Під час війни донати стали чи не головною статтею витрат українців: часом ми відмовляємося від особистих витрат, аби підтримати важливий збір. Але будь-яка сума допомоги здається недостатньою.
Як зробити донати частиною свого особистого бюджету, щоб не відчувати провину через зайву чашку кави, і водночас залишатися відповідальними та корисними для армії й волонтерів, розповідає Оксана Желєзко, фінансова консультантка та авторка подкасту «Заплати собі сама».
Два способи «вписати» донати в особистий бюджет
Персональні фінанси ставлять перед нами такі завдання:
- витрачати — щоб підтримувати рівень свого поточного способу життя;
- заощаджувати — щоб дбати про власну майбутню фінансову свободу;
- ділитися — щоб допомагати тим, кому ми вважаємо за потрібне.
Всі пишуть цілі на новий рік, та не менш важливо скласти річний бюджет. Адже спрогнозувати майбутні витрати не важко: наприклад, навесні ви хочете оновити гардероб, влітку — поїхати у відпустку, восени — зібрати дітей до школи, а взимку — купити всій родині подарунки. І до всього можна підготуватися заздалегідь.
Є різні підходи, як розподілити особистий бюджет. Розглянемо два з них, щоб ви могли обрати для себе більш зручний.
1. Метод «конвертів».
Цим методом можна поділити свої особисті доходи у пропорції 50/30/20:
50% — «Треба» (оренда, комунальні платежі, їжа та інші поточні витрати).
30% — «Хочу» (ваші мрії та бажання). Сюди ж можна віднести й благодійність. Оптимально буде поділити цю категорію навпіл: 15% — на бажання, 15% — на донати.
20% — «Заощадження та інвестиції». Ця частинка — перш за все, про вашу фінансову свободу. Але з неї можна теж частково відправляти донати у посильній для вас формі.
2. Метод «глечиків».
Цим методом доходи діляться на шість категорій у різних (довільних) пропорціях. Наприклад:
- «Основний глечик» (базові потреби) — 60%.
- «Освітній глечик» (навчання, курси) — 5%.
- «Глечик розваг» (кіно, концерти, підписки) — 5%.
- «Інвестиційний глечик» (заощадження) — 10%.
- «Глечик бажань» (мрії та цілі) — 5%.
- «Резервний глечик» (на непередбачувані витрати, а також для донатів) — 15%.
Будь-який метод можна адаптувати під себе: наприклад, якщо ніколи не заощаджували, можна почати не з 10%, а 5%, а кількість категорій міняти. Головне — дотримуватися методу в цілому.
Отримавши зарплату, розподіліть її між кількома окремими рахунками, і тоді завжди точно знатимете, скільки у вас залишається грошей на кожному з них до кінця місяця. Гроші «На заощадження» важливо одразу (а не останнього дня) відправити на рахунок без можливості зняття.
Частину грошей можна знімати готівкою: адже з «реальними» грошима розставатися складніше, ніж розраховуватися телефоном або карткою. І це допомагає зменшити рівень витрат до 20%.
Як не «вийти в мінус», плануючи витрати
Деякі люди бояться, що, відкладаючи гроші, втратять свій рівень та стиль життя. Але це так чи інакше станеться, коли ви вже не зможете працювати, а житимете на саму пенсію. Сформуйте «подушку безпеки» хоча б на один місяць, а краще — потурбуйтеся про своє майбутнє.
Також помилковою стратегією буде заощаджувати або донатити «якщо залишаться гроші в кінці місяця» — адже часто люди витрачають все. Краще одразу відправте, наприклад, 5% доходу на заощадження і 10-15% — на благодійність.
Якщо ж ви спланували свій бюджет, і у вас вийшов від’ємний грошовий потік (тобто ви витрачаєте більше ніж заробляєте) — чесно перегляньте свої пріоритети. Сьогодні ми живемо завдяки ЗСУ, і в особистому бюджеті обов’язково має бути місце для донатів. Наприклад, якийсь місяць можна задонатити гроші з «глечика розваг». Але — не «віддавайте останнє». Адже сьогодні ви врятуєте когось, а завтра вже доведеться рятувати вас.
Донатити потрібно ефективно. Наприклад, можна поєднати дві стратегії:
- Фіксована сума щомісяця — у фонд, який має довгострокову стратегію підтримки нашого війська.
- Решта — на підтримку маленьких ініціатив ваших знайомих, які з’являються час від часу.
Звісно, важливо довіряти свої гроші перевіреним фондам або людям, яких ви знаєте особисто. Є також багато інфлюенсерів, які системно займаються зборами та використовують ці гроші за призначенням. Якщо ж ви хочете допомогти, але нічого не знаєте про ініціаторів збору — краще поцікавитися їхнім досвідом волонтерства та перевірити, куди вони відправляють гроші.
Купіть собі ту чашку кави
За останні десятки років українці пережили багато викликів, і найближчим часом будемо проживати нові. Тому ми не можемо поставити наше єдине життя на паузу, говорити про щось як «не на часі». І якщо працюємо на перемогу, то маємо відпочивати: адже тоді зможемо працювати ще ефективніше.
Але навіть «емоційні» покупки потрібно контролювати: для цього в бюджеті є окремий «конверт» (або рахунок). І якщо ви їх не планували у бюджеті на початку місяця — скоріше за все, ця річ або товар вам не потрібні.
Є й інші способи «відсіяти» емоційні покупки. Наприклад, поклавши товари у кошик, залиште їх там на дві доби. Більшість людей про них забувають.
Витрачати — не дорівнює «донатити»
Є думка, що просто робити покупки та платити податки — це теж допомога державі та армії (адже підтримує бюджет України). Вона правдива лише частково, а саме — коли ми підтримуємо саме вітчизняний бізнес.
Купуючи українське, ми допомагаємо створювати та зберігати робочі місця, українці отримують зарплату, а виробники сплачують податки. Тому щоразу витрачаючи гроші, запитуйте себе, чи підуть вони на користь українській економіці.
Так само ви «голосуєте гривнею», коли обираєте дивитися, слухати та читати український контент (та ігнорувати ворожий).
І так само як ми відповідальні за свої особисті фінанси, важливо також слідкувати за тим, куди йдуть гроші у вашій громаді та місті: чи є витрати, які можуть зачекати, чи краще натомість, заручившись підтримкою місцевої влади, переказати ці гроші на користь армії та волонтерів.
Інструменти, які допоможуть вести особисті фінанси
Особисті фінанси потрібно контролювати. А для цього — фіксувати. Це можна робити різними методами.
Мобільні застосунки.
Існує багато застосунків, які мають свої переваги.
1. Saldo.
Зручний інструмент від українських розробників. Допомагає розподіляти витрати за категоріями, створювати звіти та імпортувати дані з банківських рахунків. Також має високий рівень клієнтської підтримки.
На час війни — безоплатний для українців.
Популярний фінансовий менеджер і трекер, доступний для мобільних пристроїв (iOS та Android) і має також вебверсію. Дає детальну аналітику фінансів у вигляді графіків та звітів. Можна встановити ліміти для різних категорій витрат.
Є базовий план, розширені функції доступні у передплаті (10 дол./місяць).
3. Spendee.
Доступні три вкладки: бюджет, транзакції та статистика. Легко планувати витрати на кожну окрему категорію, вести сімейний бюджет з кількох акаунтів.
Безоплатний протягом 7 днів, далі – 1,99 дол./місяць або 17,99 дол./рік.
4. Expensify.
Дозволяє вести базовий облік доходів та витрат. Можна прикріпити свою банківську картку, і якщо сфотографувати чек, автоматично підтягне його у певну категорію витрат. Тому ідеальний для тих, хто часто буває у відрядженнях.
Безоплатний протягом 30 днів, далі — 4,99 дол./місяць.
5. Monefy.
Один із найбюджетніших застосунків, в якому можна аналізувати свої витрати за допомогою графіку й отримувати детальну інформацію за всіма транзакціями. Для безпечного входу можна використовувати пароль, Touch ID і захист Face ID. Також можна вести з кількох акаунтів (для сімейного бюджету).
Розширені функції доступні в передплаті (2,99 дол./місяць).
Таблиці в Excel або Google.
Базові функції таблиць допоможуть організувати доходи та витрати, а також швидко та зручно порахувати їх. Наприклад, кожному рядку можна присвоїти певну категорію витрат, і в кінці — підбити підсумок. Також можна відстежувати, як змінюються співвідношення витрат та їхня частка в бюджеті протягом місяців.
Блокнот.
Як і телефон, записник із ручкою часто бувають під рукою у потрібний момент. Якщо ви звикли робити нотатки протягом дня, можна також зробити звичкою записувати всі свої покупки та донати.
Кожен з цих методів буде ефективним, якщо він подобається або зручний для вас. Це дисциплінує, і так ви ймовірніше продовжите фіксувати свої витрати й далі.
Як ще допомогти ЗСУ та волонтерам?
Коли ми говоримо про донати, то спершу на думку приходять саме збори на картки та банки. Але насправді ми можемо бути корисні не лише тоді, коли робимо перекази. І це хороша новина, якщо хочеться допомагати більше, ніж дозволяє гаманець. Наприклад:
1. Експертна допомога.
Можна використати свої знання й навички та, наприклад, створювати контент для благодійної організації: робити фото, дописи, працювати з даними тощо. Також багато спеціалістів зараз пропонують свої послуги за донат, і зібрані за свою експертизу гроші переказують на перевірені збори.
2. Волонтерство.
У нашій країні є багато локальних ініціатив, коли люди об’єднуються та разом плетуть сітки, роблять окопні свічки, збирають продукти на фронт тощо. Це допомога, яка усім під силу, часто не потребує витрат, але при цьому відчутна.
3. Військові ОВДП (облігації внутрішніх державних позик).
Це державні цінні папери, які увійшли в обіг з початком повномасштабного вторгнення. Кошти з них йдуть на потреби держави в умовах воєнного стану. Тому їх можна розглядати і як допомогу армії, і як інвестицію.
4. Списання бонусів.
Багато компаній мають програми лояльності: бонуси, отримані за користування сервісами, можна обмінювати, наприклад, на знижки. А під час війни з’явилася можливість списувати їх на користь фондів, які опікуються потребами військових, переміщених осіб, дітей, тварин тощо.
5. Поширення зборів.
Якщо ви бачите важливий збір, але просто зараз не можете допомогти фінансово — використайте соціальні мережі та поширте його на своїй сторінці. Важливо також додати кілька слів про те, що ви знаєте людину, яка цей збір ініціювала, адже тоді читачі теж довірятимуть та ймовірніше допоможуть.
Потрібна робота?
Маємо безліч вакансій у креативній індустрії, ІТ-компаніях, освіті тощо 👉
ВакансіїЧитайте також
Усе що треба знати про фінансовий план: як скласти, дотримуватись і врахувати війну
Як інтелектуальне волонтерство сприяє професійному розвитку: 4 історії
Як залучати співробітників до допомоги ЗСУ: ідеї від ІТ-компанії Brainstack_
Дякуємо!
Тепер редактори знають.