8 кар’єрних правил маркетолога Віктора Дубровіна

Відмовитися від поняття «не моє», вести щоденник енергії та сприймати скарги як подарунок. Цими та іншими правилами кар’єри на конференції ProForum поділився керуючий партнер маркетингової агенції Aimbulance Віктор Дубровін.

Мій шлях пошуку себе був нестандартним. Я не планував кар’єру й не намагався свідомо знайти своє покликання. Просто на третьому курсі університету я прийшов у сферу, яка стрімко розвивалась і відкривала різні можливості для росту, і вже в процесі знайшов те, що мені в ній подобалось. Так я залишився у сфері маркетингу та реклами на 17 років. І сьогодні я готовий розповісти вам про свої правила кар’єри та поділитися практиками, які допомагають мені досягати цілей та бути щасливим у своїй професії.

1. Навчіться керувати своїми станами та енергією

Одне глобальне дослідження показало, що 87% людей не люблять свою роботу. Та я переконаний: справа не в роботі і не в тому, чи підходить вона людині, а насамперед у ставленні до роботи. А також у вмінні керувати своїми станами та енергією. Я вважаю, що сьогодні це ключова навичка для успіху.

Можна знати, вміти і розуміти все, але не мати енергії, аби реалізувати задумане. І тоді не допоможуть ні постановка цілей, ні візуалізація, ні зовнішня чи внутрішня мотивація.

Я активно вивчаю цю тему вже три роки і веду щоденник енергії, що раджу робити й вам. Візьміть будь-який зошит чи завантажте додаток для нотаток і кожен день записуйте в ньому, які справи, дії, люди у вас забрали енергію, а які — дали. Гарантую: отримаєте багато цікавих інсайтів.

2. Не намагайтеся приборкати хаос, бувши у хаосі

Коли ви в хаосі, ви не можете будувати стратегію, планувати. Ви будете постійно відволікатися на рутину, месенджери, решту речей і втрачатимете фокус на справді важливому. Такими речами, як планування чи пошуки себе, потрібно займатися «на відстані». Як мінімум — дати собі час на це.

Так у моєму житті з’явилася практика «Стратегічна субота». Кожну суботу я сідаю в окремій кімнаті і 1,5-2 години присвячую стратегічним справам. Обмірковую, що у мене вийшло цього тижня, чого б хотів досягти наступного. Це не дає збитися зі шляху, дозволяє завжди тримати фокус на важливому та вчасно коригувати маршрут.

3. Не чекайте, що робота буде постійно приносити задоволення

У кожного є свій базовий рівень щастя, до якого ми повертаємося протягом трьох місяців як після негативних подій, так і після радісних. Я раджу працювати над підвищенням цього базового рівня, аби поступово наближатися до стану, коли вас ощасливлюють навіть прості речі.

Коли ми говоримо про задоволення від роботи, то не маємо на увазі, що ваша діяльність щохвилини має приносити щастя, кайф та радість. Робота — це синусоїда, де є і злети, і падіння.

Задоволення від роботи залежить від її змісту лише на 10%. Інші 90% — це ваше ставлення до роботи.

Погляньте на графік нижче. Він показує: те, наскільки цікавою та приємною буде ваша робота, залежить лише від вас, а не від оточення, завдань чи інших факторів.

Як це працює?

1. Ви хочете опанувати нову професію. Починається все з ентузіазму, драйву. Ви бачите, якою великою є зона росту, скільки всього можна й потрібно опанувати. В процесі дійсно отримуєте купу нових знань, навичок, знайомств, кайфуєте від експериментів. Як результат — здається, що відбувається ваш шалений ріст як спеціаліста.
2. Проходить 6-9 місяців, і настає перша криза. Драйв змінюється сумнівами у собі. Ви починаєте замислюватися, чи ту сферу обрали, чи справді тут є можливості для росту.
3. Якщо не кинули все і знайшли в собі сили й далі розвиватися в обраному напрямку, швидкого прогресу і щоденного кайфу більше не буде. Будуть роки наполегливої праці. На цій стадії дуже важливі дисципліна, старанність та мотивація, розуміння, для чого ви все це робите. З іншого боку, це простір для професійного розвитку і свідомого пошуку цікавих завдань у вашій роботі, навіть якщо вона зовсім рутинна. Знаходьте те, що можна покращити, зосереджуйте на цьому увагу й намагайтеся пропрацювати. Це буде драйвити, мотивувати й дозволить дійти до 4-го рівня.
4. Після періоду рутини та нарощування експертності приходять успіх, досягнення, перемоги, з’являються віра в себе, задоволення від роботи і відчуття, що все це було недарма.

Тобто не потрібно робити швидких висновків. Необ’єктивно оцінювати, ваша це робота чи ні, в перші 6-9 місяців. Спробуйте дійти до останнього рівня — досягти перших вагомих результатів у діяльності. Бо справа починає вам подобатися тоді, коли вона виходить, а щоб виходило — треба працювати, а не здаватися після першої ж невдачі. Тому, якщо зараз ви десь на другому чи третьому етапах, спробуйте докласти зусиль, досягти успіхів, отримати енергію і кайф від перемог, і лише потім обміркуйте, чи ту роботу ви обрали.

4. Не обмежуйте себе поняттями «моє» та «не моє»

Не зациклюйтеся на тому, що є для вас добрим, а що — поганим, бо на ці питання немає об’єктивних відповідей.

До прикладу, у 2008 році мене звільнили з хорошої компанії. На той час я мав купу планів, із задоволенням ходив на роботу. А потім раз — все обірвалося і настали чотири місяці прострації. На той момент я сприймав звільнення як погану подію.

А потім я знайшов ще крутішу роботу, де більша команда, цікавіші задачі. Згодом відкрив своє агентство. І на цьому етапі, аналізуючи минулий досвід, я радів, що колись мене звільнили.

Тому не обмежуйте себе поняттями «моє» чи «не моє», «добре» чи «погано». Ми не можемо одразу знати, наше це чи ні. Якщо ви вкладаєте у щось свої ресурси, енергію, щиро намагаєтеся досягти результатів, то воно стане вашим. А якщо ви хочете працювати у півсили, боїтеся віддатися справі повністю, бо «а раптом це не моє», то воно ніколи вашим і не стане. Тут питання не долі, а вибору.

5. Виховуйте в собі оптимізм і забудьте про обмеження

Під оптимізмом я маю на увазі не рожеві окуляри чи стан постійного, безмежного щастя. Я про вміння приймати ситуацію та знаходити хороше в, здавалося б, поганому чи не дуже приємному. А це, зокрема, і про здатність боротися з обмеженнями в голові.

Чому це важливо? Бо 60% установок у нашому життя ми змінити не можемо. Але решта 40% — це те, чим ми самі себе наповнюємо. Це життєва філософія, вибір, ставлення до світу. Тобто ми можемо як мінімум на 40% змінити, покращити своє життя! Вас це не мотивує?

6. Тримайте фокус на зоні впливу, а не на зоні турбот

У нас є дві зони: впливу та турбот. Зона турбот — це події та ситуації, які від вас не залежать. І якщо тримати фокус на цій зоні, ваш рівень енергії буде на нулі.

Зона впливу — те, що ви можете змінити. Саме на ній фокусуються успішні люди, просто приймаючи або взагалі не звертаючи увагу на інше.

Наприклад, я сприймаю факапи так: це не ситуація складна, це я недостатньо крутий, аби її вирішити. Тобто не перекладаю відповідальність на світ, а беру її на себе. І якщо в мене не вийшло закрити угоду, я не звинувачую обставини, а бачу свої недопрацювання. Отже, не зміг правильно вибудувати комунікацію з клієнтом. Я візьму це до уваги й пропрацюю, аби наступного разу добитися свого.

7. Сприймайте критику як подарунок

З часом люди «іржавіють», закриваються в собі, не сприймають критику й можуть негативно реагувати на зворотний зв’язок. Вони на своїй хвилі, їм так нормально.

Але отримувати й опрацьовувати зворотний зв’язок — корисно. Навіть якщо він буде негативним (наприклад, скарга від незадоволеного клієнта чи партнера). Бо в ньому завжди можна знайти круті інсайти, які допоможуть стати сильнішим, досвідченішим, помітити щось важливе.

Бути крутим — це мати розуміння, в чому ти не крутий.

У мене так буває з партнером. Іноді ми серйозно сперечаємося, але коли проходять емоції, я аналізую ситуацію і розумію, що він хотів до мене донести дійсно правильну річ.

8. Беріть із досвіду або перемоги, або уроки

Я щодня виконую практику «Плюс три». Записую або три перемоги за день, або три уроки, які я виніс із ситуації і які допоможуть мені стати кращим. Така практика чудово мотивує й дозволяє проаналізувати свій розвиток. Наприклад, зрозуміти свої сильні та слабкі сторони.

Саме від сильних сторін на 80% залежить ваш успіх в наступні роки.

Як можна дослідити себе? Рекомендую відповісти на такі питання:

• в яких ситуаціях вам вдалося отримати бажані результати;
• які стратегії, тактики, інструменти ви для цього використовували;
• в якому контексті ви успішні;
• в яких контекстах у вас нічого не виходить, навіть якщо докладаєте багато зусиль;
• в яких ситуаціях від вас більше шкоди, аніж користі, і навпаки.

А ще потрібно чесно відповісти собі, чого ви насправді хочете. Бо щоб іти до бажаної мети, потрібно, щоб ця картинка майбутнього вас по-справжньому надихала. Тільки так ви отримаєте енергію, щоб рухатися вперед.

Читайте конспекти інших виступів на ProForum

Правила життя й кар’єри Саші Дергоусової

10 кар’єрних правил Анни Мазур

Як і навіщо будувати особистий бренд. Поради Володимира Дегтярьова