Ілюзія продуктивності: чому працювати більше не означає краще?

Психологиня сервісу HoldYou Марія Собко розповідає, чому наші постійні зайнятість та зосередженість на роботі свідчать радше про невміння працювати ефективно, ніж про продуктивність.

Я часто згадую свій перший «серйозний» досвід роботи в студентські роки. Пам’ятаю захват від того, що всі колеги працюють нон-стоп, пропускають обіди, затримуються в офісі ввечері, щоб допрацювати, а в понеділок розповідають, як провели за роботою вихідні. Тоді я думала, що це і є продуктивність — працювати якомога довше та більше. Але чи справді це так? 

Пропоную детальніше поговорити про те, чому культ продуктивності не має сенсу, а йому на зміну має прийти культ відпочинку.  

Що не так із культом продуктивності?

Культ продуктивності захопив світ. Досить переглянути кілька чужих stories, аби з’явилося відчуття провини за те, що ви нічого сьогодні не зробили, хоча минуло лише 10 хвилин після пробудження. Таке враження, ніби потрібно бути продуктивним щосекунди, бо інакше день пройшов дарма. 

Але в гонитві за продуктивністю ми часто губимо саму її суть. Основою продуктивності є вміння управляти своїм часом, увагою та енергією. Саме від майстерності застосування цих трьох компонентів і залежить продуктивність. Тобто мова не про витривалість, а про ефективність та результативність. 

Продуктивність — це не про кількість дій, це про концентрацію уваги на дійсно важливому. 

Як психолог, зазначу, що люди вкрай рідко прагнуть працювати якомога довше, бо відчувають себе так більш продуктивними. За перепрацюванням частіше криється почуття провини за відпочинок і лінь, невміння спланувати свій час і визначити пріоритети або невідповідність встановленій планці.

Проблема в тому, що через внутрішню боротьбу й почуття провини за відпочинок людина не може задовольнити свої базові фізіологічні потреби. Бо енергія та сили, необхідні для нормального функціонування, віддаються роботі. Але ось який парадокс: віддаючи всю свою енергію роботі, людина не буде повністю занурена в процес і не зможе реалізувати себе на 100%.

Як опиратися культу продуктивності? Намагайтесь жити усвідомлено та не піддавайтеся почуттям, які не мають нічого спільного з вашими справжніми бажаннями. Коли наступного разу відчуєте нестримне прагнення попрацювати у вихідний, спробуйте простежити, звідки насправді воно з’явилося. Подумайте, чи зміниться кардинально результат вашої роботи через те, що заради неї ви пожертвуєте своїм відпочинком? 

Зайнятість vs продуктивність

На моїй першій роботі я переважно чула від колег, наскільки вони зайняті, а не про закриті ними задачі. Люди частіше звертають увагу на кількість витраченого часу, ніж на результати, яких вдалось досягти. Я теж хотіла бути постійно зайнятою. Але зараз розумію, що зайнятість не дорівнює продуктивності, якщо в підсумку зроблено дуже мало.

Що для вас важливіше — підтримувати ілюзію зайнятості або бути справді продуктивним і досягати результатів? 

Дослідження показують, що після 35-40 годин роботи на тиждень продуктивність починає падати. Звісно, в кожного трапляються періоди, коли потрібно вижати максимум та працювати понад норму. Але якщо така напруга триватиме постійно — це стане катастрофою для організму.

Як перетворити зайнятість на продуктивність? Намагайтесь витрачати більше енергії протягом короткого проміжку часу для швидшого виконання задач. Наприклад, спробуйте зробити презентацію не за чотири заплановані години, а за дві. Аби для цього вистачало енергії, життєво необхідно стежити за своїм режимом: вдосталь спати, правильно харчуватися, приділяти час близьким та якісно відпочивати. 

Також треба позбавлятися неважливих справ. Мінімізуйте те, що забирає ваш час: перегляд соцмереж, пусті розмови, зайве очікування тощо. Це потребує використання потужного інструмента продуктивності — слова «ні». 

Чому нам необхідні перерви та відпочинок

Наш мозок — геніальна машина, яка ніколи не перестає працювати. Якщо думаєте, що мозок нічого не робить під час відпочинку, ви помиляєтесь — навіть тоді він активно працює. Точніше, вмикає мережу пасивного режиму — так нейробіологи називають фонову роботу головного мозку, під час якої він активно опрацьовує наявну інформацію, будує плани на майбутнє тощо.

І що легше людина перемикається з якоїсь задачі на мережу пасивного режиму, то кращі результати вона в підсумку отримає. Можливо, ви й самі помічали, як після короткої прогулянки або миття посуду задача, що раніше здавалася надскладною, легко вирішувалась.

Для запуску пасивного режиму згодиться будь-яка активність, що не потребує значної мозкової діяльності. Наприклад, тренерка особистісного розвитку Марта Бек, коли її команда не може розв’язати складну задачу, пропонує зупинитись, вимкнути ноутбуки, піти пограти у щось або відпочити. І це щоразу працює! 

Як підвищити продуктивність? Варто пам’ятати, що якість розв’язання задачі не залежить від тривалості роботи над нею.

Головне — результат роботи, а не кількість витрачених годин.

Тренуйте вміння перемикати фокус уваги з виконання задач на відпочинок, дозвольте мозку ввімкнути мережу пасивного режиму — саме від цього залежить успіх вашої роботи загалом. А от працювати без перерв, навпаки, знижує вашу продуктивність. 

Що ж виходить? А те, що продуктивніший не той, хто довше працює, а той, хто вдосталь відпочиває. Тож не піддавайтеся культу продуктивності, а краще створюйте власний культ відпочинку. І цінуйте насамперед свій час, увагу та енергію.

Читайте також

5 онлайн-інструментів для підвищення продуктивності

Встигати не все, а найважливіше: 5 порад для кращого фокусування

Як досягати успіху, докладаючи мінімум зусиль: 10 заповідей есенціаліста