«У мене не вийде» та інші дурниці: 10 міфів про кар’єрні зміни

Конспектуємо книгу «Ніколи-небудь. Як вийти з безвиході й віднайти себе» Олени Рєзанової — фахівчині з кар’єрних стратегій, яка дає дуже екологічний погляд на зміни та надихає діяти, навіть якщо ви поки не знаєте, з чого почати. Радимо книгу до прочитання, а поки розповідаємо про 10 міфів із книги, які змушують нас відкладати життя на потім.

У нашому житті часто розігруються два сценарії одночасно. Один — реальний, який відбувається з нами кожен день. Другий — уявний, про який ми мріємо. І перетворити один на інший заважає мільйон міфів та ілюзій про те, чому в нас нічого не вийде.

Книга «Ніколи-небудь. Як вийти з безвиході й віднайти себе» коротка і дуже практична. У ній немає банальних порад у дусі «Ти все зможеш — просто повір у себе й вийди з зони комфорту». Зовсім навпаки. Авторка книги Олена Рєзанова й сама пережила крутий поворот у житті, тому вона дуже дбайливо проводить крізь досвід змін, відповідає на найгостріші питання і пояснює, що ми даремно відкладаємо життя на потім.

«Ніколи-небудь. Як вийти з безвиході й віднайти себе»

— Олена Рєзанова

10 міфів про кар’єрні зміни

1. Мені ніколи, я й так вічно зайнятий

Найчастіше ми втрачаємо свій шлях не в один конкретний момент. Ми пропускаємо життя, стомлено викреслюючи пункти зі списків справ, і обманюємо себе тим, що вічно зайняті й дуже потрібні. Списки справ створюють ілюзію зайнятого, цілеспрямованого й результативного життя. Але вічна зайнятість і втома — це радше ознака того, що саме зараз ви непомітно пропускаєте своє життя. І в найбільшій групі ризику — саме відповідальні та правильні люди, а не ледарі.

2. Я нічого не можу змінити

Те, що з вами зараз відбувається, — це ваш вибір. Адже ви в будь-який момент можете піти з роботи, і на ваше місце прийде хтось інший. Вас ніхто не тримає. І якщо вам здається, що ви в офісній клітці, то озирніться — навколо немає грат, а на вас немає кайданів.

Стереотип відсутності вибору виникає, коли вибору немає у нас в голові. Коли ми за себе не відповідаємо і живемо в пасивному стані. Але бути тут — ваш вибір, ви самі це обрали. Страждаєте ви чи ні — двері все одно відкриті. І справжні зміни починаються у той момент, коли ви берете керування своїм життям на себе.

3. Зате в мене хоч якась стабільність

Невизначеність лякає. І якщо щось міняти, то де гарантії, що все вийде? Але гарантій у житті взагалі немає. Нам не вручають сертифікат «Живіть довго й щасливо» перед весіллям або «Щасливе майбутнє» для наших дітей, у нас немає страховки від вигорання на роботі. Але відсутність змін ще не означає, що все стабільно. Стабільність — це ілюзія.

4. Я не можу все кинути, на мені ж родина

Відповідальність за інших часто сприймається як перешкода для змін. Але погляньте на неї як на вашу суперсилу. Відповідальність — це не те, що завадить розпочати задумане, а то, що допоможе, коли ніщо більше не в змозі. Готуйтеся краще, рухайтеся швидше — адже вам є заради кого. Відповідальність за інших — потужний стимул, на якому можна виїхати набагато швидше й далі, ніж якщо ви самі по собі.

5. Спочатку потрібно заробити гроші

Якість життя не пов’язана з грошима так сильно, як ми зазвичай думаємо. Життя — це те, що ви робите, як себе почуваєте і з ким проводите час. Більшість найкращих і найцінніших компонентів нашого щасливого життя у нас є вже сьогодні. Не відкладайте більше!

6. Амбіції — це погано

Нам властиво плутати скромність із посередністю. Але від природи ми всі хочемо чогось яскравого і цікавого. А поки дорослішаємо, система привчає нас соромитися амбіцій і тримати крила складеними. Але амбіції — це не марнославство й егоїзм. Амбіції — це серйозні завдання. Це наша рушійна сила і страхування від того, щоб не розміняти життя на дрібниці. Саме у великих амбітних цілях є заряд енергії, який дозволить пройти шлях до мети в кілька років і не збитися на манівці.

7. Головне — знайти своє покликання

Нас навчили, що на будь-яке питання існує одна правильна відповідь. Тому ми схильні потрапляти в пастку «справжнього покликання» — одного й на все життя. І ми впевнені, що якщо це справжнє покликання, то в нас одразу вийде.

Але це не так. У нас немає одного «справжнього покликання». Воно не базується на якомусь одному особливому таланті, тому що ми багатогранні. Воно не проявляється в дитинстві. Ми можемо не впізнати його з першого погляду. У нас може відразу не вийти. І щоб зробити перший крок, не потрібно точно знати, «вона чи не воно» — потрібно просто робити крок.

8. Ось поїду на Балі…

Коли ви втомилися або вигоріли, ви можете почати шукати спосіб втечі. І в цей момент дуже легко підхопити вірусну мрію: кафе біля океану, письменницьке відлюдництво, ноутбуки під пальмами. Такі мрії несправжні, але максимально контрастують з вашою поточною дійсністю. Цим вони вам і подобаються. Щоб перевірити, чи справжня у вас мрія, її потрібно протестувати — наприклад під час найближчої відпустки. З вірусних мрій виходять відмінні перезавантаження. Але рідко виходить справа життя.

9. Краще буду допомагати людям

Багато дорослих професіоналів шукають у своїй діяльності сенс і користь. І відповідь приходить у формулюваннях «допомагати людям» і «робити світ кращим», а отже — кинути нинішню роботу й піти у благодійність / екологію / соціальний бізнес. Але іноді це стає помилкою: ви можете зрозуміти, що ця робота вам не цікава, вона «не ваша». А можливість допомагати іншим і робити світ кращим є в будь-якій професії, просто потрібно з’ясувати як.

10. Потрібно обов’язково створити щось своє

Нещасливих підприємців так само багато, як і нещасливих офісних працівників.

Найм або свій бізнес — усього лише формат, а від нього не так багато залежить, як іноді здається. Але ось у бізнесі, що не до душі, вигорають набагато швидше й частіше вщент, ніж на ненависній роботі в наймі. Щоб цього не сталося, створюйте бізнес під себе — іншими словами, створюйте ту роботу, яка стане для вас улюбленою.

Читайте також

Як переосмислити кар’єру в кризу: поради та вправи від Олени Рєзанової

Чому бажання зрозуміти, чого ви хочете — пастка?

5 порад для пошуку себе з книги «Ніколи-небудь» Олени Рєзанової