Страх щось проґавити: що таке синдром втрачених можливостей (FOMO) і як його позбутися

Мене звати Марія Насєдкіна, я консультантка зі стратегічного управління та сертифікована нейрокоучиня. Моїх клієнтів часто тривожить, що вони мало встигають, пропускають важливі новини чи події. Це прояви FOMO — синдрому втрачених можливостей. Що це таке, як впливає на життя та чи страждаєте на FOMO саме ви? І що робити, щоб проживати своє найкраще життя й не боятися щось пропустити?

Що таке FOMO і що його спричиняє

FOMO (з англ. «fear of missing out»), або синдром втрачених можливостей — це страх щось пропустити; постійне нав’язливе відчуття, що всі навколо встигають більше та живуть краще й насиченіше життя, ніж ви.

У людей, що страждають на FOMO, виникає бажання хапатися за все й одразу: займатися йогою, бігом і танцями одночасно, купувати безліч онлайн-курсів і реєструватися на всі безплатні вебінари, працювати фултайм у наймі, а ночами розробляти стратегію власного бізнесу. 

Вперше термін FOMO вжив маркетолог Ден Герман у 1996 році. Однак активно його використовувати почали у 2004 році після статті студента Гарвардської школи бізнесу Патріка Макгінніса, у якій він дослідив страх своїх однолітків упустити новий і цікавий досвід. Поширення синдрому втрачених можливостей пов’язують зі стрімким розвитком соцмереж.

Синдром втрачених можливостей не входить до переліку психічних розладів, але може бути причиною або симптомом якогось ментального захворювання, наприклад депресії. 

Що провокує розвиток FOMO

• Порівняння себе з іншими. Багато людей відчувають незадоволеність власним життям, коли бачать ідеальну картину чужого. 
• Агресивні маркетингові стратегії. Щоб привернути увагу, бренди часто грають на наших слабкостях, зокрема й на страху впустити вигідну пропозицію. Усі ці «Тільки сьогодні!», «Унікальна пропозиція!», «Неймовірна вигода!» лише підсилюють FOMO.
• Гонитва за трендами й намагання бути в курсі всього. Йдеться про намагання відстежувати навіть, здавалося б, не дуже важливі речі, як-от те, хто сьогодні головний улюбленець інтернет-спільноти — пес Патрон чи кіт Сирський. 

Як трансформується FOMO під час війни

Такі глобальні кризи, як війна, суттєво впливають на нашу психіку та можуть провокувати розвиток різних розладів. Синдром втрачених можливостей під час війни проявляється в тому, що люди хочуть завжди бути в курсі подій через страх пропустити якусь важливу інформацію. Тому ми постійно гортаємо стрічку в очікуванні новин про просування на фронті, деокупацію територій, закордонну підтримку тощо. Це шалений потік інформації, який іноді накриває з головою. 

У такі моменти я раджу зосереджуватися на тому, що ви здатні контролювати. Наприклад, ви не можете безпосередньо вплинути на хід бойових дій, але можете задонатити знайомим бійцям на автівку чи дрон. А час від часу варто свідомо обмежувати перегляд новин. Спробуйте якось зайти у фейсбук лише зранку та ввечері, а не відкривати його щогодини. Кількість спожитої вами інформації не зменшиться, але знизиться тривожність та з’явиться додатковий час. 

Чи є в мене FOMO: швидкий тест

Щоб перевірити себе, дайте чесні відповіді на кілька запитань про власний емоційний стан 👇

1. Чи виникає у вас відчуття тривожності та невпевненості, коли інші беруть участь у якихось подіях, а ви ні? 
2. Чи порівнюєте ви власне життя з життям інших і чи викликає це відчуття невдоволення? Чи часто ви нарікаєте, що інші здійснюють свої мрії, а ви так нічого й не досягли? 
3. Чи прагнете ви завжди бути в курсі останніх трендів і новин? Чи можете спокійно прожити день без соцмереж?

Якщо ви відповіли «Так» на всі три запитання, у вас може бути FOMO. Втім, не поспішайте ставити собі діагноз: насамперед слід звертати увагу на власні відчуття — чи впливає синдром на ваше життя, чи заважає виконувати повсякденні справи. 

Як FOMO заважає жити повноцінним життям

По-перше, високий рівень тривожності й стресу негативно впливає на наше здоров’я. Якщо ви будете постійно нервуватися й фруструвати через втрачені можливості, організм сприйме це як сигнал до економії ресурсів. І тоді ви щонайменше повсякчас почуватиметеся втомленими, а в гірших сценаріях психологічні проблеми можуть спровокувати фізичні захворювання.

По-друге, FOMO стимулює зниження самооцінки. Особливо на це впливає порівняння себе з іншими людьми на кшталт «Аня встає о 5-й ранку і встигає зробити за день більше, ніж я», «Діма за пів року перейшов на вищу позицію, а я вже рік працюю на одній посаді» тощо. Але річ ось у чому: коли ми порівнюємо щось або когось, ми забуваємо про цілісну картину й контекст кожної окремої ситуації. Наприклад, можемо порівнювати початок свого шляху з чиєюсь серединою. Перш ніж гризти себе, що ви не такий успішний, як інші, задумайтеся, чи в однакових ви з ними умовах. Порівнювати варто лише себе сьогоднішнього з собою вчорашнім. 

По-третє, через FOMO можна втратити власні орієнтири й цілі. Через це життя перетворюється на хаос: ви починаєте рухатися одразу в кількох напрямках, намагаючись встигнути все, і зрештою ніде не досягаєте хороших результатів. Це не означає, що треба вибрати лише одну справу на все життя. Це означає, що варто вибирати тільки те, що наближає вас до ваших цілей, а від усього іншого можна відмовитись. 

Як позбутися чи уникнути FOMO

Випрацюйте внутрішню систему фільтрів. Розробіть власні критерії того, що вас цікавить у різних сферах життя, а на що ви не бажаєте витрачати свій час. Наприклад, я чітко знаю, з якими клієнтами працюю, які події відвідую тощо. 

Нормалізуйте для себе відмови. Попрацюйте над тим, щоб не стресувати щоразу, коли кажете «ні» чомусь чи комусь. Нехай це стане для вас звичною практикою.

Тримайте фокус на власних цілях. Планування й цілепокладання дуже важливі для побудови успішного життя. Якщо ви не визначите власні пріоритети, хтось зробить це за вас, і навряд чи вам це сподобається. 

Практикуйте медіадетокс. Намагайтеся час від часу робити перерву від соцмереж та інтернету загалом. Абстрагуйтеся від зайвої інформації та проводьте час у реальному, а не віртуальному світі.

Живіть у власному темпі. Коли вам здається, що ви щось не встигаєте, запитайте себе, чи вам це взагалі потрібно. Одна моя клієнтка намагалася опанувати нову мову за дуже короткий термін. Вона обрала тримісячні курси, мала по п’ять уроків на тиждень. Це її дуже втомлювало, і якість навчання була відповідно низькою. Але коли я запитала, навіщо вивчати мову саме в такому темпі, вона не знайшла раціональної відповіді. Просто їй здавалося, що це треба зробити якомога швидше. Зрештою вона пройшла курс за шість місяців замість трьох і в такий спосіб уникла вигорання. Тож не намагайтеся встигнути за кимось, нехтуючи своїми базовими потребами.

Зрештою навчіться відчувати JOMO. JOMO (з англ. «Joy Of Missing Out») — це протилежне до FOMO переживання, а саме — радість від того, що ви щось пропускаєте. Наприклад, друзі кличуть вас у кіно, але ви відчуваєте, що зараз потребуєте лінивого відпочинку та часу наодинці. Ось це відчуття, коли ви обираєте себе й відмовляєтеся від походу в кіно на користь самотньої прогулянки в лісі, і є JOMO.

Читайте також

Бути звичайним і радіти цьому: як вижити в епоху успішного успіху

У гармонії з собою, світом та роботою: правила успішних та творчих жінок

Як донатити та не вмерти з голоду: мистецтво планувати особистий бюджет в умовах війни