Як початківцю потрапити на роботу в комунікаційне агентство?

Відчуваєте в собі талант і прагнення розвиватися в комунікаціях? Яна Рапута з DSTRCT Communication agency розповідає, як потрапити на роботу в агентство і чи варто це взагалі робити.

5 міфів про роботу в комунікаціях

Робота в комунікаційних агентствах оповита романтичним флером творчості, нескінченних вечірок і рекламних фестивалів. І все більше молодих фахівців мріють потрапити в агентство й почати кар’єру SMM-ника, дизайнера, копірайтера, інфлюенс-менеджера…

Але під час підбору кандидатів на вакансії в агентство ми часто маємо справу з тим, що претенденти, особливо на початкові позиції, не зовсім адекватно уявляють собі, що саме на них чекає. Тому насамперед хотілося б розвіяти деякі популярні міфи про роботу в комунікаціях, зокрема й в агентстві.

Міф №1. SMM-менеджери лише постять дописи

Дописи вони, звісно, постять (проте не завжди, а тільки коли на проєкті немає ком’юніті-менеджера), але постингу передує дуже серйозна робота: провести глибоке дослідження, вивчити аудиторію, розробити SMM-стратегію, поставити правильні ТЗ дизайнеру й копірайтеру, затвердити це з клієнтом і взяти до уваги  його побажання. І це ще без урахування щоденного моніторингу конкурентів, відстеження ефективності (а це цифри та формули, так) і оновлень фішок та алгоритмів соцмереж.

Міф №2. Робота піарника — це ходити на просеко-вечірки і спілкуватися зі знаменитостями

Популярний міф, сформований фільмами й серіалами. Так, у піарі дуже важливий нетворкінг і підтримання контактів. І так, піарники часто бувають на заходах і вечірках, але зазвичай вони ж їх і організовують (і тоді їм точно не до веселощів).

Робота піар-менеджера — це більшою мірою робота з текстами, тезами, листування з редакторами та журналістами. Так само як і робота інфлюенс-менеджера — це не тусовки з блогерами, а їх постійних пошук, моніторинг цін та оновлення бази.

Міф №3. У будь-якому дизайні найважливіше — це проявити себе

Дизайнери, безумовно, — творчі та креативні люди. Але не варто забувати, що в будь-якому проєкті є клієнт, а в нього є вимоги та продукт. І в будь-якому дизайні на першому місці повинен бути продукт, а не творче самовираження його автора. Інакше чому ви дизайнер, а не вільний художник?

Міф №4. Діджитал-маркетинг — це перший крок в IT

Так, є певні зони перетину — наприклад, розробка сайтів або додатків. Але це все ж різні ринки з різними типами клієнтів, різними механізмами й процесами. Якщо ваша кінцева мета — увійти в IT, то краще відразу шукайте джуніор-позиції в IT-компаніях.

Міф №5. Реклама — це їздити на фестивалі й отримувати нагороди

Так, це найприємніша частина проєкту: коли він отримує визнання в професійній галузі і, звичайно ж, фестивальну нагороду. Але цьому передує довга й наполеглива робота, іноді з перепрацюваннями, іноді з мільйоном правок, іноді з переробленням проєкту з нуля. Але від цього вона не менш улюблена 🙂

3 причини почати кар’єру в агентстві

По-перше, агентство — це рух вперед і постійне розширення кругозору. Під час роботи над клієнтськими проєктами ви дізнаєтеся тонкощі найрізноманітніших галузей і бізнесів — від FMCG та ритейлу до пластичної хірургії та інвестицій у нерухомість.

По-друге, у сфері комунікацій та діджиталі є застосування практично будь-яким можливостям.

Любите цифри, таблички й пошук причинно-наслідкових зв’язків? Спробуйте себе в аналітиці або таргетингу.

Любите постійне спілкування з людьми, хочете бачити весь проєкт зсередини і керувати ним, а також знаходити рішення нерозв’язних завдань? Тоді вам в акаунт-менеджери.

Жити не можете без соцмереж, весь час тестуєте нові фішки і знаходите нових блогерів для відстеження? Розгляньте напрям SMM або інфлюенс-менеджменту.

По-третє, робота в рекламі — це завжди про творчість. Так, більшість процесів усе ж ґрунтуються на багаторівневих стратегіях, комплексних дослідженнях і потребах аудиторії, але тут завжди можна проявити себе і зробити роботу, якою потім будеш пишатися і показувати друзям: «Дивіться, це наш слоган / сценарій / банер».

Як потрапити на роботу в агентство

Найперший крок — вивчіть, які агентства є на ринку, подивіться їхні сайти та портфоліо. На тих, чиї роботи та філософія сподобаються вам найбільше, підпишіться у соцмережах. Зазвичай там вакансії публікуються в першу чергу.

Моніторте тематичні телеграм-канали та групи в фейсбуці: дуже часто фахівців знаходять там ще до офіційної публікації вакансії на сайтах пошуку роботи. Ось, наприклад, найпопулярніші з них: Happy Monday, Крезюме вакансії, Lobby X Ukraine, Ad Good as Hell, Match.

Усім відомі сайти пошуку роботи теж ніхто не скасовував: великі агентства часто публікують вакансії саме там.

Зрештою, якщо вам дуже подобається якесь агентство і ви впевнені, що їм варто взяти на роботу саме вас, можна спробувати щастя і відправити резюме та портфоліо (але обов’язково з супровідним листом!) на пошту, вказану в контактах. Якщо ваша кандидатура вразить, вас запам’ятають і внесуть в базу, навіть якщо відкритих вакансій в агентстві наразі немає.

Як подаватися на вакансію

Отже, ви побачили вакансію мрії. Як подати свою кандидатуру, щоб не втратити шанс? Подача на вакансію складається з трьох основних елементів: супровідний лист, резюме та портфоліо. Ось кілька порад по кожному.

Супровідний лист

Це перше, що бачить людина, яка отримує вашу заявку. І дуже погано, коли його немає зовсім. Така сама ситуація, коли супровідний лист — це відвертий копіпаст без адаптації під вакансію і компанію. Повірте, це дуже помітно і зчитується, ніби вам все одно, куди ви подаєтесь, ви просто масово розсилаєте резюме.

Не лінуйтеся написати хоча б пару речень про те, чому варто розглянути на цю посаду саме вас. Але тут теж потрібно дотримуватися певних правил. Не варто описувати в супровідному листі абсолютно все, що ви вмієте, в надії, що роботодавець якось сам розбереться, де саме ви можете бути йому корисні.

Наприклад, не пишіть: «Я активна й цілеспрямована людина. У вашій сфері не працював, але працював офіціантом, менеджером складу, бариста, фотографом і ще трохи тамадою на весіллях. Можливо, зможу бути вам корисним». Це говорить тільки про те, що ви не розумієте ринку праці і свого місця в ньому, не знаєте, як структурувати інформацію, і не вмієте адаптуватися під вимоги. Адже те ж саме можна подати абсолютно по-іншому:

«Я працював офіціантом, тому відмінно вмію спілкуватися з клієнтом і згладжувати конфліктні ситуації. Робота фотографом допомогла мені розвинути надивленість, розуміння композиції віжуалів і значно полегшить роботу з дизайнерами. Ще я працював тамадою, тому не буде жодних проблем при презентації ідей клієнтам, я вмію імпровізувати й відповідати на провокаційні питання».

Тепер набагато цікавіше! І вже дійсно є ймовірність, що роботодавець замислиться, чим же така людина може бути йому корисна. The star is born, як то кажуть. А точніше — новоспечений джуніор-аккаунт.

Резюме

В інтернеті повно порад, як правильно скласти резюме. Втім, хочеться звернути увагу на один неочевидний момент: не загравайтесь у красу. Так, на красиво зверстаний різнокольоровий документ дивитися приємніше, але не варто забувати, що резюме — це насамперед інформативний документ. Воно повинно бути зрозумілим і легко читатися. Не факт, що роботодавець буде витрачати час на те, щоб розібратися в багаторівневому таймлайні й зрозуміти ваш досвід роботи. Або вдивлятися в різні відтінки заливки, щоб зрозуміти, який же там у вас рівень навичок. Не ускладнюйте прості речі. А креатив краще проявіть у портфоліо.

Портфоліо

Не всі вакансії вимагають портфоліо, але якщо вимагають — його обов’язково потрібно прикріпити. Тут є дві найчастіші помилки.

1. Неструктуроване портфоліо. Прикріплювати посилання на Google-диск з масою тек із різноплановими назвами — це дуже погано. Навіть якщо в цих теках десь причаїлися геніальні роботи, навряд чи роботодавець буде пробиратися крізь хаос, щоб їх знайти.
2. Надмірно переобтяжене роботами портфоліо. Не варто згадувати абсолютно все, що ви зробили за своє життя. Додавайте лише роботи, якими ви найбільше пишаєтеся і які підтверджують ваші різнопланові навички. Портфоліо — це ваше професійне обличчя, там має бути тільки найкраще.

А що робити, якщо ви початківець і проєктів в портфоліо у вас немає? Відповідь дуже проста — придумайте собі проєкти. Портфоліо потрібно для демонстрації ваших навичок, а не для перевірки, чи були у вас реальні замовники.

Якщо ви дизайнер, придумайте собі задачу і виконайте її. Наприклад: «Я бачив рекламну кампанію бренду Х, я б візуалізував її трохи по-іншому, ось так». Або: «Ось дизайн лендингу для бренду У, який би зробив я».

Якщо ви SMM-менеджер-початківець, шлях той же: придумайте пару брендів (наприклад, магазин корейської косметики і бренд екотоварів) і зробіть усе, що б ви зробили для реальних клієнтів: вивчіть конкурентів, визначте аудиторію, розробіть стратегію, створіть акаунти і базово їх наповніть. І ні, особиста сторінка в Instagram із фото сніданків та селфі — це не портфоліо SMM-менеджера.

Якщо ви досить допитливі, вам не подобається рутина і «застій» у мізках, для вас важлива хороша атмосфера в команді, ви готові працювати багато і щодня вчитися нового, то вам однозначно варто розглянути агентство як першу кар’єрну сходинку. Але є небезпека: ця сфера заражає вірусом любові до своєї справи і її вже не захочеться змінити  🙂

Читайте також

Як не облажатися з резюме, супровідним листом і співбесідою

Як я опанувала нову професію з нуля та знайшла роботу в топовій креативній агенції

Чому ідеальне резюме не гарантує працевлаштування