Проєкт Трудового кодексу: роботодавці зможуть читати пошту працівників і не тільки

Українським роботодавцям хочуть дозволити читати листування співробітників, але за кожен день затримки зарплати їм нараховуватимуть пеню. Такі зміни передбачені в проєкті нового Трудового кодексу, який розробляє Міністерство економіки. Розповідаємо деталі. 

Міністерство економіки розробляє проєкт нового Трудового кодексу, який має замінити застарілий КЗпП і враховує вимоги й стандарти ЄС. Раніше Перша віцепрем’єрка-міністерка України ― Міністерка економіки Юлія Свириденко зазначила, що це важлива реформа для ринку праці, який по суті функціонує за законодавством від 1971 року. 

«У новому законодавстві про працю ми, нарешті, легалізуємо різноманітні форми зайнятості: дистанційну роботу, надомну, нефіксований робочий час. Диджиталізуємо збір інформації про працівника», ― сказала Свириденко. 

Водночас деякі статті оновленого Трудового кодексу викликали занепокоєння громадськості, зокрема, через можливі порушення роботодавцями права працівників на конфіденційність.

Читайте також: В Україні з’явилося 50 нових професій та посад

Роботодавці зможуть стежити за працівниками?

У 30 статті проєкту йдеться про те, що роботодавець може стежити за робочими місцями, які розташовані у приміщенні чи загалом на території підприємства за допомогою систем відеоспостереження.  Але, підкреслюється в документі, такий моніторинг є «крайньою формою контролю роботодавця».

Відеоспостереження може бути використане тільки якщо немає інших способів проконтролювати ефективність працівників та «не може порушувати право працівника на особисте і сімейне життя». Якщо ж співробітнику здається, що його права на конфіденційність були порушені, він може звернутися до роботодавця та попросити показати йому відеофрагменти.

Читайте також: Навіщо компанії стежать за своїми працівниками та чи є в цьому сенс

Також роботодавець матиме право читати кореспонденцію та переглядати інші файли працівників на технічних пристроях, які використовуються для роботи. Про це йдеться у пункті 1 статті 31. Моніторинг електронних листів і файлів, як і відеоспостереження, визначається як крайня форма контролю. Роботодавець повинен попередити співробітників про намір ознайомитися з кореспонденцією. «Про запровадження моніторингу роботодавець повинен поінформувати працівника та обґрунтувати об’єктивну необхідність його здійснення», ― йдеться у п. 3 ст. 31.

Роботодавець не матиме права читати листування, яке не стосується робочого процесу.

Читайте також: Роботодавців хочуть змусити турбуватися про психічне здоров’я працівників  

Які ще зміни передбачені у проєкті

Експерти, що проаналізували проєкт нового кодексу, знайшли в ньому чимало позитивних моментів. Зокрема, документ встановлює права та обов’язки працівників і роботодавців у контексті дистанційної роботи. А також пропонує різні види договорів ― строкові, сезонні, надомні, дистанційні. Це враховує специфіку сучасних умов роботи та, зокрема, легалізує ремоут-формат.

Тривалість щорічної оплачуваної відпустки автори кодексу пропонують збільшити з 24 до 28 днів, а за кожен день затримки зарплати встановити пеню для роботодавців.

Водночас у проєкті Трудового кодексу пропонують ряд змін, які полегшать процес звільнення співробітників. Так, роботодавець, як і зараз, зобов’язаний повідомити про звільнення у 60-денний строк. Проте п. 4 ст. 76 дозволяє замінити попередження грошовою компенсацією. Також проєкт пропонує зменшити вплив профспілок.

Читайте також: Як написати заяву на звільнення: види, особливості та зміни на час воєнного стану

Реакція на проєкт Трудового кодексу

Розробники кодексу аргументують, що оновлений документ не містить застарілих норм, а його положення потрібні для євроінтеграції України, бо враховують норми європейського трудового законодавства. До того ж посилення ролі роботодавців зробить країну більш привабливою для інвесторів. Проте не всі з цим згодні.

Зокрема, колишній міністр соціальної політики та віцепрем’єр України у 2014-2019 роках Павло Розенко вважає, що оновлений трудовий кодекс не враховує сучасні українські реалії. Бо треба боротися за працівників, а не за інвесторів. 

«Зараз буде боротьба не за інвестора і не за закордонного роботодавця. Сьогодні буде боротьба за працівника, адже у нас катастрофічна ситуація саме на ринку праці», ― вважає Розенко.

Натомість аналітикиня Центру спільних дій Ірина Корженкова вважає, що спрощення процедур і врегулювання гнучких форм зайнятості сприятимуть розвитку підприємництва та протидіятимуть трудовій міграції.

«Сучасний Трудовий кодекс, що захищає права працівників і сприяє створенню якісних робочих місць, може стати фактором утримання громадян в Україні», ― розповіла Корженкова.