведення календаря, пошук інформації в інтернеті, ведення CRM тощо. Коротко кажучи — будь-які незначні задачі асистентського характеру, які можна виконати онлайн.

Аби знайти першого клієнта на біржі, я зробила все можливе. Для початку на 100% заповнила свій профіль. Потім успішно пройшла короткий тест від Upwork на розуміння роботи біржі й отримала позначку Rising Talent, яка дає новачкам перевагу: ви опиняєтесь у топі аплікантів, які відгукнулися на оголошення про роботу, що збільшує ваші шанси бути поміченими клієнтом та отримати замовлення. 

Можливо, мені просто пощастило, але перше замовлення я отримала доволі швидко — вже за два тижні. Я виконувала роль персональної асистентки для CEO ізраїльського стартапу, що розробляє софт для вебдизайну: допомагала шукати інвесторів і контактувати з ними, працювала з CRM, вела соцмережі. З цим стартапом я щасливо пропрацювала понад рік, мені дуже імпонувала дружня атмосфера в команді та постійна підтримка. А ще річний контракт допоміг мені закріпитись на Upwork.  

Вхід та вихід з українського ІТ 

Наприкінці весни 2020 року я знайшла роботу, про яку, як мені здавалось, мріє ледь не кожен — в ІТ-компанії. Фрилансерську діяльність я припинила, лише час від часу виконувала адміністративну та операційну роботу для стартапу з Ізраїлю.

В ІТ-компанії я працювала на посаді операційної та івент-менеджерки, але приблизно за півтора року зрозуміла, що мої понеділки — нещасливі. Компанія пропонувала прекрасні фінансові умови, які на той час мене повністю влаштовували, але робота —  це не лише про ресурси, а й про бажання щоранку прокидатись та виконувати свої задачі зі щирим завзяттям. 

Я не відчувала, що зможу зростати й розвиватись. Хотіла стати проєктною менеджеркою, але розуміла, що найближчим часом компанія не зможе задовольнити мої амбіції. Також я усвідомила, що координація роботи офісу та організація розважальних заходів приносять мені більше фрустрації, ніж задоволення, і аж ніяк не наближують до моєї цілі.  Тож я вирішила відмовитись від роботи, яка ще кілька років тому за всіма критеріями відповідала моєму ідеальному робочому місцю. Виявляється, що не все, чого ми хочемо, нам насправді потрібно.

Пошук ідеального формату роботи

Мені довелось порефлексувати та дати собі чесні відповіді на наступні питання. 

• Що для мене важливо в роботі з працедавцем? 
• Який стиль роботи мені до душі? 
• Якими людьми я хочу себе оточувати на робочому місці?
• Який мій ідеальний супервайзер? 
• Скільки я хочу заробляти та скільки хочу працювати? 
• Чого я насправді прагну досягти в кар’єрі та чому? 

Така рефлексія вщент зруйнувала мої уявлення про успішний успіх та кар’єру загалом. Як ви вже, напевне, зрозуміли, ідеальним форматом роботи для мене виявився фриланс. Мені хотілося максимальної свободи та гнучкості, і фриланс міг мені це запропонувати. А чесність із собою допомогла не піддатись тиску з боку оточення та нарешті почати насолоджуватись життям і собою.

Уже пів року я працюю як фул-тайм фрилансерка, хоча використовувати слово «фул-тайм» у мене язик не повертається. Під час рефлексії я дійшла висновку, що хочу працювати менше без кардинального зменшення доходів. Тому зараз я намагаюся працювати 20-30 годин на тиждень, щоб залишати час на вивчення мов, спорт, читання, pro bono проєкти та хобі. Але ці 20-30 годин я в повному фокусі, не відволікаюся на розмови чи залипання в соцмережах, тоді як на попередніх роботах частину часу займали балачки з колегами, кавування в офісі чи інші непродуктивні заняття.

Робота на фрилансі — це як мати свій бізнес, а мені завжди хотілося спробувати себе в підприємництві. Тільки в моєму штаті лише один співробітник — я, тож тепер я сама маю вчасно подавати податкову звітність, забезпечувати себе медичним страхуванням і можливістю взяти відпустку чи лікарняний.

На початку моєї фриланс-діяльності потрібно було деякий час вибудовувати свою репутацію. На щастя, на Upwork уся система відгуків та оцінки — прозора, тому добре працюєш = маєш гарні відгуки, високий рейтинг і позначку Top Rated (ще одна перевага перед іншими фрилансерами). Зараз у мене є кілька постійних клієнтів, для яких я виконую роль проєктної та операційної менеджерки. Я планую працювати з ними довгостроково, тому пошуками нових клієнтів не займаюсь уже принаймні 4 місяці.

Переваги та недоліки роботи на фрилансі

Не подумайте, що я закликаю всіх кидати стабільну роботу та реєструватись на Upwork. Фриланс однозначно має не лише плюси, а й мінуси. Але я почну з плюсів, адже саме вони підштовхнули мене обрати цей формат.

➕ Свобода та гнучкість. Я сама контролюю, скільки мені працювати та коли. Переважна більшість моїх задач та обов’язків — не «на вчора», тому я самостійно планую свій щоденний графік.
➕ Віддалена робота. У часи пандемії цим, звісно, нікого не здивуєш, але рано чи пізно вона закінчиться, і людям доведеться повернутися в офіси. Я ж вирішила, що в офіс більше не хочу, бо не бачу в цьому для себе цінності. Окрім того, маю бажання спробувати себе в ролі диджитал-номада (людина, яка не залежить від фізичного місця роботи й веде мобільний спосіб життя — прим. ред.), і фриланс із його неприв’язаністю до часових поясів дозволить це втілити.
➕ Динамічність. Події на проєктах, на яких я працюю чи працювала на фрилансі, завжди розгортаються динамічно. Кожен день не схожий на попередній, навіть якщо як операційній менеджерці мені доводиться виконувати повторювані задачі. Все одно трапляються сюрпризи, до того ж завжди можна запропонувати вдосконалити якісь процеси.
➕ Постійний та швидкий розвиток. Аби втримати клієнтів, потрібно ледь не щодня розвивати свої навички, пропонувати рішення, проявляти ініціативу та рухатись у ногу з усіма трендами своєї галузі. Для мене це велика перевага фрилансу, адже тут я щодня маю можливість поглибити свої знання та не стояти на місці. А в перспективі це допомагає мені розширювати спектр пропонованих послуг та погодинну оплату.

Тепер перейдемо до недоліків, але спочатку невеликий дисклеймер. Будь-який недолік можна перетворити на перевагу. За пів року роботи я зрозуміла, що успіх визначає наше ставлення та реакція на подразники. Наприклад, коли щось не клеїться з клієнтом, можна стресувати, а можна спокійно проаналізувати, що пішло не так, поділитися цим із клієнтом та знайти рішення, навіть якщо це означатиме припинити співпрацю.

➖ Нестабільний щомісячний дохід. На противагу роботі фул-тайм, на фрилансі ви не будете отримувати фіксовану суму щомісяця. Це суттєвий недолік, але ситуацію завжди можна взяти під контроль. Наприклад, визначити максимальну кількість годин на тиждень, які ви можете присвятити роботі, та встановити погодинну оплату, яка допоможе вам досягти бажаного рівня прибутку. Щомісяця я підбиваю фінансові підсумки: скільки вдалося заробити, скільки пішло на операційні витрати, чи задоволена я результатом. Якщо не задоволена, визначаю, що маю зробити наступного місяця, щоб збільшити свій дохід.
➖ Відсутність «плюшок». Для працівників на фрилансі немає медичного страхування, корпоративів, новорічних подарунків. Когось (наприклад мене) це може злегка розчарувати, але й тут є вихід — спланувати, якими «плюшками» ви самі себе забезпечуватимете, та закласти це у вашу погодинну ставку.
➖ Відсутність постійної команди. У фрилансерів немає однієї команди, яку вони вважають своєю другою сім’єю. Але натомість вони стають частиною величезної фрилансерської спільноти та можуть взаємодіяти з людьми з різних країн, розвивати свої навички англійської та вдосконалювати знання інших культур.
➖ Важко пояснити батькам і друзям, чим ви займаєтесь. Це радше жарт, ніж недолік, але не буду приховувати, що спочатку моє оточення несерйозно сприймало мою роботу на фрилансі — як щось сезонне та тимчасове. Але не забуваймо, що живемо ми таки для себе, а не для інших. Тому якщо мені комфортно, то й для мого оточення це рано чи пізно стане комфортним. 

Як би парадоксально це не прозвучало, але на позір нестабільний фриланс для мене став апогеєм стабільності. Зараз я можу контролювати свій прибуток, впливати на те, з ким працюю, коли та які задачі виконую, а також визначати динаміку свого професійного та особистого розвитку.  

Я не заперечую, що одного дня можу знову повернутися до традиційного формату роботи в одній компанії. Та навіть якщо це станеться, фриланс усе одно залишиться неоціненним досвідом та важливим етапом у моїй кар’єрі. 

Шукаємо неймовірні кар’єрні історії!

Нас цікавлять ваші професійні повороти, незвичайні випадки й унікальний кар‘єрний досвід. Усе, що навчатиме та надихатиме інших. Якщо бажаєте поділитися — заповніть, будь ласка, коротку форму за посиланням.

Читайте також

Фриланс у законі: як легально працювати на себе

Карбовану монету вперед: 20 порад фрилансерам від героїв фільмів і серіалів

Вільний художник: як дизайнеру стартувати на фрилансі