Як я звільнилася з чудового місця за тиждень

Іноді можна вийти на роботу в компанію мрії і зрозуміти, що ви мріяли про щось інше. Так сталося зі Стефанією Сидоровою, і вона впевнена, що абсолютно нормально звільнитися з чудового місця через місяць, тиждень або навіть день!

Мені пощастило з роботою. Я потрапила в хорошу компанію на цікавий проєкт. Запропонована посада виявилася кращою, ніж я розраховувала, зарплата — вищою, а команда — командою мрії. Серйозно — вони проводили зустрічі на кладовищі. Не впевнена, що буває краще 🙂

Але в перший же робочий день я відчула себе не на своєму місці. Далі — гірше: прийшла паніка і підозра, що зі мною щось не так. До кінця тижня я винайшла термін «психологічна несумісність із проєктом». У чомусь це було правдою: я звикла широко охоплювати події і розбиратися в тому, що та як працює. Проєкт же передбачав вузьку спеціалізацію. Жоден із членів команди не розумів повністю все — це було технічно неможливо. Так, проєкт був цікавим, але дуже комплексним і неосяжним.

Піти або залишитися?

Як це — кидати роботу через тиждень, пояснюючи своє звільнення психологічною несумісністю з неживим предметом? Ніяково.

Мої пояснення звучали приблизно так:

— Справа не у вас, справа в мені.
— Я просто виявилася не готовою.
— Я зрозуміла, що я лесбі… хочу піти з цієї сфери.

Для повноти картини не вистачало тільки запропонувати залишитися друзями.

У мене був і список альтернативних причин:

— Я вагітна.
— Я їду просвітлюватися в Тибет.
— Я вмираю і хочу провести останній рік життя в нескінченній оргії.
— Я хочу зайнятися своєю мрією: розведенням китів.
— Мене перекупили конкуренти за злив інформації.
— У мене істерика, вам же не потрібні істерички?

Було багато інших, оголошувати які не наважуюсь. У відчайдушній спробі зберегти адекватність від них довелося відмовитися 🙂

Під час передпрощальної розмови мій керівник дав мені зрозуміти, що з фобіями і несумісністю цілком можна впоратися: стрес проходить із часом, спочатку завжди складно, а проєкти цього типу всюди однакові.

Це правда. Я могла би залишитися, звикнути і з часом почала б демонструвати непогані результати. Але навіщо? Це не принесло би мені жодного задоволення, радості від самореалізації або усвідомлення того, що я займаюся своєю справою.

Іноді ми приходимо на роботу мрії і розуміємо, що мріяли про щось інше.

Моє життя на цьому не закінчилося. Мені в обличчя не виплеснули каву, коли я повідомила про звільнення, мій роботодавець не написав про мене негативний відгук на LinkedIn, рекрутери не занесли мене до чорного списку. Але навіть якщо би все це сталося, я все одно знала, що вчинила правильно.

Це не втеча

Головне — не варто йти по-англійськи і мовчки зникати. Звільнення також не повинно першим спадати на думку, якщо щось іде не так. Адресуйте свої проблеми ментору, керівнику, HR, колегам — можливо, їх легко вирішити. А якщо ні — йдіть красиво.

Якщо після звільнення з компанії ви боїтеся відповідати на дзвінки з незнайомих номерів або показуватися в районі колишнього офісу — отже, ви зробили щось не так.

Постарайтеся мінімізувати наслідки свого звільнення:

• прочитайте документи, які ви підписували, щоб переконатися, що немає жодних підводних каменів, і ознайомтеся з тонкощами процедури звільнення;
• повідомте про звільнення якомога раніше і максимально чесно обґрунтуйте своє рішення;
• після остаточної розмови з керівництвом поінформуйте колег — адже у вас були спільні плани, зустрічі, на вас розраховували;
• закрийте свої завдання;
• запропонуйте собі заміну;
• не вимагайте компенсації, якщо термін перебування був коротким і у ваше навчання і так вкладалися;
• печиво та тортик теж можуть бути доречні 🙂 .

Мої висновки

Зазирнути у світле майбутнє було болісно, ​​але необхідно. Тепер я більше прислухаюся до себе і думаю радше про те, чи підходить мені роботодавець, ніж про те, чи підходжу йому я.

Я кинула спроби йти за грошима і тепер займаюся тим, чим завжди хотіла. Мене не чекає гарантоване щастя попереду, але я точно не буду ненавидіти життя щоранку.

Я була й по іншу сторону барикад. Якось я рекомендувала на позицію свою подругу, яка успішно пройшла всі співбесіди і потрапила до мене в команду. За кілька тижнів вона сказала, що не може працювати в такій компанії. Я намагалася її вмовити, по мені боляче вдарив її звільнення в плані розподілу обов’язків. Але це ніяк не завадило ні нашій дружбі, ні успіху компанії.

Абсолютно нормально піти з чудового місця через день, тиждень, місяць. І зовсім не обов’язково при цьому відчувати докори сумління і мучитися почуттям провини, як було зі мною. Якщо не склалося, не треба над собою знущатися.

Усе вищесказане в жодному разі не означає, що варто тікати від труднощів. Перші місяці на новій посаді або в новій компанії часто бувають болісними, всім потрібен час адаптуватися. Це не керівництво для втечі в ситуації «Я погодився на оффер, але мені зробили кращу пропозицію».

Але якщо ви зробили помилку і потрапили не за адресою, нехай ця стаття стане для вас розрадою і путівником. Ви не одні. І це не остання спроба.

Читайте також

6 кроків, щоб пережити звільнення: поради психолога

Що говорити на співбесіді про причини звільнення?

За власним бажанням… керівництва: як пережити звільнення