Як я місяць вставала о 6 ранку, щоб писати книгу. Експеримент журналістки Happy Monday

Щороку тисячі людей доєднуються до NaNoWriMo (National Novel Writing Month) — письменницького челенджу, метою якого є написати 50 тисяч слів протягом листопада. Цього року в ньому взяла участь і редакція Happy Monday. А надихнувшись ритуалами успішних людей, про які писали раніше, ми вирішили об’єднати два експерименти та дізнатися, чи вийде написати чернетку роману, прокидаючись раніше. Далі в статті ділимося інсайтами.

Ранні підйоми та тексти: де зв’язок

Стівен Кінг прокидається о шостій та пише цілий ранок. Муракамі (той, що Харукі) з цією ж метою прокидається о п’ятій. Хоча один з його натхненників, Франц Кафка, працював клерком, тому писати міг лише з вечора і до пізньої ночі.

Натомість сам Муракамі продав свій джаз-бар, аби зробити письменництво професією (і нарешті почати здоровіший спосіб життя). Як і «король жахів», він не надто вірить у талант — тільки у наполегливість та намір регулярно створювати нові тексти (що обом успішно вдається).

Як і сценаристка хітових серіалів, таких як «Бріджертони» — Шонда Раймз, чия професія не передбачає виправдань на кшталт «щось мені не пишеться»: свіжий матеріал потрібен щодня. Тому з 8 до 12 ранку — її суворі «робочі години».

Для себе я помітила, що нові тексти легше «генеруються» о другій половині дня, а редагуються — зранку, «на свіжу голову». Та чим раніші години, тим більш спокійно йде робота, відповідно — більше шансів вписатися в умови NaNoWriMo про 50 тисяч слів. А ще часто саме ранок для роботи обирають ті, хто пише не для процесу, а для результату.

Отже, весь листопад я вставала раніше, аби працювати над рукописом. Ось що з цього вийшло.

Як (не) встигнути написати 50 тисяч слів за місяць

Найбільша перевага ранніх пробуджень та щоранкових повернень за робочий стіл — це регулярність. Цьому є пояснення:

1. Зранку думки ще не наповнені повсякденними тасками та новинами (якщо не відкривати телефон).
2. Протягом дня не треба переживати, що після основної роботи потрібно ще й вкластися у денну норму слів — адже з самого ранку вже стоїть відмітка «done» (слідкувати за прогресом допомагає сайт ком’юніті NaNoWriMo).
3. З’являється реальний дедлайн, робота над текстом стає обов’язковою. І якщо раніше легко знаходилися причини, аби не писати, тепер потрібно шукати можливості та ідеї, з чим повертатися за робочий стіл.

Проте врахуйте, що доведеться долати й перешкоди «реального світу»:

• якщо немає звички вставати надто рано, буде важко написати щось взагалі;
• після останньої крапки все ж чекатиме основна робота — і думки про це заважають сфокусуватися;
• достатньо пропустити один ранок (адже можна «наздогнати» завтра) — і саме це скоріше за все увійде у звичку. Але тоді на кожен наступний день лягає вже більша «норма» і відповідальність.

5 порад, які наблизять вас до цілі

1. Одна звичка за раз.

Сила волі — це ресурс, і тому обмежений: чим більше нових звичок ми опановуємо, тим більше часу потрібно, аби зробити їх стійким патерном.

Складно встати навіть на одну-дві години раніше, ніж зазвичай. І в цей самий час потрібно спрямувати зусилля ще й на завдання, заради якого й перемикався будильник. Тому якщо вже й ставити для себе нову мету (бігати зранку або приділити час перед роботою особистому проєкту), краще спочатку підготувати ґрунт.

Наприклад, для початку хоча б тиждень чи два просто вставати раніше: перший — на годину, другий — на дві, або як зручніше.

2. «Тепла ванна» замість «холодного душу».

Як і будь-який ресурс, силу волі треба «підживлювати». Тож поки звичка раніше вставати лише формується, найкраще не примушувати себе до якихось дій (особливо нових). Навпаки, краще зробити цей час якомога приємнішим: спокійно випити кави, почитати кілька сторінок книжки, сходити на прогулянку. Також має бути комфортним саме місце роботи, аби туди хотілося повертатися. 

Спростити ж ранні підйоми можуть допомогти спеціальні додатки та трекери. Наприклад, Sleep Cycle показує якість та глибину сну, а ще допомагає прокинутися в оптимальний час — коли сон неглибокий, і підйом легший. А потім можна подивитися статистику за тиждень та місяць, аби побачити, коли сон був кращим або гіршим, і зрозуміти можливі причини.

3. Не чекати результатів одразу.

Навіть якщо прокидатися вже легше, навряд можна сподіватися на вартісні ідеї, щойно пішла пара від першої кави. Поки завантажується комп’ютер, себе потрібно «завантажити» теж.

Вже згаданий Муракамі каже, що підтримувати сили йому допомагає біг. Та буває достатньо просто «повернутися» в тіло, знову відчути його: підійдуть будь-які фізичні вправи. На них варто виділити від десяти хвилин до пів години — до того, як почнеться запланована робота.

Натомість у години письма (умовні «з 8 до 12») можна і треба «розігріти» уяву. Декому допомагають так звані «ранкові сторінки», мене вони зазвичай лише відволікають та перемикають увагу. Тому за першою кавою я читаю щось із динамічним та цікавим сюжетом, ідеально — коли й у близькому мені стилі, але не обов’язково: аби «підхопити ритм». Потім я перечитую написане вчора і продовжую з місця, де зупинилася. Часом — від руки, у блокноті, який лежить поруч. Часом — одразу в гугл-документі.

4. «Зарезервувати» ранок.

Відкривати ноутбук, коли світ (за нашим часовим поясом) ще тільки прокидається — відчуття, що викликає залежність, і його захочеться повторити завтра. Це «репетиція» нового дня, і коли настане час для щоденних тасків, один вже буде виконаний.

Та від думок нікуди не подітися. Треба ж взятися за текст, який був у планах на сьогодні, або подивитися правки за попереднім, або написати колезі, або відповісти на листа. Поки йде робота над рукописом, нависає спокуса відкласти його, «швиденько» зробити якусь робочу задачу та повернутися.

Вона може почекати? Якщо так, то години, виділені на письмо, краще приділити письму — на сто відсотків (деякі автори на час роботи навіть вимикають інтернет, але в мене у сусідній вкладці Spotify).

Тож називаючи ранкові години «своїми», треба їх «відстоювати». Нехай, коли виділений час спливе, спрацює таймер. Натомість інші сповіщення постоять у режимі Mute.

5. Зробити ранок кращим — звечора.

А якщо робота почекати не може? Тоді прокидайтеся, знаючи, що її вже виконано. І колеги, які відкриють зранку пошту, матимуть все, що потрібно, і працюватимуть далі, не чекаючи.

Натомість з’являється інша спокуса: взяти з робочого вечора «максимум», аби вже точно нічого не чекало — і підняти очі від монітора вже глибоко за північ. В такі години може навіть здаватися, що вже й не варто лягати взагалі: є речі, на які боляче дивитися, і будильник, який спрацює за пару годин — одна з таких.

Сомнологи рекомендують засинати між 22:00 та 02:00 — пікові години вироблення мелатоніну, нейрогормону, що ввечері стуляє повіки. В мене на випадок, коли цей інтервал пропущено, є добавки зі штучним мелатоніном, які допомагають заснути.

Та коли зранку треба не просто прокинутися, а мати свіжу голову, то за годину чи дві до сну варто ще й вимкнути всі гаджети, приглушити світло, прибрати всі подразники, які тримають нервову систему в тонусі. Якби я все робила правильно, то можливо, практикувала б також звечора медитацію — аби «очистити» мозок від сторонніх думок.

Результати експерименту

Тож чи все із перерахованого вище я робила правильно? Звісно, ні. Скільки принципів порушила? Всі!

Я почала ставити будильник на пару годин раніше — і одночасно вимагати від себе 1600+ слів на день, аби вкластися у норму NaNoWriMo.

Я переживала, що, поки пишу, робочі таски «стоять». І «наздоганяла» їх ночами.

Декілька ранків довелося пропустити через обставини, які від мене не залежали. А в деякі, я просто не могла написати ані слова через втому.

Результат? 21009 слів за місяць.

Та це на додачу до тих, що вже були написані до початку експерименту.

І на цьому робота не зупиняється. Хіба що тепер я не так суворо дотримуюся саме «ранкового» режиму писання, ставлячи за мету, перш за все, писати щодня.

І краще якісно, аніж багато.

Читайте також

Ранні пташки: як та навіщо прокидатися о 5 ранку

5 правил сторітелінгу, які допоможуть писати сильні тексти

Як написати і видати власну книгу? Поради редакторки Богдани Романцової