Про IT-професії з перших вуст: хто створює цифрові продукти

Через війну серед українців суттєво зросла кількість охочих перейти в IT-сферу. І перша проблема, з якою стикаються світчери — це вибір спеціальності. Адже професій багато, і людині, яка раніше не була дотичною до IT, іноді складно зорієнтуватися. Найкращий спосіб розібратися — прочитати про професію з перших вуст. 

Спеціалісти дизайн-агенції Merge розповідають про популярні IT-професії, свою роль у створенні диджитал-продуктів, труднощі, з якими стикаються у роботі, та необхідні навички.

Олександр Ратушний 

Front-end Developer у Merge,
куратор курсу Front-end developer у Merge Academy

Про основні завдання та етапи роботи

Завдання фронтенд-розробника полягає у створенні візуальної частини цифрового продукту — всього, що користувач може переглянути, прочитати, натиснути тощо. 

Він втілює у життя те, що намалював UI/UX дизайнер, перетворює картинку на код.

Етапи роботи фронтенд-розробника:

• аналіз макета;
• збір необхідних інструментів: картинок, іконок, шрифтів тощо;
• переписування всієї інформації за допомогою коду, щоб браузер зміг показати задумане користувачеві.

На словах все дуже просто: отримали макет, відтворили його, протестували й віддаємо замовнику. На ділі трохи складніше 🙂 

Про взаємодію з іншими спеціалістами

Найтісніше фронтенд-девелопер співпрацює з UI/UX дизайнером і бекенд-розробником. З бекендом він обговорює API, тобто програмний інтерфейс, за допомогою якого з’єднується фронтенд і бекенд. З дизайнером розбирає макет, за яким буде розробляти код. 

Однак, все залежить від того, як налаштовані процеси у компанії, а також від складності проєкту. Є замовлення, де бекенд не потрібен, тоді працюють лише дизайнер і фронтенд-розробник. Якщо це якийсь складний вебдодаток або сервіс для обробки даних, то не завжди треба чекати дизайн, можна почати з логіки, попрацювати з кодом, а потім вже додавати стилі. Також розробник взаємодіє з проджект-менеджером та тестувальником.

Бувають випадки, коли фронтенд-розробник може працювати автономно. Наприклад при створенні якогось сервісу для внутрішнього користування, де дизайн неважливий.

Про труднощі в роботі та ціну помилки

Найважче, коли вимагають зробити щось дуже швидко, а це означає, що згодом треба буде робити рефакторинг, тобто переписати цей код на якісніший. Бо швидко написати якісний код майже неможливо. Також важко працювати з legacy code, тобто із застарілим кодом, який хтось вже написав задовго до тебе. Загалом працювати з чужим кодом — це ще той челендж. Ще до труднощів можна віднести пошук багів, які гарно заховались.

Усі баги, які бачить користувач — поїхав текст, немає мобільної версії, не натискається кнопка тощо — у 99% помилка фронтенда, тому треба бути дуже уважним. 

А ще у мене є золоте правило — не завантажувати новий код у п’ятницю ввечері, навіть якщо дуже сильно просять. Бо потім щось не працюватиме і доведеться жертвувати вихідними, щоб виправити баги. Також усі запуски бажано робити зранку. На ніч краще взагалі нічого не робити, хіба що ви працюєте на американський ринок, тоді все навпаки.

Які навички потрібні фронтенд-розробнику?

Насамперед треба вивчити три базові технології — HTML, CSS і JavaScript. Їх можна опанувати навіть самостійно приблизно за 4 місяці. Знаючи лише цей мінімум, вже можна знайти непогану роботу. 

Потім слід вивчити кілька базових фреймворків — інфраструктур програмних рішень, що допомагають швидше і легше конструювати цифровий продукт. React і Vue — найпопулярніші на ринку. Знаючи кілька фреймворків, можна знайти вдвічі краще оплачувану роботу. 

Згодом можна опанувати бекенд і стати full stack розробником або вирости в тимліда чи навіть продакт-менеджера і керувати повним процесом створення продукту.

Словничок фронтенд-розробника

Серед професійних термінів фронтенд розробників є пестливі звертання до багу, себто помилки в коді: бажинка, бажуля. Також апка — застосунок, PR (pull request) — запит на впровадження коду в проєкт, ліба — бібліотека, бек — бекенд. Здебільшого це скорочення від англійських слів.

Елізабет Гилюк

UI/UX дизайнерка в Merge,
кураторка курсу UI/UX у Merge Academy 

Про основні завдання та етапи роботи

Завдання UI/UX дизайнера — власне задизайнити продукт 🙂 Усе, що бачить користувач у кінцевому результаті, придумав дизайнер — зображення, кнопки, схеми тощо. Користувач напряму взаємодіє перш за все з дизайном, а от як працюватиме ця взаємодія, залежить від фронтенд-розробника.

Дизайн продукту проходить у кілька етапів:

• дослідження поведінки користувачів;
• створення вайрфреймів — схематичних малюнків всіх сторінок сайту чи додатку;
• власне дизайнерська частина — продумування форм, кольорів та інших елементів.

Про взаємодію з іншими спеціалістами

UI/UX дизайнер залучається на найпершому етапі створення продукту — дослідженні потреб та смаків аудиторії. В цих питаннях він співпрацює з продакт-менеджером, бекенд-розробником й аналітиками, але найтісніша взаємодія у дизайнера — з фронтенд-розробником. Загалом, дизайнер може працювати автономно, але щоб продукт був цілісним, а фронтенд якісно виконав свою частину роботи, потрібна налагоджена комунікація і розуміння, що далі відбуватиметься в процесі верстки.

Про труднощі в роботі та ціну помилки

Найбільша трудність, з якою стикається дизайнер, — це коли ще на старті проєкту йому неправильно формують технічне завдання. Або якщо у проєкт закладають помилкові дані досліджень, які в результаті виявляються неактуальними. Такі базові промахи можуть звести нанівець всю виконану роботу і потрібно починати все спочатку.

Якщо ж дизайнер припуститься помилки, то це не може критично вплинути на досвід користувача, бо робота дизайнера не має стосунку до технічної частини продукту. Людям просто буде не дуже зручно користуватися продуктом, але його функціонал від цього не постраждає.

Які навички потрібні UI/UX дизайнеру?

UI/UX дизайнер насамперед повинен володіти технічними інструментами, себто програмами на кшталт Sketch, Figma, Framer. Цього буде достатньо, щоб виконувати прості завдання, а далі вже необхідно вчитися робити дослідження аудиторії та інтегрувати їх результати у свою роботу.

Також однією з ключових навичок є надивленість — вміння розрізняти хороший та поганий дизайн. Чим більше різних дизайнів є у голові спеціаліста, тим ширший його кругозір і тим кращі рішення він здатен генерувати. З досвідом та надивленістю приходить інтуїтивне розуміння, як дизайнити сайти та інші застосунки так, щоб людям було приємно й зручно ними користуватися.

Словничок UI/UX дизайнера

Майже вся термінологія UI/UX дизайнера — специфічна й запозичена з англійської. Коли довго працюєш у цій сфері, навіть не помічаєш, які саме слова використовуєш. Найбільш поширеними є екпірієнс — досвід, майндсет — мислення, флоу — сценарій тощо. А багато звичайних слів мають специфічні переносні значення. Наприклад, ми використовуємо слово «сітка», але не для ловлі риби. Так називаються спеціальні технічні лінії, які допомагають у розміщення візуальних елементів — рівно по «сітці».

Що стосується термінів опанування професії, то особисто я вивчала дизайн близько двох років, перш ніж почала отримувати справді хороші результати.

Богдан Нижник

Back-end Developer 
в IT-компанії Brights

Про основні завдання та етапи роботи

Завдання бекенд-розробника — реалізувати серверну частину продукту. Для цього потрібно продумати бізнес-логіку розробки, попрацювати з базами даних та програмним інтерфейсом інших сервісів. Моя робота зазвичай проходить у кілька етапів:

• вивчення технічного завдання, сформульованого клієнтом або бізнес-аналітиком компанії;
• моделювання майбутнього продукту або його функціоналу;
• вибір архітектурного підходу та оптимального стека (групи технологій): бази даних, пошукового двигуна, сервісу опрацювання завдань, способу кешування тощо;
• власне реалізація, яка полягає в безпосередньому написанні коду;
• виправлення багів після релізу.

Користувач не може напряму оцінити результат роботи бекенд-розробника, бо все, що він робить, заховане під верхніми шарами продукту. 

Єдиний критерій оцінки — все має працювати швидко, вчасно та за зрозумілою логікою. Якщо це не так, значить бекенд десь налажав. 

Про взаємодію з іншими спеціалістами

Бекенд-розробник може підключатися одразу після того, як клієнт сформулює початкові вимоги. Він часто стає зв’язною ланкою між клієнтом та аналітиком на етапі проєктування. Після реалізації сервісної частини бекенд співпрацює з фронтенд-розробником, щоб налагодити взаємодію між сервером та користувачем, а також з DevOps-інженером, щоб продумати допоміжні сервіси, необхідні для оточення продукту.

Крім цього, на різних етапах розробки й підтримки продукту підключається тестувальник. З ним бекенд обговорює знайдені баги та готує опис деталей реалізації й місць, на які міг вплинути новий функціонал. Це допомагає тестувальникам якісніше і швидше виконувати свою роботу.

Якщо говорити про великий проєкт, то це завжди командна робота, і рівень взаємодії між спеціалістами значно впливає на результат. Якщо ж йдеться про умовний пет-проєкт (проєкт, яким розробник займається у вільний час для саморозвитку), то бекенд може самостійно провести повний цикл розробки, забравши на себе функції й фронтенд-розробника, і DevOps- та QA-інженерів.

Про труднощі в роботі та ціну помилки

Найскладнішим, але водночас і найцікавішим, для мене є етап перетворення вимог до продукту в чітку модель. Часто клієнт описує замовлення нетехнічною мовою і потрібно зрозуміти, що саме він хоче та як це реалізувати. Доводиться занурюватись в предметну частину проєкту й ставити багато запитань, аби звузити розмитий образ до чіткої картинки. 

Оскільки бекенд — це здебільшого робота з даними, то помилка бекенд-розробника може призвести до витоку особистих даних або їх викрадення. Тож потрібно завжди враховувати ризики та робити акцент на відмовостійкості (тобто опрацювати всі можливі випадки), якщо маєш справу з «чутливими даними». 

Які навички потрібні бекенд-розробнику?

Ділюся універсальним роадмепом з опанування бекенд-розробки.

1. Насамперед вам потрібно дізнатись, як працює інтернет, тому треба вивчити алгоритми роботи HTTP, браузерів, DNS. Також треба розібратися, що таке домен і хостинг. 
2. Обрати одну з операційних систем, спробувати працювати в терміналі, почитати про керування пам’яттю, концепції побудови мережі, керування I/O та POSIX. 
3. Визначитись з мовою програмування та фреймворком. В моєму випадку це C# та ASP.NET Core, зараз також набирають популярність Node.js та Go. 
4. Опанувати системи контролю версій та їхні хостинги. Можете сміливо обирати GIT та GitHub.
5. Вивчити реляційні та NoSql бази даних, SQL та ORM.
6. Опанувати API: REST, GraphQL, json, gRPC, OpenAPI, способи автентифікації. 
7. Вивчити кешування: Redis, CDN.
8. Опанувати написання тестів.
9. Розібратись з СІ/CD та Docker.
10. Вивчити вебсервери, наприклад, Nginx.
11. Також не слід забувати про безпеку даних, тому почитайте про CORS, CSP, хеш-алгоритми, HTTPS, SSL/TLS.

Словничок бекенд-розробника

З професійної лексики мені подобається термін “bottleneck” — слабке місце у ланцюжку процесів, яке сповільнює продуктивність всієї системи. Цей термін застосовують не лише в IT. Мій улюблений приклад для пояснення, що таке bottleneck, взятий з туризму. У поході група рухається зі швидкістю найповільнішого учасника. Якщо ви не вкладаєтеся в намічений графік, а у вас в групі є непідготовлений учасник, то не варто його підганяти чи зловтішатися над ним. Правильним рішенням буде розділити частину його поклажі між сильнішими та досвідченішими туристами, тоді йому стане легше, і група піде швидше. Такий учасник і є вузьким місцем системи, себто bottleneck-ом. У розробці часто є такі місця, і завдання розробника — помічати їх та розподіляти навантаження.

Антон Пархоменко

Product Manager у Merge

Про основні завдання та етапи роботи

Основна ціль продакт-менеджера — знайти, так званий, Product Market Fit, тобто зробити так, щоб продукт задовольняв потреби цільової аудиторії, і вона була готова за нього платити.

У кожному конкретному випадку перед продактом постають різні завдання, що ведуть до досягнення цілі. Це може бути розробка продукту з нуля, підвищення певних метрик чинного продукту, зміна позиціювання, розширення функціонала тощо. А сам продукт може бути B2B — вузькоспеціалізованим рішенням для компаній (наприклад, система управління станками з ЧПУ), B2C — рішенням для користувачів (наприклад, мобільний додаток з догляду за рослинами) або чимось середнім між цими двома варіантами.

Етапи роботи продакт-менеджера:

• збір вимог;
• планування роботи;
• контроль виконання;
• контроль якості;
• збір зворотного зв’язку. 

І так по колу 🙂

Результатом роботи продакта є якісний прибутковий продукт.

Про взаємодію з іншими спеціалістами

Продакт-менеджер зазвичай включається в роботу на етапі виникнення ідеї, а іноді — ще на етапі її пошуку. Іноді замовник приходить із запитом витратити кошти, і тоді продакту треба вигадати, на що краще їх пустити. Протягом усього циклу створення продукту він співпрацює з усіма спеціалістами, залученими в роботу. 

Хороший продакт в ідеальному світі повинен розумітися на всіх етапах створення продукту, щоб мати змогу контролювати процес. Це стосується як технологій (збір даних, дизайн, програмування, аналітика), так і домену, наприклад, розуміння медичної термінології в софті для лікарень чи патернах відбитків пальців у продукті для криміналістів.

Про труднощі в роботі та ціну помилки

Здебільшого труднощі в роботі продакта виникають під час взаємодії з іншими спеціалістами. Часто продакт-менеджеру доводиться розв’язувати проблеми, які з’являються через помилки колег.

А от діапазон впливу помилки самого продакт-менеджера на кінцевий продукт та досвід користувача дуже широкий. Від ймовірності того, що продукт взагалі не реалізується, до того, що помилка ніяк не позначиться на кінцевому результаті.

Які навички потрібні продакт-менеджеру?

Базові софт скіли продакта — це емпатія, уміння продавати свої ідеї, а також розуміти й чути одночасно і клієнта, і виконавців. Щодо хард скілів, то в ідеалі потрібно вміти робити все те ж, що вміють інші спеціалісти, які працюють над створенням продукту. Чим більше, тим краще. Найцінніше і найголовніше — уміння вчитися і освоювати нові навички, бо ніколи не знаєш, що знадобиться у наступному проєкті. Але вчитися і освоювати треба швидко, приблизно як студенти в ніч перед екзаменом. І так протягом усього життя.

Я в професії вже понад 13 років, але й досі опановую її. Тому головна порада від мене майбутнім продактам — вчіться вчитися і забудьте про зону комфорту.

Словничок продакт-менеджера

• Roadmap — це інструмент візуалізації стратегії запуску проєкту та розвитку продукту. Простіше кажучи, це покрокова інструкція роботи усієї команди;
• Cjm (Customer Journey Map) — візуалізація взаємодії користувача з продуктом. Це маркетинговий інструмент, завдяки якому можна підвищити ефективність комунікаційної стратегії;
• Backlog — інструмент agile-розробки, перелік задач, які Scrum-команда прогнозує на один спринт.

Діна Море

Копірайтерка, контент-менеджерка в Merge

Про основні завдання та етапи роботи

Коли я берусь за текстове наповнення для диджитал-продукту (сайту чи додатку), то спочатку проговорюю із замовником основні завдання і тон оф войс, знайомлюся з ключовою інформацією, яку треба висвітлити, а також структурою сайту (іноді я можу запропонувати додати певні блоки). Разом ми визначаємо приблизний обсяг тексту і SEO-ключі. А далі я вже безпосередньо займаюсь написанням текстів. Також в мої обов’язки входить створення контенту для соцмереж. 

Етапи роботи над контентом:

• створення «мови бренду»: візуальної та вербальної (як ми маємо виглядати, як ми звертаємось до користувачів, які слова використовуємо, чи можемо вживати сленг? як звертаємось до користувача? які емоджі використовуємо?);
• створення рубрикатору: які теми будемо розкривати, які формати контенту можемо використовувати відповідно до наших цілей та інтересів аудиторії, як можемо спонукати купляти наш продукт;
• визначення тем публікацій і механік залучення та планування на місяць — тобто, створення контент-плану;
• розробка дизайну публікацій, оформлення сітки профілю та написання текстів.

Про взаємодію з іншими спеціалістами

При створенні контенту для диджитал-продукту робота копірайтера більш-менш автономна, адже працювати над текстом можна паралельно з тим, як дизайнери роблять макет чи розробники налаштовують певні функції. Однак, інколи буває, що від моєї частини роботи залежить, коли девелопери зможуть додати блокам певних функцій.

Про труднощі в роботі та ціну помилки

Труднощі в роботі з контентом завжди присутні. Можна створювати крутий візуал, креативно підходити до тексту, але промахнутися з цільовою аудиторією — тоді всі старання будуть марними. Вважаю, що усім, хто займається контентом, треба прискіпливо вивчати споживачів, на яких він орієнтований. Це стосується як соцмереж, так і цифрових продуктів. Тут уже, напевно, моя професія виходить за рамки «просто тексту» і тяжіє більше до знань з маркетингу і, навіть, психології. 

Коли маркетинг-процеси вибудовані правильно — тоді люди хочуть купувати продукт, відчувають задоволення і закривають свої потреби.

Через помилку в контенті можна втратити клієнтів на будь-якому етапі. Наприклад, неоднозначно чи образливо пожартувати, підбирати теми, які не цікавлять аудиторію, грубо відповісти на коментар, помилитися у написанні слова чи зробити колаборацію з блогером, погляди якого дуже відрізняються від поглядів вашої ЦА.

Які навички потрібні копірайтеру?

Звісно, що серед хард скілів у копірайтера завжди мова та вміння грамотно й цікаво писати. Також може знадобитись розуміння алгоритмів соцмереж і знання програм Figma, MailChimp тощо. Але, як на мене, набагато важливіше прокачувати софт скіли. Насамперед надивленість, увагу до деталей, критичне мислення і вміння адекватно сприймати критику, бажання розвиватися, відповідальність та сміливість (щодо пропонування нових ідей та їх відстоювання).

Словничок копірайтера 

• КП — контент-план;
• ТоV (tone of voice) — мова, якою спілкується бренд у всіх каналах;
• Ситуатив — креатив, пов’язаний з певною подією або новиною (частіше це жартівливе обігрування ситуації, як-от меми);
• CTA (call to action) — фраза, що спонукає споживача виконати будь-яку цільову дію: купити ваш продукт, перейти на сайт чи подивитися відео.

Читайте також

5 професій в IT, де не потрібен досвід роботи

Три дівчини-розробниці — про свою роботу в ІТ

Ніколи не пізно: 6 причин почати вивчати щось нове просто зараз