Дуже дорога молодь: чому компанії уникають працівників-зумерів

На трудовому небосхилі з’явилась нова генерація. Представники покоління Z (вони ж — зумери або зети) лише декілька років, як вийшли на ринок праці, а вже отримали свою частку уваги, слави та упередженості. Працівники цього покоління час від часу стикаються з ейджизмом через свій молодий вік. Чому компанії мають сумніви, чи брати зумерів на роботу? Розбирається Тетяна Дягіль, Senior HR Business Partner компанії Ubisoft.

Хто такі зумери й чим вони особливі

Теорія поколінь почалася з книжки “Generations. The history of America’s future” американських вчених Нейла Хоува та Вільяма Штрауса, що вийшла у 1991 році. Її основна ідея полягає в тому, що кожні 18-22 роки у світі відбувається зміна поколінь. А покоління — це група людей, яких об’єднують спільні цінності, особливості поведінки та спосіб мислення. 

Найчастіше роками народження покоління зет називають кінець 1990-х — початок 2000-х років. Відповідно перші представники зумерів з’явилися на ринку праці всього  декілька років тому, але саме на них покладають найбільшу надію в боротьбі з кадровим голодом на ринку праці. Компаніям потрібно лише знати їхні особливості та використовувати їхні переваги.

Зумери молоді й дуже активні. У них іще не згас інтерес, вони готові щось змінювати та хочуть досягати успіхів там, де попередні покоління вже склали руки. Також вони суперадаптивні, що в наші часи надзвичайно цінно. Це 100% диджиталізоване покоління, яке ніколи не жило у світі, де не було інтернету та онлайн-доставки. Їх ще називають диджитал-іммігрантами, бо більшу частину свого часу вони живуть у мережі. Там вони працюють, знайомляться, навчаються, відвідують психолога та шукають розваги.

Водночас це найбільш похмуре та депресивне покоління. Зумери росли у світі, де зневажливе ставлення до навколишнього середовища призвело до трагічних наслідків. У спадок вони отримали світ на межі екологічної катастрофи з епідеміями та війнами. Майбутнє у їхніх очах — нерадісне. Постійний нав’язливий страх і тривожність через майбутнє веде до невміння жити й насолоджуватись сьогоденням. 

4 причини, чому компанії не готові наймати зумерів

1. Можливі труднощі з онбордингом

Неприйняття новеньких у команді — цілком закономірний прояв обережності в соціумі. Наскільки це буде виражено, залежить від корпоративної культури та ступеня зрілості самої команди. Але неформально молоді працівники мають заслужити своє місце в «зграї» та довести відповідність заявленим обіцянкам на співбесіді. Ну й не створити конкурентної загрози 😉. Це, звичайно, не може бути 100% поясненням, чому молоде покоління часто ігнорують за віковою ознакою. Радше додає більше фарб на тло загальної картини.

2. Особливе ставлення до роботи

Зети демонструють нове бачення робочих процесів, яке часто може бути неприйнятним для представників попередніх поколінь.

Насамперед вони дуже примхливі щодо робочих завдань. Їм украй важливо бути залученими, а не механічно виконувати повторювані дії. Монотонність і брак сенсів сильно дратують представників цього покоління і призводять до пошуку нової цікавої роботи. Роблять вони це швидко й без жалю. «Мені тут сподобалось, — кажуть вони, —  і ви дуже класні, але я не бачу, як тут можна розвиватись».  

«Дофамінове покоління в дії», — подумають про них представники покоління X та навіть міленіали. Але річ не лише в дофаміні, а й у більш свідомому ставленні до своїх бажань та ресурсів. Зумерам важливо не просто зберігати баланс між роботою та рештою життя — вони вже давно поставили в пріоритет життя та всіма силами намагаються зробити його якісним і цікавим. Але саме це й незрозуміло для інших: точно для бумерів, здебільшого для іксів і подекуди для міленіалів, адже представники цих генерацій звикли пристосовуватись до нецікавої роботи. 

А от зумери демонструють зовсім інше ставлення. Бажання мати все й одразу, швидка втрата інтересу до роботи, яка виявилась незмістовною та одноманітною, веде до зниження ефективності та, врешті-решт, до звільнення за власним бажанням. І на тлі традиційно довгого рекрутингового процесу та нестачі кваліфікованих кадрів це не може радувати менеджерів і власників компаній. Ба більше — навіть відлякує та змушує задуматись при виборі кандидата. 

3. Активна життєва позиція та потреба у визнанні

Представники цього покоління прагнуть бути почутими та мати вплив на хід подій у компанії. Не має значення, що вони, можливо, ще не розібралися в нюансах процесів і можуть помилитися у своїх судженнях: у такому разі вони перепросять і не будуть переживати за помилку так, як переживатимуть ті ж ікси. Голос зумерів має бути почутим, а їхній вплив — відповідно оціненим. Крапка.

Річ у тому, що це покоління виховували в середовищі відкритої інформації та можливості вільно ділитися своїм баченням і судженнями. Тому приказка про те, що дітей має бути видно, але не чутно, вже не про покоління зет. Їхнє бажання висловитись і мати вплив можуть нелегко сприйняти ті, хто не мав такого бекграунду.  Керівники можуть бути до цього неготовими, адже зміна усталених робочих норм дискомфортна. Виклик традиціям або авторитетам може сприйматися як шлях до змін, а зміни викликають спротив. Тому до зумерів і виникає обережне ставлення.

4. Дуже дорога молодь

Банальна причина недолюблювати зумерів — вони швидкі, рішучі та хочуть за це багато отримувати, зокрема у фінансовому плані. Зумери хочуть підтримувати якість свого життя на гідному рівні, знають, що ринок праці може їм це дозволити, і вважають, що мають на це право. Тож вони не стримують себе в зарплатних побажаннях, що позначається на оплаті тих, хто довго й планомірно вибудовував свою кар’єру, а отримує так само (а то й менше), ніж учорашній студент. Як тут не народитися ейджистським упередженням?

Втім, нове покоління вийшло на ринок праці таким, як воно є, і цей процес невідворотний. Правда в тому, що зумери нам потрібні більше, ніж ми їм, бо вони мають великий потенціал, прагнуть покращити світ та швидко вчаться, прискорено нарощуючи свої знання та навички. Тож приймаймо це.

Читайте також

Риси й цінності покоління Альфа. До чого готуватися роботодавцям?

«На перші ІТ-курси я пішла у 12 років»: як школярка почала кар’єру тестувальниці

Чому вас не беруть на роботу у 20, 30 та 40 років і що з цим робити