Стартувати в IT в 35: як шахи, танці та дитина привели мене в тестинг

Юлія Корженевська 16 років працювала вчителькою англійської в школі, а в 35 освоїла професію тестувальника. Зараз вона Software Testing Engineer в EPAM. Дівчина розповіла про складові успішного світчингу та поділилася порадами для тих, хто теж хоче зробити перехід в ІТ.

Як я освоїла важливі навички ще до входу в ІТ

Найважливіші навички для роботи в ІТ-сфері я здобула завдяки корисним та вчасним порадам близьких, а також — захопленню танцями.

Коли мені було чотири, з ініціативи дідуся я почала займатися в шаховому гуртку. Захопливе хобі дало поштовх розвитку логічного мислення. До 12 років у мене вже був перший розряд з шахів, завдяки чому мені легко давалися «негуманітарні» дисципліни шкільної програми.

Пізніше, в старшій школі, вибираючи майбутню професію, я дослухалася до поради мами: «Володіння іноземними мовами завжди затребуване». Я вступила на викладача англійської мови й ще студенткою, в 18 років, повернулася до рідної школи в ролі вчителя. Мені дуже подобалося працювати з дітьми, ділитися знаннями, а шкільний графік і довга відпустка дозволяли подорожувати й приділяти час захопленням.

Одним із таких хобі стало заняття старовинними танцями в столичній студії “La Rêverie”. Воно принесло мені доленосну зустріч з майбутнім чоловіком. Також я брала активну участь в організації роботи студії: сама виступала в ролі вчительки танців, займалася підготовкою і координацією танцювальних заходів і виступів, виїзних майстер-класів. З цими активностями отримала цінний досвід менеджменту.

В IT-термінах — це було щось середнє між Project management і Delivery management.

Що підштовхнуло до змін

Першою подією, яка підштовхнула мене до думки про зміни, стало народження дочки. Дуже хотілося дати дитині більше можливостей і показати світ.

Але остаточне рішення прийшло після нещасного випадку з чоловіком. На лікування і реабілітацію пішла значна частина сімейного бюджету. Це ще більше змусило замислитися про майбутнє.

Відверто кажучи, в моєму випадку фінансова мотивація зіграла важливу роль.

Як освоїла нову професію

На той час мені вже виповнилося 35 років. Багато хто вважає, що в цьому віці вже пізно радикально щось змінювати. І все ж я прийняла рішення освоювати нову спеціальність.

Завдяки щасливому збігу обставин, у мене був друг-тестувальник, він розповів мені в деталях про свою професію. А коли я зацікавилася, склав для мене список тем для самостійного вивчення.

Звичайно, самоосвіта — метод не для всіх, він вимагає посидючості й самодисципліни. Але мені допомогли мій досвід в педагогіці й розуміння методологій навчання. 

Близько шести місяців пішло у мене на те, щоб освоїти необхідну базу.

Трохи пізніше від знайомих я дізналася про освітні програми EPAM University. Я не була впевнена, що маю достатньо знань, але все ж спробувала і пройшла відбір. Я почала навчання на курсі мануального тестування, поєднуючи заняття з роботою в школі.

І ось в момент, коли можливість переходу в іншу професію стала абсолютно реальною, у мене виникли сумніви. Частина мене боялася залишати звичний життєвий уклад і відправлятися в новий незвіданий світ IT. На щастя, після закінчення курсів мене відразу запросили на проєкт, відступати було нікуди — зі школою довелося попрощатися. Так я опинилася в EPAM.

«Педагоги колишніми не бувають» (с)

У своїй першій команді я була найстаршою за віком, але «наймолодшою» за рівнем технічної підготовки. Спочатку це мене трохи бентежило, але я приділяла багато часу самонавчанню, вміла знаходити спільну мову з різними людьми та всотувала знання, якими ділилися колеги. Так я поступово почала відчувати себе впевненішою як фахівець.

Після переходу на рівень middle, я почала брати участь в освітніх програмах EPAM University. Спершу в ролі інтерв’юерки я проводила співбесіди зі студентами після курсів і рекомендувала їх в Pre-production лабораторію. Це другий, «серйозніший», етап навчання в компанії, де студенти практикуються на реальних проєктах. Одним із них є благодійний проєкт Dog Hotel, до нього я приєдналася в ролі ментора студентів-тестувальників, а пізніше і скрам-майстра.

Зараз мені комфортно в ролі ментора, оскільки я поділяю цілі освітніх програм компанії: навчити технологій і створити новачкам максимально комфортні умови для входження в професію.

5 порад для світчерів

1. Не відступати від мети. Будьте готові до того, що ваше уявлення про «увійти в IT» матиме мало спільного з реальністю і спочатку буде дуже складно. Тому важливо пам’ятати про свою мотивацію і не відступати від поставленої мети.
2. Постійно вчитися. Регулярна самоосвіта і допомога досвідчених практиків — ось що допоможе вам досягати нових вершин в IT. Якщо кожен день робити хоч маленький крок вперед, рано чи пізно ви подолаєте будь-яку дистанцію.
3. Бути дисциплінованим, виконавчим і відповідальним за результат своєї роботи. IT — це командна гра, в якій цінується надійний, гідний довіри партнер. У цій професії не можна халтурити — ваше зростання безпосередньо залежить від відгуків людей, з якими ви постійно співпрацюєте. Тому краще виконувати свої завдання повільніше, але якісніше, ніж швидко і як-небудь.
4. Вміти розставляти пріоритети й не відкладати справи. Простий, але всім зрозумілий приклад — краще регулярно ходити до стоматолога на профілактику, ніж дочекатися гострого зубного болю. Точно так само і в роботі, і в інших справах: потрібно все робити вчасно, а в критичні моменти зосереджуватися на головному.
5. Зберігати себе «в ресурсі». Щоб не вигоряти й не втрачати інтерес до роботи, потрібно обов’язково відпочивати та підживлюватися енергією. Мені в цьому допомагають мої хобі: танці, флейта, подорожі, рукоділля. Знайдіть свої джерела.

Загалом, якщо мрієте про перехід в IТ, але переживаєте, що вже пізно щось змінювати, згадайте мою історію. Вона про те, що все можливо, коли є щире бажання і воля йти вперед.

Читайте також

Три дівчини-розробниці — про свою роботу в ІТ

Як гуманітарію знайти роботу в IT? Історія і поради Оксани Куянцевої

Як журналістка, жонглер та аналітикиня змінили професію й перейшли в ІТ