Проєкт Трудового кодексу: роботодавці зможуть читати пошту працівників і не тільки

Українським роботодавцям хочуть дозволити читати листування співробітників та здійснювати відеоспостереження за персоналом. Такі зміни передбачені в проєкті нового Трудового кодексу, який розробляє Міністерство економіки. Розповідаємо деталі. 

Міністерство економіки розробляє проєкт нового Трудового кодексу. Раніше Перша віцепрем’єрка-міністерка України ― Міністерка економіки Юлія Свириденко зазначила, що це важлива реформа для ринку праці, який по суті функціонує за Кодексом законів про працю від 1971 року. 

«У новому законодавстві про працю ми, нарешті, легалізуємо різноманітні форми зайнятості: дистанційну роботу, надомну, нефіксований робочий час. Диджиталізуємо збір інформації про працівника», ― сказала Свириденко. 

Водночас деякі статті оновленого Трудового кодексу викликають запитання стосовно прав співробітників на конфіденційність.

Читайте також: В Україні з’явилося 50 нових професій та посад

Роботодавці зможуть стежити за працівниками через відеокамери та читати їхнє листування

У 30 статті проєкту йдеться про відеоспостереження за персоналом. Роботодавець може стежити за робочими місцями, які розташовані у приміщенні чи загалом на території підприємства. 

При цьому відеоспостереження визначається як крайня форма контролю. Вона може бути використана тільки якщо немає інших способів проконтролювати ефективність працівників та «не може порушувати право працівника на особисте і сімейне життя».

Проте якщо співробітнику здається, що його права на конфіденційність були порушені, він може звернутися до роботодавця та попросити показати йому відеофрагменти.

Читайте також: Навіщо компанії стежать за своїми працівниками та чи є в цьому сенс

Також роботодавець матиме право читати кореспонденцію та переглядати інші файли працівників на технічних пристроях, які використовуються для роботи. Про це йдеться у пункті 1 статті 31. 

Моніторинг електронних листів і файлів, так само як і відеоспостереження, визначається як крайня форма контролю. Роботодавець повинен попередити співробітників про намір ознайомитися з кореспонденцією.

«Про запровадження моніторингу роботодавець повинен поінформувати працівника та обґрунтувати об’єктивну необхідність його здійснення», ― йдеться у п. 3 ст. 31.

Роботодавець не матиме права читати листування, яке не стосується робочого процесу.

Читайте також: Роботодавців хочуть змусити турбуватися про психічне здоров’я працівників  

Які ще зміни передбачені у проєкті

У проєкту Трудового кодексу пропонують ряд змін, які полегшать процес звільнення співробітників. Так, роботодавець, як і зараз, зобов’язаний повідомити про звільнення у 60-денний строк. Проте п. 4 ст. 76 дозволяє замінити попередження грошовою компенсацією. 

Новий трудовий кодекс визнає профспілки, проте у проєкті відсутній розділ про участь професійних спілок в управлінні підприємствами та установами. Зокрема, вони не повинні будуть давати згоду на звільнення працівників. 

У проєкті також є право на локаут для роботодавців. Йдеться про тимчасове припинення роботи підприємства з призупиненням виплат заробітної плати працівникам.

Читайте також: Як написати заяву на звільнення: види, особливості та зміни на час воєнного стану

Критика оновленого кодексу

Розробники кодексу аргументують, що оновлений документ не містить застарілих норм, а його положення потрібні для євроінтеграції України, бо враховують норми європейського трудового законодавства. До того ж посилення ролі роботодавців зробить країну більш привабливою для інвесторів. Проте не всі з цим згодні.

Деякі експерти та профспілки розкритикували новий проєкт трудового кодексу. Голова програмної ради з питань громадянського суспільства міжнародного фонду «Відродження», виконавчий директор Українського форуму грантодавців Ігор Попов вважає, що якщо зміни будуть прийняті, то це суттєво посилить права роботодавців, а не працівників.

«Проєкт нового кодексу пропонує реформувати трудові відносини саме в сторону посилення прав роботодавця. Замість рамкових умов кодексу і колективних договорів ― індивідуальні контракти, профспілки небажані, і новинка діджиталізації ― дозвіл моніторити ділове листування навіть на особистих гаджетах», ― зазначає Попов.

Професійна спілка залізничників і транспортних будівельників України звертає увагу, що право на локаут нівелює переваги страйку. Цю норму просять виключити з трудового кодексу. Є також питання до змін можливостей профспілок та умов звільнення працівників. 

«Чергова редакція ТКУ від Мінекономіки суттєво звужує чинні права працівників (погіршує трудові права працівників або взагалі їх не врегульовує), позбавляє працівника профспілкового захисту. Переконані, що проєкт цього кодексу розроблено в інтересах роботодавців, а не для захисту прав працівників. Такі акти не стимулюватимуть повернення наших громадян з інших країн», ― йдеться у повідомленні профспілки.

Колишній міністр соціальної політики та віцепрем’єр України у 2014-2019 роках Павло Розенко вважає, що оновлений трудовий кодекс не враховує сучасні українські реалії. Бо треба боротися за працівників, а не за інвесторів. 

«Зараз буде боротьба не за інвестора і не за закордонного роботодавця. Сьогодні буде боротьба за працівника, адже у нас катастрофічна ситуація саме на ринку праці. І сьогодні говорити, «а давайте будемо працювати на інвестора і думати, як йому буде легко звільняти працівника», ― мені здається, що це абсолютно тупиковий шлях», ― вважає Розенко.

Раніше ми повідомляли, як змінився ринок праці України у 2024 році. Дослідження Survey Partners з Happy Monday та партнерами вказує на збільшення часу для закриття вакансій.