fbpx

Чому трудоголізм не дорівнює любові до роботи

ПСІКУЛЬТУРА Пн., 21.09.20 Кар'єра

У нашій культурі трудоголізм часто плутають із пристрастю до роботи, а «трудоголік» звучить як комплімент. Робиш більше — отже, працюєш краще, швидше зробиш кар’єру, станеш успішним і щасливим. Насправді ж бути трудоголіком — це зовсім інший сценарій. 

Що насправді ховає у собі трудоголізм, чим він небезпечний і як перевірити, трудоголік ви чи ні, розповідають Антон Єрмолаєв і Тетяна Вовк — експерти психологічної агенції «ПСІКУЛЬТУРА», яка допомагає розвивати культуру психічного здоров’я в організаціях.


Що таке трудоголізм  


Трудоголізм — це стан залежності від роботи, що характеризується нав’язливим бажанням працювати.

Відповідно, трудоголік — це людина, яка залежить від роботи і має неконтрольовану потребу постійно працювати. 

У більш вузькому, медичному розумінні трудоголізм асоціюється з різноманітними за проявами та рівнем вираженості психічними розладами, що підтверджено норвезькими дослідниками університету Бергена. На це, зокрема, вказує суфікс -ізм, з допомогою якого в медицині позначають наявність певного патологічного процесу. 

Подібно до алкоголізму, трудоголізм — це хвороба, яка негативно впливає на людину фізіологічно, психологічно та соціально. Хоча етичніше використовувати термін «залежність від роботи» (як і «залежність від алкоголю або психоактивних речовин»). Трудоголізм дійсно подібний до інших форм залежності, оскільки він підживлюється спотвореним мисленням, тривогою та часто — необґрунтованим соромом. Варто зазначити, що він також може бути проявом обсесивно-компульсивного чи тривожного розладів або маскувати клінічну депресію.


Звідки ростуть ноги у трудоголізму?

Розвитку трудоголізму сприяють певні психологічні аспекти: 

  • він часто з’являється як компенсаторний механізм — коли робота стає способом, наприклад, пережити якусь втрату або сильний стрес; 
  • трудоголіками часто стають ті, хто має досвід недостатньо надійних та довірливих стосунків у сім’ї, де панували занадто високі стандарти і неприпустимість помилок, а прийняття від близьких можна було отримати лише за умови постійних досягнень;
  • часто до трудоголізму вдаються як до способу емоційної регуляції: деяким людям легше у такий спосіб структурувати своє життя та заміщувати роботою почуття, які вони бояться переживати.

Ну а «нормалізує» трудоголізм той факт, що така поведінка нерідко заохочується — у сім’ї, школі, університеті, а потім і на роботі.


Трудоголізм і перепрацювання: у чому різниця


Якщо ви часто затримуєтесь в офісі або берете роботу додому, не лякайтеся — ви не обов’язково перетворюєтеся на трудоголіка. Трудоголізм і перепрацювання не є тотожними поняттями. 

Трудоголізм, як і кожна звичка або поведінковий патерн, формується поступово, часто навіть роками. При цьому понаднормова робота потроху стає ніби частиною особистості: людина не помічає або не надає суттєвого значення тому, що проводить майже весь свій час на роботі. Для неї це норма життя, і раптом втративши роботу або вимушено припиняючи її, людина може переживати сильний стрес, адже просто не знає, як жити інакше. 

На відміну від трудоголізму, перепрацювання — це тимчасове явище, і зазвичай людина, яка перепрацьовує, усвідомлює це, відчуває дискомфорт і прагне змінити ситуацію на краще. Водночас, перепрацьовуючи, щоб закінчити важливий проєкт чи просто захопившись процесом, людина може отримувати задоволення від роботи і переживати позитивні емоції в процесі.

Трудоголіки ж відрізняються від людей, які просто дуже зайняті, тим, що не отримують задоволення від роботи, а почуваються змушеними працювати через внутрішній тиск.

Вони працюють, адже їм здається, що вони ПОВИННІ працювати.


Як перевірити, чи ви раптом не трудоголік


Трудоголізму притаманні певні ознаки на фізичному, когнітивному, емоційному й поведінковому рівнях.

Фізичний рівень:Когнітивний рівень:Емоційний рівень:Поведінковий рівень:
• втома та загальне нездужання;• постійні, часом нав’язливі думки про роботу;• негативні емоції, такі як тривога та почуття провини, коли не працюєте;• працюєте більше, ніж вимагає від вас роботодавець;
• погіршення сну й апетиту;• забудькуватість і труднощі з концентрацією уваги;• часті зміни настрою, спалахи гніву;• витрачаєте набагато більше часу на роботу, ніж передбачали;
• зниження лібідо.• «чорно-біле» мислення;• емоційна відстороненість, брак емпатії;• важко перемикаєтесь на інші види діяльності;
• думки про те, як можна звільнити більше часу для роботи;• втрата відчуття задоволення від своєї роботи; • часто відчуваєте брак часу та поспіх;
• некритичність до свого стану.• внутрішній тиск — «я ПОВИНЕН працювати».• маєте дефіцити у різних сферах життя, окрім робочої: здоров’я, сім’я, дружба, дозвілля тощо;
• не звертаєте увагу на поради скоротити робочі години.

Звичайно, те, що деякі з цих симптомів можуть стосуватися вас, не означає автоматично, що ви залежні від роботи. Самостійна діагностика ніколи не є гарною ідеєю, тому, можливо, ви захочете звернутися за порадою до професіонала. 


Чим небезпечний трудоголізм


Небезпека трудоголізму, на жаль, не є досить очевидною на перший погляд. Втім, ця небезпека є і досить суттєва. Серед ризиків для фізичного здоров’я можна виокремити наступні:

  • фізична втома та виснаження організму;
  • порушення циркадних ритмів (сон — бадьорість);
  • розлади харчової поведінки та захворювання шлунково-кишкового тракту;
  • негативний вплив на імунну систему та зниження опірності різноманітним хворобам;
  • загострення наявних хронічних хвороб.

До ризиків для психічного здоров’я можна віднести:

  • втрату інтересу до інших форм активності і, як наслідок — ангедонію (нездатність отримувати задоволення від звичних приємних речей);
  • обмеження або звуження кола спілкування, що може призвести до емоційної депривації — браку переживання почуттів від спілкування з іншими людьми
  • розвиток тривоги або депресії;
  • розвиток інших залежностей — наприклад, зловживання психоактивними речовинами для підтримки трудоголізму.


Я не трудоголік, я просто люблю свою роботу. Чи ні?


Робота, особливо за покликанням — важливе джерело задоволення, самореалізації та прояву творчої енергії для кожної людини. Кажуть, що найкраща робота — це монетизоване хобі. З цим важко не погодитися, але тільки за умови, що робота не забирає у вас інших миттєвостей життя. Добре працювати, щоб жити, а не навпаки.

Трудоголізм насправді дуже далекий від істинного задоволення від своєї роботи, адже це певний спосіб справитися з життєвими труднощами та проблемами, до того ж — дуже недешевий та непродуктивний. На превеликий жаль, ним часто несвідомо підміняють любов до своєї роботи — мовляв, будь-які засоби виправдовують мету. Але все має свою ціну, зокрема й улюблена робота.

Якщо робота забирає здоров’я, обмежує вас у спілкуванні з рідними та друзями і не сприяє вашій самореалізації без жертв — ймовірно, не вона працює на вас, а ви на неї. 

Люди, які люблять свою роботу, навпаки, потребують чітких меж між нею та відпочинком, аби підтримувати на пристойному рівні свою продуктивність, професійний розвиток, баланс між різними сферами свого життя та, звісно, психічне здоров’я.


Чи можна позбутися трудоголізму?


Якщо ви дійшли висновку, що схильні до трудоголізму, варто мати на увазі два моменти. 

По-перше — з вами все ОК. Цій проблемі, як і більшості інших, можна зарадити. Це потребуватиме вашого часу та зусиль, а також підтримки небайдужих до вас людей. Але насамперед важливо усвідомити, що це дійсно проблема. 

По-друге — не намагайтеся змінювати себе повністю та за короткий час. Бути трудоголіком — це ваш спосіб справлятися з труднощами та адаптуватися до навколишнього світу. Ви використовували цей спосіб певний (можливо, досить довгий) час. Тому вам так само потрібен буде час, аби виробити інші, більш екологічні моделі думати, відчувати та діяти. 

Перезавантажитися, зазирнути в себе і подумати, як бути далі, можна у незвичайному ретрит-поході.

А що це?

Ймовірно, ви не зможете змінитися кардинально.

Однак матимете змогу обернути неусвідомлювану звичку на усвідомлене ставлення до роботи й інших аспектів свого життя, встановити адекватні для вас межі роботи та відпочинку і вирішувати свої проблеми в інший спосіб. 

Пам’ятайте, що трудоголізм — не першопричина, а наслідок певних проблем та складнощів, які потребують вашої уваги та реакції. Допомогти собі можна, звернувшись до фахівців у сфері психічного здоров’я та заручившись підтримкою близьких людей.

Читайте також

Сіла батарейка: що таке професійне вигорання та як його попередити

Як зберегти здоров’я на робочому місці: комплекс вправ (фото + відео)

6 способів впоратись зі стресом на роботі

Долучайтеся!

Створюємо спільноту фанів Понеділків.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: