Як потрапити на стажування в ІТ і чому для новачка це важливо

Через повномасштабну війну на ІТ-ринку стало значно менше вакансій для початківців. Щоб сьогодні знайти роботу, новачок має бути на голову вище за інших кандидатів. Один зі способів цього досягти — пройти стажування. Що потрібно, аби потрапити стажером в ІТ-компанію, та як прокачувати свої навички початківцям? Законспектували вебінар В’ячеслава Колдовського, керівника компетентностей Академії SoftServe і сертифікованого Google Cloud Architect. 

Що змінила війна на ринку праці в ІТ?

До повномасштабної війни в Україні три галузі були передовими за обсягом експорту: сільське господарство, металургія та ІТ. І якщо перші дві суттєво постраждали внаслідок вторгнення, то ІТ-індустрія не просто витримала, а єдина у 2022 році продемонструвала зростання. Айтівці здатні «витягувати» економіку навіть під час війни, адже для роботи їм потрібен лише комп’ютер, електрика й знання. 

Звісно, ринок праці все ще в шоковому стані. Вакансій стало менше, конкуренція серед спеціалістів зросла. Особливо це стосується пропозицій Junior-рівня, тому що навчати новачків — дорого й не всі компанії зараз готові витрачати на це час і ресурси. 

Втім, ситуація для джунів не є геть поганою, адже вакансії все одно з’являються. Але тепер, щоб отримати роботу, потрібно переконати роботодавця, що він витрачатиме на ваше навчання мінімум зусиль. А для цього треба бути на голову вищим за інших кандидатів. Тобто секрет успіху насправді простий: постійно прокачуватись.

Як розвиватися початківцю?

Проблема багатьох новачків у тому, що іноді вони знають теорію чи не краще за мідлів чи синіорів, а от зробити щось на практиці — для них проблема. Але вивчити теорію не складно, важливіше перетворити її у здатність виконувати роботу швидко та з мінімальним ментальним навантаженням, тобто сформувати практичні навички.

Згідно з моделлю, запропонованою братами Дрейфусами, існує п’ять етапів формування навичок.

1. Новачок: людина про щось чула, але ще не вивчала, тому багато чого не розуміє. 
2. Просунутий новачок: людина ще не вивчила все, але має загальне розуміння принципів, які допомагають їй рухатися далі.
3. Компетентний: людина вже може сама виконувати роботу, але іноді потребує допомоги гугла, туторіала чи наставника.
4. Професіонал: на цьому етапі через постійну практику й повторення навичка остаточно формується й закріплюється. 
5. Експерт: людина шліфує свою майстерність, працює на автоматичному рівні та може навчати інших.

Пройти цей шлях в ІТ можна повільно або швидко. Під «повільно» я маю на увазі університетську освіту. Щоб стати фахівцем комп’ютерних наук, потрібно як мінімум чотири роки для бакалавра, плюс можна довчитися на магістра чи й отримати PhD. Але часто трапляється, що студент закінчує навчання, має купу знань, але не має навичок, щоб влаштуватися на роботу. Бо якою б ґрунтовною не була теорія, вона не гарантує працевлаштування і забувається, якщо її не використовувати на практиці.     

Є коротший шлях — визначити, які конкретні навички потрібні для бажаної роботи, та якнайшвидше їх опанувати. Можна спиратися на вимоги до кандидатів у вакансіях або звернутися до дорожньої карти професії (роадмапу) — це перелік усього, що потрібно знати та вміти для роботи й розвитку за обраним напрямом. Роадмапи можна знайти в пошуковику за відповідним запитом (наприклад, front-end developer roadmap) або на сайті roadmap.sh. Звісно, стати розробником за місяць все одно не вийде. Але за кілька місяців — цілком реально, якщо ви навчатиметесь регулярно. Найкраще приділяти навчанню дві-три години щодня: такий темп + наполегливість принесуть бажаний результат. 

Але потрібно врахувати, що робота в IT — це командна робота, тому навчання самостійне/на курсах має сенс лише до певного рівня. Потрібно не лише навчитися застосовувати свої знання на практиці, а й отримати досвід командної взаємодії. Таку можливість дають стажування, і тому це один із найкращих способів для новачка підвищити свою конкурентоздатність. 

Від роботи стажування відрізняється насамперед умовами: зайнятість може бути неповна, а зарплата нижча, ніж у джуна, бо Junior-позиція передбачає бодай мінімальний досвід роботи (до року). Стажування може бути й неоплачуваним, і це нормально, адже головна його цінність — отриманий досвід. Навіть якщо в підсумку вас не запросять у команду, ви все одно зможете зазначити цей досвід у резюме, що додасть вам балів в очах потенційного роботодавця.

Де шукати та як обирати стажування в ІТ

Навчання новачків вимагає не тільки фінансових, а й часових і людських ресурсів, яких може не бути в малого та середнього бізнесу. Також не всі компанії, що пропонують стажування, можуть потім запропонувати стажерам відкриті позиції. Тому краще шукати пропозиції від великих компаній: у них зазвичай більш продумана схема роботи, чітко оптимізовані й організовані процеси стажування.

Стажування часто публікують там, де й вакансії. Наприклад, на DOU, Djinni, Happy Monday та інших великих порталах або безпосередньо на сайтах компаній. Також є чимало каналів у соцмережах, які збирають можливості для початківців: волонтерство, навчання в Україні та за кордоном, стажування. Можна й просто гуглити стажування за ключовими словами: intern, internship, стажер, стажування, trainee, стажування в ІТ або стажування в *назва компанії* тощо. 

Перш ніж погодитись на пропозицію, варто спершу почитати відгуки про компанію. Наприклад, знайти людей, які вже там працюють, і поспілкуватися з ними, щоб переконатися, що у вас і компанії збігаються цінності. На неоплачуване стажування краще йти у велику компанію, яка вже зарекомендувала себе як хороший роботодавець. 

А загалом відбирати стажування варто так само, як і оплачувані вакансії: не погоджуватись на будь-що, аби даремно не витрачати час на те, що вас не розвиває.

Як подаватися на стажування? Поради

Спочатку потрібно підготувати резюме. Не треба винаходити велосипед: резюме — це дзеркало вакансії, яке має містити ті самі ключові слова. Тому перерахуйте в резюме всі свої вміння та навички, які збігаються з вимогами вибраної вакансії. Якщо чогось не знаєте, все одно подавайтеся: можливо, вам дадуть шанс довчити це в процесі. Або спробуйте швидко опанувати потрібний скіл самостійно й оновити резюме. Мати профіль з проєктами на GitHub важливо, проте його треба сприймати не як портфоліо художника чи фотографа, а радше як своєрідний конспект, що демонструє вашу наполегливість і мотивацію та дозволить швидко повернутися й пригадати вивчене. 

Спокійно треба ставитися до того, що перші співбесіди, ймовірно, будуть не дуже вдалими, тому що успішне інтерв’ю — теж навичка, яку треба опанувати. В Україні люди не звикли проходити багато співбесід: до повномасштабної війни вистачало в середньому до десяти інтерв’ю, щоб знайти роботу. А от, наприклад, у Каліфорнії (США) кількість співбесід в ІТ може доходити до сотні. Зараз і в Україні може знадобитися кілька десятків співбесід, щоб отримати оффер, тож до цього треба бути готовим. 

Побувавши на кількох співбесідах, ви вже знатимете, чого чекати, і будете менше нервувати. Запитання насправді дуже схожі, тож можна заздалегідь підготувати відповіді на найбільш типові. Проте майте на увазі, що на інтерв’ю не будуть питати виключно теорію. Інтерв’юер має перевірити ваші практичні навички, тож на співбесіді варто наголошувати на тому, що та як ви вже вмієте робити.

Новачки в ІТ часто сумніваються, чи вистачить їм місця в галузі, яка стрімко розвивається й куди, здається, хочуть потрапити чи не всі довкола. Насправді попит на айтівців тільки зростає, а кількість спеціалізацій лише збільшується. ІТ-технології поступово захоплюють світ, проникаючи в усі можливі сфери, і немає жодної сили, яка могла б це зупинити. Тож знайти себе в ІТ може будь-хто, головне — докласти для цього достатньо зусиль і скористатися всіма доступними можливостями. 

Читайте також

Чому варто почати кар’єру зі стажування у міжнародній компанії

Ідеальний варіант для старту в ІТ: чим займаються Support-спеціалісти

Як навчатись, працювати і вижити: 3 історії та 7 лайфхаків