Світ на карантині: як працюють в Австрії, Нідерландах та США

Завершуємо публікацію історій українців, які живуть у різних країнах, про те, як проходить їхній карантин, які обмежувальні заходи вживають уряди, які настрої переважають у суспільстві.

Радимо також прочитати першу і другу частину «Світу на карантині».

Австрія

Про ситуацію в країні / місті

На жаль, Австрія входить в 15-ку країн з найбільшою кількістю інфікованих коронавірусом. На 13 квітня в країні зафіксовано понад 13 000 випадків. На щастя, кількість смертей у порівнянні з кількістю хворих набагато менша, бо тут намагаються протистояти вірусу. 

Карантин у Австрії ввели з 14 березня, відкритими залишились продуктові магазини, аптеки, банки, лікарні та інші організації, які забезпечують життєдіяльність країни. На вулицю виходити можна, проте не можна збиратися групами, довго гуляти в парках, ходити з тими, з ким ви не живете в одній квартирі. Нещодавно заборонили заходити без маски в магазини та аптеки.

Міністр внутрішніх справ Австрії Карл Нехаммер підкреслив, що 95% австрійців дотримуються правил. А за їх порушення поліція буде притягати до кримінальної відповідальності, і вже покарала понад 2800 осіб.

Хто і як працює

Співробітники більшості компаній працюють віддалено. Але поряд з тим, кількість безробітних в Австрії в березні зросла на 50%: плюс 193 533 безробітних порівняно з лютим 2020 року. Зараз рівень безробіття в Австрії складає 12,2%, що є історичним максимумом в післявоєнній історії країни.

Тому тут створили фонд підтримки бізнесу й виділили на нього приблизно 38 млрд євро. А ще запровадили програму короткочасних проєктів: наприклад, курцарбайт (дослівно «коротка робота»). Проєкт передбачає зайнятість громадян всього на 10-20% від колишнього об’єму роботи, але зі збереженням зарплати. Різницю для компаній компенсує уряд. 

Про свою роботу

Я живу у Відні. Працюю менеджеркою з інновацій: співпрацюю з громадськими організаціями (ГО), допомагаю їм перейти в діджитал-сферу й будувати технологічні, цікаві рішення для людей, з якими вони працюють (літніх громадян, осіб з психологічними розладами тощо).

Але зараз моя робота змінилася: в моїй компанії вирішили поставити на паузу деякі проекти — ми продовжимо роботу з громадським сектором восени. А зараз допомагаємо нашим партнерам розібратись з онлайн- та діджитал-процесами.

Про життя на карантині

У мене дім асоціюється з відпочинком, тому спершу було важко працювати й не зваблюватися на серіал. Як я з цим борюся? Маю певні ритуали та домашні справи, які я намагаюся робити зранку в один і той самий час. Наприклад, помити кухню, дістати посуд з посудомийки, застелити ліжко та прибрати свій робочий стіл.  Далі — робота.

Вдома працюю довше, ніж зазвичай. Тому, в пошуках work-life балансу, я почала робити собі перерви і тепер навіть кайфую, коли готую, а тоді обідаю під серіал. До речі, всім рекомендую подивитися чи передивитися серіал «Друзі» — мізки відпочивають після купи негативних новин.

Щодо дозвілля, то час від часу виходжу на вулицю, аби провітритися. У громадський транспорт не сідаю. Походи в магазин, наскільки це можливо, мінімізовую. 

З друзями спілкуємось через відеодзвінок. І це трохи незвично, бо ми цього не робили раніше. 

Про настрій

Першого тижня, коли всі переходили на віддалену роботу, було важко. Відчувала апатію та не мала бажання нічого робити. Проблема була в шаленій кількості інформації. Медіа кожні півгодини робили апдейти. Але вже йде третій тиждень карантину, і я вже звикла.  

Меми, жарти в соцмережах допомагають триматися. Мені дуже подобається фраза про те, що раніше, аби врятувати світ, треба було йти на фронт, а сьогодні для цього достатньо просто сидіти вдома. 

Нідерланди

Про ситуацію в країні / місті

У Нідерландах ситуація відносно спокійна. Все працює: аптеки, супермаркети, деякі магазини (в тому числі з одягом). Пекарні і ресторани працюють тільки на виніс.

Громадський транспорт ходить за спеціальним розкладом. Всі заходи і збори людей заборонені до 1 червня. До 28 квітня ходити на вулиці можна тільки по дві людини. І якщо побачать, що десь зібралася компанія, кожного оштрафують на 400 євро. Був випадок, коли навіть за домашню вечірку покарали. Зібралися 10 людей в квартирі — святкували День народження — всіх оштрафували.

Хто і як працює

Більшість компаній перевели людей на віддалену роботу. А ті, хто не зміг, влаштовують ротацію співробітників. Наприклад, троє людей їдуть на роботу сьогодні, троє — завтра.

Багато хто втратив роботу, і зараз отримує лише мінімальну допомогу з безробіття. І це тільки початок. У новинах кажуть, що таких людей вже більше сотні тисяч.

Про свою роботу

Я живу в місті Хорн — це 50 км на північ від Амстердама. Працюю в міжнародній IT-компанії, в сфері управління персоналом. Я HR compliance фахівець, займаюся впровадженням старих і нових норм законодавства. Поки в IT-сфері все добре, бізнес і далі розвивається.

92% співробітників нашої компанії (майже 20 000 людей) працюють віддалено по всій Європі. Решта приходять в офіси на роботу — по черзі.

Проблема є тільки в ергономіці — тобто, як організоване робоче місце вдома. За законодавством, коли ти працюєш віддалено, компанія тобі повинна надати стіл, правильний стілець, хороший ПК з великим монітором тощо. Але сьогодні це ніхто не перевіряє. І компанії не будуть штрафувати, якщо вони не зможуть виконати цю норму закону.

В цілому, роботи менше не стало, а сучасні засоби зв’язку (відеодзвінки, відеоконференції) закривають питання комунікації. Раз на тиждень ми зідзвонюємося з колегами з HR-відділів наших підрозділів у 20 країнах. Це, напевно, єдина зміна в роботі, бо раніше таких дзвінків не було.

Про життя на карантині

Я ходжу кожен день по 5 км мінімум, а на вихідних намагаюся ще більше. Мені дуже подобається процес: ти просто ходиш, заглядаєш в чужі будинки (в Голландії всі вікна відкриті). Так я дізнаюся, як люди живуть, дізнаюся більше про свій район.

Ще на велосипедах катаємося. І на вихідних на машині можемо поїхати в ліс, влаштувати пікнік.

Я співаю в хорі, і наші заняття тепер проходять онлайн в Zoom. Ми збираємося, включаємо камери, всі один одного бачимо і співаємо. Записуємо аудіо (кожен — свою партію), потім висилаємо хормейстерці, вона все це зводить, монтує, і виходить цілісний запис.

Помітила, що нідерландці почали більше купувати настільні ігри, пазли, пристосування для бігу та ходьби. Ще місцеві вішають футболки або плакати з намальованим серцем на свої вікна. Так вони підтримують працівників лікарень. Навіть створюють у фейсбуці групи, де домовляються, коли будуть плескати лікарям або співробітникам супермаркетів. Ось така підтримка.

Про настрої

Якщо чесно, у мене немає ніяких особливих відчуттів. Я почуваюся нормально. Роботу не втратила, є дах над головою, на вулицю виходити можна. Тому і причин для стресу немає. Поки що.

На те, щоб дістатися до офісу і з нього, я витрачала 2,5 години. Думала, якщо працюватиму з дому, то і встигати буду більше. Але ні. Скільки встигала, стільки і встигаю. Це цікаво. Шукаю якийсь вихід і баланс.

США

Про ситуацію в місті

В Сан-Франциско, де я живу, понад два тижні тому ввели суворий карантин. Це вплинуло на швидкість поширення вірусу. Тут набагато менше хворих, ніж у тому ж Нью-Йорку.

Люди досить свідомі, самі сидять вдома. У магазинах, біля кафе, які працюють зараз тільки на виніс, є плакати із закликом тримати дистанцію в черзі.

Про свою роботу

Нашу команду перевели на віддалену роботу три тижні тому. Для нас це було просто, бо і до цього практикували дистанційну роботу. Як не дивно, загальна продуктивність команди зросла.

Ми використовуємо різні канали комунікації. Кожен день зідзвонюємося на короткий стенд-ап і обговорюємо плани на день. Зараз, оскільки нам потрібно рухатися швидше, ми перевели всіх на однотижневі спринти. І кожну п’ятницю обговорюємо, що було зроблено і що плануємо на наступний тиждень.

Використовуємо Zoom, Google Hangouts — для дзвінків, Slack, Telegram — для листувань, Jira — як таск-менеджер.

Про життя на карантині і настрої

Психологічно почуваюся нормально. Звичайно, перший тиждень після введення карантину був трохи складний і стресовий. Я тільки переїхала до США, і у мене ще немає великої кількості знайомих і друзів.

Але зараз я почуваюся добре. Дивлюся різні семінари з саморозвитку, психології. Влаштовуємо відеовечері з друзями. Іноді ходжу прогулятися в магазин, іноді — в парк поруч з будинком.

Читайте також

Все про Zoom: як почати відеорозмову та не стати потім зіркою інтернету

Звільняють чи зменшують зарплату через карантин? Що радять юристи

Як зберігати сили та бадьорість в умовах кризи