Керівниця проєкту й молода мама: як поєднати материнство з успішною кар’єрою

Катерина Черемнова працює проєкт-менеджером в компанії з розробки комп’ютерних ігор iLogos. А ще вона — молода мама, її доньці в серпні виповниться 2 роки. Дівчина розповіла, як їй вдається поєднувати материнство й успішну кар’єру, та поділилася своїми лайфхаками.

З комп’ютерного клубу — в IT-компанію

Я граю в комп’ютерні ігри із 7 років, а з 13 років почала підробляти адміністратором у комп’ютерному клубі, який належав моїм батькам. Чи треба говорити, що я протестувала всі ігрові жанри, які тільки існували на той час? 🙂

Після закінчення університету, де я навчалася на історика, я виграла грант і на рік потрапила в міжнародну молодіжну програму для лідерів від Європейської Комісії в Таллінні. Там мій світ перевернувся. Мене навчили правильно ставити цілі, діяти без страху й реалізовувати плани. А також — швидко вчитися нового.

Програма мала на меті витягнути молодь із зони комфорту й показати, що все можливо, незалежно від вашого «нульового кілометра».

Повернувшись в Україну, я пробувала кудись влаштуватися на роботу, але мені скрізь не подобалося. Тоді я сіла і прописала, що я вмію й чого хочу насправді — і потрапила в ігрову компанію. Це була філія паблішингової компанії, яка щойно відкрилася в нашому невеликому місті. Я прийшла з нульовими знаннями про ігроробство, але з великим ентузіазмом, і дуже швидко всього навчилася в процесі.

Починала я з маркетинг-аналітики, а буквально через пару місяців уже почала отримувати нетривіальні завдання від топменеджменту компанії. Я аналізувала окремі механіки ігор та складала рекомендації для команд, які впроваджували в проєкти, робила глобальні звіти щодо конкурентних платформ, жанрів, ігор і успішно виявляла тренди.

Так я стала провідним аналітиком у компанії. На моєму рахунку — десятки досліджень із точними рекомендаціями, зокрема з оптимізації процесів роботи в командах. Коли я повністю вивчила всі процеси «від і до», мене призначили продюсером гри. Так почався мій менеджерський досвід.

Пізніше був у моєму житті невеликий період, коли я пробувала відійти від ігрової індустрії та спробувати себе в різних спокусливих стартапах, IT-компаніях, але врешті зрозуміла, що найкраще я себе відчуваю в геймдеві.

В ігрових компаніях працюють неординарні ерудовані люди, які володіють знаннями в різних сферах, вміють вправно поєднувати креатив із технічними навичками і водночас не зануди 🙂

Я повернулася в геймдев-компанію на позицію керівника розробки гри з нуля, зібрала команду, успішно підготувала гру до софт лонча (м’якого запуску) і на останніх тижнях вагітності пішла в декретну відпустку.

Декрет як час для розвитку

У мене в принципі активна життєва позиція. Тому й під час декрету я чимось постійно займалася, шукала себе. Навіть закінчила тримісячні курси з графічного дизайну. Нарешті, закрила свій гештальт і зрозуміла, що це не моє :).

Також я трохи підробляла стрімінгом: вела прямі ефіри в категорії lifestyle для англомовної аудиторії. В такий спосіб я намагалася підтримувати свій рівень володіння англійською мовою, а натомість отримувала донати від тих, кому мій контент подобався.

Варто зауважити — я сингл мама, і розраховувати мені доводилося тільки на свої сили. З моменту появи маляти на світ я весь час була з нею, а навчанням і підробітками займалася виключно, коли дочка спала.

Коли моїй дівчинці виповнився рік, я зрозуміла, що хочу вийти на роботу. Але повернутися в ту ж компанію й на ту ж позицію не могла — за час мого декрету проєкт, який я запускала, почав вести колега.

Крім того, я усвідомлювала, що за період тривалої «відпустки» просіла в навичках, тому розписала собі план «професійного відновлення» на пару місяців.

Почала оглядатися на геймдев-форумах, знайшла релевантні курси на Coursera. Поки я проходила навчання, раптово, одна за іншою, почали надходити пропозиції від ігрових компаній (сама я роботу не шукала). У підсумку я прийняла оффер від компанії iLogos. І щаслива, що зробила саме такий вибір.

Спочатку iLogos не був моїм фаворитом серед потенційних роботодавців. Але поступово проходячи етапи інтерв’ю я зрозуміла, наскільки цінності цієї компанії мені близькі.

Для мене важливо відчувати свободу в прийнятті рішень і довіру до мене як до співробітника. Тут це є. Ще більше мене підкупив факт, що можна працювати віддалено або чергувати роботу з дому з відвідуванням офісу. Два офіси компанії розташовуються в моїх улюблених містах — у Києві та Харкові, у будь-який із них можна приїжджати за домовленістю.

В компанії немає жорсткого контролю, але є мета, якої потрібно досягти. Я вважаю за краще працювати саме так, а не отримувати зарплату за відсиджування часу. 

Вихід на роботу: сумніви та страхи

Попри те, що я сама захотіла вийти на повний робочий день, було дуже багато переживань, і спочатку й справді було дуже важко. Виникла купа питань:

• З ким залишити дитину?
• Як вона буде без мене?
• Я зовсім погана мати?
• Чи впораюся я?
• Чи зможу я висипатися?

Маляті довелося швидко шукати няню. На щастя, одна моя знайома погодилася на цю роль. І хоч я їй дуже довіряла, відпустити внутрішнє напруження було важко. Мені весь час потрібно було контролювати ситуацію, постійно отримувати підтвердження, що все добре. Я відчувала внутрішню тривогу й зв’язувалася з нянею досить часто.

Потрібно також враховувати, що після довгої перерви будь-яка нова робота — це завжди складне завдання і величезний стрес. Особливо у перший час, коли треба зосередитися на роботі, у якій ще мало що зрозуміло, а душа болить, бо вранці ти віддала заплакану дитину няні.

Тобто, спочатку серце розривалося, і я не знала, чи правильне рішення прийняла.

Приблизно через два тижні після виходу на роботу малеча адаптувалася до нових умов, припинилися сльози, моя тривога теж поступово зійшла нанівець. А через місяць я вже збагнула нюанси нової роботи й перестала відчувати страх і з цього приводу 🙂

«Яжмати» й керівниця проєкту в одній особі

Зараз мій робочий день пролітає дуже швидко — я легко концентруюся на роботі, якщо знаю, що з дитиною все гаразд. Няня може раз на день скинути якесь веселе відео. Це підіймає настрій і додає ще більше впевненості в тому, що все добре.

Увечері все трохи складніше. У мене менеджерська позиція, а проєкт «на лайві» — трапитися може що завгодно, тому відключити всі канали зв’язку я не можу.

Як правило, залишаю тільки месенджер. Відстежую повідомлення, і якщо бачу, що завдання не термінові — відкладаю їх рішення до ранку. Якщо виникає нагальна проблема, намагаюся вирішити її відразу, за умови, що це займає не більше ніж 5 хвилин і не вимагає додаткових програм. Якщо випадок складніший, вирішую питання, коли дитина засне.

Але найчастіше мені дуже допомагає наша команда. У iLogos у мене чудові колеги, і я знаю — якщо щось трапиться на проєкті, а хтось не на зв’язку — ми можемо замінити одне одного.

Реалізована мама — щаслива сім’я

Я вважаю, що все залежить від ставлення суспільства до ситуації й нашого оточення. Ці два фактори мають великий вплив на жінку.

Наприклад, в Америці чи Ізраїлі декретної відпустки як такої немає. Жінки народжують і виходять через кілька місяців на роботу — там це норма. Проте діти в цих країнах зростають повноцінними членами суспільства. Тобто, це не катастрофа.

У нашому ж пострадянському просторі вважається, що взірцева мама мусить сидіти з дитиною 24/7 і «до останнього».

Мене завжди лякав образ класичної «яжмами». Якби я перетворилася на неї, то стала б нецікава ні собі, ні дитині, ні близьким.

Водночас я не хочу нав’язувати образ мами, яка працює, як єдино прийнятний. Якщо жінці хочеться присвятити себе дитині, сім’ї — це теж правильно. Це також спосіб самореалізації.

У моєму оточенні багато подруг, у яких прекрасні сім’ї, але вони успішні в роботі. Звісно, вони втомлюються, але вони й заряджаються на роботі. Реалізованій жінці завжди вистачає енергії й на дитину, і на чоловіка.

Я й сама помітила, що з виходом на роботу в мене з’явилося набагато більше енергії, і з малечею ми почали проводити час набагато якісніше і приємніше, ніж це було в повсякденній «безробітній» рутині.

Саме сім’я допомагає мені зберігати здоровий баланс у житті. Раніше, коли в мене не було дитини, уся увага була зосереджена на роботі. Я не могла заснути, поки всім не відповім. Така позиція небезпечна тим, що може призвести до вигорання.

Тепер, хочеш не хочеш, у мене є інші турботи й, одночасно, радощі в житті, і проводити час із сім’єю — уже мій прямий приємний обов’язок.

Лайфхаки мами, яка працює

Думаю, мої поради стануть у пригоді не тільки мамам, але й татам, які працюють 🙂

1. Навчіться правильно розставляти пріоритети. Водночас так, щоб усе було в балансі: спорт, робота, дитина, стосунки, хобі, відпочинок, сон і інші особисті інтереси. Іноді чимось доводиться жертвувати, але це не повинно бути постійною історією, інакше ресурси закінчаться досить швидко.
2. Не намагайтеся сподобатися всім — це нереальне завдання забирає масу енергії та збиває ваші особисті пріоритети.
3. Відпрацюйте режим дня. У нас він уже розписаний, як по нотах. Ми прокидаємося, снідаємо, одягаємося. Далі в мене за планом швидка пробіжка з дитиною до няні й назад додому, тобто на роботу :). Після закінчення робочого дня ми проводимо час разом: гуляємо, граємо, купаємося. Коли дитина засинає — починається мій особистий час. За цих обставин я прекрасно висипаюся (якщо не брати до уваги тимчасові періоди прорізання зубів і інші стандартні «дитячі» форс-мажори).
4. Оптимізуйте процеси. Наприклад, їжу дитині я готую сама. Для мене це важливо. Роблю це в обідню перерву, вранці до роботи або ввечері, після того, як покладу дочку спати. Часто роблю заготівлі й порційно їх заморожую, щоби не витрачати щодня на це сили й час.
5. Не ставте на паузу подорожі. У період відпустки я намагаюся кудись їздити, а не сидіти вдома. Я почала це робити з малечею, коли їй не було ще року. Вона дуже добре переносить поїздки, так що в мене є перевірений компаньйон, який «завжди за будь-який рух» 🙂

На завершення хочу сказати: дитина абсолютно не є перешкодою для успішної кар’єри. Головне — грамотно все організувати в побутовому плані й позбутися психологічних бар’єрів, нав’язаних суспільством. І звичайно, намагайтеся вибирати роботодавця, який із розумінням і підтримкою буде ставитися до такого відповідального періоду вашого життя. Мені в цьому пощастило.

Читайте також

Робота творчості не завада: 3 історії про те, як вдало поєднувати одне з іншим

Як поєднати декрет з чим завгодно: історія і поради Інни Галецької

Як все встигати, зберігати баланс і водночас не зійти з розуму?