Як працювати, волонтерити й лишатися продуктивним? Поради розробника

Згідно з весняним опитуванням, 35% українців волонтерять і допомагають цивільним чи військовим. Волонтерство вимагає чимало часу, сил і високого рівня залученості. Рано чи пізно від цього втомлюєшся. Якщо паралельно ще й працюєш — тим паче. Втім, Артем Шажко, .NET-розробник і куратор волонтерського штабу в ІТ-команді NIX, впевнений: цілком реально встигати все й лишатися продуктивним. У своїй статті Артем розповідає, як досвід в IT допомагає йому волонтерити та що потрібно, аби берегти свої ресурси.

Як я став волонтером

Мій рідний брат — професійний військовий. 24 лютого він одним із перших пішов на фронт. І хоча його підрозділ готувався до війни, через масштаб вторгнення їм довелося відступити, вони втратили велику кількість техніки й речей. Наступного дня в телефонній розмові з братом я зрозумів: треба діяти. Він попросив знайти для них одяг, генератори, бензопили, лопати. Так я почав збирати донати. Спочатку відгукнулися колеги — зібраної суми вистачило на все, що просили військові. 

Згодом через брата до мене почали звертатися бійці з інших підрозділів. Запитів було багато. На щастя, охочих допомагати — також. Поступово обсяги й вартість закупівель зростали, збільшувалась і наша волонтерська команда. Коли до зборів долучилась компанія, ми змогли задовольняти дорожчі запити — на дрони й машини. На сьогодні спільно з партнерами ми надали ЗСУ допомогу на понад $30 млн.

Волонтерити допомагає досвід в ІТ

Поки у нас не сформувався волонтерський штаб, запити військових ми приймали разом з Аліною Ловчиновською, Business Development Manager у NIX. Саме вона систематизувала нашу діяльність, доволі хаотичну в перші тижні. З часом ми побудували процеси подібно до того, як робимо в IT-проєктах. Розібрались, як краще обробляти запити, навчились розподіляти завдання між усіма у штабі (адже до справи постійно долучалися нові волонтери), придумали, як розширити допомогу ще й на тероборону.

Дуже допомагає досвід в ІТ і навички, які він розвиває — гнучке мислення, вміння швидко занурюватись у нові теми й легко їх опановувати. В ІТ, долучившись до нового проєкту, ти починаєш докладно знайомитися з бізнесом клієнта. І якщо добре в усьому зорієнтуєшся, зможеш знайти рішення, яке найкраще відповідатиме його бізнес-потребам.

Так само й у волонтерстві. Нам часто доводиться стикатися з темами й речами, якими ми раніше не цікавилися й не користувалися. Фактично кожен волонтерський напрям — це нова сфера, яку потрібно опанувати з нуля. І що швидше вдасться розібратися, скажімо, в технічних характеристиках тепловізорів, то якіснішою вийде закупівля. Головне — мати бажання. За останнє півріччя я прокачав розуміння технічних особливостей дронів і вже не гірше за військових знаюся на тепловізорах, бронежилетах, машинах. Навіть можу порадити, що обрати для тих чи інших завдань на фронті.

Волонтерство навчило мене довіряти людям. Тепер я краще вмію делегувати обов’язки, налагоджувати процеси та керувати командою. Якщо говорити мовою ІТ — проводжу декомпозицію на рівні менеджменту. Це означає, що ми розбиваємо велике завдання на кілька менших, пов’язаних між собою. Кожному IT-фахівцеві знайомий цей підхід. Коли перед тобою великий і незрозумілий таск, ліпше розкласти його на простіші та крок за кроком виконувати кожний.

Як лишатися продуктивним? Мої поради волонтерам

Розподіляйте завдання

Спочатку я намагався робити все самотужки. Приймав запити, шукав і замовляв товари, привозив їх військовим. Так минув місяць. Інколи мені допомагав товариш, завжди поруч була вже згадана Аліна. З часом дедалі більше фахівців NIX почали пропонувати допомогу. 

Відтак ми заходилися розподіляти обов’язки між волонтерами. Вирішили призначити кураторів для кожного напряму: рації, бронежилети, дрони, машини тощо. І поступово виробили систему, в якій куратор повністю контролює свій напрям і добре в ньому орієнтується. Тобто розуміється на якості товарів, знає, де їх швидше знайти та як заощадити. Рутинні завдання лягають на плечі добровольців, а куратор є своєрідним техлідом, який консультує з технічних питань. Особисто я відповідаю за закупівлі дронів.

Навчайтеся керувати своїм часом

Якщо порівняти з березнем, моя продуктивність зросла приблизно вдвічі. Зараз я успішно поєдную роботу й волонтерські справи. Це можливо передусім завдяки правильному делегуванню обов’язків як у межах проєкту, так і серед волонтерів.

Поясню на прикладі, як це працює. Якось я вирішив поділитися поштою з усіма, хто зіткнувся з проблемою дронів певної моделі. Подумав: якщо я вже розібрався, то й іншим підкажу, що й до чого. Проте листів посипалося стільки, що я фізично не встигав усім відповідати. Мене врятувала наша волонтерка. Вона читає всі листи й сортує їх за категоріями. На типові питання (а це 90% мейлів) я зробив FAQ із відповідями, які колега розсилає сама. На нестандартні питання я відповідаю людям особисто. Така схема помітно заощаджує час, і завдяки їй я можу розв’язувати глобальніші проблеми.

Не забувайте про відпочинок і мотивацію

Раніше для мене пріоритетом була робота. Інколи я працював більше ніж треба — гадаю, через зацікавленість розробкою. Коли любиш свою справу, зупинитися важко. До повномасштабної війни я планував купити автівку та квартиру. Але після 24 лютого багато чого переосмислив. Зараз найважливіше для мене — це безпека близьких. Ті, в кого рідні на фронті, мене зрозуміють: ти не можеш думати ні про що, крім допомоги їм. Кар’єра відходить на задній план. Усі сили й час хочеться присвячувати волонтерству.

Навесні від такого активного графіка я швидко втомлювався. Зараз цілком адаптувався. Якщо й відчуваю втому, то можу раз або двічі на тиждень подивитися кіно чи перемкнутися якось інакше. Відпочинок надає сили робити більше добрих справ, тож не варто ним нехтувати. Спілкування з рідними чи друзями теж рахується. Навіть коротка пауза піде на користь. А ще помітив, що дуже мотивує нова патріотична музика.

Емоційно бути в тонусі допомагають зустрічі з військовими. Особливо коли приїжджаю до хлопців із дронами та іншими речами. Важко передати словами ці почуття — коли бачиш, що твоя допомога працює, що ти підіймаєш настрій захисникам. Це дає їм надію на Перемогу, а вони дають надію тобі.

Читайте також

«Не можу волонтерити, в мене робота…» Як поєднати кар’єру й допомогу іншим?

Усе й одразу: як лишатися ефективним у режимі багатозадачності

Драйвери росту: як війна змінює сенси та цінності компаній