10 поширених помилок в українській мові. Перевірите себе?

З початку повномасштабного вторгнення 57% українців повністю перейшли на українську мову або ж стали спілкуватися нею частіше. Це результати торішнього опитування, тож ми переконані: зараз частка українськомовних людей ще більша. І хоча перехід іноді супроводжується помилками, цього в жодному разі не варто соромитися, адже їх може припуститися будь-хто.

Про поширені помилки в українській мові розкаже Віта Підгорець — дипломована викладачка української мови, яка допомагає людям подолати мовний бар’єр, вдосконалити та лексично збагатити їхню українську.

Сьогодні багато українців наздоганяють втрачене через мовну експансію ворога: переходять на українську чи вдосконалюють вже набуті знання. Найшвидше цей шлях можна пройти з провідником-учителем, але можна розпочати його й самотужки. У будь-якому разі раджу звернути увагу, чи не припускаєтеся ви цих десяти поширених помилок. Їх виправлення вже допоможе вам зробити крок у вдосконаленні своєї української 😉 

Якими є поширені помилки в українській мові

1. «Доброго дня» замість «Добрий день»

Саме з цієї фрази ми часто розпочинаємо спілкування, і в суспільстві почути можна обидва варіанти. Який з них коректний? 

❌ «Доброго дня», «Доброго вечора».    
✅ «Добрий день», «Добрий вечір».

Українці століттями вітаються формами в називному відмінку, про що свідчить і давніша форма «Добридень», і народна творчість, як-от початок колядки: «Добрий вечір тобі, пане господарю». 

Існує думка, що фрази «Доброго дня», «Доброго вечора» означають відразу і привітання, і побажання. Але для побажань у нас є фрази: «Вдалого дня!», «Гарного вечора!», які переважно кажуть на прощання, а не при зустрічі.

2. Ігнорування кличного відмінка

При привітанні чи звертанні до людини на ім’я вживаємо кличний, а не називний відмінок. 

❌ «Сергій, добрий день».
✅ «Сергію, добрий день». 

Різні імена мають різні закінчення в кличному відмінку. Наприклад, якщо чоловіче ім’я в називному відмінку має закінчення -ій, то в кличному матиме закінчення -ію: Андрій — Андрію, Євгеній — Євгенію. Жіночі імена, що мають закінчення -ія, у кличному відмінку матимуть закінчення -іє: Вікторія — Вікторіє, Юлія — Юліє, Софія — Софіє. Щоб завжди використовувати правильну форму, можна вивчити правила вживання відмінювання імен у кличному відмінку, а можна скористатися ресурсом, яким я поділюся наприкінці статті.

3. Неправильний наголос у словах

Найчастіше в роботі з клієнтами я помічаю помилкові наголоси в таких словах:

❌ разОм — ✅ рАзом;
❌ часУ — ✅ чАсу;
❌ випАдок — ✅ вИпадок.

Є наголошення, які викликають суперечки й у досвідчених мовців. Наприклад: пОмилка чи помИлка, мАбуть чи мабУть, рОзбір чи розбІр? Не варто сперечатися: для цих слів характерний подвійний наголос.

4. Помилкове написання слів

Якщо я вже згадала про трійку найпоширеніших усних помилок, зазначу й часті  помилки на письмі:

❌ доречі — ✅ до речі;
❌ нажаль — ✅ на жаль;
❌ будь-ласка — ✅ будь ласка.

5. Оманливі пароніми

Ви могли чути або читати таке:

❌ «Вам залишилося сплатити одну гривну».
❌ «Це велика вдача, що ми побачилися саме сьогодні».  
❌ «В Україні продовжили військовий стан».

Виділені слова мають паронімічні пари — слова, доволі близькі за звучанням, але відмінні за значенням: 

• гривна (металева прикраса у вигляді обруча) і гривня (грошова одиниця України);  
• вдача (характер) і удача (щасливий збіг обставин); 
• військовий (що стосується війська) і воєнний (що стосується війни). 

Тому в прикладах вище правильно сказати так: 

✅ «Вам залишилося сплатити одну гривню».
✅ «Це велика удача, що ми побачилися саме сьогодні».  
✅ «В Україні продовжили воєнний стан».

Читайте також: Діджитал чи диджитал: як писати українською популярні іншомовні терміни

6. Калькування

Калька або калькування — це вид мовного запозичення з однієї мови в іншу шляхом буквального дослівного перекладу. Таким способом утворені зазначені нижче слова та словосполучення: 

❌ «Хлопці закотили істерику через те, що їхня команда програла»;
❌ «Для приготування запіканки потрібно купити творог»;
❌ «На вулиці Богдана Хмельницького утворилася пробка з 40 автівок».

Варто замінити виділені скальковані слова на стилістично кращі варіанти:

✅  «Хлопці вчинили істерику через те, що їхня команда програла»;
✅  «Для приготування запіканки потрібно купити сир;
✅  «На вулиці Богдана Хмельницького утворився затор з 40 автівок».

7. Скальковані фразеологізми та крилаті вислови

Для збагачення мовлення згадаю й про фразеологізми та крилаті вислови.

На жаль, тривалий час вони в нас звучали у скалькованому форматі або й узагалі іноземною. Наприклад, часто люди помиляються під час опису першої невдалої спроби в чомусь: 

❌ «Перший млинець комом»;
✅ «Перший млинець нанівець» або «Перший бублик глевкий».

Де шукати правильні фразеологізми українською, поділюся наприкінці статті.

Читайте також: Не мітинг, а здибанка: ІТ-компанія зібрала айтівсько-український словник

8. Плеоназми, або Коли слова дійсно зайві 😊

Плеоназми — це словосполучення, в яких незрозуміло для чого дублюється зміст. 

❌ «Я все бачив, своїми очима». 
Звісно, не можна побачити щось очима іншої людини.
✅ «Я все бачив».

❌  Ми живемо у великому мегаполісі.
Оскільки мегаполіс — це і є велике місто, то правильно буде сказати просто:
✅ Ми живемо в мегаполісі.

❌ Ці ліки можуть знищити захисний імунітет.
Тут зайве слово «захисний», оскільки імунітет — це і є наш захист.
✅ Ці ліки можуть знищити імунітет.

9. Котра година?

На це просте запитання я часто чую різні відповіді, і деякі з них помилкові, наприклад:

❌  «Без десяти сім».

Маємо відразу дві помилки. По-перше, година — слово жіночого роду і потребує порядкового числівника, що відповідає на запитання: «Котра?», тому треба говорити: «Сьома», «Восьма», «Одинадцята». По-друге, для визначення часу не треба використовувати прийменник «без». Отже, правильно буде сказати:

✅ «За десять сьома».

10.  Давайте без давайте

Так жартівливо я зазвичай пояснюю про форму наказового способу. В українській мові дієслова наказового способу мають форму другої особи однини (учи, читай), другої особи множини (учіть, читайте) та першої особи множини (учімо, читаймо), тому слово «давайте» у спонукальних конструкціях є непотрібним:

❌ давайте писати — ✅ пишімо;
❌ давайте вчити нові слова — ✅ учімо нові слова;
❌ давайте співати — ✅ співаймо.

Ще хочу нагадати про одну з найпоширеніших неправильних спонукальних форм:

❌ «Пішли гуляти».  
Слово «пішли» означає дію в минулому часі. Якщо ви когось кудись кличете, то правильно буде сказати:
✅ «Ходімо гуляти».  

Виправлення таких простих помилок допоможе покращити українську мову для щоденної комунікації. А наостанок — кілька корисних ресурсів для самоперевірки.  

Ресурси для самоперевірки

• Онлайн-бібліотека «Горох», де зібрані найбільш корисні словники української мови: тлумачний, орфографічний, фонетичний, фразеологічний тощо.  
• Сервіс OnlineCorrector містить базу лексичних, стилістичних, пунктуаційних, граматичних і правописних помилок. 
• «Мова – ДНК нації» — освітній проєкт, де можна перевірити свій текст, виконати вправи чи просто ознайомитися з різноманітними корисностями про правильне вживання слів і виразів.  
• Словник «Кличний відмінок українських імен» допоможе тримати під рукою всі коректні форми звертання до людей. 
• Добірка «120 поширених плеоназмів» дозволить уникати їх у своєму мовленні.
• Ну і куди ж без чинного Українського правопису.

Сьогодні українська — це не просто мова, це акт культурної самоідентифікації та ключовий елемент суспільних реалій. Говорити українською — це більше, ніж просто говорити. Тому говорімо правильно 😉

Читайте також

Звідки взялися фемінітиви та чому їх варто використовувати

На зв’язку: як етично спілкуватися з колегами в онлайні

Лайфхаки для ефективного спілкування: як комунікувати, що читати та яких помилок уникати