Після чотирьох років у тестуванні Оксана Бондарчук з ІТ-компанії MEV вирішила змінити професію та перейшла в бізнес-аналітику. У статті Оксана ділиться досвідом, як зробити подібний світчинг успішним і плавним. На нашу думку, ці поради стануть у пригоді не лише тим, хто хоче з тестувальника стати бізнес-аналітиком, а будь-яким світчерам.
1. Проаналізувати, чи відповідає нова професія вашим навичкам
Більшість кар’єрних радників сходяться на тому, що першочерговим при виборі напряму професійного розвитку є визначення власних сильних сторін і навичок. Це абсолютно справедливо й для світчингу в бізнес-аналітику. Тому, перш ніж почати перехід, я перевірила, чи збігаються вимоги нової професії з моїм скіл-сетом. Для цього звернулася до відомого посібника з бізнес-аналізу BABOK (Business Analysis Body of Knowledge), який називає базовими компетенціями бізнес-аналітика:
- аналітичне мислення й розв’язання проблем;
- поведінкові характеристики, що дозволяють завоювати довіру й повагу;
- знання бізнесу, в якому працює бізнес-аналітик;
- навички комунікації та взаємодії;
- володіння необхідними інструментами й технологіями.
Розкажу трохи детальніше на прикладі першого пункту. Коли мова йде про те, що бізнес-аналітик має розв’язувати проблеми, то мається на увазі не просто вміння це робити, а насамперед бажання. Що ж, я таке бажання мала та маю. Ба більше, в роботі для мене цілком природно цікавитися, дізнаватися, аналізувати, допомагати та покращувати щось потрібне для інших. Тому я й вибрала для себе роль бізнес-аналітика, чиє головне завдання — не просто розв’язати проблему якомога швидше, а й зробити це з найбільшою користю.
2. Проявляти ініціативу
Перехід з однієї спеціальності в іншу набагато легше зробити в межах однієї компані: брати людину без профільного досвіду «з вулиці» готові далеко не всі. Так, за статистикою Djinni, лише 1% вакансій для бізнес-аналітиків підійдуть для новачків у цій галузі. А от коли мова йде про середовище, в якому ви вже маєте певний авторитет і кредит довіри, такий світчинг виглядає більш імовірним. Проте ініціювати його ви маєте самостійно.
Я прийшла в MEV як QA-інженерка, тестувала різні системи, з часом виросла до автоматизатора. І весь цей час спостерігала за тим, як працюють бізнес-аналітики компанії: мене приваблював їхній підхід до роботи й те, що вони більше «варилися» у функціоналі, ніж тестувальники. А це саме те, чого я хотіла — приносити більше користі продукту. Тож врешті-решт вирішила спробувати свої сили на ниві аналітики.
3. Займатися саморозвитком
Для будь-якого світчингу одного бажання буде замало. Важливий крок до зміни професії — самоосвіта. Чи потребує вона значних фінансових витрат? Зовсім не обов’язково! Наприклад, я шукала безплатні курси на Udemy, читала книжки — Karl Wiegers “Software Requirements”, Dean Leffingwell “Agile Software Requirements” і чимало вузькоспеціалізованих книжок про Scrum, Agile, стратегії та бізнес. А також багато працювала з інформацією по своєму домену (це сфера діяльності, в якій працює бізнес). Під знанням свого домену я маю на увазі розуміння бізнес-процесів, основних класів ІТ-систем та основних бізнес-сутностей і зв’язків між ними.
4. Заручитися підтримкою наставника
Наставництво добре зарекомендувало себе як інструмент професійного розвитку (як для підопічного, так і для наставника). І у випадку світчингу воно буде тим паче корисним. Разом із делівері менеджером та лінійним менеджером ми визначили компетенції, які мені потрібно «підтягнути», та цілі, яких потрібно досягти для переходу на посаду бізнес-аналітика.
Фактично ми створили карту мого розвитку, рух згідно з якою мав привести мене (і привів) до нової професії. Ця карта охоплювала опанування як гнучких і технічних, так і безпосередньо аналітичних навичок, серед яких виявлення й аналіз вимог, аналіз даних, декомпозиція задач, менеджмент беклогу (це перелік робочих завдань для команди розробників) тощо.
Наставництво не виключає самостійну роботу. Коли в моїй практиці виникали якісь проблеми або важкі ситуації, я намагалася передусім вирішити їх сама, перш ніж звертатися по допомогу чи пораду до наставника. Так у мене з’являлися власні шаблони, підходи до аналізу спринтів і релізів.
5. Бачити траєкторію свого подальшого розвитку
Чи закінчується процес світчингу з отриманням нової посади? Не зовсім. Зараз є популярною концепція lifelong learning, яка передбачає, що ми маємо розвиватись і вдосконалюватись усе своє життя.
Наприклад, на початку моєї роботи в бізнес-аналітиці я фокусувалась на хорошому описі User Story (функціоналу продукту та його особливостей, які забезпечують користувачеві підсумкову цінність), щоб QA її добре протестували. Та згодом почала більше занурюватись у «болі» клієнтів, визначення їхніх проблем і пошук способів їх розв‘язання. Також почала працювати над доменною моделлю проєкту, активніше комунікувати зі стейкхолдерами, менеджментом беклогу. Весь цей час я вдосконалювала свої навички аналізу, опису User Story і прототипування.
Що далі? Світ не зупиняється, і є ще стільки всього, що можна вивчити. Я маю амбіції стати Product Owner: працювати безпосередньо з клієнтами, будувати плани та стратегії розвитку продукту й доставляти завжди потрібний продукт для користувачів. Думаю, коли є орієнтація на результат і бажання його досягти, будь-яка ціль до снаги. Тож цілком ймовірно, що з часом я буду готова поділитись порадами, як бізнес-аналітику стати Product Owner 🙂
Шукаєте роботу в ІТ?
Маємо багато вакансій для різних спеціалістів в крутих ІТ-компаніях України та Європи →
ВакансіїЧитайте також
Три дівчини-розробниці — про свою роботу в ІТ
Щоб перейти в IT, необов’язково починати з нуля: історія Ольги Шалолашвілі
6 міфів про роботу тестувальника в IT
Дякуємо!
Тепер редактори знають.