Розгадка геніальності: як написати промову у стилі найвідомішого виступу TED

Не обов’язково бути генієм та «вигадувати велосипед», щоб створити щось інноваційне. Часом достатньо ретельно розібрати те, що вже є, і просто удосконалити його або застосувати до своїх реалій. Саме про такі методики розповідає книжка психолога Рона Фрідмана «Розгадка геніальності. Як працює інженерія ідей» від видавництва «Лабораторія».

Один зі способів проаналізувати ідею — розібрати її на складові та перетворити на цифри. І для цього вам не потрібні тисячі даних, докторський ступінь зі статистики чи суперкомп’ютер. Метод, який описує у своїй книзі Рон Фрідман, простий та доступний для всіх.

Припустімо, вам потрібно підготувати важливу презентацію на конференцію. Ви знайшли спікера TED, який вам подобається і патерн промов якого ви хотіли б відтворити у своєму виступі. Як це зробити, Рон Фрідман описує на прикладі найпопулярнішої лекції TED «Чи справді школи вбивають творчість?», яку прочитав у 2006 році покійний мистецтвознавець сер Кен Робінсон. У ній Робінсон стверджує, що формальна система освіти навчає дітей боятися помилок, тому в них зникає природна схильність до креативності. Наразі у лекції понад 71 млн переглядів.

Робінсона неможливо перестати слухати. Він серйозний, професійний і жорсткий, і одночасно зачаровує аудиторію мало не кожним словом — і числа показують чому.

Аналіз промови Робінсона

Довжина

Тривалість презентації: 19 хв 24 с.
Кількість слів: 3105.

Структура

Вступ (416 слів / 13%).

• Починає з того, що прив’язує тему своєї промови до інших презентацій на конференції.

Теза (51 слово / 2%).

• «Моя думка полягає в тому, що творчість сьогодні не менш важлива для освіти, ніж грамотність, і ми маємо надати їй такий самий статус».

Цікаві історії, які підтверджують, що діти творчі від природи (640 слів / 21%):

• маленька дівчинка, яка малювала Бога;
• п’єса про Різдво;
• Шекспір;
• Пікассо.

Системи освіти по всьому світу розглядають творчість як щось другорядне (763 слова / 25%):

• історія про переїзд родини спікера в Америку;
• на чому базуються системи освіти.

Нагальні проблеми (154 слова / 5%):

• нині значно більше людей почали здобувати вищу освіту;
• змінилася природа роботи;
• роздуте значення університетської освіти (закінчити школу вже не досить).

Як працює інтелект (308 слів / 10%):

• інтелект має різні форми;
• інтелект динамічний і з часом адаптується;
• у кожної людини власний унікальний інтелект.

Цікава історія на завершення (773 слова / 25%):

• історія балерини Джилліан Лінн;
• пов’язує історію Лінн з темами виступів попередніх спікерів;
• повторює, яка перед нами стоїть проблема (освіта стала надто вузьким поняттям), і пов’язує її з рішенням (навчати дітей повноцінно).

Зміст

Відсоток сценарію присвячено:

• історіям з біографії: 394 слова / 13%;
• історіям не з біографії / анекдотичним історіям: 674 слова / 22%;
• переконливим аргументам: 1608 слів / 52%;
• даним / фактам на підтримку тези: 22 слова / 1%;
• дієвим стратегіям: 0 слів / 0%.

Кількість запитань / «гачків»: 25.
Кількість жартів: 40.
Кількість повторень тези: 3.

Складність мови:

• складність речень / рівень освіти: 5-й клас;
• середня довжина речення: 11 слів.

Емоція

Емоційний шлях аудиторії (щоб отримати цей параметр, потрібно дати кожному параграфу код позитивної, негативної чи нейтральної емоції):

• позитивних емоцій: 36%;
• негативних емоцій: 40%;
• нейтральних емоцій: 24%.

Подача

Темп: 161 слово на хвилину.
Слайди: 0.

Мова тіла:

• пози: 100% відкриті (без схрещення рук та ніг);
• рух: 1% ходіння, 99% стояння.

І що означають ці цифри?

Помітили щось незвичайне, поки читали цей аналіз? Найперше, що впадає в око, — кількість жартів. Сорок жартів на промову до 20 хвилин — це понад дві смішні фрази на хвилину. Робінсон — професор мистецтвознавства, який виголошує промову на престижній конференції світового класу, але підхід у нього зовсім не класичний. Він говорить, як стендап-комік.

Далі звертаємо увагу на кількість запитань, які Робінсон ставить аудиторії. Їх 25, а це більш ніж одне запитання на хвилину. Якщо чесно, це число трішки роздуте, бо в Робінсона є розмовна (і дуже англійська) звичка постійно доточувати в кінець речення запитання: «Правильно?». Але загалом це притягує увагу аудиторії й тримає її, створює враження неформального спілкування з другом. Це ефективний спосіб.

У цьому розборі вражає ще один показник — скільки статистики Робінсон наводить на підтримку своїх аргументів. Професор перебував на сцені майже 20 хвилин і за цей час лише один раз згадує статистику, та й то мимохідь.

Уся переконливість його промови базується не на фактах, а на історіях.

Робінсон — науковець, один з найвідоміших експертів освіти у світі. У нього в голові сила-силенна вбивчих фактів, які він може видавати на-гора. Але що він робить, щоб привернути увагу аудиторії TED і 71 мільйона людей, які переглянули відео? Він застосовує сторітелінг.

Отже, коли ми перевели промову Робінсона в метрики, то змогли отримати ясну картину факторів, завдяки яким його виступ виділяється серед інших. Але це ще не кінець. Бо ці результати не тільки показові, а й повчальні.

Якщо ми захочемо повторити формулу Робінсона й застосувати її до геть нової теми, то нам це легко вдасться. Можна навіть зробити шаблон і перетворити віральну промову Робінсона на план для себе. Адже тепер ми знаємо, скільки часу потрібно приділити різним частинам промови, які емоційні переживання викликати у слухачів, де поставити риторичні питання, де розповісти цікаву історію, а де вставити жарт.

Скелет промови а ля лекція сера Робінсона

Оптимальна кількість слів: 3105

1. Вступ (13%):

• почати з компліменту виступам інших спікерів;
• підкреслити головні тези, пов’язані з вашою презентацією.

2. Теза (2%):

• перейти від презентацій інших спікерів до своєї тези;
• ідентифікувати проблему, на яку, на ваш погляд, недостатньо зважають, запропонувати глянути на ситуацію інакше;
• чітко й коротко сформулювати тезу одним реченням.

3. Розповісти цікаву історію на підтримку тези (21%):

• надати аргументи на підтримку тези за допомогою однієї або кількох коротких кумедних історій, які люди можуть приміряти на себе.

4. Пояснити, чому складається така ситуація (25%):

• якщо можна, то зробити це за допомогою історій про своє дитинство, дітей або чоловіка / дружину.

5. Пояснити, якими серйозними стануть у майбутньому проблеми, про які ви говорите (5%):

• навести кілька прикладів, як проблеми, про які ви говорите, розростуться, якщо на них не зважати.

6. Перейти до рішення (10%):

• дати базовані на наукових даних інсайти, що пропонують альтернативну точку зору на те, як можна розв’язати ці проблеми.

7. Розповісти історію для натхнення на завершення (25%):

• знайти історію про людину, яка постраждала внаслідок цієї проблеми;
• пояснити, як ваше рішення допомогло цій людині впоратися з проблемою;
• наголосити, якого неймовірного успіху змогла досягти людина внаслідок того, що скористалася вашим рішенням;
• пов’язати історію цієї людини з темами інших виступів на конференції.

Тепер ми маємо доведений рецепт, як написати чудову промову в стилі найпопулярнішого виступу в історії інтернету.

Звісно, не в усіх є талант написати сповнену історій промову з жартами на кожні 20 секунд. Але, на щастя, не всім це й потрібно. Можна знайти іншого лектора, підхід якого збігатиметься з вашими сильними сторонами як спікера. Головне, що тепер у вас є методологія, за якою можна розкласти «на молекули» багато робіт і виявити структуру, яка резонуватиме з вашим баченням і формулу якої ви зможете використати для себе в зовсім новий спосіб.

Читайте також

Плануєте переговори? 5 питань, які варто поставити собі перед розмовою

Які навички варто розвивати, щоб бути успішними у майбутньому

Як робити презентації: лайфхаки для недизайнерів