Бути чи не бути: переваги та недоліки роботи рекрутера

У кожній професії є не лише речі, за які її обожнюють, а й ті, що дратують чи приносять дискомфорт. Ірина Сулацька, рекрутерка у Matic і викладачка у Lviv IT School та Ukrainian Sourcing School, працює в ІТ-рекрутингу вже 6 років. Вона поділилась з нами своїм досвідом: що їй подобається, а що не подобається у своїй професії.

Робота рекрутера: переваги

#1. Багато знайомств

Щоденне спілкування з новими людьми дозволяє розширювати не лише коло професійних контактів, але й власний кругозір: ви постійно будете дізнаватись нове про компанії, менталітет різних міст і країн, технології, різноманітні продукти й підходи до роботи. Крім того, спілкування з різними людьми допомагає дивитись на світ простіше: з часом приходить розуміння, що всі ми різні, але всі ми — люди.

#2. Динамічність

Рекрутинг ніколи не дозволяє зупинятись. Ця професія — про щоденний азарт і драйв, про забіги на короткі дистанції, а не про довгий марафон. Закриєте одну позицію — відкриється нова. Тільки зрозумієте суть нового проєкту чи технології — отримаєте наступний запит. Збудуєте відносини з командою проєкту — одразу почнете формувати співпрацю з новим менеджером з найму. Викликів у рекрутингу — щоденних і різних — достатньо, і вони ніколи не закінчуються, незалежно від досвіду за плечима.

#3. Відчуття, що робиш важливу справу

Я впевнена, що найважливіше в будь-якій компанії — це команда. Навіть якщо рекрутер не приймає фінальне рішення, саме від нього залежить, хто потрапить у воронку рекрутинг-процесу. Адже жодна компанія не може поговорити з усіма кандидатами на ринку. Чути подяку від команди і бачити, як люди, яких ти найняв, спрацювалися з колегами, запровадили зміни, розробили новий продукт з нуля — дуже надихає!

#4. Щоденне тренування soft-skills

Рекрутинг вчить зрозуміло та ясно висловлювати свої думки та запити: письмово й усно, команді, кандидатам, менеджерам з найму та власникам компанії. Ви щодня тренуватимете свої навички пріоритезації, планування і презентації, вміння домовлятись і знаходити до кожного підхід, problem-solving skills і логіку.

Крім того, рекрутинг навчає спокійніше ставитись до помилок (бо ми всі — живі люди і час від часу це робимо), бачити велику картину замість точкового результату, а ще — приймати невизначеність як загалом у компанії, так і у рекрутинг-процесі зокрема.

#5. Можливість змінювати фокус

Професія рекрутера дуже різнопланова: попри те, що глобально рекрутер займається лише одним напрямом — пошуком, «під капотом» він вирішує різноманітні завдання, типові для інших спеціалістів. Наприклад, бізнес-аналітика (коли розбирається у запиті), маркетолога (коли пише описи позицій або перші листи кандидатам), аналітика даних (коли аналізує рекрутинг-метрики) чи фасилітатора (коли обговорює результати співбесід разом із командою).

#6. Завжди є простір для креативу

Хоча процес найму схожий у більшості компаній, ви все ж будете шукати людей різних професій у команди з різною культурою та особливостями роботи. Навіть якщо це буде одна компанія і один напрям, завжди є можливість підійти до пошуку по-новому (і кількість варіантів тут незліченна!):

• написати інакший лист і використати нову тему;
• спробувати знайти людей офлайн або в соціальних мережах;
• побудувати реферальну систему в компанії;
• змінити формат першої співбесіди.

В умовах «війни» за таланти перевірені підходи не працюють роками: якщо ви рекрутер, то просто неможливо буде не вчитись і не віднаходити нові варіанти пошуку.

Робота рекрутера: недоліки

#1. Темп, тиск, конкуренція

Український ІТ-ринок дуже конкурентний: досвідчені розробники отримують 10-20 пропозицій щотижня. Це справжня «війна» за таланти, і шанс захопити увагу кандидата дійсно невеликий. Крім того, більшості компаній нові люди потрібні вже, а ще частіше — на вчора. З цим непросто впоратись: особливо, коли маєш 13 відкритих позицій одночасно.

#2. Важко підтримувати work-life balance

Рекрутинг схожий на роботу в форматі 24/7. Якщо маєш колег у США, то вони писатимуть і поза бізнес-годинами. Якщо хочеш найняти саме цього кандидата, то складно буде не відповісти на його повідомлення пізно ввечері. Якщо шукаєш унікального в своєму напрямі спеціаліста, непросто буде відмовитись від зустрічі у вихідний, якщо йому так зручніше. 

Знайти баланс між «треба вже» і «можна відкласти» інколи важко, але це розуміння приходить з часом. На N-ний рік кар’єри ти, вперше відповівши на лист кандидата не одразу, розумієш, що і в понеділок він готовий продовжити розмову.

#3. Відсутність розуміння мети

Іноді менеджери з найму не мають точного розуміння, кого і навіщо шукають. Через це можна зіткнутися з відмовами кандидатам з причин, про які ти й не чув під час відкриття позиції, з довгими і складними обговореннями, бо немає прозорого розуміння, чого компанія очікує від людини на цій посаді, а ще зі складнощами у пошуку нових підходів.

Побудова співпраці з кожним менеджером з найму — це окрема історія, як і діалог із кожним кандидатом. Гарна новина в тому, що співпраця з абсолютно різними внутрішніми замовниками розвиває комунікаційні навички краще за будь-яке навчання.

#4. Низька «стеля»

У більшості ІТ-компаній є чіткий поділ HR і рекрутинг-напрямів. Часом люди починають з ролі HR generalist, а потім обирають один напрям або ж, навпаки, починають з однієї функції (наприклад, рекрутингу), а потім рухаються до більш загальної ролі (HR generalist). 

Конкретно у рекрутингу не так багато простору для кардинальних змін і кар’єрних стрибків: як горизонтальних, так і вертикальних. Якщо ти рекрутер, то можеш із часом зосередитись лише на sourcing або конкретному напрямку (шукати лише маркетологів, наприклад), стати лідером рекрутинг-команди, відкрити свою агенцію, піти на фріланс або ж кардинально змінити професію: знаю хлопця, який, відпрацювавши 4 роки в рекрутингу, почав програмувати на Ruby. 

Рекрутинг багатогранний, але зміна компанії і команди не змінює щоденну роботу кардинально. Гарна новина в тому, що саме в рекрутингу можна легко створити собі challenges самостійно, а ще — лишатись life-long learner, бо в інтернеті доступна маса матеріалів, а старі підходи не працюють довго.

#5. Сам собі мотиватор

Якщо ви, як і я, розпочнете кар’єру в невеликій компанії або загалом надаєте перевагу маленьким командам, а не корпораціям, готуйтесь до того, що про власну мотивацію будете дбати самостійно.

У рекрутингу багато злетів (прийнята пропозиція, довгоочікувані позитивні відповіді на листи, приємні відгуки від кандидатів), але не менше труднощів (відхилена пропозиція, відсутність відгуків на вакансію, різке закриття відкритої позиції). Складно залишатися вмотивованим, коли стикаєшся з внутрішніми й зовнішніми факторами, на які часом не маєш впливу. Гарна новина в тому, що чим більше досвіду в рекрутингу ти отримуєш, тим легше починаєш сприймати зміни й відмови, а з часом ще й починаєш цілком приймати їх причини.

Читайте також

Рекрутинг здорової людини: як рекрутерам та кандидатам налагодити стосунки

Мисливець за талантами: хто такий рекрутер і як ним стати

Кадровик нашого часу: хто такий HR і як ним стати