«Я сумую за офісом». Це люди, яким некомфортно працювати вдома

На перший погляд віддалена робота видається ідеальною: не треба витрачати час на дорогу, можна довше спати й комфортніше вдягатися. Втім, такий режим має і свої недоліки: зниження фізичної активності, стирання кордонів між робочим та особистим часом, брак спілкування. 

Ми розпитали людей, які негативно ставляться до вимушеної дистанційки, за що вони найбільше цінують роботу офлайн та як «виживають» в онлайн-форматі.   

Альона Цибульська

Я працюю у благодійному проєкті координаторкою платформи та менеджеркою проєктів і партнерств. Більшу частину своєї роботи я можу виконувати дистанційно: спілкуватись із колегами, партнерами, учасниками, благодійними фондами та волонтерами.

Але ще з університету будь-яка моя робота була в офлайні. Дистанційно я працювала лише тоді, коли погано себе почувала. Тому коли з початком пандемії моя компанія перейшла в онлайн, для мене це був величезний стрес. Зараз я розумію, що він був пов’язаний не лише з роботою вдома, а загалом із невизначеністю ситуації, в якій усі опинились. 

Про перехід в онлайн

Один із негативних наслідків віддаленої роботи — набір кількох зайвих кілограмів. За 5 місяців рівень моєї фізичної активності значно знизився — я виходила здебільшого в магазин або до річки поруч із будинком, не робила зарядку, їла багато піци, а ще переживала. Щоб менше стресувати й тривожитись, я взяла на себе додаткові обов’язки й почала більше працювати.

Мені не вистачало спілкування — не тільки з колегами, а загалом. Я звикла, що в офісі зазвичай весело — ми спілкуємось, проводимо планерки, обідаємо разом. Вдома ж усім не вистачало підтримки та командного духу, який складно передати через Zoom. 

З часом у нас навіть почали падати показники — здавалося, всі виконують свою роботу, але не мають спільних цілей. Ситуація стала кращою, лише коли ми повернулися в офіс.  

Чому офіс рулить

Щоб «відключитись» від роботи, мені потрібно змінювати картинку перед очима. Якщо я працюю в офісі, то таким «перемикачем» є дорога. Для мене немає значення, наскільки далеко розташований офіс, бо поїздка приносить мені задоволення (звісно, якщо я не стою у довжелезних заторах). Зараз дорога до офісу займає в мене 45-50 хвилин. Вранці в дорозі я можу почати працювати — пишу якісь заготовки контенту, починаю відповідати в чатах та налаштовуюсь на робочий настрій. А коли їду з роботи, то перемикаюсь на відпочинок. Якщо ж я працюю вдома, то після робочого дня обов’язково йду на вулицю та гуляю декілька годин. Це допомагає любити життя.

Для мене також важливий зовнішній вигляд місця, де я працюю. Мені важлива чистота, комфорт, приємні сусіди — саме це налаштовує на перемоги. У мене ніколи не було некрасивого офісу. Зате були моменти, коли я на співбесіді розуміла, що офіс мені не подобається і працювати я тут не буду. 

Мені важливо, щоб офіс був класний, бо в некласному офісі не хочеться робити класні справи.

Навіть зустрічі в Zoom мені комфортніше проводити в офісі. Бо вдома я працюю в непрезентабельному вигляді, тож доводиться приводити себе в порядок для одного дзвінка або зідзвонюватися без відео (а я це не люблю). 

З потенційними партнерами ми часто розв’язуємо питання взагалі в текстовому режимі. Але, як показала практика, прикольніше зробити Zoom бодай хвилин на 20, щоб побачити, що з обох сторін живі люди. Відеозустрічі однозначно потрібні, але я вважаю, що офлайн-зустрічі вони ніколи не замінять.

Зараз у мене є можливість декілька разів на тиждень працювати вдома. Але я обожнюю працювати в офісі, тому найчастіше не використовую цю можливість. А вдома залишаюсь, лише коли мені не подобається погода.

Владислав Туркот

Я займаю позицію керівника відділу навчання у контактному центрі. В мої обов’язки входить побудова системи навчання, контроль та реалізація навчальних процесів. Я комунікую з суміжними департаментами, відбираю та розвиваю команду тренерів, зустрічаюсь із потенційними чи поточними клієнтами. 

Про перехід в онлайн

Першу хвилю карантину я повністю відсидів вдома. Спочатку було складно, адже ні в мене, ні в колег не було досвіду дистанційної роботи. Я не розумів, яким чином вибудовувати комунікацію з командою, як ставити задачі, щоб процеси не просідали. Кількість спілкування виросла в кілька разів. Якщо раніше у нас були щотижневі зустрічі плюс іноді ми зідзвонювалися для розв’язання гострих питань, то в онлайні для постановки задачі та її контролю потрібно було зустрічатися кілька разів на день.

Чому офіс рулить

Я потребую робочого простору, якого немає вдома. Тому особисто мені складно працювати віддалено. Вдома я максимально розслаблений і не розумію, що я взагалі працюю. З одного боку, у мене є конкретні завдання, але з іншого — вони стають трохи розмитими. Наприклад, я знаю, що моя дівчина їде з роботи, тож я можу зараз приготувати вечерю, а якусь задачу дороблю пізніше. Як на мене, це поганий підхід.

А ще я обожнюю своє робоче місце в офісі — у мене 2 монітори, всі необхідні матеріали під рукою. Якщо немає якогось важливого документу, я можу створити заявку і за 30 хвилин його отримати. Тут мій робочий простір добре організований і немає жодних факторів, які могли б мене відволікати.

Люблю роботу в офісі за те, що я туди їду. Добираюсь я в середньому 50 хвилин вранці та ввечері. Якщо їду з дівчиною, ми обговорюємо якісь (не)буденні моменти. Якщо їду один, то дивлюся Youtube, слухаю подкасти, інтерв’ю та стендапи й паралельно думаю про щось своє. Обожнюю цей час. 

Мені потрібно змінювати обставини: щось бачити, з кимось спілкуватись, а додому приходити відпочивати з близькою людиною.

Я знаю, що як керівник потрібен людям в офлайні. Час від часу їм необхідно до мене підійти, вийти разом покурити, поділитись своїм болем. Вдома мені не вистачає ось цих розмов у коридорі або курилках. Я навіть полюбляю зустрічі в онлайні, адже вони більш конкретні. Але це працює лише для стандартних daily/weekly meeting, коли потрібно зібратися, озвучити статус, поставити питання, почути зворотний зв’язок і розійтись. 

Зараз у Zoom ми за 30 хвилин розв’язуємо питання, на яке в офлайні витратили б півтори години. Це дуже класно впливає на наш день.

Але якщо мова про зустріч із командою або із клієнтом / партнером, де необхідно вести переговори, продавати чи презентувати, то я віддаю перевагу офлайн-зустрічам. Тут ти бачиш реакцію людей, їхню залученість і в тебе більше можливостей впливати на їхнє ставлення до продукту, тебе і зустрічі загалом. 

Вероніка Панченко

Я працюю у медіа та рекламі — разом із командою ми створюємо та розміщуємо спецпроєкти для брендів. Я люблю свою роботу за те, що ринок реклами динамічний — все змінюється і зростає, постійно з’являються нові формати й ідеї. Я щодня дізнаюсь щось нове та спілкуюся з класними креативними людьми.

Про перехід в онлайн

Із настанням пандемії у березні 2020 року ми, як і всі, перейшли на віддалену роботу. На початку карантину ринок завмер, багато проєктів заморозили або навіть скасували. Було страшно і незрозуміло, як вирулити з усього цього і не втратити команду. Пережити кризу допомогли клієнти, які продовжили з нами співпрацю попри скорочені бюджети на рекламу. 

Ми працюємо в діджиталі, тому з технічної точки зору було нескладно перейти в онлайн. Втім, морально команда була пригнічена. Звісно, спочатку було дуже некомфортно, але до всього звикаєш. Ми зідзвонювалися щодня на ранкові планерки, проводили зустрічі й інтерв’ю в зумі. Відеодзвінки стали нормою, тож думаю, що цей формат залишиться з нами назавжди. 

За цей час ми практично побували вдома у наших клієнтів, познайомилися з дітьми й домашніми тваринами маркетинг-директорів світових брендів. 

Чому офіс рулить

Мені потрібно «перемикання», яке й рятує від вигорання. Хоча я дуже люблю свою роботу, але намагаюсь ділити життя на приватне й професійне, тому мені важливо, щоб будинок був будинком, а офіс — офісом. 

Вдома у мене велика сім’я, 2 коти та 4 собаки, які потребують уваги, тому сконцентруватися на роботі простіше в офісі. Вдома я точно більше їм, менше рухаюся, і це позначається на фігурі.

Коли сидиш вдома, здається, що потрапляєш в інформаційний вакуум. Тому поїздки в офіс мене надихають. Навіть те, що я живу за містом (50 км від Києва) — не перешкода. Якщо трафік спокійний, то я витрачаю на дорогу годину, якщо потрапляю у затори — півтори. Багатьом це здається дуже довго, але я звикла. Люблю їздити за кермом, дорога для мене — як медитація. До того ж у машині я зазвичай слухаю аудіокниги, тож час пролітає непомітно.

Для мене найбільша перевага офлайну — щоденне спілкування з різними людьми. Я люблю близьких, але хочеться урізноманітнювати коло спілкування. До того ж в офісі є більше можливостей поспілкуватися з колегами не лише на робочі теми. Ми разом обідаємо, обговорюємо кумедні історії, дізнаємося більше одне про одного — це й допомагає краще згуртувати команду.

Офлайн-формат однозначно краще підходить для роботи команди. 

По-перше, він значно прискорює всі процеси — можна просто підійти та запитати щось у колег, тоді як чати й відеонаради забирають багато часу. По-друге, в офлайн-роботі є динаміка, якийсь геть інший вайб: ви з командою перебуваєте в одному інфопросторі, постійно обмінюєтеся думками та ідеями.

Попри те, що я працюю в продажу і зустрічі тут є одним із найбільш ефективних інструментів, у багатьох ситуаціях онлайн працює навіть краще! Спілкування більш розслаблене, всі знаходяться в однакових умовах, завжди є про що поговорити (small talk на тему карантину й дистанційки відбувається практично щоразу). А ще в будь-який момент у камеру може вскочити чийсь кіт і всіх повеселити 🙂 Хоча, звісно, я сумую за особистими зустрічами і в майбутньому прагну комбінувати онлайн і офлайн.

Читайте також

30 правил віддаленої роботи для команд, лідерів та початківців

Дім-офіс: як ефективно працювати на ремоуті і встигати жити

Все про Zoom: як почати відеорозмову та не стати потім зіркою інтернету