Як прожити цікаве життя: 10 порад від професійного шукача пригод

Ерлінґ Каґґе — перший мандрівник в історії, який без зв’язку з материком наодинці дійшов до Північного та Південного полюсів, а також підкорив Еверест. Погодьтеся, у такої людини точно є чого повчитися. На щастя, Ерлінґ написав книгу «Чого я не навчився у школі», в якій виклав принципи своєї життєвої філософії. Занотували кілька порад з цієї книги, які стануть у пригоді всім, хто хоче прожити цікаве та щасливе життя.

Каґґе Ерлінґ

Чого я не навчився у школі. Філософія для шукачів пригод

— Лабораторія

1. Прислухайтеся до природи та своїх відчуттів

Земній кулі 4,54 мільярда років, а всі найвизначніші винаходи людства були створені всього кілька сотень років тому. Тож будь-що, створене природою, набагато ближче людині за всі технологічні інновації. Наші органи чуття запрограмовані отримувати інформацію про світ з довколишнього середовища. Тому невпевненість, самотність та депресія часто є наслідком відчуження від природи.

Як шукач пригод я навчився одного: у дорозі треба спинитися, роззирнутися навсібіч, щоб зважити, чи не сталося чогось несподіваного навколо й чи не змінилася погода.

Так само й у повсякденному житті слід час від часу припиняти бігти в шаленому темпі, намагаючись впоратися одночасно з кількома завданнями. Натомість зупинятися й запитувати себе, чи не змінилися обставини, чи точно те, що ви зараз робите, варте вашої уваги й зусиль.

2. Не нехтуйте своїми мріями

Фраза, що у старості ви більше шкодуватимете про незроблене, ніж про зроблене, страшенно заїжджена, але й до болю правдива. Робити вибір завжди складно, але коли ми його не робимо — застрягаємо у житті, яке нас не задовольняє. Згадаймо філософський парадокс про «буриданового віслюка», який не міг обрати, з якої копиці сіна почати їсти, бо вони стояли на однаковій відстані, і зрештою помер. Так само багато хто з нас боїться йти за своїми мріями та приймати наслідки власних рішень.  

Це не обов’язково має бути підкорення Евересту. Прислухайтеся до своїх бажань і ризикніть: відкрити свій бізнес, спробувати нове хобі, створити волонтерський проєкт чи переїхати в нове місто.

Змінювати свій світ буває трохи прикро й ризиковано. Але опустити руки й навіть не намагатися збагнути, яким чудовим може виявитися життя, буває ще більш ризиковано.

3. Плекайте в собі оптимізм

У ранньому дитинстві кожен з нас здатен мріяти без меж. Вже пізніше суспільство нав’язує людині відчуття обмеженості й невпевненості в собі. Тому в дорослому віці потрібно докладати особливих зусиль, щоб зберегти віру в себе та ймовірність того, що попереду на вас чекає багато хороших подій.

Відомий англійський десятиборець Дейлі Томпсон вважав, що поразка в бою є лише тимчасовою невдачею. Шалена успішність його спортивної кар’єри доводить, що такий підхід приносить свої плоди. Іноді позитивний настрой — це вже половина успіху. Інакше не існувало б десятків переказів про те, як купка солдатів перемагали набагато численніші війська, лише завдяки вірі в те, що удача на їхньому боці. 

Оптимізм і справді має велику силу на шляху до звершень, однак це не означає, що варто сподіватися, що все дасться вам легко й без зусиль. Він радше допомагає усвідомити, що просто не буде, але ви здатні подолати перешкоди й знайти в собі достатньо сил, щоб дійти до мети.

4. Не бійтеся власної величі

Причина багатьох невдач у нашому житті в тому, що ми недооцінюємо себе та зупиняємося за пів кроку до досягнення мети. Часто ми боїмося відповідальності, яка прийде з новим звершенням. Легко відмовитися від захопливих пригод на користь стабільності й безпеки. 

Під величчю автор має на увазі потенціал кожної людини. Не йдеться про зверхність чи бажання довести комусь, що ви кращі за них. А лише про сміливість використовувати шанси, які підкидає вам доля.

Додатковою перевагою подолання страху власної величі є те, що ви перестаєте боятися її в інших. Успіхи інших людей перестають бути предметом заздрості та стають інструментом мотивації.

5. Сприймайте невдачі як досвід, а не як поразку

Вирушаючи в дорогу, ви не завжди досягатимете мети. При невдачах визначальним є не сам факт їхнього існування, а наша реакція на них. Бо часом поразка стає трампліном до ще більшого успіху, ніж ми сподівалися.

Важливо відпустити смуток, коли світ не на вашому боці, а не щосили триматися за нього.

Легко жалкувати про те, що сталося, замість того, щоб шукати нові можливості. Треба вміти аналізувати зроблене та намагатися не повторювати своїх помилок. Але надмірне побивання за тим, чого вже не змінити, ні до чого хорошого не приведе.

6. Не плутайте неможливе з малоймовірним

Ми живемо в часи, коли речі, які донедавна здавалися неможливими, стають більш ніж реальними. Інколи в цьому допомагають сучасні технології, але часто — віра кількох завзятих ентузіастів в успішність своїх намірів.

Споконвіку люди мріяли про можливість літати, але це стало можливим лише кілька століть тому після винайдення нових матеріалів та кількох фізичних відкриттів. Підкорення Евересту без додаткового кисню та дрейф Арктикою вважалися нездійсненними, доки відчайдушні сміливці не відкинули перестороги науковців та не спробували це. І їм вдалося! Ще донедавна ніхто й мріяти не міг про подорож людини на Марс, а тепер це всього лише питання часу. 

Це не означає, що треба бути нерозсудливим та робити речі, які більшість людей вважають божевільними. Проте слід пам’ятати, що не завжди те, що здається неможливим, насправді є таким.

7. Ризикуйте, бо уникнути небезпеки на 100% не вдається нікому

Парадоксально, але лежати днями на дивані так само небезпечно, як і дертися на Еверест. У першому випадку вам загрожує інфаркт, а в другому — загибель через необачність чи природні обставини. 

Хай би як ви не намагалися убезпечити себе, нещастя все одно трапляються. Від них не застраховані ні полярники, ні офісні працівники. Альпініст, який одним із перших піднявся на Еверест, помер від куріння, а не зірвався у прірву, а перший астронавт, що побував на Місяці, помер у лікарні внаслідок лікарської помилки. 

Мрія про вільне від небезпек і ризиків суспільство така ж давня, як і саме життя. Та все ж без певних елементів невідомості життя навряд чи було б цікаве. Без ризику жити нудніше.

8. Стежте за «рівнем щастя» в організмі 

Вчені, які проводили нейродослідження, виявили, що щастя — це фізичний стан мозку, який можна викликати зусиллям волі. Тобто людині для щастя не потрібні якісь особливі обставини. Треба просто вміти зазирнути вглиб себе та дозволити собі бути щасливим.

Не слід забувати, що життя сповнене сенсу не лише за якихось виняткових обставин. Усе залежить від вашого сприйняття. Кава з другом, читання цікавої книги, прогулянка з дітьми, турбота про інших чи безкорислива допомога незнайомцеві можуть стати каталізатором рівня щастя.

Ще в часи Стародавньої Греції Сократ з’ясував, що відчуття щастя та горя нероздільно пов’язані. Після сильного емоційного потрясіння радісні миті здаються ще ціннішими. Так після виснажливої мандрівки засніженими схилами людина може відчувати справжню благодать від того, як зігрівається тіло й втамовується голод. І ці відчуття ніколи не зрівняються з дегустацією найвигадливіших страв на прийомі в самої королеви.

9. Навчіться отримувати насолоду від малих шматочків

Якщо споживати надто багато доброго, можна не лише посмакувати, а й пересититися. Пригадайте, як в дитинстві перші кілька шматків торта здавалися найсмачнішим, що ви коли-небудь куштували, але якщо кусень був занадто великий — кожен наступний шматок ставав менш смачним. В економіці це явище називається спадною граничною корисністю. 

Автор не закликає обмежувати себе в чомусь і відмовлятися від благ. Просто іноді ми забуваємо про істину, що чим менше ми маємо речей чи вражень, тим вони цінніші. І широкий вибір не завжди означає щось позитивне. 

Проблема в тому, що надто багато можливостей вибору той вибір, певним чином, обмежують. Приємно обирати між трьома видами джему на сніданок, але обмірковувати цей вибір — даремно марнувати час.

10. Подружіться з рутиною та корисними звичками

Дехто вважає, що звички — це те, що нас обмежує. Вбиває спонтанність та інтерес до нових відкриттів. Але іноді саме рутинні процеси дають змогу насолодитися життям сповна. 

Коли Ерлінґ мандрує горами чи крижаною пустелею, саме чіткі щоденні ритуали допомагають не втратити орієнтири та не збитися зі шляху. Впродовж експедиції доводиться ухвалювати безліч рішень, і якщо є можливість мінімізувати їх кількість, то неодмінно варто нею скористатися. 

Особливо радісна опція буття людини, котра дотримується звичок — це відчуття того, що одного разу, у слушну мить, можна на ті звички просто начхати.

Більше натхнення на звершення та мотивації до пошуку пригод шукайте в книзі Ерлінґа Каґґе «Чого я не навчився у школі».

Читайте також

Як вижити в подорожах: Лайфхаки для пошуку роботи

Як сформувати корисні звички, що покращать ваше життя

From local to global: як досвід навчання й роботи в п’яти країнах допоміг моїй кар’єрі