7 міфів про роботу в PR та як насправді все влаштовано

У фільмах і серіалах піарників полюбляють зображати як гламурних шукачів вражень, невпинних генераторів ідей або ж «сірих кардиналів», які вправно маніпулюють суспільною думкою. Це впливає на очікування від роботи та сприйняття самої професії. Команда PR-агенції MAINSTREAM зібрала найбільш поширені міфи про те, якою є робота в PR, та пояснює, чи є в них сенс.

Міф №1. Чорний PR — теж PR

Під чорним PR зазвичай мають на увазі навмисні дії, що вводять в оману на користь певної компанії або особи. Цей термін отримав поширення у ЗМІ як оцінка неетичної діяльності. Ми бачимо його прояви й на екранах: наприклад, подібні практики зображені в серіалі «Картковий будинок» чи фільмі «Хвіст крутить собакою».

Хоча «чорні» кампанії дійсно застосовуються в політиці, вони не відповідають ані принципам, ані методам професійного PR. Зв’язки з громадськістю — це побудова репутації через прозору та етичну комунікацію. Згідно з Барселонськими принципами, які є стандартом для оцінювання комунікацій, запорукою ефективності такої діяльності є цілісність, чесність і відкритість. Шляхом скандалів та маніпуляцій довіри досягти неможливо, а тому різні кольори ніяк не стосуються професійного піару. 

Міф №2. PR — це гламур та вечірки

Ще одним поширеним міфом є те, що PR — це лише про шоубізнес. У цьому теж є заслуга кінематографа: у книжці «Міфи про PR» Річ Лі згадує, що багато його колег обрали свій шлях завдяки серіалу «Секс і місто». Одна з його героїнь — Саманта Джонс — відома PR-менеджерка, яка має насичене життя, щодня відвідує вечірки та товаришує з зірками. Подібні образи формують стереотип, що PR — це суцільні розваги та професія, яка не потребує надмірних зусиль.

Насправді PR — це кропітка та стратегічна робота, яка більшу частину часу проходить за екраном ноутбука або на ділових зустрічах. У цій сфері можна працювати з різними ринками: від моди до важкої промисловості, IT або громадських організацій. PR — це також спосіб реалізації цінностей та місії компанії: запуск КСВ-проєктів, фандрейзингові та благодійні програми. В умовах війни в Україні PR допомагає досягати міжнародної підтримки та залучати кошти. 

Міф №3. Креатив гарантує успіх у PR

Піарники дійсно багато працюють над пошуком та розробкою креативів: ідей для стратегій, PR-проєктів, рекламних кампаній або заходів. Однак на практиці ідея — це лише половина успіху. Щоб досягти виконання бізнес-завдань або цілей організації, необхідно продумати, чи буде ця ідея доречною та цікавою аудиторії, спланувати підготовку та реалізацію, а також обрати такі інструменти й канали, за допомогою яких вас помітять та запам’ятають. Неоголошене правило піару: 30% ресурсів спрямовуй на створення контенту, 70% — на його поширення. Це стосується як бюджетів, так і вкладених зусиль.

Міф №4. PR-менеджер і журналіст — однакові професії 

В українських університетах програми зі зв’язків з громадськістю та журналістики знаходяться під однією спеціальністю — «061 Журналістика». Журналісти й PR-фахівці дійсно мають спільні навички: написання текстів, пошук та аналіз інформації, проведення інтерв’ю тощо. Багато PR-фахівців є колишніми журналістами чи редакторами. 

PR-менеджери та журналісти також постійно співпрацюють. Згідно з дослідженням State of PR 2023, 25% PR-фахівців взаємодіють з журналістами щодня, 35% — щотижня й 24% — щомісяця. Для журналістів так само цінна робота піарника: один із чотирьох опублікованих матеріалів походить із пітчів, які отримує журналіст.  

Однак різниця між професіями є, і вона полягає у завданнях. Журналіст — це об’єктивний оглядач, який має на меті проінформувати читачів. PR-фахівець, окрім інформування, працює також із формуванням іміджу й адвокацією інтересів компанії чи організації. Він також залучений до формування та реалізації бізнес-стратегії.

Міф №5. Піарити компанію може будь-хто

Існує думка, що й CEO може бути PR-менеджером: головне — знати все про компанію та розуміти цілі. Такі кейси часто призводять до несистемної комунікації, адже залежать від часу керівника. Інша сторона медалі — надання PR-повноважень некваліфікованому асистенту або менеджеру іншого профілю. Ми зустрічали випадки, коли за PR відповідав фінансовий директор або секретар. Це завжди хибна стратегія.

Так, PR — це галузь, в якій можна побудувати кар‘єру без профільної освіти (у дослідженні State of PR 2023 згадується, що лише 13% респондентів мають вищу освіту зі зв’язків з громадськістю), проте для ефективної роботи все одно необхідно розвинути ряд компетенцій. Серед ключових hard skills: пошук та аналіз інформації, аналітика даних, розробка PR-стратегій, написання текстів, робота зі ЗМІ. Ще важливішими є soft skills: комунікаційні навички, вміння працювати в команді, емоційний інтелект та емпатійність, стресостійкість, багатозадачність та адаптивність до інновацій. Останнє підтверджують результати дослідження: 31% фахівців з PR планують у 2024 році опановувати використання штучного інтелекту в роботі.

Міф №6. PR — це лише для екстравертів 

На перший погляд, зв’язки з громадськістю — це сфера виключно для людей, які обожнюють спілкування, себто екстравертів. Хоча така риса є важливою, інтроверти також можуть досягати успіху. Найпростіше — замість дзвінків телефоном обирати інші способи оперативної комунікації. 

Наявність різних типів особистостей у команді розширює коло ідей та підходів до розв’язання завдань. Саме так формується колективний інтелект — справжня знахідка для ефективної роботи.

Міф №7. PR має обмежені можливості для кар’єрного зростання

Останнім, але не менш поширеним уявленням є те, що сфера зв’язків із громадськістю пропонує обмежені перспективи кар’єрного зростання. Ніби в PR неможливо дійти до ланки C-level (топменеджменту). Але в реальності все інакше.

Як у PR-агенціях, так і в in-house PR-відділах є свої можливості для кар’єрного зростання. У PR-агентствах це можливість працювати з різними сферами та проєктами, швидко здобути досвід та зростати вертикально. У MAINSTREAM за 20 років роботи є безліч успішних прикладів, коли стажисти агенції з часом ставали старшими менеджерами, керівниками чи навіть операційним директором. Висока посада в агенції прирівнюється до управлінських посад в інших компаніях, тому при зміні роботи ви можете бути впевненими в актуальності досвіду та компетенцій. 

У in-house PR-відділах часто є можливості співпраці з вищим керівництвом та участі в прийнятті рішень. Продемонструвавши вплив своєї роботи на результати всієї компанії, ви можете отримати посаду CCO (Chief Communications Officer). Незалежні PR-фахівці також можуть зростати через збагачення власної експертизи та збільшення вартості своєї роботи.

Цікавитеся роботою в PR, але маєте сумніви? Щоб познайомитися з професією, спробуйте почати зі стажування в PR-агентстві, PR-відділі компанії, неприбутковій організації або проєктній ініціативі. Шукайте відповідні пропозиції на сайті Happy Monday або на сайтах цікавих вам компаній та кидайте виклик стереотипам!

Читайте також

Як розвиватися у PR? 5 порад від Надії Чорної-Бохняк

«Я роблю книжки видимими». Піарниця ВСЛ — про свою роботу

Як початківцю потрапити на роботу в комунікаційне агентство?